АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

МОДУЛЬ IV. Неорелігія. Вільнодумство в історії культури. Релігія і церква в сучасній Україні

Читайте также:
  1. III. КРИТЕРИИ ДОПУСКА К СДАЧЕ ИТОГОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЯ (ЭКЗАМЕНА).
  2. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
  3. Біоетика і становлення національної системи охорони здоров’я в Україні.
  4. Блок (модуль) 1.
  5. Братства та їх роль в розвитку української культури.
  6. Виникнення і розвиток криміналістики в світі і в Україні.
  7. Виникнення і розвиток криміналістики в світі і в Україні.
  8. Виникнення та розвиток страхової медицини в Україні.
  9. Від «Літопису Самовидця» до «Історії Русів»
  10. Вплив марксизму на розвиток історії
  11. Всі ці документи створюють єдине правове поле охорони праці в Україні.
  12. Г) виконання підсумкових письмових модульних (контрольних) завдань

АГНОСТИЦИЗМ – визнання неможливості знати без сумніву, є Бог чи немає.

АНТРОПОСОФІЯ – містичне вчення, яке на місце Бога ставить людину, що людина на основі пробудження прихованих у ній таємничих сил здатна панувати над природою, маніпулювати її закономірності.

АСТРАЛЬНІ КУЛЬТИ (гр. — зірка) — обряди, церемонії, молитви, замовляння тощо, які пов'язані з обожненням небесних тіл.

АСТРОЛОГІЯ – вчення про вплив планет і зірок на долю народів і окремих людей.

БЕЗСМЕРТЯ в міфології та релігії – це фантастична якість, якою наділяють надприродних безначальних істот, наприклад богів монотеїстичних релігій, а також фантастичних міфологічних персонажів, що виникають у розвитку універсуму чи створені колись божеством, - духи, боги етнічних релігій, янголи тощо. Безсмертя людини постає у релігійних віровченнях здебільшого як безсмертя душі – продовження існування особливої надприродної, нематеріальної сутності людини після смерті тіла.

ВТІХА в релігійному його аспекті – це соціально-психологічна модифікація ілюзорно-компенсаторної функції релігії, яка є породженням і відображенням релігійного безсилля пригноблених.

ГЕОЦЕНТРИЗМ І АНТРОПОЦЕНТРИЗМ – визнання Землі центром Всесвіту, а людини – центром світових подій, центром турбот Бога.

ГЕЛІОЦЕНТРИЗМ – концепція, згідно з якою Сонце є центром, навколо якого обертаються планети, у тому числі Земля.

ДУХОВНА КУЛЬТУРА містить усі форми суспільної свідомості: науку, філософію, мораль, релігію, політику, право, мистецтво, міфологію, знання.

ЕЙФОРІЯ – піднесене, екзальтоване сприйняття соціального буття, добра й зла.

ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД – більш високе сприйняття дійсності, з елементами аналітичного й раціонального. Навіть коли наукова критика релігії сягає високого рівня теоретичного мислення, спирається на досягнення найновіших наукових відкриттів, вона не може абстрагуватися від здорового глузду. Здоровий глузд – гносеологічне джерело та союзник вільнодумства.

ІРРАЦІОНАЛІЗМ (лат.— нерозумний, несвідомий) — вчення, згідно з яким основою світу є щось нерозумне (воля, інстинкт), а джерелом пізнання — інтуїція, почуття.

ІРРАЦІОНАЛЬНЕ — те, що перебуває за межами розуму, недоступне раціональному пізнанню і не може бути виражене в логічних поняттях.

КВІЄТИЗМ – безтурботне, споглядальне сприйняття всього, що є у суспільному житті.

КРЕАЦІОНІЗМ (від лат. «креаціо» - творю) – творення світу з нічого, творення живих істот, людини, душі тощо.

КУЛЬТУРА – це специфічний спосіб активної творчої діяльності людини щодо освоєння оточуючої дійсності, діяльності, спрямованої на створення суспільно значущих матеріальних і духовних цінностей.

МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА – знаряддя і засоби виробництва, техніка, технологія, інформатика, комп’ютерізація, засоби споживання, розподіл матеріальних благ – тобто, вся сфера матеріального виробництва.

МИЛОСЕРДЯ – це співчутлива і діяльна любов, яка виражається в готовності допомагати кожному, хто цього потребує, і поширюється на всіх людей, а гранично – на все живе.

НАВІЮВАННЯ – процес психологічного впливу, розрахований на некритичне сприйняття інформації, у тому числі й релігійної. Може бути сугестивним або неімперативним, тобто непомітним для особи. Навіювання зростає в ситуації виконання колективних дій (виконання молитов, псалмоспівів, обрядів тощо), коли вирішальну роль відіграє емоційне співпереживання і наслідування.

НАЇВНИЙ РЕАЛІЗМ – це сприйняття, розуміння і тлумачення світу таким, яким цей світ постає в наших почуттях; яким ми відчуваємо його на дотик, на смак, бачимо, чуємо - сприймаємо на психологічному рівні.

НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ ДІЙСНОСТІ – розкриває дійсний зміст релігійного світогляду, витісняє надприродне з усіх сфер пізнання.

НЕООРІЄНТАЛІСТСЬКІ КУЛЬТИ (східні) – модернізація різних варіантів індуїзму та буддизму. До них належать «Товариство Свідомості Кришни», «Тихоокеанський дзенбуддійський центр», «Місія Божественного світла», «Міжнародна комуна саньясинів». Основним є містичний шлях звільнення, тобто пробудження в людині іманентного божественного начала. Для злиття з божественною природою віруючий використовує різні способи медитації.

НЕОРЕЛІГІЇ — синкретичні й універсальні утворення, що поєднують у собі як елементи багатьох існуючих релігій, так і ідеї теософії, антропософії, сучасні філософські й богословські доктрини, астрологію й окультизм, біоенергетику й екстрасенсорику, містичну уфологію тощо.

НЕОТОМІЗМ — панівний напрям у філософії сучасного католицизму, прибічники якого прагнуть примирити теологію і філософію, обґрунтувати синтез раціонального й ірраціонального на основі вчення Фоми Аквінського.

НЕОФРЕЙДИЗМ (гр. — новий) — напрям у сучасній філософії та психології, прибічники якого, на відміну від біологізму 3. Фрейда, враховують і роль середовища в формуванні особистості.

НЕОХРИТСИЯНСЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ – синкретизм християнської ідеології з елементами східних релігій. Це «Церква Уніфікації», «Діти Бога», «Церква Тіла Христова» та ін. У них релігійний лідер вважається посланцем Бога, який покликаний довести до людей нову звістку про спасіння, нові моральні настанови.

НІГІЛІЗМ РЕЛІГІЙНИЙ (лат. — ніщо) — форма заперечення релігії з позицій егоїстичного індивіда, який ставиться до життя суто прагматично, керується принципами анархізму, сповідує свободу від будь-яких переконань.

НОВА МАГІЯ, СПІРИТИЗМ – нові магічні вчення та інститути, що об’єднують погляди, практику східних і західних, давніх і сучасних традицій, а також «спонтанну творчість» нових чаклунів і ворожбитів. До них належать також різні спіритичні секти – рухи, що практикують спілкування з душами померлих.

ОКУЛЬТИЗМ – містичне вчення про можливість спілкування з надприродними силами через певні магічні дії і заклинання.

ПІЄТИЗМ – показна благочестивість, релігійне ханжество.

ПРОВІДЕНЦІОНАЛІЗМ – віра у заздалегідь визначену долю людини, історичних процесів, скінченність світу у вигляді Армагеддону, Страшного суду, пекельних мук.

РАЦІОНАЛЬНЕ — встановлене і обґрунтоване розумом (мисленням); те, що випливає з нього й доступне його розумінню.

САЄНТОЛОГІЧНИЙ НАПРЯМ утворюють «Церква саєнтології», «Космічні релігії», наприклад «Товариство Астаріус», які проповідують зв’язок Землі і вищих космічних сил, «космічного розуму». Для цих культів характерний містицизм, вважається, що фізичні прилади здатні реєструвати біологічну природу начебто надприродних сил, їх таємничий вплив на людину.

«САТАНИНСЬКІ» ГРУПИ - звеличують зло і насилля, проповідують спілкування з містичними джерелами зла – демонами, сатаною. Серед них найвідоміша «Церква сатани», що проголосила себе антиподом християнства. Сатанізм бере свій початок з Стародавнього Ірану, його основні принципи викладені у «Синій книзі».

СВОБОДА ВІРОСПОВІДАННЯ — свобода вибору особистістю релігійного світогляду, тобто її здатність до релігійного самовизначення, й самореалізація у вибраній релігійній сфері.

СВОБОДА РЕЛІГІЇ — правові, суспільно-політичні, економічні можливості й гарантії для вільного самовизначення та самореалізації особистості, незалежного функціонування релігійних організацій та їх інститутів.

СВОБОДА СОВІСТІ — право громадян сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, відправляти релігійні культи або дотримуватися атеїстичного світогляду.

СВОБОДА ЦЕРКВИ - законодавче закріплене й гарантоване державою право на вільну діяльність церкви та інших релігійних організацій в межах їх, функціонального призначення, організаційно-управлінських потреб.

СКЕПТИЦИЗМ – недовіра до істинності релігійних тверджень, сумніві у них.

СОВІСТЬ — усвідомлення людиною відповідності своїх дій певним нормам, відчуття моральної відповідальності за свої вчинки внаслідок самооцінки, форма вираження моральної самосвідомості особи.

СПІВЧУТТЯ – це одна з форм вияву людинолюбства; ставлення до іншої людини, засноване на визнанні законності її потреб та інтересів; виражається в розумінні почуттів і думок іншої людини, наданні моральної підтримки її прагненням і готовності сприяти їх здійсненню.

СПІРИТИЗМ – віра в посмертне існування душ померлих і можливість людей безпосереднього спілкування з ними.

СТРАЖДАННЯ - це стан, що періодично переживає людина у процесі її фізичного й духовного буття.

СТРАЖДАННЯ - почуття, пов'язане з перенесенням болю, нестатків, гніту. Згідно з релігійними уявленнями, С. — звичайний стан людини у земному світі. За індуїзмом та буддизмом, страждання взагалі є основною рисою буття. Згідно з іудейським, християнським та мусульманським віровченням, С. було дане Богом як кара людству за гріхопадіння. Водночас релігійні ідеологи видають С. за "випробування" Богом людей на вірність релігії, з допомогою-якої купується блаженство у потойбічному світі.

СФЕРА СОВІСТІ - це приватна сфера особистості.

ТАНАТОЛОГІЯ -вчення про смерть, у вузькому розумінні розділ медико-біологічних дисциплін. У широкому – філософська концепція смерті та безсмертя. У наш час існує багато свідчень людей, які перебували в стані клінічної смерті, що загострили боротьбу двох точок зору на безсмертя. Одні вважають, що свідомість після смерті тіла переходить в іншу сферу буття. Навіть деякі християнські богослови готові прийняти східне вчення про перевтілення душ. Нині набули поширення різні спіритичні вчення про потойбічний світ і можливість контактів живих людей з душами померлих. Популяризатором цих ідей став Р. Муді.

ТЕОСОФІЯ – релігійне вчення про можливість богопізнання через інтуїцію і одкровення.

ФАНАТИЗМ релігійний (шалений, відчайдушний) – сліпа, доведена до крайньої міри відданість релігійним ідеалам, прагнення неухильно дотримуватись їх у практичному житті, нетерпимість до інших вірувань та іновірців. Характерною ознакою фанатизму є перевага емоційного над раціональним. Його прояви різноманітні: від пасивно-споглядального до активно-екстремістського. Існують такі форми фанатизму – чернецтво, аскетизм, нав’язування релігійних вірувань іншим тощо. Крайньою його формою є релігійне бузувірство.

ФАТАЛІЗМ — віра у визначену наперед, невідворотну долю, "Божу волю".

ФІДЕЇЗМ – філософська концепція, що обґрунтовує пріоритет віри над розумом, доводить переваги релігії над наукою, заперечує світоглядне значення знань і відводить вирішальну роль у розумінні світу релігійній вірі. За фідеїзмом наука має справу з природними явищами і не може дати відповіді на запитання, пов’язані з духовним життям людини. Релігія оголошується єдиними джерелом високої духовності та надійною опорою моральності. Фідеїзм властивий для філософських систем, що ґрунтуються на божественному об’явленні.

ФУНДАМЕНТАЛІЗМ РЕЛІГІЙНИЙ – течії всередині будь-якої релігії, що закликають до відродження традиційних цінностей і орієнтовані на консервативні соціальні сили.

ХАНЖЕСТВО – лицемірство, показна набожність, несправжня доброчинність.

ЦЕНЗУРА ДУХОВНА – система церковного контролю за виданням літератури з різних галузей знань і заборона користуватися літературою, що суперечить основним принципам християнського віровчення. Цензура духовна була запроваджена в католицькій церкві в 1769 р. З 1559 по 1956 р. була практика складання Індексу заборонених католицькою церквою книг. У Руській православні церкві цензурою духовною відав Священний Синод з 1797 по 1917 р. У наш час правом дозволу на видання релігійної літератури володіє єпископ.

ЧУДЕСА – порушення законів природи внаслідок втручання божеств.

ЯДРО РЕЛІГІЇ – це віра в надприродне, яка в нових поколіннях відтворюється копіюванням, повторюванням.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)