Металургія

Аміни – це органічні сполуки, які можна розглядати як похідні аміаку, що утворилися внаслідок заміщення в його молекулі атома (або атомів) водню вуглеводневими радикалами.

Амінокислоти – це органічні кислоти, у вуглеводневих радикалах яких атом водню заміщено аміногрупою.

Анодування – це технологічна операція нарощування оксидної плівки на поверхні хімічно активних металів або напівпровідників.

Асинхронний двигун – це електрична машина, яка перетворює електричну енергію трифазного струму в механічну енергію.

Волочіння – це процес пластичної деформації металу за допомогою протягування його крізь отвір в інструменті (матриці).

Деталь – частина механізму або машини, яка виготовлена без складних операцій.

Деформація – зміна форми та розмірів твердого тіла під впливом зовнішніх сил.

Дифузія – взаємне проникнення речовин внаслідок руху часток.

Дифузія – це процес перенесення нейтральних атомів речовини, спричинений тепловим хаотичним рухом атомів.

Доменна піч – це вертикальна піч шахтного типу, що складається з двох зрізаних конусів, які стинаються своїми основами.

Еквівалентний струм – це незмінний в часі струм, який виділяє в опорі певну кількість енергії.

Епітаксія – це процес нарощування на пластину (основу) монокристалічного шару, який повторює структуру пластини та її кристалографічну орієнтацію.

Зварювання – це з’єднання окремих металевих частин міжатомними силами зчеплення під час нагрівання місця зварювання.

Інтегрована мікросхема – мікроелектронний виріб, який виконує визначену функцію оброблення сигналу і накопичення інформації і має високу щільність розміщення неподільно виконаних і електрично з`єднаних елементів.

Ковкість – здатність металу оброблюватись тиском у холодному чи гарячому стані без ознак руйнування.

Колошник – верхня частина печі, призначена для завантаження.

Конденсатор – це пристрій із двох провідних тіл (пластин) будь-якої форми, розділених діелектриком.

Координаційне число – це число найближчих атомів, які знаходяться на однаковій відстані від даного атома.

Корозія – руйнування металу під дією зовнішнього середовища.

Кривошип – ланка, яка повертається на 360⁰ навколо нерухомої осі.

Кристалізація – перехід металів з рідкого стану в твердий.

Латунь – сплав міді з цинком.

Лиття – виготовлення заготовки литтям рідкого металу в порожнині заданої форми з подальшим твердінням.

Ліквація – неоднорідність хімічного складу виливка.

Магнітний пускач – це спеціалізований комплексний апарат, призначений для керування асинхронними двигунами з короткозамкненим ротором.

Магнітодіелектрики – це матеріали, які виготовляються із суміші дрібнозернистого феромагнетного порошку із діелектриком.

Маніпулятор – технічний пристрій для відтворення робочих функцій руки людини.

Метали – кристалічні тіла, що характеризуються високими електро і теплопровідністю та іншими властивостями.

Металознавство – це наука, що вивчає залежність між складом, будовою, властивостями металів і сплавів та закономірность їх змін під впливом зовнішніх факторів з метою вибору і створення сплавів з наперед заданими властивостями у відповідності із вимоги їх практичного використання.

Металургія – наука, яка розглядає сучасні промислові способи одержання металлу та сплаву.

Механізм – система тіл, призначена для перетворення руху одного або кількох тіл у потрібні рухи інших тіл.

Міцність – здатність матеріалу чинити опір руйнування під дією навантажень.

Обробкою – це дія, спрямована на зміну властивостей об’єкта під час виконання технологічного процесу.

Паста – це суміш порошків металів, оксидів металів, скла з органічними матеріалами і розчинниками, присадками для замочування й регулювання в’язкості.

Паяння – це з’єднання металевих частин молекулярним зчепленням внаслідок змочування поверхонь рідким металом.

Передаточні механізми – механізми, які служать для передачі й перетворення руху від двигунів до виконавчих механізмів.

Передача – пристрій, який виконує механічний рух матеріалів з метою заміни або полегшення фізичної або розумової праці людини.

Пластичність – здатність металу деформуватися під дією зовнішніх сил, не руйнуючись.

Плата – це конструктивно виділена частина основи, на поверхні якої нанесені плівкові елементи.

Повзучість – здатність металу повільно й безперервно подовжуватися під постійною дією на нього сил, менших за ті, що спричиняють пластичну деформацію.

Пружність – здатність металів відновлювати форму й об’єм.

Регулювальна характеристика – це залежність струму від частоти обертання ротора генератора при незмінному значенні випростаної напруги генератора і заданій величині струму навантаження.

Рідко текучість – здатність розплавленого металу заповнювати порожнину ливарної форми.

Самовільна намагніченість речовини – це відсутність зовнішнього поля, що є найхарактернішою ознакою феромагнетизму.

Синхронний компенсатор – це синхронна машина, призначена для генерування реактивної енергії в мережу.

Спайність – це здатність деяких кристалів розколюватись у результаті удару по специфічним кристалографічним площинам.

Сплав – складна речовина, отримана сплавленням деяких елементів, переважно металевих.

Сталь – сплав заліза з вуглецем з можливими додатками інших елементів.

Твердість – опір матеріалу проникненню іншого, більш твердого тіла. Найбільш поширена характеристика металевих матеріалів, що визначає їх придатність і можливе призначення.

Температура правлення – температура переходу металу з твердого стану до рідкого.

Поиск по сайту: