АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Жанри літературних документів

Читайте также:
  1. Аналіз документів як метод соц.аналізу
  2. Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів
  3. Види документів та їх класифікація.
  4. Види документів та їх класифікація.
  5. Види документів, що свідчать про педагогічну освіту в Японії
  6. ВИДИ І ЖАНРИ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ
  7. Види та жанри мистецтва (просторове та тимчасове)
  8. Визначення фондової належності документів
  9. Вилучення документів.
  10. ВИМОГИ ДО БЛАНКІВ ДОКУМЕНТІВ ТА ОФОРМЛЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ
  11. ВИМОГИ ДО ДОКУМЕНТІВ, ЩО ЇХ ВИГОТОВЛЯЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ДРУКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
  12. Вимоги до документів.

(за особливостями внутрішньої форми: обсягу, структури, стилю викладу матеріалу; цільовим та читацьким призначенням)

1. політичні першоджерела 1.1. програма партії (руху, громадської організації) 1.2. статут партії 1.3. заява, відозва 1.4. доповідь (текст виступу) керівника політичної організації 1.5. резолюція, постанова
2. правові першоджерела 2.1. закон 2.2. постанова 2.3. указ 2.4. наказ 2.5. протокол засідання 2.6. стенографічний звіт про засідання 2.7. статут 2.8. конституція 2.9. розпорядження 2.10. державний стандарт 2.11. технічні умови 2.12. правила 2.13. положення і т.д.
3. науково-дослідна література 3.1. тези наукової доповіді 3.2. текст наукової доповіді 3.3. наукова стаття 3.4. опис винаходу 3.5. дисертація 3.6. автореферат дисертації 3.7. наукова монографія 3.8. аналітичний (критичний) огляд 3.9. узагальнююча праця
4. науково-популярна література 4.1. замітка (інформаційне повідомлення) 4.2. науково-популярна стаття 4.3. науково-популярна монографія 4.4. науково-популярний довідник 4.5. науково-популярний огляд 4.6. науково-популярний нарис 4.7. біографічний нарис 4.8. науково-популярна енциклопедія 4.9. рекомендаційний (популярний) бібліографічний посібник
5. виробнича література 5.1. практичний посібник 5.2. інструктивні матеріали з виробництва (інструкція, правила) 5.3. практичний порадник 5.4. виробничо-практична монографія 5.5. виклад передового досвіду (стаття, замітка, огляд) 5.6. практичні (корисні) поради для неспеціалістів 5.7. методичні вказівки (рекомендації, пам’ятки) 5.8. виробничий довідник
6. навчальна література 6.1. навчальний план 6.2. програма курсу 6.3. навчальний посібник 6.4. підручник 6.5. практикум 6.6. навчально-методичні рекомендації 6.7. хрестоматія 6.8. навчальний довідник 6.9. текст лекції 6.10 конспект лекцій 6.11 навчально-методичний посібник
7. довідкова література 7.1. енциклопедичне видання (енциклопедія, енциклопедичний словник) - універсальне - галузеве - тематичне 7.2. довідник - статистичний - біографічний - бібліографічний - виробничий - науково-популярний - навчальний - побутовий 7.3. словник - мовний (перекладний; орфографічний; орфоепічний тощо) - тлумачний - термінологічний - біобібліографічний 7.4. путівник 7.5. календар 7.6. покажчик до видання 7.7. довідкова стаття 7.8. енциклопедична стаття 7.9. словникова стаття тощо
8. рекламна література 8.1. об’ява (рекламне оголошення) 8.2. проспект 8.3. фірмовий каталог (промисловий каталог, видавничий каталог) 8.4. путівник 8.5. нарис 8.6. прейскурант
9. публіцистична література 9.1. публіцистична стаття 9.2. нарис 9.3. текст промови 9.4. рецензія 9.5. огляд 9.6. дорожні записки 9.7. інтерв’ю, бесіда
10. художня література прозові твори (проза) 10.1. оповідання 10.2. нарис 10.3. повість 10.4. новела 10.5. роман поетичні твори (поезія) 10.6. вірш 10.7. байка 10.8. поема драматичні твори (драматургія) 10.9. п’єса (драма, комедія, трагедія і т.п.) 10.10. кіносценарій фольклорні твори (народна художня творчість) 10.11. казка 10.12. прислів’я 10.13. приказка 10.14. дума і т.д.
11. мемуарна література 11.1. спогади 11.2. щоденник 11.3. листування (епістолярна література) 11.4. записна книжка 11.5. записка (запис)
12. літургійна література 12.1. канонічна література (Біблія, Коран, Талмуд та ін.) 12.2. богослужбова література (требник, псалтир і т.п.) 12.3. молитовна література (молитва, молитовник) 12.4. агіографічна література (життєписи святих) 12.5. теологічна література 12.6. релігійно-популярна література (оповідання)
13. науково-інформаційна література 13.1. замітка (інформаційне повідомлення) 13.2. реферат 13.3. аналітичний огляд 13.4. бібліографічний список 13.5. бібліографічний покажчик 13.6. бібліографічний огляд 13.7. рецензія 13.8. анотація 13.9. бібліографічний опис 13.10. бібліографічна довідка 13.11. фактографічна довідка тощо
14. масово-інформаційна література 14.1. замітка (інформаційне повідомлення) 14.2. бібліографічний опис 14.3. анотація 14.4. перелік (список)  

 


Розділ 3. Види друкованих видань

Друковані видання як результат виробничої діяльності поліграфічних підприємств відзначаються надзвичайною різноманітністю. Окремі види видань можуть виділятися за різними ознаками, що характеризують видання. Тому існує потреба систематизувати не тільки окремі види видань, але й самі ознаки, за якими виділяються ті чи інші види видань. Крім того, потрібно дійти спільної думки щодо назв, які позначають окремі види видань, тобто узагальнити і затвердити найбільш придатні терміни, що мають чітко визначене значення. Такі завдання виконує стандартизація термінів, що позначають види видань.

Перший державний стандарт “Видання. Основні види. Терміни та визначення” був прийнятий на теренах колишнього Радянського Союзу в 1970 році [1]. Він став важливим кроком уперед у розвитку видавничої термінології і вплинув на весь наступний час. Але, безумовно, окремі рішення стандарту були пізніше переглянуті, що відбулося у другій його редакції [2]. Подальший розвиток термінологічних досліджень спричинив значний перегляд цього стандарту і прийняття нового [3].

З набуттям Україною незалежності і прийняттям української мови як державної постало питання про розробку українського державного стандарту на термінологію, що стосується видавничої продукції. Цю роботу виконала Книжкова палата України. Розроблений нею державний стандарт “Видання. Основні види. Терміни та визначення“ [4] врахував не тільки попередній досвід загальносоюзних стандартів, але й рекомендації міжнародного стандарту ISO 5127/2, а також досвід і дослідження українських вчених - дослідників документів і книговидавничої справи.

На даний час актуальним є питання вивчення цього стандарту та його впровадження в діяльність усіх видавничих організацій України, а також усіх установ, що мають справу з поширенням та використанням видавничої продукції, у тому числі книготорговельних, бібліотечних, бібліографічних організацій.

Разом з тим окремі рішення, прийняті в ДСТУ 3017-95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення”, залишаються дискусійними з погляду книгознавства та документознавства, тому ми залишаємо за собою право висловлювати певні зауваження чи пропозиції щодо подальшого вдосконалення цього стандарту.

Наприклад, це стосується розуміння обсягу головного для даного стандарту поняття - “видання”. За ДСТУ 3017-95 це - “документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання”. Примітка 1 до цього визначення пояснює: “Під документом слід розуміти матеріальний об‘єкт, що містить інформацію, закріплену створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі”, тобто ніяких обмежень щодо характеру матеріального носія чи знакових способів передачі соціальної інформації тут немає. Примітка 2 така: “Видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо- та відеокасетах), або таке, що має супровідну допоміжну інформацію (дискети тощо), зветься комбінованим”. Знов-таки тут йдеться про видання, в якому головною частиною є друкований текст, але нічого не сказано про видання, в яких головними є звукозапис або запис зображень на непаперових носіях. Останні зовсім не розглядаються в цьому стандарті, тобто нібито вони не відносяться до обсягу поняття “видання”.

Насправді видання можуть існувати і у вигляді непаперових документів. Отже, в ДСТУ 3017-95 йдеться не взагалі про видання, а лише про друковані видання. З таким зауваженням і слід розуміти всі наступні терміни, що включають як терміноелемент “видання” або пояснюються через поняття “видання”.

Розглянемо класифікацію друкованих видань, запропоновану державним стандартом, за окремими напрямками, що визначаються в наступних параграфах.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)