Основні категорії типологічного пізнання книги

У процесі типологічного пізнання книги (або її окремих категорій) використовуються згадувані вище методи класифікації, систематизації, типологізації. При цьому створюються класифікаційні схеми, типологічні моделі та характеристики, в яких використовуються різні поняття щодо позначення типологічних категорій, які відповідають певному способу типологічного групування.

Видами можна називати будь-який підрозділ класифікації, тому що між сукупністю класифікованих явищ і певним підрозділом існують родо- видові відношення. Ці підрозділи можна також називати класами, тому що вони є результатом класифікування.

Поняття “тип” є основою для типологізації, що охарактеризована вище. Типи відрізняються один від одного не однією ознакою, а їх певною сукупністю.

Поняття “жанр” не є точно визначеним. У типології книги його доцільно застосовувати для позначення таких видів документів (або творів), що відрізняються один від одного внутрішньою формою. Поняття “внутрішня форма” охоплює комплекс ознак, серед яких найбільш помітними є: обсяг документа, ступінь складності його структури, стиль викладу матеріалу. У свою чергу, ці ознаки залежать від певного цільового та читацького призначення твору, але виявити його не завжди просто, якщо автор не зробив відповідного позначення.

Деякі автори типологічних досліджень книги прагнуть скласти ієрархічну класифікацію, де різні поділи (на класи, види, типи тощо) мають бути підпорядковані один одному. Не заперечуючи можливість таких класифікацій, все ж таки звернемо увагу на їх штучність, бо ще ніхто не довів, який поділ має бути вищим, а який нижчим. Зокрема, категорія “типу” використовується певною частиною авторів як найвища класифікаційна категорія, якій підпорядковуються роди, види, різновиди і т.д.; інші автори вважають цю категорію рівною до таких як “рід”, “клас”, “вид”; інші типом вважають найнижчу класифікаційну категорію, що дорівнюється певному конкретному виданню у всій його різноманітності.

Класифікації категорій книги (творів літератури, видань тощо), що застосовуються в типології книги, назвемо типологічними класифікаціями, на відміну від семантичних класифікацій, тобто класифікацій за змістом, темою, галузевою приналежністю певного твору чи видання. Типологічні класифікації можуть розроблятися і використовуватися окремо від семантичних або можуть складати окремий, додатковий напрямок, що доповнює семантичну класифікацію. Наприклад, у відомих семантичних класифікаціях – УДК, ББК та ін. – існують типологічні підрозділи (наприклад: “довідники”, “навчальні посібники” тощо) в розділах, що виділяються за змістом, а також існують спеціальні додаткові “Таблиці типових ділень”, у яких один із напрямків пов’язаний з визначенням жанрів творів або видів чи типів видань.

Поиск по сайту: