Економіка і підприємництво, 0502 Менеджмент

Аваль – банківська гарантія, що передається у формі підпису на лицьовому звороті векселя.

Авізо – письмове повідомлення банку клієнтові або іншому банку про виконання операції.

Агент – комерційний посередник; представник установи, який виконує ділові доручення.

Адміністрація – розпорядчі органи державного управління; органи виконавчої влади; посадові особи управління, керівний персонал установи, підприємства; розпорядники, упорядник-організатор.

Ажіо – відхилення курсу грошових знаків, векселів та інших цінних паперів номінальної вартості в бік перевищення.

Аквізитор – агент транспортних або страхових організацій, до обов’язків якого входить залучення нових вантажів або страхувань.

Акредитив – документ, що містить розпорядження однієї кредитної установи іншій про сплату власнику вказаної в ньому суми.

Акредитувати – уповноважити на представництво в зарубіжній державі; уповноважити когось на одержання коштів або на проведення торгових операцій.

Акселератор – показник, що вимірює зв‘язок між приростом національного доходу і сумою капіталовкладень.

Акцепт – застосовується як форма розрахунків за товари, що поставляються, і надані послуги у внутрішньому й міжнародному товарно-грошового обороті; здійснюється за допомогою кредитно-банківських установ.

Акції з "блакитними корінцями" (блакитні фішки) – акції наймогутніших і солідніших компаній, лідерів у своїх галузях, які стабільно виплачують дивіденди, що зростають, або курс цих акцій постійно зростає.

Акціонер – власник акцій, пайовик.

Акція – цінний папір, що приносить дивіденди; свідоцтво про участь його власника в акціонерному товаристві.

Альпарі – відповідність біржового курсу валюти, цінних паперів, векселів їхньому номіналові.

Амортизація – поступове зношування основних фондів (обладнання, будинків, споруд), перенесення їхньої вартості частинами на вартість виробленої продукції; поступове погашення боргу шляхом періодичних внесків або викупу зобов'язань; зменшення цінності майна, обкладеного податком; визнання боргового зобов'язання недійсним внаслідок його втрати, викрадення тощо.

Ангажемент – договір, за яким запрошують артистів для виступу на певний термін.

Ануїтет – вид державної позики,з якої кредитор періодично одержує певний прибуток, що встановлюється з розрахунком на поступову сплату боргу й процентів з нього.

Арбітраж – третейський суд, в якому спір вирішується суддею-посередником; державний чи відомчий орган, який вирішує майнові спори між державними організаціями, установами; міжнародний А. — для мирного врегулювання спорів між державами.

Асоціація – об'єднання, спілка; об'єднання організацій або осіб для досягнення спільної господарської, політичної, наукової, культурної мети.

Асоційоване підприємство – формально самостійне підприємство, але з різних причин воно залежить від головної фірми і мусить підпорядковуватись її стратегічним цілям.

Аудит – незалежна економічна експертиза (перевірка) бухгалтерських книг, документів, звітності, перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству.

Аудитор – це фізична особа, яка несе повну відповідальність за аудит, підтвердите достовірність фінансової звітності та надає інші аудиторські послуги.

Аудиторська діяльність – організаційне й методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська палата – вищий орган України (АПУ) управління аудиторською діяльністю.

Аудиторська фірма – основна структурна одиниця аудиторської служби; організація, що має ліцензію на право здійснення аудиторських послуг, які дозволяються Законом України про аудиторську діяльність.

Аудиторський висновок – думка, висловлена в аудиторському звіті про достовірність фінансової звітності клієнта; офіційний документ, засвідчений підписом і печаткою аудитора.

Аудиторські послуги – консультації, що можуть надаватися усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів; експертиз, що оформлюються експертним висновком або актом; оглядові перевірки.

Аудиторські свідчення – це такі відомості (інформація), які одержують аудитори для розроблення висновків про достовірність фінансової інформації, повноту її.

Афера – темна справа, шахрайство.

Базис – це різниця між ціною товару на наявному ринку в конкретному місці і ціною аналогічного товару на ф'ючерсному ринку.

Баланс готівки – це величина готівки, що знаходиться у даний момент на рахунку. Показник відображає всі депозити і списання засобів з рахунку, а також результати всіх завершених операцій.

Бандероль – вид поштової кореспонденції, встановлений для пересилання за заниженим тарифом друкованої продукції (книг, журналів, газет), ділових паперів; ярлик, паперова наклейка на товарі, що засвідчує сплату акцизу або мита.

Банківський кредит – це економічні відносини, що виникають між банком і підприємством із приводу перерозділу вартості на умовах терміновості, зворотності, платності та матеріальної забезпеченості.

Банко – ціна або курс, за яким банк продає і купує цінні папери.

Бартер, у – система обміну товарів та послуг на безгрошовій основі.

Бартер – обмін товарами на рівну суму між фірмами різних країн, що проводиться на без валютній основі.

Беквардейшн – ситуація, при якій ціна на наявний товар більше ціни форвардного ринку.

Бенефіс – вистава, збір від якої повністю або частково надходить акторові-бенефіціантові; творчий звіт артиста з нагоди його ювілею.

Бесса – зниження курсу цінних паперів.

Бізнес-план – план розвитку підприємства на назначений період; план-програма здійснення угоди з метою одержання прибутку; система заходів, спрямованих на досягнення заданої мети.

Брокер – особа, що купує або продає товари, грошові номінали або акції від імені інших осіб.

Буклет – рекламне видання або путівник на одному аркуші, що складається і не потребує розрізування під час читання.

Бухгалтер – фахівець з бухгалтерії; той, хто веде грошовий і матеріальний облік.

Бухгалтерія – теорія і практика обліку грошових та інших господарських операцій рахівництво; рахівничий відділ установи, підприємства.

«Бичачий» ринок – ринок з курсом, що зростає, на якому торгівля йде повним ходом, а курси акцій і фондові індекси зростають.

Вакансія – незайнята посада, вільне місце (в установі, навчальному закладі).

Вальвація – визначення цінності іноземної валюти в національній грошовій одиниці.

Варіаційна маржа – переказ грошових коштів, що забезпечують відповідність вартості забезпечення нової вартості ф'ючерсного контракту після зміни цін.

Варрант – довгостроковий опціон, який дає власнику право купити акцію за курсом, позначеному в самому варранті (термін дії варранту – 5, 10, 20 і більше років).

Вартість чистих активів – це розрахункова вартість кожної акції інвестиційного фонду, визначувана розподілом чистої ринкової вартості цінних паперів, що знаходяться в портфелі інвестиційного фонду, на кількість акцій інвестиційного фонду.

«Ведмедячий» ринок – ринок з падаючим курсом, на якому торгівля здійснюється повним ходом, а курси цінних паперів падають: інвестори прагнуть позбавитися своїх активів до тих пір, поки вони не знеціняться ще більше.

Вексель – цінний папір, що містить безумовне грошове зобов'язання про сплату певній особі певної суми в певний строк.

Вернісаж – урочисте відкриття художньої виставки (первісне — день покриття картин лаком пе­ред відкриттям виставки).

Версія – одне з кількох, відмінних одне від одного, пояснень якогось факту, події.

Викупні угоди (у Україні вони називаються Repo - договори) – це угоди між продавцем і покупцем, звично державних цінних паперів, за якими продавець зобов'язується викупити цінні папери, що продаються ним, за обумовленою ціною у певні терміни, часто наступного дня.

Відкрита позиція – це кількість ф'ючерсних контрактів, які в який-небудь момент часу залишаються неліквідованими.

Гарант – поручитель; держава, установа або особа, що дає в чомусь гарантію.

Гарантійний (договір) — міжнародний договір, яким одна або кілька держав зобов'язуються перед іншими відповідати за виконання покладених на третю державу або держави зобов'язань.

Гарантія – порука, забезпечення.

Господарське товариство – юридична особа, створена за згодою з юридичними, фізичними особами шляхом об’єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності.

Гросбух – головна книга в бухгалтерії.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках, депозити до запитання.

Давальча угода – угода, яка передбачає виготовлення продукції із сировини замовника.

Дебет – ліва сторона бухгалтерського рахунку, на якій відображають господарські операції; рахунок надходжень і боргів даній установі.

Дебітор – боржник (юридична чи фізична особа), що має грошову заборгованість підприємству, організації, установі.

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Девальвація – зниження курсу національної валюти щодо іноземних валют.

Декувер – різниця між страховою оцінкою майна і страховою сумою, що лишається на риску страхувальника.

Депозит, -у – гроші чи цінні папери, що їх вносять до кредитних установ для зберігання.

Депозитні сертифікати – це короткострокові термінові депозити великого номіналу.

Депозитор – особа чи організація, що є власником депозиту.

Депорт – операція, зворотна репорту; операція з купівлі цінних паперів за поточним курсом з умовою їх продажу через фіксований час за нижчим курсом.

Державний контракт – письмовий документ, що передбачає забезпечення потреб споживачів, які фінансуються за рахунок державного бюджету, і поповнення державного резерву відповідними видами продукції.

Дефект – вада, хиба, пошкодження.

Диверсифікація – збільшення кількості видів і назв продукції йпослуг, призначених до експорту.

Дилер, -а – фахівець з операцій з цінними паперами, який представляє інтереси інвестора.

Диспонент, а – уповноважений у справах фірми.

Довга позиція – сторона ф'ючерсної операції, представлена покупцем; покупець ф'ючерсного контракту називається стороною, що має довгу позицію.

Довгострокове зобов'язання – зобов'язання, на яке нараховуються відсотки і яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців від дати балансу, якщо первісний термін погашення перевищував дванадцять місяців і до затвердження фінансової звітності існує договір про переоформлення цього зобов'язання як довгострокового.

Договір – це форма документального закріплення партнерських зв’язків.

Договір доручення – документально оформлена домовленість між трьома сторонами, відповідно до якої поручитель у разі неплатоспроможності боржника зобов’язується потягом наперед обумовленого терміну з моменту настання строку платежу відшкодувати позичену боржником суму.

Договір про суспільну діяльність – документ господарського призначення, що передбачає започаткування спільної діяльності без створення юридичної особи.

Додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад встановлені норми за трудові успіхи й винаходи та за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантовані й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Документообіг – рух бухгалтерських документів на підприємстві з моменту одержання їх (створення) до завершення обробки та передання в архів.

Дослідницька програма PLUS^tm – це програма технічного аналізу, здатна обробляти фактичну інформацію про курси і об'єми продажів за п'ятнадцятирічний період і будувати графіки, що показують основні тенденції окремих випусків акцій і ринку в цілому. Має систему ключів, визначуваних користувачем; працює з електронними таблицями великого формату, дозволяє аналізувати портфелі та розраховувати стратегії управління.

Дочірнє підприємство (компанія) – юридично самостійне організаційне утворення, що здійснює комерційні операції і складає звітний баланс; проте материнська фірма суворо контролює діяльність усіх своїх дочірніх компаній, оскільки володіє контрольним пакетом їхніх акцій.

Дохід – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Дочірнє підприємство – підприємство, що перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.

Дроблення акцій (спліт) – це випуск декількох нових акцій з меншою новою вартістю замість однієї старої.

Економіст, -а - учений, фахівець з економіки, економічних дисциплін певної професії.

Експеримент – науково проведений дослід, спостереження досліджуваного явища в точно визначених умовах; проба, спроба.

Експертиза – дослідження й вирішення певного питання за допомогою досвідчених людей, знавців даної справи (медична Е., бухгалтерська Е.); експерт-знавець.

Екстрений – терміновий, невідкладний, надзвичайний, непередбачений.

Емісія – випуск в обіг банківських і скарбничих білетів, грошей, цінних паперів.

Ембарго – заборона державною вивезення до будь-якої іншої країни і ввезення до своєї товарів, послуг, валютних та інших цінностей.

Ерудиція – начитаність, глибокі знання в певній галузі науки.

Ефективний – дійовий; N-а валюта — готівкові іноземні гроші, що функціонують на біржі як товар.

Жирант – особа, яка робить на звороті векселя або чека передатний напис.

Жират – особа, на яку жирант переказує вексель або чек.

Запаси – матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх подальшого використання.

Збори – обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб за послуги, надані їм державними органами.

Зведений індикатор «Велью Лайн» (Value Line) – індекс аналітичного агентства Value Line, щовключає 1 700 випусків; база – 100 на 30.06.1961 роки.

Імідж, -у – образ фірми, товару, послуги; забезпечує положення фірми на ринку, вірність покупця фірмовій марці.

Інвентар – майно будь-якої установи, підприємства, господарства; точний і детальний опис та­кого майна.

Інвентаризація – складання опису майна (речових цінностей і роз­рахунків) підприємства, установи, вписаних в інвентар.

Інвестиційна вартість цінного папера (фактично оцінна вартість) – це вартість, за якою, з погляду інвестора, повинен продаватися цінний папір.

Інвестиційна компанія – це компанія, об'єднуюча капітали багатьох вкладників, що ставлять перед собою однакові інвестиційні цілі і поміщають кошти у різноманітні цінні папери.

Інвестиційна премія – це різниця між ринковою ціною опціону і його справжньою вартістю; показує надмірну вартість, що полягає в котирувальній ціні опціону.

Інвестиційний податковий кредит – це відстрочка плати податку на прибуток, що подається суб’єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних підприємств з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через зростання прибутку, які буде отримано внаслідок реалізації та інноваційних програм.

Інвестиційний портфель – сукупність цінних паперів, що належать фізичній або юридичній особі, являють цілісний об'єкт управління.

Інвестор, -а – вкладник, що здійснює довгострокове вкладення грошей в підприємство, фірму з метою одержання прибутків.

Індекс – числовий або буквений показник, що ставиться найчастіше внизу букви (А₂, С₃); цифровий показник, який ставлять перед назвою села, міста на поштовій кореспонденції (лист, бандероль, посилка, телеграма, факс) і телеграфній (індекс міста, телефон, телефакс).

Індекс DAX – індекс Франкфуртської фондової біржі, що включає 30 найбільш торговельних акцій на цій біржі.

Індекс FTSE-100 – індекс Лондонської фондової біржі, до складу якого входять акції 100 найкрупніших компаній, що обертаються на цій біржі.

Індекс KINDEX – індекс фондового ринку України, публікований інвестиційною компанією «Кінто», відбиваючий зміну курсів акцій шести компаній, що входять до складу «блакитних фішок»; частка кожної з акціонерних компаній в індексі KINDEX складає: 13,27% – «Центроенерго», 12,45% – «Дніпроенерго», 7,57% – «Донбасенерго», 14,4% – «Київенерго», 13,14% – «Западенерго», 39,17 – «Укрнафта».

Індекс NASDAQ – показник поточного руху курсів цінних паперів, що обертаються на позабіржовому ринку. За базу, яка дорівнює 100, прийняті курси 4 200 простих акцій, що обертаються в NASDAQ на 5.02.1971 роки.

Індекс АМЕХ – індекс Американської фондової біржі, що включає всі випуски на цій біржі. Базове значення індексу – 100 на 31.08.1973 роки.

Індекс Доу Джонса (DOW JONES) – це індекс курсів акцій 30 промислових, 20 транспортних, 15 випусків акцій компаній електроенергетики і комунального господарства та інтегральний індекс курсів акцій усіх 65 компаній; вимірюється чотиризначними цифрами.

Індекс НІКЕЙ (NIKKEI) – індекс, що відображає динаміку курсів акцій 225 найкрупніших компаній Японії.

Індекс Нью-йоркської фондової біржі (NYSE) – показник поточного руху курсів акцій, що котируються на Нью-йоркській фондовій біржі, щодо базової величини, яка дорівнює 50 на 31.12.1965 роки; охоплює всі 2 200 акцій, що котируються на «Великому табло».

Індекс ПФТС – індекс, що розраховується на підставі котирувань простих акцій компаній, які пройшли до першого і другого рівнів лістингу в ПФТС (з 3.10.1997 року) на щоденній і щотижневій основі. Перелік акцій, які входять до індексу, переглядається щомісячно.

Індекс СП-500 S&P («Стендарт енд пуар’з - 500») – це індекс курсів акцій 500 компаній, що котируються на Нью-йоркській фондовій біржі, базове значення яких на період 1941-1943 років дорівнювало 10. Вимірюється тризначними цифрами. Включає п'ять індексів:

Індекси ринку акцій – показники, що вимірюють поточну динаміку курсів репрезентативної групи акцій у порівнянні з базовою величиною, розрахованою на деякий момент у минулому.

Індосамент – передавальний надпис на векселі. Індосамент може бути здійснений навіть на користь платника, незалежно від того, акцентував він вексель чи ні, або на користь будь-якої зобов'язаної за векселем особи. Індосамент повинен бути простим і нічим не обумовленим. Частковий індосамент недійсний.

Інкасо – одержання грошей за векселем або іншим документом за дорученням довірителя; звичайно документ, який слід оплатити впродовж зазначеного терміну, пред'являється боржникові банку.

Інновація — нововведення

Інсайдер, -а – особа, яка володіє конфіденційною діловоюінформацією завдяки своєму службовому становищу.

Інспекція – система нагляду за правильністю дій, за виконанням встановлених правил різними установами, підприємствами з ужиттям заходів до виправлення недоліків і здійснення впливу стосовно порушників правил; органи нагляду.

Інстанція – кожна з наступних ланок у системі підпорядкованих один одному органів, головним чином державного управління.

Інформація – повідомлення про стан справ або чиюсь діяльність; відомості про щось.

Інформаційна програма компанії «Доу Джонс» «Spreadsheet Link^tm» – програма, що надає можливість менеджерам компаній, відповідальним за планування, робити аналіз конкурентних позицій, інвесторам, дослідникам одержувати дані служби новин і пошуку компанії «Доу Джонс» і вести повну обробку цих даних за допомогою програм Lotus1-2-3, Sympbony, Multiplan, Visi Cale.

Кадри – основний склад працівників якої-небудь організації, підприємства, установи тощо.

Камбіо – вексель, позиковий лист.

Камбіст – торговець векселями; калькулятор вексельних арбітражних обчислень.

Картель – договірне об’єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності – регулювання збуту виготовленої продукції.

Каф – вид договору зовнішньоторговельної купівлі-продажу, коли до ціни товару включають його вартість і вартість морських перевезень до порту призначення.

Квитанція – офіційна розписка встановленої форми про прийняття грошей, документів, цінностей тощо.

Клієнт: 1) у Стародавньому Римі клієнти — неповноправний клас людей, залеж­них від патрона-покровителя, захисника; 2) особа, з якою має діло­ві стосунки кредитна, торгова або промислова організація; постій­ний відвідувач, замовник, покупець; 3) особа, яка доручила ведення своєї справи іншій (адвокатові, нотаріусові, захисникові тощо).

Клірингова маржа – рівень маржі, який встановлює Клірингова палата і який клірингові фірми повинні підтримувати у розрахунковій палаті.

Колега – товариш по роботі, за професією, посадою.

Колегіальний – форма керівництва, що здійснюється не одноособово, а групою осіб — колегією.

Колектив – сукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами; штат, персонал, особовий склад, команда.

Колективне підприємство – це таке підприємство, що ґрунтується на власності трудового колективу, а також кооперативу, іншого статутного товариства або громадської організації.

Командитне товариство – об’єднання громадян чи юридичних осіб, створене на основі договору між ними для здійснення підприємницької діяльності, яке включає дійсних членів і членів-вкладників.

Комерційні папери – це прості векселі на пред'явника строком від двох до 270 днів. Випускаються самими кредитоспроможними корпораціями, продаються із знижкою до номіналу, а покупаються за номіналом.

Комівояжер – роз'їзний агент зі збуту товарів, що діє за дорученням певного підприємства

Комісія – тимчасові або постійні групи людей, осіб з повноваженнями для виконання певного дору­чення або для попередньої розробки якогось питання; договір, згідно з яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дору­ченням іншої звершити за винагороду одну або кілька справ від свого імені, але за рахунок доручителя; винагорода, сплачувана за таким договором у відсотках до суми завершеної операції.

Комісіонери – посередники, які приймають певні товари на комісію; не сплачують їх вартість доти, доки ці товари будуть продані.

Конкурентоспроможність підприємства – це здатність забезпечувати випуск і реалізацію конкурентоспроможності продукції.

Кооперативне підприємство (кооператив) – добровільне об’єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності.

Компетентний – досвідчений у певній галузі; має право за рівнем знань або повноважень чинити або вирішувати щось.

Компетенція – коло повноважень певної установи чи особи; коло питань, у яких дана особа має знання, досвід.

Конвенція – угода, міжнародний договір переважно з якихось спеціальних питань (митна, залізнична).

Конкурент – особа, що суперничає у будь-якій сфері діяльності з іншою.

Конкурс – змагання за одержання премії, винагороди, за вступ до навчального закладу та ін.; передавання кредиторам управління майном неплатоспромож­ного боржника для задоволення їхніх претензій.

Коносамент – поширений у зовнішній торгівлі документ, що засвідчує умови договору на морське перевезення вантажу.

Консигнант – власник товару, який продає його за кордон через комісіонера.

Консигнатор – посередник при експорті товарів.

Консорціум – тимчасова угода, між кількома банками для здійснення великих фінансових операцій.

Констатація – встановлення незаперечного існування якогось факту або явища, засвідчення чогось.

Контанго – це ситуація, при якій ціна на наявний товар (її називають ціною спот) нижча за ціну на термін (форвард).

Контрактація – укладання контракту, договору між підприємствами.

Конференція – зібрання, нарада представників урядів, громадських, партійних, наукових та інших організацій для обговорення певних питань.

Концерн – форма статутних об’єднань підприємств, що характеризуються єдністю власності й контролю.

Концесія – договір, укладений державою з приватним підприємством, іноземною фірмою на експлуатацію промислових підприємств, земельних угідь та ін.

Концесіонер – особа чи організація, яка одержала концесію(договір).

Корпорація – договірне об’єднання суб’єктів господарювання на засаді інтеграції їхніх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень для централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Коротка позиція – сторона ф'ючерсної операції, представлена продавцем; продавець ф'ючерсного контракту називається стороною, що має короткую позицію.

Кошторис – план передбачуваних доходів і витрат, необхідних для нормальної діяльності підприємства, установи тощо.

Кредит – права сторона бухгалтерського рахунку на К. активних рахунків записують вибуття цінностей, пасивних – надходження.

Кредит – продаж товарів з відстрочкою платежу або передача на строк грошей та мінімальних цінностей з умовою їх повернення.

Кредит з овердрафту – це безстроковий кредит, при якому компанія може одержати позику на першу вимогу під відсоток відповідно до умов договору, що перевищує базову ставку і розраховується щодня.

Кредитна лінія – це зобов’язання банку надати оговорену в договорі суму за вимогою позичальника.

Купон або номінальна прибутковість – це властивість облігації, визначаюча величину річного процентного доходу.

Куратор – піклувальник, опікун; член конкурсного управління, встановленого над неплатоспро­можним боржником у дореволюційній Росії; студент-медик, що доглядає хворого в клініці.

Леверидж – показник, що характеризує відношення між всією вартістю інвестицій і об'ємом засобів, необхідних для їх контролю. Він показує, у скільки разів інвестиції більше власних засобів.

Лізинг – вид підприємницької діяльності з інвестування тимчасово вільних чи залучених фінансових коштів у майно, яке за договором передається юридичним або фізичним особам у тимчасове користування за відповідну плату.

Лізинг, -у – здавання у тимчасове користування майна з періодичною оплатою його вартості.

Лізингова угода – довготермінова угода, яка передбачає оренду машин і устаткування.

Ліквідаційна вартість акцій – це сума активів компанії, що залишилася б у разі реалізації або аукціонного продажу активів і погашення за рахунок вилучених коштів зобов'язань і виплат за привілейованими акціями. Є показником того, що компанія в змозі представити на аукціон, якщо їй доведеться припинити свою діяльність.

Ліцензіар – продавець ліцензії.

Ліцензіат – покупець ліцензії.

Манускрипт – рукопис, здебільшого давній.

Маржа брокерського будинку – це сума первинної маржі, яку брокерський будинок вимагає від середнього клієнта. Звично вона більше, ніж біржова маржа (але не менше), і може бути підвищена або знижена брокерською фірмою у будь-який момент і на будь-яку суму, поки це не зачіпає мінімуму, встановленого біржею.

Маржа у ф'ючерсній торгівлі – це депозит, який утримувачі короткої і довгої позиції контракту зобов'язані внести своєму брокеру як гарантію виконання контракту.

Маржа, або первинний внесок у торгівлю цінними паперами – це мінімальна сума власного капіталу, яку повинен забезпечити інвестор у момент купівлі цінних паперів в кредит, або відсоток вартості акцій, що купуються за рахунок власних засобів інвестора.

Маркетинг, -у – система управління і організації виробництва на базі вивчення потреб ринку.

Менеджер, -а – керівник, директор, завідуючий, адміністратор, найманий професійний управляючий, що не с власником фірми.

Менеджмент: 1)вміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей; 2) сукупність методів, форм та засобів управління виробництвом; 3) мистецтво керування інтелектуальними, фінансовими, сировинними, матеріальними ресурсами з метою найбільш ефективної виробничої діяльності.

Мета – угода, що передбачає поділ витрат і ризик навпіл.

Модус вівенді – уміжнародному праві тимчасова угода про врегулювання яких-небудь питань, умови, які роблять можливою тимчасову угоду між сторонами.

Наявний ринок – це місце, де товар міняє власника за певну ціну.

Незабезпечений кредит – кредит, що не має забезпечення чи за яким реальна вартість забезпечення складає менш 60% суми кредитної заборгованості.

Нормальний ринок – ситуація, коли ф'ючерсні ціни реальних товарів більше цін наявного ринку; називається ще і ринком накладних витрат.

Нувориш – особа, яка спритно й швидко розбагатіла на різноманітних фінансових операціях.

Об'єкт бухгалтерського обліку – господарські засоби підприємства та джерела утворення цих засобів (спосіб одержання певного засобу).

Об'єм торгівлі – означає кількість покупок і продажів ф'ючерсних контрактів, які зроблені в який-небудь день.

Облігація – цінний папір, що засвідчує право її власника на відшкодування йому в установлений строк номінальної вартості облігації та фіксованого відсотка.

Облігація з дисконтом – продається за курсом нижче за номінал, що є результатом того, що ринкова ставка відсотка вища купонної.

Облігація з премією – продається за курсом вище за номінал, що має місце у тому випадку, коли ринкова ставка відсотка нижча купонної.

Одиниця контракту – стандартна, встановлена біржею кількість товару.

Онкольний ринок – це слабко ліквідний ринок з рідкісним кроком (мінімальна зміна ціни рівна $1/8), на якому існує великий спред (різниця між ціною покупця і ціною продавця).

Операції з премією (прості) – операції, при висновку яких покупець може відмовитися від цінних паперів у день виконання операції. Таке право він оплачує продавцю особливою премією, розмір якої визначається наперед.

Операції на різницю – операції, після закінчення яких один з контрагентів повинен сплатити іншому суму різниці між курсами, встановленими при висновку операції, і курсами, що фактично склалися під час ліквідації операції. Сторони виходять з того, що вони не виконуватимуть умови операції. Об'єкт операції – різниця між курсами.

Опціон – контракт, згідно з яким одна із сторін здобуває право (не обов’язок, а саме право) придбати у майбутньому якийсь предмет угоди за ціною, що визначається на день підписання контракту.

Опціон «колл» (на купівлю) – контракт, що дає право його утримувачу купити покладені в його основі фінансові інструменти за фіксованою ціною протягом певного періоду.

Опціон «пут» (на продаж) – контракт, що дає право його покупцю продати покладені в його основі фінансові інструменти за фіксованою ціною за певний термін.

Організація бухгалтерського обліку – цілеспрямована діяльність із створення та вдосконалення системи економічної інформації про всі аспекти діяльності підприємства та його господарські операції, що забезпечує прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Ослаблення або розширення базису – спостерігається тоді, коли наявна ціна зменшується щодо ф'ючерсної ціни протягом певного періоду часу і стає менш стійкою, ніж ф'ючерсна.

Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу згідно з визначеними нормами праці, яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство отримує з метою використання їх у процесі виробництва або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні рахунки – рахунки, призначені для обліку наявності та руху господарських засобів підприємства.

Оферент – особа, яка надіслала оферту.

Оферта – пропозиція однієї особи іншій укласти угоду з переліком усіх її умов.

Пагамент – оплата готівкою.

Пай – частина, частка участі, внесок в акціонерне товариство, кооперативне господарство або підприємство.

Пакт – міжнародний договір, як правило, важливого політичного значення.

Партнер – учасник гри, танцю; компаньйон, товариш у якійсь справі, торговий партнер.

Патент – свідоцтво, видане урядом винахідникові на право виняткового користування винаходом; документ на право вести торгівлю чи промисел; П. консульський одержує консул від свого уряду під час відрядження до іншої країни; П. санітарний — свідоцтво, що видається кораблям закордонного плавання про санітарний стан судна й порту відправлення.

Первинна маржа у ф'ючерсній торгівлі – депозит, який вноситься при відкритті ф'ючерсної позиції.

Перевернений ринок – ситуація, коли ф'ючерсні ціни менше цін наявного ринку.

Персонал – особовий склад, колектив працівників якої-небудь установи, організації, штат. Група працівників установи, підприємства, що працюють в одному відділі, на одній ділянці роботи; виконують ті самі функції; мають той самий фах.

Підприємництво – це ініціативно-самостійна господарсько-комерційна діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, яку цілком зорієнтовано на одержання прибутку.

Підприємницький договір – відображає згоду сторін стосовно безпосереднього здійснення вибраної підприємницької діяльності в певній організаційно-правовій формі.

Повне товариство (товариство з повною відповідальністю) – товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язання підприємства всім своїм майном.

Податки – обов'язкові платежі, що збираються з юридичних і фізичних осіб до бюджету відповідного рівня в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Податкове зобов'язання – загальна сума податку, нарахована платником податку в звітному періоді від продажу товарів (робіт, послуг).

Портфель доходу – тип інвестиційного портфеля, який орієнтований на отримання високих дивідендів; включає акції з незначним або нульовим приростом капіталу і постійним зростанням дивідендів.

Портфель зростання – тип інвестиційного портфеля, що включає цінні папери з великим потенціалом зростання курсової вартості; фінансові інструменти портфеля забезпечують низьку поточну прибутковість.

Посилення базису – зміна базису, при якому наявна ціна підвищується протягом певного періоду щодо ф'ючерсної ціни.

Поточна прибутковість – визначається як відношення номінальної прибутковості до поточного ринкового курсу.

«Право» – це опціон на право купівлі частки нового випуску звичайних акцій за встановленим курсом протягом визначеного, досить короткого, періоду.

Працівник – трудяща людина, трудівник; член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом; службовець, співробітник, співпрацівник.

Прейскурант – довідник цін на товари й послуги.

Прибутковість до погашення (заявлена прибутковість) – це показник прибутковості, що враховує як відсотки, так і курсові зміни, розраховується на основі складного відсотка за весь період, що залишився до погашення облігацій.

Приватне підприємство – це підприємство, що належить окремому громадянину на правахприватної власності та з правом найму робочої сили.

Принцип кумулятивного голосування – спосіб голосування на загальних зборах акціонерів, відповідно до якого кількість акцій з правом голосу кожного акціонера помножується на кількість директорів, яких треба вибрати.

Продуцент – виробник; країна, яка виробляє певний товар.

Пролонгація – продовження строку чинності договору, угоди, векселя.

Пункт на ф'ючерсних біржах США – це параметр, який дорівнює 1/100 цента.

Ранг – ступінь, чин, категорія, спеціальне звання.

Рантьє – власники цінних паперів, які одержують проценти і живуть на ці прибутки.

Реалізація – здійснення чогось, втілення у життя плану, проекту, ідеї; перетворення майна або цінних паперів у гроші; Р. позики – розміщення позики.

Реалізована прибутковість – це норма прибутку, одержана інвестором за період часу, менший, ніж термін дії випуску.

Ревальвація – підвищення офіційного курсу грошової одиниці щодо іноземних валют.

Ревізія – вивчення діяльності певної установи чи посадової особи з метою перевірки правильності й законності дій.

Регламент – порядок ве­дення засідань, зборів, сесії; статут, звід правил, порядок робо­ти установи.

Регламентація – встановлення певних правил.

Регульована ціна – ціна, що складається на ринку в процесі прямого державного впливу.

Результат з відкритих позицій – це нетто-результат нереалізованих прибутків і збитків за ф'ючерсними позиціями, які залишаються відкритими.

Реекспорт – зворотний вивіз із країни товарів, раніше вивезених із-за кордону без їх переробки.

Реімпорт – купівля і ввезення із-за кордону вітчизняних товарів, які не підлягають там переробці. Сюди не належать товари, що не продані на аукціонах, повернуті з виставок, ярмарків тощо.

Рейтинг, -у – оцінювання, віднесення до певної категорії, класу, розряду.

Рейтинги облігацій – це категорії за ступенем надійності; вони визначають якість облігацій, позначаються буквами і привласнюються облігаціям певного випуску на основі ретельного фінансового аналізу спеціалізованими фірмами, що займаються вивченням фондового ринку: «Стендард енд пуарз корпорейшн» і «Модіз інвесторз сервіс».

Реконверсія – переведення воєнної промисловості на виробництво цивільної продукції.

Ремітент – особа, на яку виписано вексель (тратту) і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.

Рентингова угода – короткотермінова угода, яка передбачає оренду машин і устаткування.

Реорганізація – перебудова, перетворення.

Репорт – спекулятивна угода-продаж цінних паперів з одночасним зворотним викупом.

Репорт – термінова операція пролонгації з продажу цінних паперів проміжному власнику на вказаний у договорі термін за ціною, нижчою за ціну її зворотного викупу біржовиком у кінці цього терміну.

Рецепісса – розписка в одержанні товару.

Ринок внутрішній – сфера товарного обміну, обмежена державними кордонами країни.

Ринок світовий – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, пов’язаними між собою участю в міжнародному поділі праці.

Рух грошових коштів – надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Сальдо – різниця між обсягом експорту й імпорту.

Своп – банківська операція з обміну валют.

Сегмент ринку – сукупність споживачів, які однаково реагують на один і той самий набір товарів.

Селектор – особливий пристрій у телефонному апараті, посилає з розпорядчого центру виклики абонентам; за цим принципом здійснюється зв'язок на транспорті, диспетчерський зв'язок.

Синдикат – організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створений спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об’єднання.

Складан – заголовок рекламного послання.

Спонсор – юридична або фізична особа, яка оплачує витрати, гос­прозрахункові операції іншим юридичним чи фізичним особам або безкоштовно передає майно в користування чи дарує його.

Спонсор, -а – особа, що фінансує проект.

Стандартизація – встановлення строго визначених державою норм якості, форм і розмірів виробу, обов'язкових для виробників і споживача; зведення багатьох видів виробів до невеликої кількості типових з метою раціональнішої організації виробництва.

Стелажні операції – це операції, які наперед не визначають, хто в грі буде продавцем, а хто – покупцем. Платник премії, сплативши її іншій стороні, придбаває право купити цінні папери за вищим курсом або продати за нижчим курсом, зафіксованими у момент висновку операції.

Стратегічний маркетинг – це, насамперед, аналіз потреб фізичних осіб і організацій.

Суброгація – заміна одного кредитора іншим.

Сумарні кошти – сума балансу готівки і результату відкритих позицій однієї із сторін ф'ючерсного контракту; визначається при розрахунку стану рахунку.

Тантьєма – одна з форм додаткової винагороди вищому керівному персоналові акціонерних товариств, промислових фірм, банків, фінансових компаній та інших підприємств з урахуванням одержуваного ними прибутку.

Тендер – бланк з пропозицією, що розсилається організаторам на поставку певного товару чи надання певних послуг.

Терміновий кредит – це кредит, що надається цілком на початку терміну.

Термін погашення – дата закінчення терміну дії облігації, коли підлягає поверненню основна сума боргу.

Тик – мінімальний розмір коливання ціни кожного ф'ючерсного контракту, встановлюваний відповідною товарною біржею.

Товари — матеріальні цінності, що придбані (одержані) і зберігаються підприємством з метою наступного продажу.

Товариство з додатковою відповідальністю – об’єднання, створене за згодою юридичними особами чи громадянами шляхом об’єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності, статутний фонд якого розділений на частки визначених установчими документами розмірів, а в статуті передбачена конкретна майнова відповідальність учасників при недостатності засобів товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю – об’єднання, створене за згодою юридичними особами чи громадянами шляхом об’єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, право володіння ними не підтверджується акціями, і відповідальність за зобов’язанням несе тільки у межах свого майна.

Товарна біржа – це різновид оптового товарного ринку без попереднього огляду покупцем зразків і заздалегідь установлених мінімальних партій товарів.

Товарний знак – товарна марка чи її частина, що забезпечена правовим захистом.

Товарний кредит – товари, які передаються виробником постачальнику у власність на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк під процент.

Торговельні маклери – посередники, які періодично налагоджують ділові контакти; вони не зв’язані договірними відносинами з певними партнерами, пропонують свої послуги конкретним учасникам тієї чи іншої угоди.

Трактат – назва деяких міжнародних договорів, угод.

Трасант – векселедавець переказного векселя.

Трасант – особа, яка видає тратту, тобто переводить свій платіж на іншу особу.

Трасат – платник, який приймає переказний вексель.

Тратта – переказний вексель щодо трасата.

Трейдер – представник брокера в торговельній зоні біржі; приймає замовлення від імені фірми на продаж і купівлю.

Трест – монополістичне об’єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, в єдиний виробнично-господарський комплекс.

Ультимо – у біржовій термінології остання дата виконання певної угоди.

Уніфікувати – нормувати, робити одноманітними.

Управляюча програма PLUS.2.0tm компанії «Доу Джонс» – програма, розроблена для інвесторів трьох різних рівнів. Версія 2.0. розроблена для професіоналів та індивідуальних вкладників. Дозволяє користувачам звести до мінімуму податкові зобов'язання, стежить за комісійними виплатами і надходженнями дивідендів, показує звітність і забезпечує доступ до інформації служби новин і пошуку компанії «Доу Джонс». Дозволяє вести бухгалтерський облік, визначати дохід оподаткування за пакетами цінних паперів і автоматично обновляти інформацію про курси. Може обслуговувати одночасно до 256 портфелів і до 1 500 випусків цінних паперів.

Факсиміле – кліше-печатка для відтворення власноручного підпису.

Факторинг, -у – юридично оформлені взаємини між фінансовим інститутом (фактором) і клієнтом, при яких фактор купує дебіторську заборгованість клієнта і забезпечує його додатковими послугами.

Факторія – віддалена філія торговельної контори (переважно закордонна).

Фактотум – довірена особа, яка виконує доручені завдання.

Фікс – установлена ціна на товари; точно визначена сума винагороди.

Філіал – відділення великого підприємства або установи.

Фінансовий план – найважливіший розділ бізнес-плану, що підбиває достовірні підсумки його здійснення, де повинні визначатися як інвестиційні, так і виробничі витрати, а тому включає ряд підрозділів, таких, наприклад, як план прибутку, руху грошових потоків, аналіз беззбитковості, рентабельності й окупності, оцінка ризику та ін.

Фінансова група – об’єднання юридично та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства.

Фінансова діяльність – діяльність, яка зумовлює зміни розміру й складу власного та позиченого капіталу.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансовий кредит – кошти, які надаються банком згідно з діючим відповідним законодавством у позик підприємству на визначений строк, для цільового використання та під проценти.

Фінансовий облік – сукупність правил і процедур, що забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства та його фінансовий стан згідно з вимогами законодавчих актів і П(С)БО.

Фінансовий результат – прибуток або збиток, одержаний від діяльності підприємства.

Фірмове ім‘я – позначення товарної марки словом, буквою чи групою слів і букв.

Фіск – державна скарбниця.

Фондова біржа – організаційно оформлений, регулярно фіксуючий ринок цінних паперів, що сприяє підвищенню мобільності капіталу та виявленню реальної вартості активів.

Форвардний контракт – це торгова угода, за якою продавець поставляє продукцію покупцю до певного терміну в майбутньому. При укладенні контракту сторони домовляються про об'єми поставки, якість товару, місце і ціну.

Форма бухгалтерського обліку – сукупність реєстрів обліку, способи реєстрації та узагальнення в них інформації про всі господарські операції з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технологій обробки облікових даних вручну або з використанням комп'ютерів.

Франчайзі – дрібний підприємець, який відкриває свою справу під керівництвом франчайзера (велика торговельна або промислова фірма).

Фурнітура – допоміжні матеріали в деяких виробництвах.

Ф'ючерсна угода – термінова угода, яка передбачає купівлю-продаж права на товар: поставкою в майбутньому. Мета угоди - одержання різниці в ціні за період між укладанням контракту і виконанням його умов.

Ф'ючерсний контракт – торгова угода двох сторін про поставку товарів певної кількості та якості у визначеному місці і в певний час, ув'язнений за правилами біржі.

Хайрингова угода – середньотермінова угода, яка передбачає оренду машин устаткування.

«Хвостові» позиції – це позиції неповного хеджування. Ці вторинні позиції є невеликою частиною тих же первинних ф'ючерсних контрактів, тільки протилежних (якщо первинні позиції були на купівлю, то вторинні – на продаж і навпаки).

Хеджування – операції із страхування цінового ризику за допомогою торгівлі ф'ючерсними контрактами.

Хеджування покупкою – є покупкою ф'ючерсного контракту ким-небудь, що має коротку позицію на наявному ринку. Результатом довгого хеджування є фіксація ціни закупівлі товару.

Хеджування продажем – це використовування короткої позиції на ф'ючерсному ринку тим, хто має довгу позицію на наявному ринку.

Холдинг, -у – право на збереження контрольного пакета акцій.

Цінові індекси – це інформаційні показники динаміки цін за визначений період.

Цінні папери – грошові або товарні документи, які надають їхньому власникові майнові права і право на одержання відповідних грошових сум доходів.

Шаблон – взірець, за яким проводиться масове виробництво речей; раз і назавжди прийнятий зразок, який сліпо наслідують; застаріле висловлювання.

Шантаж – погроза розголошення відомостей або вимислів, що ганьблять, компрометують людину, з метою одержання якихось вигод.

Штамп – відбиток штемпеля на документі; шаблон, трафарет, клеймо, знак.

Штат – постійний, установлений склад співробітників на підприємстві, установі; персонал.

Штемпель – прилад з випуклим зворотнім зображенням якогось малюнка чи напису, що служить для одержання відбитка, для накладання печатки, клейма, знака.

Ярлик: 1) у монгольських ханствах — письмовий указ хана; за монгольського нашестя — жалувана грамота хана; 2) вид товарного знака, клеймо на товарі із зазначенням ваги, кількості, ціни; клеймо загалом

.

Поиск по сайту: