СЛОВНИК НЕВРОЛОГІЧНИХ та психіатричних ТЕРМІНІВ

Абаді симптом – безболісність при стисненні ахілова сухожилка.

Абазія – нездатність ходити.

Абсанс – тимчасове короткочасне порушення свідомості.

Абстиненція – симптомокомплекс соматичних та нервово-психічних розладів в наркоманів під час відвикання від наркотиків.

Абулія – відсутність волі.

Агресивний – нападаючий.

Агресивно-руйнівні дії – дії, спрямовані як на людей, так і на предмети.

Агрипнія – розлади сну, безсоння.

Агейзія – втрата або відсутність смаку.

Агнозія – нездатність розпізнавати, розуміти: 1) оптична агнозія, або “душевна сліпота”, - хворий не розпізнає предмети за допомогою зору; 2) предметна агнозія (астереогнозія) –втрата здатності визначати предмети на дотик; 3) симультантна агнозія втрата здатності виpначати послідовність подій, зображених на серії малюнків; 4) пальцева агнозія – хворі утруднюються назвати та показати будь-який палець на власній руці або руці дослідника; 5) слухова агнозія – втрата здатності диференціювати звуки; 6) нюхова агнозія – порушення ідентифікації запахів.

Аграфія – втрата здатності писати.

Адіадохокінез – втрата здатності швидко виконувати рухи, протилежні за змістом, наприклад пронацію і супінацію, згинання та розгинання.

Адинамія – обмеження або втрата рухомості.

Адекватний – відповідаючий подразненню, ситуації.

Ажитований – збуджений.

Акайрія, або “симптом приставання “ – нав’язливе задавання того ж самого питання.

Акалькулія – розлади рахунку та здатності до проведення арифметичних операцій.

Акінезія – відсутність рухів.

Акоазми – слухові галюцинації у вигляді шуму, тріску, свисту тощо.

Акомодація – пристосування. Акомодація ока - здатність розбірливо бачити предмети, які знаходяться на різній відстані.

Акропарестезія – відчуття оніміння, поколювання,” повзання мурашок “ дистальних відділах кінцівок.

Алесія – порушення здатності розпізнавати письмові знаки та читати.

Альтернуючий синдром - поєднання порушення функції черепно-мозкових нервів на боці ураження і розладів руху, чутливості на протилежному боці.

Альцгеймера хвороба – захворювання з групи старечих психозів.

Амавроз – сліпота.

Амбліопія – зниження гостроти зору.

Амбулаторний автоматизм - це виключення сдомості з автоматичними діями та амнезією.

Аментивний синдром – один з видів розладів свідомості, який характеризується гострою сплутаністю, дезорієнтацією повною, галюцинаціями руховим неспокоєм.

Амімія – відсутність мімічних рухів мускулатури обличчя (маскоподібне лице).

Аміотрофія – атрофія м’язів.

Амнезія – порушення па’мяті. При ретроградній амнезії хворий забуває події, які відбувалися до захворювання; при антероградній амнезії забуваються події, які мали місце після її виникнення.

Анакузія – глухота.

Аналгезія – втрата больової чутливості.

Анартрія – розлади мови, зумовлені ураженням артикуляційного апарату.

Ангіографія - метод рентгенологічного дослідження судин шляхом введення в них контрастних речовин. Дозволяє при життєво вивчати топографію артерій і вен, а також зміни в них та оточуючих тканинах при різних патологічних процесах.

Анестезія – втрата чутливості. Види анестезії: тактильна, больова(аналгезія), температурна (термоанестезія). Втрата відчуття локалізації (топанестезія), стереогнозу (астереогнозія)і т.п. Втрата всіх видів чутливості називається тотальною анестезією.

Анізокорія – нерівномірність зіниць.

Анізорефлексія – нерівномірність симетричних рефлексів.

Анозогнозія – розлади “схеми тіла “, при якому втрачається правильна уява про дефект (параліч, глухоту, сліпоту).

Анорексія – втрата апетиту.

Аносмія – відсутність нюху.

Апатія – байдужість до оточуючого.

Апраксія – втрата здатності робити цілеспрямовані та планомірні дії. Розрізняють:1) ідеаторну апраксію –хворий нагадує неуважну людину,майже завжди поєднується з елементами сенсорної афазії, 2) ідеомоторну апраксію –хворий знає,як потрібно користуватися предметами, добре уявляє руховий акт, але не може його виконати, часто поєднується з правосторонньою геміплегією; 3) конструктивну апраксію.

Аргайль- Робертсона симптом – відсутність або послаблення прямої та співдружньої реакції зіниць на світло при збереженні їх на конвергенцію та акамодацію.

Асинергія – зчезання нормальних співдружніх рухів.

Астазія – нездатність стояти.

Астазія-абазія – нездатність стояти і ходити.

Астенія – загальна слабкість, безсилля.

Астереогнозія – нездатність розрізняти предмети на дотик.

Атаксія – розлади координації рухів або статики (статична атаксія). Розрізняють мозочкову, вестибулярну та сенситивну атаксію.

Атетоз – мимовільні,повільні,червоподібні рухи переважно у дистальних відділах кінцівок (пальців рук та ніг).

Атонія – відсутність м’язового тонусу.

Атрофія – патологічний процес, для якого характерним є зменшення об’єму та розміру, а також якісні зміни клітин, тканин та органів.

Аура – (подих, вітерець) – перші ознаки епілептичного припадку, які передують втраті свідомості та судорогам. Розрізняють моторну (скорочення певної групи м’язів), сенсорну (парестезії,болі,зорові,слухові нюхові та смакові відчуття), психічну (галюцинації, марення, нудьга), розлюченість, відчуття внутрішньої спустошеності, відчуття насолоди тощо) та вегетативну (неприємні відчуття в області серця, вісцеральні болі, нудота, блювота, потяг до сечовиділення, дефекації, різке почервоніння або блідість обличчя, іноді гостре відчуття голоду, спраги тощо) аури.

Аутизм – відгородженість від оточуючих, поглиблення у світ власних переживань настільки,що стає неконтактним.

Аутотопагнозія – розлади “схеми тіла”, що характеризуються неправильною уявою про власне тіло.

Афазія – розлади мови,.які виникають при ураженні коркових центрів мови. При моторній афазії хворий не може говорити,.при сенсорній не розуміє звернуту до нього мови, при амнестичній –забуває назви предметів.

Афонія – відсутність голосу.

Афект – сильне вираження почуттів, яке супроводжується вегетативними проявами. Може бути патологічним –при ньому розстроюється свідомість

Батианестезія – втрата суглобово-м’язового відчуття.

Бенедикта синдром – повний або частковий параліч окорухового нерва на боці ураження, на протилежному боці спостерігається інтенсивне дрижання, хореоатетоїдні рухи, легкий геміпарез. Можливі розлади чутливості.

Бєхтєрєва симптом – при різкому згинанні пальців стопи до підошви можна помітити одночасне згинання ноги в гомілковостопному,колінному та кульшовому суглобах (“потрійне згинання ”).

Блефароспазм – судорожне скорочення колових м’язів ока.

Брадикінезія – сповільненість рухів.

Браділалія – сповільнена мова.

Броун-секаровський синдром – синдром ураження однієї половини спинного мозку. Характеризується корінцевими та сегментарними розладами чутливості та периферійним парезом або паралічем в зоні ураження,зоною гіперестезії над нею,спастичним паралічем та розладами суглобово-м’язового відчуття донизу від рівня ураження на однойменному боці і втратою больової та температурної чутливості на протилежному боці.

Брудзинського симптоми – симптоми подразнення мозкових оболонок. Верхній симптом - при пасивному згинанні голови відбувається захисне згинання ніг у кульшовому та колінних суглобах. Нижній симптом – при пасивному згинанні однієї ноги у кульшовому суглобі мимовільно згинається друга нога.

Брунса синдром – раптово виникаючий головний біль,переважно у потилиці,вимушене положення голови, головокружіння та блювота, що супроводжуються порушенням пульсу, дихання та розладами свідомості. Характерний для пухлин четвертого шлуночка.

Булімія – постійне відчуття голоду,підвищений апетит.

Бульбарний параліч – параліч,що виникає при ураженні бульбарного відділу стовбура або IX, X та XII пар черепно-мозкових нервів. Характеризується афонією, дизартрією, дисфагією, глоссоплегією, атрофією мязів язика.

Вассермана симптом – розгинання у кульшовому суглобі ноги в хворого, який лежить на животі, викликає біль по передні поверхні стегна і у паху. Характерний для ураження стегнового нерва.

Вебера синдром – парез або параліч окорухового нерва на боці вогнища,який поєднується з парезом або геміплегією на протилежному боці. Виникає при локалізації процесу в основі ніжок мозку.

Взору судорога – приступи мимовільного обертання обох очей доверху, донизу або в боки.

Вклинення головного мозку синдром – зміщення та защемлення ділянки вискової долі в отвір мозочкового намету або мигдалин мозочка у великому потиличному отворі з послідуючим здавленням стовбура головного моку. Виникає при підвищенні внутрішньо мозкового тиску.

Галюцинації – чутливе сприйняття при відсутності відповідного зовнішнього об’єкту.

Галюциноз –синдром, що характеризує наявність стійких (частіше слухових) галюцинацій.

Гемікранія – мігрень.

Геміанестезія – втрата чутливості на одній половині тіла.

Геміанопсія – випадіння половин полів зору.

Гемібаллізм – однобічний гіперкінез кінцівок,що характеризується грубими безперервними рухами, що нагадують кидання.

Геміплегія – параліч половини тіла.

Геміпарез – зниження м’язової сили в одній половині тіла.

Геміспазм – судорога половини тіла.

Гіпакузія – зниження слуху.

Гіпалгезія – зниження больової чутливості.

Гіпамнезія – послаблення пам’яті.

Гіперакузія – підвищення гостроти слуху.

Гіперестезія – підвищення чутливості.

Гіперкінез – мимовільні або насильні рухи.

Гіперметрія – зайві рухи,зумовлені відсутністю поправки на силу інерції.

Гіперрефлексія – підвищення рефлексів.

Гідроцефалія – водянка головного мозку.

Гіперсомнія – патологічна сонливість.

Гіпертензійний синдром – синдром підвищення внутрішньочерепного тиску. Проявляється головними болями, нудотою, блювотою, застійними сосками зорових нервів, зміною пульсу, дихання. На краніограмі спостерігається посилення судинного малюнку,пальцевих втиснень та розширений вхід у турецьке сідло.

Гіпертонія м’язова – підвищення м’язового тонусу.

Гіпертрофія – збільшення розмірів органів, тканин.

Гіперестезія - підвищення здатності відчувати різні види подразнень.

Гіпестезія – зниження чутливості.

Гіпотонія м’язова – зниження тонусу м’язів: напруження,пружності, еластичності.

Глосоплегія – параліч м’язів язика.

Горнера синдром – звуження зіниці (міоз), часткове опущення верхньої повіки (птоз), западання очного яблука (енофтальм).

“ Губа тапіра “ –потовщення та відвисання нижньої губи. Зустрічається при міопатії.

Гіпомімія – ослаблення мімічної мускулатури.

Гіпноз –частковий сон,один з методів психотерапії.

Гомосексуалізм – статевий потяг до осіб своєї статі.

Дежеріна симптом – посилення болів у попереково-крижовій області при кашлі,чиханні або натужуванні.

Дивергенція – розходження очних яблук.

Дизартрія – розлади артикуляції, при яких мова стає неясною, змазаною, часто з носовим відтінком.

Дебільність – легка ступінь розумової відсталості (олігофренія).

Деградація – наростаючі зміни психіки, які не відновлюються.

Делірій – сноподібний стан свідомості, що характеризується збудженням,дезорієнтацією у місці,часі, багатими галюцинаторними розладами.

Деменція – розумова відсталість,набута в процесі хвороби.

Депресія – пригнічений настрій, нудьга.

Деперсоналізація - викривлене сприймання власної особистості в цілому, окремих якостей, а також частин тіла.

Джексонівська епілепсія – припадки епілепсії,які виникають у різних частинах тіла, в залежності від вогнища подразнення кори великих півкуль.

Дипсоманія – запійне пияцтво.

Дисфагія –розлади ковтання.

Дизестезія – спотворене сприйняття чутливих подразників (укол сприймається як дотик гарячим або холодним,теплове подразнення як холодове і навпаки).

Дизосмія – спотворений нюх,при якому звичайні запахи сприймаються як неприємні.

Дизрафічний статус – аномалії анатомічної будови людського організму, які виявляються з моменту народження (кіфосколіоз, подовження верхніх кінцівок, викривлення пальців, акроціаноз) та ряд дегенеративних ознак: високе піднебіння,неправильний розвиток зубів, аномалії оволосіння, деформація хребта тощо.

Диплегія – параліч двох кінцівок.

Диплопія – подвоєння в очах.

Дисоціація – розлади певних видів чутливості при збереженні на тій же ділянці інших.

Дисфонія – порушення фонації,зміни звучності голосу.

Дисфорія – зміни настрою.

Захисні рефлекси – мимовільні тонічні рухи паралізованою кінцівкою у відповідь на те чи інше подразнення шкіри кінцівки або її глибоких тканин.

Ідіотія – сама глибока ступінь вродженої розумової відсталості.

Ілюзія –спотворене сприйняття реально існуючого подразника.

Імбецильність –середня ступінь вродженої розумової відсталості.

Інволюційні психози – захворювання,що розвиваються у віці зворотного розвитку.

Інтанційний тремор – при розсіяному склерозі, коли потрібно виконувати точні рухи посилюється дрижання.

Інтоксикаційні психози – пов’язані з отруєнням, наприклад біла гарячка.

Іпохондричні ідеї – нав’язливі ідеї або ідеї марення про захворювання якого немає в хворого.

Ішиаз – невралгія сідничного нерва.

Кайзара-Флейшера кільце – жовтувато-зелена або жовтувато-коричнева пігментація по периферії рогової оболонки.

Каталепсія – оціпеніння, приступ м’язового оціпеніння м’язів.

Каузалгія – жагучий біль.

Клонус – ритмічне скорочення м’язів при розтягненні їх сухожилків,характерне для ураження пірамідних шляхів.

Кататонія – одна з форм шизофренії.

Керніга симптом – рефлекторне скорочення м’язів згиначів гомілки при положенні хворого на спині з зігнутими у кульшовому та колінному суглобах ногами. Один з важливих симптомів ураження мозкових оболонок

Клептоманія – нав’язливе прагнення до безцільних крадіжок.

Кома – стан виключеної свідомості, при якому втрачаються функції усіх аналізаорів і відсутні будь-які реакції на зовнішні подразники, не викликаються неврологічні рефлекси.

Конфабуляції – неістинні спогади в хворих з порушенням пам’яті.

Корсаковський психоз – захворювання описане С. С. Корсаковим у осіб, що хворіють на хронічний алкоголізм. Характеризується наявністю поліневриту та розладами пам’яті.

Координація – співдружність.

Конвергенція – сходження очних яблук до середини.

Крампі синдром – больові судороги, частіше м’язів гомілки.

Ксантохромія – жовтувате зафарбування спинномозкової рідини. Розрізняють геморагічну та застійну ксантохромію

Лабільність – нестійкість, коливання.

Летаргія – тривалий глибокий сон.

Ліпмана симптом – поява зорових галюцинацій при натискуванні на очні яблука, часто спостерігається у хворих у найближчі дні після білої гарячки.

Лагофтальм (“заяче око ”) – недостатнє змикання очної щілини у звязку з парезом або паралічем колового м’яза ока.

Ласега симптом – якщо хворому, який лежить на спині, піднімають ногу, він відчуває болі у попереку і по ходу розташування сідничного нерва, згинання ж піднятої ноги у коліні зменшує її вираженість. Зустрічається при невриті сідничного нерва.

Лице міопата – характеризується маско подібністю, малорухомістю, в’ялою мімікою, відсутністю складок на лобі, очі повністю не закриваються, нижня губа потовщена та відвисає, при посмішці кути рота відтягуються вбік, не піднімаючись (поперекова посмішка).

Манірність – вичурна, неприродна поведінка з наявністю неадекватних жестів та міміки. Часто спостерігається при шизофренії.

Маніакальний стан – хворобливо підвищений настрій у поєднанні з вираженою картиною психомоторного збудження.

Маразм – поєднання соматичного та психічного розпаду, який веде до психічної безпомічності та ослаблення розумової картини у результаті важкого та незворотного процесу головного мозку.

Мегалографія – крупний почерк.

Меланхолія –подавлений настрій, нудьга в поєднанні з загальною загальмованістю.

Ментизм – наплив думок, часто безцільних, непотрібних, виникаючих попри бажання суб’єкта.

Менінгізм – синдром подразнення мозкових оболонок головного мозку не запальної природи.

Метаморфопсія – спотворене сприйняття контурів предметів.

Міастенія – патологічна втомлюваність м’язів

Міатонія – відсутність м’язового тонусу.

Мідріаз – розширення зіниць.

Міоз – звуження зіниць.

Міоклонії – блискавичні безладні скорочення окремих м’язів або м’язових груп.

Міотонічна реакція – тривале тонічне скорочення м’язів при подразненні м’язів та нервів електричним током.

Мікроцефалія – вроджений недорозвиток головного мозку, що характеризується малими розмірами черепа.

Міопатія – група захворювань, при яких первинно уражаються м’язи.

Моноплегія – параліч однієї кінцівки.

Мутизм – німота при збереженні розуміння мови оточуючих та відсутністю органічних уражень центрів мови.

Нав’язливі стани – постійно виникаючі, попри бажання хворого, думки, дії, страхи при повному розумінні та критичному відношенні до них з боку хворого.

Нарколепсія – приступ патологічного сну.

Наркоманія – патологічний потяг до наркотичних речовин внаслідок привикання до них.

Насильні рухи – рухи, що виникають без бажання хворого.

Неадекватна міміка – міміка, що не відповідає емоційним переживанням хворого.

Негативізм – протидія, негативне відношення до зовнішніх дій.

Невралгія – приступ болів по ходу нерва.

Неврит – запалення нерва.

Нері симптом – посилення болів у попереку та по ходу сідничного нера при згинанні голови хворого.

Ністагм – мимовільне ритмічне посмикування очних яблук.

Обнубіляція – легкий ступінь оглушення.

Оглушення – легкий ступінь розладу свідомості, при якому спостерігається затруднене сприйняття оточуючого.

Олігофазія – оскуднення запасу слів.

Олігофренія – вроджена розумова відсталість.

Онейроїд – розлад свідомості, що характеризується дивовижною сумішшю відображення реального світу і фантастичних яскравих уявлень, які рясно виринають у свідомості; характеризуються глибоким розладом самосвідомості.

Орального автоматизму симптоми - автоматичні мимовільні скорочення кругового м’язу рота (витягування губ вперед), виникаючі при легкому ударі по кінчику або спинці носа, верхній губі або штриховому її подразненні, а також скорочення м’язів підборіддя при подразненні шкіри в області підвищення великого пальця кисті.

Офтальмоплегія – параліч м’язів очних яблук.Розрізняють повну або часткову (зовнішню або внутрішню) офтальмоплегію.

Параноїдна шизофренія – форма шизофренії, основою клініки якої є марення.

Паркінсонізм – екстрапірамідний синдром, який виникає після енцефаліту.

Параплегія – параліч двох одноіменних кінцівок (рук або ніг).

Парафазія – розлади мови, при якій хворий пропускає або замінює іншими окремі букви або слова.

Парез - зниження м’язової сили, м’язова слабкість.

Парестезії – неприємні відчуття у вигляді “повзання мурашок “, оніміння, поколювання, похолодання тощо, які виникають спонтанно.

Персеверація – схильність при розмові повторювати слово або речення.

Пляшкоподібні стегна – атрофія дистальних відділів стегон при збереженості їх проксимальних відділів. Симптом характерний для невральної аміотрофії Шарко- Марі.

Поза Верніке-Манна – надпліччя опущено, приведено та ротовано досередини, передпліччя проновано та зігнуто у ліктьовому суглобі, кисті та пальці зігнуті, нога розігнута, стопа зігнута та повернена всередину, тому паралізована нога ніби стає довша за здорову. Поза, яку характеризують так: “ нога косить, рука просить”.

Полідіпсія – патолоічне посилення спраги.

Поліестезія – спотвореність чутливості, при якій поодиноке подразнення сприймається як множинне.

Психастенія – род психопатій, що характеризується розумовою слабкістю у поєднанні з тривожно- помисливим характером.

Психопатія –патологічний характер з переважним порушенням емоційно-вольової сфери.

Пуерилізм – форма істеричної реакції, що виражається у наслідуванні дитячої поведінки.

Приголомшення – розлад свідомості при гострих порушеннях ЦНС, інфекційних захворюваннях, отруєннях, ЧМТ, що характеризується різким підвищенням порогу для усіх зовнішніх подразників, утрудненням утворення асоціацій.

Пропульсіо – поштовхоподібний рух вперед.

Птоз – опущення верхньої повіки.

Реактивна депресія – психічний розлад, що виражається у подавленому настрої та зумовлене психічною травмою.

Ретропульсіо – поштовхоподібний рух назад.

Рефлекс – реакція організму на дію факторів зовнішнього середовища, яка

здійснюється нервовою системою.

Ригідгість – тугорухомість.

Розгубленість – стан гострого безглуздя, неможливість або затруднене розуміння подій, які відбуваються, неможливість розібратися в обстановці, послідовно сприймати те, що відбувається, розуміти ситуацію в цілому.

Садизм – статете збочення, яке виражається у одержанні сексуального задоволення при причиненні страждань статевому партнеру.

Сенільний – старечий.

Симуляція – усвідомлене прикидання, направлене на зображення будь-якого захворювання.

Синдром – сукупність симптомів.

Скандована мова – своєрідний ритм мови з розчлененням слів.

Синдром Ганзера - варіант істеричного сутінкового розладу свідомості, як правило, психогенного походження, їх можна віднести до реактивних станів.

Синергія – співдружня дія.

Синкинезія – співдружні рухи.

Сомнамбулізм – сноходження.

Сомноленция - спостерігається при легкому потьмарення свідомості, при цьому зберігаються захисні реакції у вигляді відштовхування рукою або відсторонення від подразника. Хворого можна легко вивести з цього стану наполегливим зверненням до нього або іншими зовнішніми впливами. Сомноленция може мати місце при інсультах, при черепно-мозковій травмі, нейроінфекціях, інтоксикаціях.

Сопор - стан свідомості, за якого можливі відповіді лише на сильні больові, звукові, світлові подразники у вигляді малодиференційованих реакцій – повертання голови, рухи кінцівок.

Спазмофілія – судорожні прояви в дітей раннього віку, пов’язані з порушенням кальцієвого обміну.

Спазм взору – насильне закатування очних яблук.

Статус епілептичний – серія епілептичних припадків, що відбуваються один за одним без прояснення свідомості між ними.

Стереотипія – одноманітне,.безглузде повторення окремих фраз, слів, рухів.

Стереогнозія – здатність розрізняти предмети на дотик.

Страбізм – косоокість.

Страх - стан тривожного боязливого напруження, що виникає невмотивовано; почуття внутрішньої напруженості пов’язано з очікуванням конкретних загрозливих подій, дій, яке проектується назовні.

Ступор – рухоме заціпеніння.

Суггестія – навіювання.

Стюарта-Холмса феномен – ознака гіперметрії. Характерний для ураження півкулі мозочка. Хворому пропонують зігнути руку у ліктьовому суглобі, чинячи опір при цьому. Якщо потім раптово припинити опір, то на боці ураження мозочка рука хворого з силою вдаряє в його груди.

Суіцідальний – схильний до самогубства.

Сурдомутизм –.глухонімота.

Таламічний синдром – синдром, виникаючий при ураженні зорового горба. Для нього є характерним розлади чутливості на одному боці тіла (гемігіпестезія, геміанестезія, гемігіперестезія, гемігіперпатія, геміалгія, таламічні болі, таламічна рука, вегетативні розлади, хореоатетоїдний гіперкінез тощо).

Тенторіальний синдром – болів в очних яблуках, світлобоязнь, сльозотеча, підвищене виділення слизу з носа,коньюнктивіт. Виникає при подразненні мозочкового намету.

Термоанестезія – втрата температурної чутливості.

Тетраплегія – параліч чотирьох кінцівок.

Транс – психічний розлад, що характеризується автоматичністю актів поведінки у стані потьмареної свідомості або звуженого поля свідомості.

Тремор – дрижання.

Тризм –судорожне скорочення жувальної мускулатури.

Тонус – стан нормального еластичного напруження, зумовлений тонічним скороченням мускулатури, тканин.

Топтання симптом – безперервне топтання на місці, виникаюче в хворих з парезами та паралічами м’язів гомілки з метою збереження рівноваги у положенні сидячи. Характрний для хорих невральною аміотрофією Шарко- Марі.

Торсійна дистонія (спазм) – тонічне сорочення мускулатури, яке відсутнє у спокої та виникає у положенні стоячому або при русі. Може бути загальною, уражаючи переважно м’язи тулуба та локальною.

“ Качина хода “ – хода, при якій під час ходи хворий перевалюється з боку на бік.

Фовілля синдром – альтернуючий синдром, виникаючий при ураженні області варолієвого мосту. Характеризується ураженням відвідного та лицевого нервів, а також парезом або паралічем взору в бік вогнища і парезом або паралічем протилежних кінцівок.

Фостера-Кенеді синдром – поєднання первинної атрофії зорового нерва на одному оці з застійним соском на другому. Зустрічається при пухлинах основи лобної долі.

Фобії – страхи.

Фотопсії – елементарні зорові галюцинації.

Фуга – варіант амбулаторного автоматизму¨людинараптово кидеється вперед, біжить, втрачаючи орієнтування, або крижиться на місці.

Хвостека симптом – скорочення м’язів обличчя при ударі молоточком по лицевому нерву.

Циклотімія –легка форма маніакально-депресивного психозу.

Циркулярний психоз (маніакально- депресивний) – захворювання, на протязі якого спостерігається зміна депресивних та маніакальних фаз.

Шарко тріада – ністагм, скандована мова та інтенсивне дрижання. Характерна для ураження мозочка. Часто зустрічається при розсіяному склерозі.

Шизофазія –мовна розірваність.

Екзофтальм – випячування очного яблука.

Ельсберга –Дайка синдром – асиметрія коренів дужок хребців та легке зміщення остистого відростка у бік від середньої лінії. Характерний для екстрамедулярних пухлин спинного мозку.

Енофтальм – западання очного яблука.

Енурез – нетримання сечі.

Ейфорія – підвищений, благодушний настрій, зумовлений захворюванням.

Ехолалія – повторення хворими почутих слів, фраз.

Ехопраксія – автоматичне повторення дій, які бачить хворий.

Ювенільний – юнацький.

Янишевського симптом - штрихове подразнення долоні ручкою молоточка супроводжується мимовільним хватанням її. Характерний для пухлин лобних долей мозку.

Ятрогенія – погіршення стану хворого під впливом почутих висловлювань медичного персоналу про його хворобу.

Поиск по сайту: