Інженерна механіка

Абсолютно тверде тіло – це тіло, яке складається з системи матеріальних точок, що безперервно заповнюють певну частину простору так, що відстань між будь-якими двома його точками залишається незмінною.

Автоколивання – це такі вільні коливання системи, які збуджуються і підтримуються в нелінійній системі у процесі взаємодії постійних зовнішніх сил і сил опору.

Азотування – процес хіміко-термічної обробки, при якому відбувається насичення поверхні деталей азотом.

Безшумність – здатність конструкції працювати з шумами, які не перевищують межі гучності.

Відказ – втрата працездатності.

Відпуск – це термічна обробка, яка включає нагрівання загартованої сталі.

Вісь обертання тіла -це пряма, зв’язана з тілом, усі точки якої мають у певний момент часу швидкість, яка дорівнюється нулю.

Гартування – термообробка, яка полягає у нагріванні сталі до температури, вище критичної, витримці при цій температурі з наступним охолодженням.

Гідравліка – прикладна наука, що вивчає закони рівноваги та руху рідини.

Гідростатичний тиск – це стиснене напруження, що виникає в середині рідини, яка знаходиться у спокої.

Гідроудар – різке підвищення тиску в трубопроводі в наслідок зміни швидкості руху рідини.

Гілка – складається з одного чи декількох послідовно з’єднаних елементів, кожний з яких має два виводи.

Граничні розміри – два гранично допустимих розміри, між якими має розташовуватись дійсний розмір деталі.

Довговічність – це властивість матеріалу чинити опір поступовому руйнуванню.

Допуск – алгебраїчна різниця між найбільшими та найменшими граничними розмірами.

Допустимі напруження – це напруження, що гарантують працездатність при заданих умовах.

Дросель – регульований опір прохідного отвору, який можна змінювати у процесі роботи гідродвигуна.

Жорсткість – це здатність конструкції та її елементів протистояти деформуванню (змінюванню форми і розмірів) під дією зовнішніх навантажень.

Загартованість сталі – здатність сталі отримувати максимальну твердість у процесі гартування.

Зварювання – технологічний процес з'єднання деталей, який здійснюється при місцевому нагріванні деталей до розплавленого або пластичного стану із подальшим взаємним деформуванням.

Контур – замкнений шлях, в якому один із вузлів є початковим і кінцевим вузлом шляху.

Крихкість – властивість вантажу руйнуватися при натиску, штовханні.

Механіка – це наука про найпростіші форми руху матерії, що зводяться до простих переміщень або переходів фізичних тіл з одного положення чи стану в просторі й часі в інше внаслідок взаємодії між матеріальними тілами.

Модуль пружності – величина обернення коефіцієнту об'ємної стисливості.

Наробка – тривалість роботи або об’єм виконаної об’єктом роботи.

Нормалізація – нагрівання сталі, підтримка і подальше охолодження на повітрі.

Оболонка – це тіло, обмежене криволінійними поверхнями, які розташовані на близькій відстані одна від одної.

Опір – властивість провідника протидіяти напряму руху заряджених часток.

Опором матеріалів називають науку про інженерні методи розрахунків на міцність, жорсткість і стійкість елементів машин та споруд.

Передатне відношення – відношення швидкості обертання головного елементу до швидкості обертання залежного елементу.

Полірування – це процес чистової обробки дрібнозернистим абразивом, нанесеним на поверхню круга або стрічки з м’якого еластичного матеріалу.

Поступальний рух – це рух тіла, при якому довільна пряма, проведена в тілі, рухається паралельно сама до себе.

Потужність сили – це фізична величина, що характеризує швидкість виконання роботи силою, яка докладена до матеріальної точки.

Працездатність – стан об’єкта, при якому він здатний виконувати властиві йому функції.

Притирання – це один з поширених методів чистової обробки, який забезпечує виготовлення дуже точних розмірів і високої якості поверхні.

Прогартовуваність сталі – здатність сталі отримувати загартований шар.

Редуктор – механізм, що виконує рух ланки між робочими органами машини швидкохідним двигуном.

Різьбові з'єднання – з'єднання деталей, що мають різьбу.

Стійкість – цездатність конструкції або її елементів зберігати певну початкову форму пружної рівноваги.

Температурне розширення – властивість рідини змінювати свій об’єм при зміні температури.

Теплостійкість – здатність виробу працювати в межах заданих температур протягом заданого часу.

Термічна обробка – технологічна операція теплової обробки матеріалів з метою досягнення заданих властивостей та будови матеріалів.

Теплопровідність – це здатність металів передавати теплоту від більш нагрітих до менш нагрітих ділянок тіла.

Точіння – це операція обробки різанням тіл обертання гвинтових та спіральних поверхонь за допомогою різців на верстатах токарної групи.

Тріщини – порушення суцільності і матеріалу або виробу в результаті часткового відриву однієї частини від іншої.

Цементація – дифузійне насичення поверхні деталі вуглецем з метою підвищення твердості та зносостійкості.

Шорсткість поверхні – сукупність нерівностей поверхонь з відносно малими кроками по базовій довжині.

Поиск по сайту: