КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК. Акції звичайні — акції, що надають право на власність кор­порації

Акції звичайні — акції, що надають право на власність кор­порації.

Аналіз беззбитковості — визначення об'єму продукції, при якому виторг покриє витрати за відповідний період, не приносячи ні прибутку, ні збитків.

Бонус — додаткова винагорода.

Відшкодування витрат — компенсація витрат за рахунок вартості створеної та реалізованої продукції, що забезпечує про­цес простого й розширеного відтворення.

Виторг від продажу, валовий — виторг від сукупних продаж за обліковий період, оцінений за цінами Рахунків-фактур без урахування наданих знижок, надбавок, заліків.

Виторг від продажу, чистий — об'єм реалізації за винятком повернення продукції споживачем.

Виторг від реалізації продукції — сума коштів, що надійшли на розрахункові рахунки фірми в оплату за реалізовану продукцію.

Гнучкість цін — визначається як величина, зворотна елас­тичності, вимірює вплив зміни попиту та пропозиції на ціну.

Градуалізм — політика, спрямована на зниження інфляції протягом тривалого періоду за рахунок управління сукупним по­питом і без шкоди для зайнятості.

Декларування цін - засіб контролю за встановленням цін на продукцію монополістів.

Демпінг — продаж товарів на ринку по штучно занижених цінах, нижче собівартості.

Демпінг валютний — одержання прибутку у вигляді курсо­вої різниці від продажу товарів на зовнішньому ринку за демпінговими цінами внутрішнього ринку.

Демпінг грабіжницький — кошти конкурентної боротьби на зовнішньому ринку.

Демпінг товарний — експорт товарів по занижених у порівнянні із внутрішнім ринком цінах.

Дисконт — різниця між цінами на товар з різними строками поставки.

Дотація — державна допомога для підтримки відносно низьких роздрібних цін на окремі товари, реалізовані населенню.

Дифферент — у торговельних операціях — це різниця в ціні на товар при укладанні угоди й отриманні товару.

«Дно» — найнижчий рівень ціни в ЖЦТ (життєвому циклі товару).

«Дно випало» — ситуація на ринку, коли ціна пройшла рівень підтримки й починає падати.

«Дно кам'яне» — рівень ціни, нижче якого ціна не може знизитись.

Залік — погашення в межах рівних сум взаємних зо­бов'язань декількох юридичних і фізичних осіб.

Витрати альтернативні — витрати, що представляють втра­чений прибуток від альтернативного прибуткового варіанта їхнього використання.

Витрати маржинальні — додаткові витрати при вироб­ництві додаткової одиниці продукції.

Витрати безповоротні — витрати, що втрачаються при бан­крутстві підприємства.

Витрати неявні — витрати по випуску продукції, які не вклю­чаються в собівартість, тому що вони не мають форму платежів (ек­сплуатація власного будинку, трудові витрати без оплати).

Витрати нормативні — визначені по встановлених норма­тивах.

Витрати додаткові — збільшення у ціні в результаті росту цін на заздалегідь заготовлені матеріали.

Витрати регулювання — сума фіскальних величин, не­обхідних для забезпечення бажаної мети економічного розвитку.

Витрати трансакційні — витрати, пов'язані не з основним виробництвом, а із супутніми витратами: пошук інформації про ціни й цінові очікування.

Ініціативна зміна цін — необхідність коректування цін фірми відповідно до завантаження виробничих потужностей і цінової конкуренцієї, інфляції.

Зміна ціни, компенсована — зміна ціни певного товару, при якому прибуток компенсується таким чином, щоб загальна ко­рисність для споживача залишалася незмінною.

Індекс Ласперейса — індексний показник, що оцінює зміну загального рівня цін. Розраховується як відношення загальної вартості товарів, проданих у досліджуваному періоді, але обчис­лених за цінами базисного періоду, до фактичної вартості товарів.

Індекс Лернера — вимір частки монопольного прибутку в ціні. Характеризує перевищення ціни над граничними витратами виробника.

Індекс оптових цін — відносний показник, що рекомендує МВФ для виявлення зміни рівня цін в оптовій торгівлі.

Індекс паритету — відношення цін на сільськогосподарську продукцію до цін на продукцію промислового виробництва.

Індекс споживчих цін — основний показник рівня інфляції в країні.

Індекс ринкової концентрації — спеціальний показник рівня ринкової концентрації. Граничне його значення має місце при монополізації ринку.

Індекс цін, базовий — розраховується як відношення ціни поточного періоду до ціни базового.

Картель — угода підприємств однієї галузі про ціни, ринки збуту, об'єми виробництва, обмін патентами й т.д.

Картель, грошовий — картель, що затверджує уніфіковані ціни поряд із рівними умовами поставок і платежів (горизон­тальні зв'язки цін).

Картель, частковий — цілеспрямоване регулювання пропо­зиції через квоти відповідно до виробничих потужностей, що ви­ключає взаємну конкуренцію.

Картель калькуляційний — картель, учасники якого домо­вляються про однакову структуру й зміст розрахунків.

Картель ціновий — картель, що встановлює для учасників продажні ціни товару.

Кларк Джон Моріс — американський економіст, представ­ник інституціоналізму. Основні роботи «Економічні інститути» (1957), «Конкуренція як динамічний процес»(1961).

Кліринг — система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери й виконані послуги, заснована на заліку взаємних вимог у рівновеликих сумах; па різницю здійснюється платіж у встановленому порядку.

Конкуренція нецінова — конкуренція поза маневруванням цінами.

Конкуренція цінова — конкуренція, заснована на залученні споживачів за рахунок продажу по більш низьких цінах товарів, аналогічних по якості товарам конкурентів.

Коносамент — розписка, яка видається агентом транспорт­ного підприємства відправникові вантажу й підтверджує прий­няття вантажу до перевезення.

Крива байдужності споживача — крива, що характеризує такі комбінації двох товарів, які однакові для покупця.

Монопсонія — ситуація, при якій продавцю, що контролює ринок, протистоїть один споживач.

Норма прибутку — показник, що відображає відношення прибутку до вартості майна підприємства й відповідає рівню цін, найбільш прийнятному на ринку.

Норма рентабельності — нормативний рівень госпрозра­хункової рентабельності підприємства.

Овербот — ситуація різкого підйому цін на який-небудь то­вар у результаті більших об'ємів покупок.

Оверсолд — ситуація різкого падіння цін на який-небудь то­вар у результаті більших об'ємів його пропозиції на ринку.

Офсет — угода, що припускає як обмін товарами й послугами, так: і надання можливості вкладати капітал замість різного роду послуг.

Прибуток, нормальний — мінімальний прибуток для сти­мулювання підприємницької діяльності.

Рівновага мультиринкова — загальний стан ринків при іде­альній конкуренції, коли ціни дорівнюють граничним витратам і граничній корисності.

Рафакція — знижка в ціні за знижену якість товару.

Рента виробника — різниця між ринковою ціною й гранич­ними витратами виробника.

Рефакція — знижка ціни або ваги товару у зв'язку з псуван­ням товару.

Рефляція — відновлення знижених цін до колишнього рівня.

Рецесія інфляційна — спад виробництва, під час якого національний прибуток стабільно знижується при одночасному зростанні рівня цін.

«Ринг» ціновий — група фірм однієї галузі, що досягла уго­ди про встановлення мінімальної роздрібної ціни на їхні конкуру­ючі товари, тобто яка створила картель.

Ризик інфляційний — ризик знецінювання прибутків у ре­зультаті зростанні цін.

Ризик ціновий — ризик зміни ціни боргового зобов'язання внаслідок зміни поточного рівня процентних ставок.

Ринок квазіефективний — ринок, на якому ціни негайно ре­агують на всю загальнодоступну інформацію.

Змова мовчазна — метод ціноутворення на олігополістичному ринку, заснований на встановленні цін, об'ємів продукції, рай­онів збуту для кожної фірми, що не вступила у відкриту змову.

Змова таємна — форма конкуренції в міжнародній торгівлі, заснована на неофіційній угоді про розподіл ринків і встановлен­ня цін.

Знижки — умова угоди, що визначає розмір зменшення ба­зисної ціни товару, зазначеної в контрактах.

Субвенція — вид грошової допомоги місцевим органам вла­ди з боку державного бюджету на конкретний захід, підлягає по­верненню у випадку нецільового використання.

Субсидування цін — надання виробникам конкретного то­вару грошових асигнувань для компенсації втрат від реалізації продукції за цінами, які не покривають витрати виробництва.

Таргетування — використання урядом грошово-кредитної, податкової й економічної політики для встановлення меж зрос­тання фінансових й економічних показників.

Теорія гедонічного попиту — споживач готовий заплатити за товар таку ціну, яка відображає суму характеристик товару.

Франкування — облік у ціні витрат на транспортування.

Тендер — ціна, запропонована підприємством, сформована з урахуванням цін конкурентів.

Фіксовані ціни — ціни, встановлювані державою в особі органів влади й управління.

Ціна «зняття вершків» — максимально висока ціна на но­вий товар, що відповідає стратегії преміального ціноутворення.

Стартова ціна (лімітна) — ціна нового товару при виході па ринок.

Ціна «проникнення па ринок» — більш низькі ціни, чим ціни на аналогічні товари конкурентів.

Психологічна ціна (не округлена.) — ціни нижче круглого значення суми.

Престижна, ціна — ціна на вироби дуже високої якості відомої фірми, що володіють унікальними властивостями.

Спадаюча ціна — ціна, встановлювана в прямій залежності від співвідношення попиту та пропозиції й поступово знижується в міру насичення ринку товаром.

Довгострокова ціна — ціна, встановлювана на товари масового попиту й така що не піддається змінам протягом тривалого часу.

Ціна споживчого сегмента — ціни на товари залежно від їхньої реалізації різним соціальним групам населення із різним рівнем прибутків.

Гнучка ціна — ціна, що швидко змінюється відповідно до зміни ринкової ситуації.

Переважна ціна (монопсонічна) — ціни, встановлені підприємством - олігопсоністом на більш низькому рівні з метою покриття витрат виробництва й обігу за рахунок постачальника й економії на витратах по реалізації товарів.

Ціни на вироби, зняті з виробництва — встановлення більш високих цін на вироби, випуск яких припинений.

Занижені ціни — встановлення цін на товари, що доповню­ють інший товар, реалізований за нормальною ціною.

Демпінгова ціна — ціни на товар нижче їхньої нормальної вартості.

Гранична ціна — ціна, що відповідає постійним витратам виробництва товару.

Технічна ціна (ціна беззбитковості ) — ціна, що забезпечує покриття валових витрат.

Достатня (нормальна) ціна — ціна, що відповідає покриттю технічної ціни й одержанню нормативного прибутку.

ЕХW (ціна нетто) — відпускна ціна товару за місцем виготовлення.

Єдина ціна — ціпа, що не залежить від місця розташування споживач і ь, що включає фактичні витрати по єдиній середній ставці.

Ціна базисного пункту — ціна, що включає витрати по фак­ту від конкретного базисного пункту до покупця.

Франко-ціна — ціна, що включає витрати по транспортуван­ню товару від виробника до споживача (ціни ВАР, ЗІР, САР, ОБК, РОБ, РАЗ...)-

Світова ціна — ціна, встановлена на зовнішньому ринку, грошове вираження інтернаціональної вартості товару.

Ціни фактичних угод. Розрізняють тверді, з наступною фіксацією й рухливі ціни.

Індикативна, ціна — ціна товару на зовнішньому ринку на момент здійснення експортно-імпортної поставки відповідно до законодавства країни-суб'єкта експортно-імпортної операції.

Тверда ціна — контрактна ціна, що не підлягає зміні.

Ціна з наступною фіксацією — контрактна ціна, рівень якої фіксується на момент виконання умов договору.

Порівняльні ціни — ціни, приведені у відповідність із базою порівняння.

Поточні ціни — ціни, що мають місце за станом на певний період часу.

Незмінні ціни — ціни, прийняті за базу аналізу.

Середні ціни —- ціни, що відображають середню величину цін варіації.

Індекси цін — відносна ціна, що характеризує рівень зміни цін. Це показник динаміки цін постійного складу по порівнянному колу товарів за певний період.

Цінові індекси індивідуальні — інформують про динаміку цін окремих товарів (робіт, послуг) і розраховуються як відношення ціни звітного періоду до ціни періоду, прийнятого за базу для порівняння. Цінові індекси зведені — містять інформацію про ди­наміку цій групи товарів (послуг). Визначаються як відношення вартості групи товарів, проданих у звітному періоді, обчисленої у фактичних цінах і цінах базисного періоду. Таким способом розраховується, наприклад, індекс цін підприємств — виробників на Промислову продукцію.

Ціна попиту — ціна, що відповідає закону попиту на ринку.

Ціна пропозиції (як фактор ринкової сили) - - ціна, що відповідає закону пропозиції на ринку.

Ціни пропозиції встановлюють виробники без узгодження зі споживачем, але з урахуванням кон'юнктури ринку. Інфор­мація про ціни пропозиції надається на вимогу покупця.

Рівноважна ціна — оптимальна ціна, встановлювана на рин­ку під впливом попиту та пропозиції.

Договірна ціна — ціни, що зафіксовані між покупцем і про­давцем.

Клірингова ціна — ціна безготівкового розрахунку на кожен день.

Регульовані ціни — ціни, на які деякою мірою впливає держа­ва й підпорядковані певному правилу ціноутворення.

Методологія ціноутворення — процес формування рівнів, структури, динаміки цін і початкової ціни з метою забезпечення суспільного відтворення тими темпами й пропорціями, які відповідають вимогам законів розвитку економіки в кожному конкретному періоді.

Стратегічні цілі — довгострокові цілі фірми щодо ринку. Слу­жать для визначення напрямків діяльності фірми протягом трива­лого періоду й тому встановлюються без тимчасового обмеження.

Принципи — основне вихідне положення або основні особливості устрою даної системи цін.

Політика цін — система стандартних правил визначення цін для типових угод продажу товарів фірми (відбиток принципів ціноутворення).

Тактика — набір конкретних практичних заходів щодо ке­рування ціною на продукцію фірми, які використовуються для вирішення поставлених перед фірмою завдань

Диференціація цін — система методів адаптації ціни до умов ринку.

Страхування цінового ризику — система способів обліку в ціні непередбачених обставин.

Ціпова стратегія - це вибір підприємством можливої ди­наміки зміни вихідної ціни товару в умовах ринку, що найкращим чином відповідають цілям фірми..

Активне ціноутворення – установлення рівня ціни на продукцію згідно з ціновою політикою підприємства з метою досягнення найбільш вигідного обсягу продажів та прибутковості реалізаційних операцій.

Аналіз можливостей процесу реалізації продукції – вимірювання та оцінка показників фактичного обсягу продажу порівняно з плановим.

Вибір цільових сегментів ринку – оцінка та відбір одного чи кількох сегментів ринку для виходу на них зі своєю продукцією.

Глибоке впровадженння на ринок – знаходження підприємством шляхів підвищення збуту продукції на існуючих ринках за допомогою більш активного маркенгу.

Економічна цінність продукції – ціна кращого з доступних споживачу альтернативних видів продукції (ціна байдужості) плюс цінність для нього тих властивостей даної продукції, що відрізняють її від цієї кращої альтернативи.

Еластичний попит – попит, який має тенденцію змінюватися при незначному коливанні ціни.

Еластичність попиту - залежність зміни попиту від конкретного ринкового чинника. Розрізняють цінову еластичність попиту (величина змін попиту в процентах при зміні ціни на один процент) та еластичність попиту від доходів споживачів.

Ефект масштабу – скорочення питомих витрат на виробництво одиниці продукції при зростанні обсягів виробництва за рахунок зменшення розміру постійних витрат, що припадає на кожну зроблену одиницю.

Ефект обсягу – зміна виграшу підприємства за рахунок приросту або скорочення обсягів реалізації при зміні цін на її продукцію.

Ефект оцінки якості через ціну – чим більше споживач сприймає ціну як сигнал про рівень якості, тим менша його чутливість до її абсолютного рівня.

Ефект справедливості ціни – чим більше розмір ціни виходить за межі діапазону, в якому споживач вважає ціну “справедливою”, тим більше він чутливий до рівня ціни.

Ефект унікальності – чим унікальніша продукція за своїми властивостями, тим менше споживачі будуть чутливими до рівня ціни на неї, коли порівнюватимуть її з альтернативними видами.

Ефект ускладненості порівнянь – споживачі менш чутливі до рівнів цін широко відомих видів продукції відомих підприємств, якщо порівняння продукції по властивостях і цінах ускладнено.

Ефект ціни – зміна виграшу підприємства від продажу запланованого раніше обсягу продукції за рахунок зміни ціни на неї.

Запас фінансової безпеки – обсяг продукції, який згідно з прогнозом ринку підприємство може сподіватися реалізувати понад плановий обсяг, що забезпечує йому беззбитковість.

Збитковий лідер продажів – підприємство, що реалізує продукцію з мінімальним прибутком або навіть без нього заради заохочення споживачів до придбання цієї продукції.

Знижка для заохочення прдажів – міра зниження ціни, що гарантується торговим посередникам, якщо вони беруть для реалізації нові товари, просування яких на ринок потребує підвищених витрат на рекламу і послуги торгових агентів.

Знижка за кількість закупленого товару – міра зниження ціни для споживачів, які закупають велику кількість товару.

Знижка за плату готівкою (сконто) – зменшення ціни для споживачів, які оперативно оплачують рахунки.

Знижка за прискорення оплати – міра зниження ціни, що гарантується споживачу, якщо він зробить оплату придбаної партії продукції раніше встановленого контрактом терміну.

Знижка при комплексній закупівлі товарів – міра зниження ціни, що гарантується споживачу, якщо він закуповує продукцію разом із додатковими товарами з цього підприємства.

Імідж – образ, репутація, думка широкої громадскості про підприємство або його продукцію.

Коефіцієнт гальмування – крефіцієнт, що характеризує більш вигідне для споживачів придбання продукції підприємства ніж у конкурентів відносно рівня “ціни байдужості”.

Кон’юктура ринку – умови, складаються на ринку в певний період часу та в конкретному місці або регіоні. До уваги беруться соціально-економічні, торгівельно-організаційні та інші чинники реалізації товарів і послуг, що є результатом взаємодії всіх факторів, які визначають структуру, динаміку і співвідношення попиту, пропозиції та цін на продукцію.

Конкурентоспроможність продукції – найважливіша комплексна ринкова характеристика продукції, яка відображає її здатність бути проданою на конкретному ринку в певні строки при наявності аналогічних товарів- конкурентів.

Конс’юмеризм – організований рух споживачів за посилення прав і можливостей громадян держави у їх взаєминах з виробниками та продавцями.

Контроль у ціноутворенні – вимірювання та аналіз результатів виконання стратегічних планів цінової політики, а також впровадження дій по їх коригуванню.

Крива беззбиткових продажів – лінія, що описує зміни обсягів продажів, при яких зміни цін не ведуть до скорочення обсягів прибутку, одержуваного підприємством при старому рівні ціни.

Крива можливості покупок – графік, що показує, яка частка потенційної сукупності споживачів погодиться придбати продукцію при тому або іншому рівні ціни.

Кумулятивні знижки за обсяг закупівель – міра зниження стандартної продажної ціни, що гарантується споживачу, якщо він придбає за визначений період часу обсяг продукції понад договірну межу. Вона встановлюється на обсяг продукції, що реалізується за цією межею.

Купівельний попит (або реальний попит) – комплексна характеристика рівня розвитку і життя, потреб і моєливостей різних груп споживачів. Вона є однією з трьох основних категорій ринку, якщо мати на увазі ще пропозицію та ціну.

Лінійка товарів – група товарів, що тісно пов’язані між собою або в процесах споживання чи розподілу, або по рівнях цін, або за рахунок притягнення тих самих груп покупців.

Макросередовище – фактори демографічного, економічного, природного, науково-технічного, політичного і культурного характеру, які впливають на маркетингову діяльність підприємства.

Маржинальний (граничний) виторг – виторг підприємства від продажу додаткової одиниці товару.

Маржинальні (граничні) витрати – витрати підприємства на виробництво додаткової одиниці товару.

Марка – назва, термін, знак, символ, малюнок або їх поєднання для ідентифікації товарів чи послуг одного продавця або групи продавців.

Маркетинг цільовий – розмежування сегментів ринку, вибір одного чи кількох із цих сегментів та розробка товарів і комплексів маркетингу з розрахунку на кожний із відібраних сегментів.

Маркетингове середовище підприємства – сукупність активних суб’єктів і сил, що діють за межами підприємства та впливають на можливості керівництва службою маркетингу встановлювати і підтримувати з цільовими споживачами відносини успішного співробітництва.

Маркетингові посередники – суб’єкти ринку, які допомагають підприємству в просуванні його продукції на ринок та її реалізації. До них належать торговельні посередники, спеціалісти (підприємства) з організації просування продукції, агенства, які надають маркетингові послуги, кредитно-фінансові заклади тощо.

Маркетингові цінові дослідження – систематичне збирання, упорядкування і аналіз даних даних щодо різних проблем процесу ціноутворення, включаючи й саме управління ціною.

Марочна назва – частина марки, яку можна вимовити.

Марочний знак (емблема) – частина марки, яку можна розпізнати, але не можна вимовити (наприклад, символ, зображення, відмітне забарвлення або специфічне шрифтове оформлення).

Мікросередовище – фактори маркетингового середовища, які беспосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей щодо обслуговування споживачів.

Мінімально значиме розходження в цінах – абсолютна різниця в рівнях цін на однаковий вид продукції, яка спроможна суттєво змінити величину попиту на нього.

Неповернуті витрати – втрати, що підприємство буде змушене понести при обраному ним варіанті маркетингової політики.

Нормальні товари – товари, попит на які зростає при зростанні доходів покупців.

Норматив рентабельності до витрат – ставка, яка використовується для визначення розміру питомого прибутку в ціні і задається у відсотках до середніх загальних витрат на виробництво одиниці продукції (собівартості).

Панель споживачів – відібрана на основі статистичних процедур репрезентативна група споживачів, що за плату або бесплатно ведуть щоденне повне врахування всіх своїх покупок і надають інформацію про це статистичним органам або дослідницьким структурам.

Параметричне ціноутворення – установлення цін на параметричний ряд товарів відповідно до формалізованої моделі залежності ціни від значень основних споживчих параметрів цих виробів.

Параметричний ряд товарів – група товарів однакового функціонального призначення, що різняться за рівнями основних споживчих параметрів.

Парасолька цін – формування цін із підвищеною рентабельністюлідируючими підприємствами у визначеному сегменті ринку.

Пасивне ціноутворення – встановлення цін строго на основі витратного методу або тільки під впливом цінових рішень конкурентів.

Персональний (особистий) продаж – усна характеристика товару (дистриб’ютором, комівояжером) під час бесіди з одним або кількома потенційними покупцями.

Позиціонування продукції на ринку – дія по забезпеченню конкурентоспроможного становища продукції на ринку та розробка відповідного компексу маркетингу.

Політика фіксованих цін – продаж товарів відповідно дозатвердженого керівництвом фірми збірника цін (прейскуранта).

Політика цін – система стандартних правил визначення цін для типових угод продажу товарів підприємства.

Попит – представлена на ринку потреба в життєвих засобах, що визначається кількістю тих чи інших товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку.

Постійні витрати – витрати у вартісній фрмі на управління, страхквання, охорону підприємства. Залишаються однаковими незалежно від того, скільки продукції виготовляє фірма.

Прейскурант цін – збірник цін на продукцію, затверджений керівництвом підприємства або державними органами ціноутворення.

Прейскурантні ціни – ціни на промислову, сільськогосподарську продукцію, які фіксуються в спеціальних довідниках-прецскурантах. Як правило, вони калькулюються виробниками, виходячи з виробничих витрат, очікуваного прибутку і умов реалізації товару на ринку. Вони встановлюються на певний період.

Преміальна ціна – ціна, що перевищує середню ринкову на розмір премії за репутацію.

Премія за репутацію – надвишку. Яку покупці готові сплатити за те, що продукція даного підприємства давно завоювала гарну репутацію своєю якістю і надійністю.

Прибутковість (рентабельність) продажів – відношення суми валового прибутку до виторгу від продажів.

Прибуток – різниця між продажною ціною товару або послуги і витратами виробництва. В умовах ринкової економіки є узагальнючим показником фінансових результатів господарської діяльнлсті підприємства.

Прибуток бухгалтерський – різниця між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництво.

Пропозиція – демонстрація кількості товарів і послуг, які є у продажу, за певною ціною.

Просування товарів, послуг – будь-яка форма агітаційних повідомлень, використовувана фірмою для інформування, переконання або нагадування покупцям про добротність своїх товарів, послуг.

Процес управління ціною – процес, що складається з аналізу ринкової ситуації, відбору цільових ринків, визначення рівня ціни та впровадження відповідних маркетингових заходів.

Ринкова ніша – невелика за розмірами частина ринку.

Ринок – сукупність діючих і потенційних покупців продукції.

Рівноважна ціна – ціна на конкурентному ринку, за якої величини попиту та пропозиції однакові. При ній відсутні дефіцит і надлишок продукції на ринку. Вона не містить тенденції до зростання або зниження.

Розрахунок ціни за методом «прямі витрати плюс прибуток» - нарахування стандартної націнки на собівартість товару.

Розрахунок ціни на основі принципу беззбитковості – ціноутворення виходячи із витрат на виробництво, маркетинг та розподіл товару з урахуванням одержання бажаного прибутку.

Розширення меж ринку – спроба підприємства збільшити обсяг реалізації продукції за рахунок упровадження існуючих видів продукції на нові ринки.

Сегмент ринку – сукупність споживачів, які однаково реагують на один і той самий набір спонукальних стимулів маркетингу.

Сегментація ринку – діяльність щодо класифікації потенційних споживачів продукції фірми з урахуванням якості структури їх попиту.

Сезонна знижка – зниження цін для споживачів, що здійснюють міжсезонні покупки товарів і послуг.

Собівартість продукції – виражена в грошовій формі сукупність витрат, що йдуть на виробництво і збут продукції.

Споживчий ринок – окремі особи, які купують або придбавають іншим способом товари і послуги для власного споживання.

Стимулювання продажів – діяльність підприємства по інформуванню споживачів про свою продукцію та формуванню про неї більш сприятливої думки.

Стратегічне планування – процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями підприємства, його потенціальними можливостями та шансами у сфері маркетингу.

Стратегія «збирання вершків» з ринку – практика встановлення на новий товар максимально високої ціни, яка робить вигідним сприймання новинки лише для деяких сегментів ринку, а підприємству дає змогу одержати максимально можливий прибуток.

Стратегія маркетингу – раціональна логічна побудова, керуючись якою організація розраховує вирішити свої маркетингові завдання. Вона включає конкретні стратегії по цільових ринках, комплексу маркетингу і рівню витрат на маркетинг.

Стратегія цінового прориву – встановлення цін на рівні більш низькому, ніж, на думку більшості покупців, заслуговує товар із даною економічною цінністю, і одержання великої маси прибутку за рахунок збільшення обсягу продажів і захоплення частки ринку.

Стратегія ціноутворення – відповідний напрям маркетингової стратегії підприємства в процесі реалізації продукції. Його дії спрямовані на забезпечення процесу формування прогнозного рівня ціни на довгострокову перспективу.

Стратегія якнайшвидшого повернення коштів – установлення цін таким чином, щоб завоювати сектор ринку, де продаж товару приносить найбільш високий прибуток, що дозволяє в найкоротші терміни повернути кошти, вкладені в організацію виробництва товару.

Ступінь впливовості (ринкової сили) покупця – міра, відповідно до якої покупець може в процесі переговорів нав’язувати продавцю вигідні для себе умови угоди.

Тактика ціноутворення – набір конкретних практичних заходів для керування цінами на продукцію підприємства, що використовуються для рішення поставлених маркетингових завдань у процесі реалізації продукції на ринку.

Товар – все те, що може задовольнити потребу і пропонується ринку з метою привернення уваги, придбання, використання або споживання, включаючи фізичні об’єкти, послуги, особи, місця, організації та ідеї.

Товари нижчої категорії – види продукції, розмір попиту на які може знизитися при підвищенні прибутків покупців.

Товарорух – фізичне пересування (з передачею права власності) товару або послуги від виробника до споживача, включаючи транспортування, зберігання, роботу з каналами збуту та клієнтами, організацію продажу.

Торги (тендер) – добір постачальників продукції або послуг виробничого призначення за допомогою формалізованої процедури аукціонного типу.

Торгова знижка – частка ціни кінцевого продажу, право на одержання якої має організація, що забезпечила цей продаж.

Торгова надбавка (націнка) – сума, на яку підприємство може збільшити ціну продукції порівняно з базовим рівнем.

Точка беззбитковості – обсяг продажів, якого треба досягти при аналізованому (або заданому) рівні ціни. Щоб збитки підприємства були нульовими.

Точка відліку – рівень показників підприємства, що приймається як орієнтир для цінових рішень.

Ціна – відповідна кількість грошей, яка віддається за право придбання у власність конкретного виду продукції.

Ціннісне ціноутворення – встановлення цін таким чином, щоб це забезпечувало підприємству одержання більш високого прибутку за рахунок досягнення вигідного для неї співвідношення «цінність – витрати».

Цінова дискримінація – практика реалізації ідентичних різних видів продукції її споживачам по неоднакових цінах або продажу товарів великими партіями по більш низьких цінах, ніж ціни малих партій.

Цінова зона – вузький діапазон коливань цін, що входить у ціновий ряд, навколо середньої ціни для даної групи продукції.

Цінова політика підприємства – комплекс заходів щодо процесу ціноутворення на підприємстві, які повинні бути зорієнтовані на максимальне задоволення потреб споживачів та отримання бажаного прибутку від реалізації продукції на ринку. Дані заходи розробляються відповідно до принципів, правил та критеріїв маркетингу.

Ціновий ряд – існуючі одночасно співвідношення цін на різні моделі або модифікації тієї самої продукції одного підприємства або всіх підприємств, що діють на даному ринку.

Поиск по сайту: