Електромеханіка

Ампер – сила постійного струму, що проходячи паралельними прямолінійними провідниками нескінченної довжини, утворює силу взаємодії між ними.

Асинхронний двигун – це електрична машина, яка перетворює електричну енергію трифазного струму в механічну енергію.

Генератор стабільного струму – це джерело фіксованого і стабільного струму, значення якого не залежить (або мало залежить) від напруги на навантаження.

Герметизація – це комплекс заходів і технологічних операцій, які забезпечують захист інтегрованої мікросхеми від механічних та кліматичних впливів і надійність при виготовленні, зберіганні та експлуатації.

Граф – це сукупність вузлів і гілок, що характеризує геометричну структуру електричного кола.

Джерелами електричного струму називають сторонні джерела енергії, які пов'язані з процесами перетворення інших видів енергії в електричну.

Джерелами електричної енергії – є пристрої, в яких механічна, теплова, хімічна, ядерна та інші види енергії перетворюються на електричну.

Джерело електричного струму – це пристрій, в якому енергія якого-небудь виду протягом усього часу перетворювалася б в енергію електричного поля.

Діелектрики – це речовини, в яких за нормальних умов (без дії зовнішніх агентів і при не високій температурі) немає вільних електричних заряджених частинок.

Докірні домішки – це домішки, що забезпечують домінуючу електронну провідність напівпровідників і створюють концентрацію вільних електронів у зоні провідності.

Електричний диполь – система двох точкових тіл, заряди яких однакові за величиною, але протилежні за знаком.

Електричний розряд – сукупність явищ, яка відбувається у газі при проходженні крізь нього електричного струму.

Електричний струм – це упорядкований потік заряджених часток.

Електровакуумним приладом називають електронний прилад, в якому провідність здійснюється за допомогою електронів або іонів, що рухаються між електродами крізь вакуум або газ.

Електроліти – це провідники, в яких проходження струму спричинює електроліз.

Електрорушійна сила – характеристика джерела струму, що чисельно дорівнює роботі, яку виконують сторонні сили щодо переміщення носіїв струму.

Електростатика – це розділ фізики, в якому вивчається взаємодія нерухомих у заданій системі відліку електрично заряджених тіл і властивостей, пов'язаних з ними полів.

Енергією активації власної провідності називається енергія, потрібна електрону для міжзонального переходу.

Клас точності – це узагальнена характеристика, яка визначає допустимі межі основної і додаткової похибки та інші метрологічні характеристики приладів.

Колектор – це один із складних вузлів машини постійного струму, який складається з мідних пластин, осердя та вала якоря.

Конденсатор – це пристрій із двох провідних тіл (пластин) будь-якої форми, розділених діелектриком.

Магнітний пускач – це спеціалізований комплексний апарат, призначений для керування асинхронними двигунами з короткозамкненим ротором.

Магнітодіелектрики – це матеріали, які виготовляються із суміші дрібнозернистого феромагнітного порошку.

Мікропроцесор – це вимірювальний прилад, який обробляє вимірювану величину, активно впливає на сам процес вимірювання і калібрування шкали приладу.

Надійність інтегрованої мікросхеми – це властивість виробу зберігати значення встановлених параметрів функціонування у заданих межах.

Напруженість – це величина обумовленої силової дії поля на внесене у нього пробне точкове заряджене тіло.

Операційний підсилювач(ОП) – це підсилювач електричних сигналів, призначений для виконання з високою точністю різних операцій над аналоговими.

Перехідний процес – це процес переходу від одного усталеного режиму електричного кола до іншого усталеного режиму.

Плече диполя – вектор спрямований від негативно зарядженого до позитивно зарядженого тіла і чисельно дорівнює відстані між ними.

Плоский конденсатор – це система двох металевих паралельних пластин, розміщених на близькій відстані одна від одної.

Поляризація діелектрика – це процес зміщення зв'язаних заряджених частинок діелектрика під впливом зовнішнього електричного поля.

Регулювальна характеристика – це залежність струму збудження від частоти обертання ротора генератора при незмінному значенні випростаної напруги генератора і заданій величині струму навантаження.

Резонанс струмів – режим кола, що виникає при паралельному з`єднанні гілок, яким притаманні індуктивність та ємність.

Самовільна намагніченість речовини полягає у відсутності зовнішнього поля, що є найхарактернішою ознакою феромагнетизму.

Сила струму – скалярна величина, яка чисельно дорівнює сумарному заряду, що переноситься через поперечний переріз провідника за одиницю часу.

Синхронний компенсатор – це синхронна машина, призначена для генерування реактивної енергії в мережу.

Станина – це прилад, який служить для закріплення полюсів і підшипникових щитів, і є частиною магнетопроводу.

Сферичний конденсатор – це конденсатор, який складається з двох концентричних сферичних обкладок, простір між якими заповнений діелектриком.

Технологічна операція – це закінчена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці й на одному обладнанні.

Трансформатор – це статичний електромагнітний апарат, призначений для підвищення або зниження напруги, і працює тільки при змінному струмі.

Триполюсник – частина електричного кола, яка розглядається відносно трьох полюсів. Це з`єднання зіркою та трикутником.

Усадка – зменшення об’єму металу при кристалізації.

Фаза – однорідна частина сплаву, яка має однакову будову, склад та властивості.

Циліндричний конденсатор – це система двох порожнистих металевих коаксіальних циліндрів, вставлених один в одний, простір між якими заповнений діелектриком.

Шлях – це упорядкована послідовність гілок, в якій кожні дві сусідні гілки мають спільний вузол.

Штамповка – процес пластичного деформування металу за допомогою спеціального інструменту-штампу, під час якого плин металу обмеженний поверхнями порожнини штампу.

Поиск по сайту: