Інструменти ринку грошей

На ринку грошей торгують «короткими» грошовими коштами на строк до одного року. Ця обставина визначає специфіку інструментів, що обслуговують купівлю-продаж гро­шей на цьому ринку.

По-перше, короткостроковість таких інструментів зменшує ймовірність зміни їх дохідності на ринку, а отже, і ризиковість інвестування домогосподарствами та фірмами своїх коротких грошей у ці активи.

По-друге, висока надійність інструментів ринку грошей спри­чинює низьку їх дохідність та низьку ціну грошей на цьому рин­ку (рівень процента).

По-третє, інструменти ринку грошей повністю не позбавлені ризиків невиконання покуп­цями своїх зобов'язань.

По-четверте, низька дохідність для продавців грошей та не­відкладність потреби в грошах для їх покупців роблять ці інструменти надто чутливими до найменших змін ситуації на ринку грошей. Подібні коливання процентної ставки в звичайних умовах немо­жливі на ринку капіталів.

Короткострокові боргові зобов'язання уряду — в закордон­ній практиці їх називають казначейськими векселями на відміну від довгострокових зобов'язань, які називаються облігаціями.

Казначейські векселі при­значені, як правило, покривати касові розриви в бюджетних надходженнях та виплатах у межах бюджетного року і в цьому від­ношенні вони адекватні комерційним векселям, які покривають подібні платіжні розриви у комерційних структур.

Випускаються казначейські векселі на 3, 6 і 12 місяців. Особливістю казначейських векселів є й те, що реалізуються во­ни з дисконтом.

Облігації призначені залучати в бюджет кошти для покриття тривалих розривів, тому погашення їх переноситься на наступні бюджетні роки.

Комерційні папери — це короткострокові боргові зобов'я­зання фінансових та нефінансових корпорацій, подібні до прос­тих векселів (соло-векселі).

Основними емітентами комерційних паперів є великі, з хорошою кредитною репутацією корпорації. Випу­скаються ці папери, як правило, на строк 45 днів, але не більше дев'яти місяців.

За правовими ознаками цей інструмент нагадує комерційний (товарний) вексель, що дало підстави деяким авторам включати такі векселі до складу комерційних паперів. Проте між ними є істотна відмінність: комерційні векселі мають товарне по­криття, а комерційні папери його не мають, у зв'язку з чим покуп­ці часто вимагають додаткових гарантій — акцепту відомих банків чи інших фінансових структур. Тому комерційні векселі можуть безпосередньо використовуватися як платіжні засоби на товарних ринках, а комерційні папери такої властивості не мають і здійс­нюють свій оборот переважно через ринок грошей.

У нашій практиці аналогом комерцій­них паперів є фінансові векселі, розвиток яких свідомо стриму­ється в аспекті боротьби з тіньовою економікою. Розвиток же комерційних векселів усіляко підтримується.

Обігові сертифікати банківських депозитів (СД) — це зо­бов'язання банку виплатити вкладнику суму депозиту та процент­ний дохід у вказані в ньому строки. Випускаються великим номі­налом. Вільно продаються і купуються на ринку.

В Україні цей ін­струмент не застосовується, оскільки СД не надходять на вторин­ний ринок і не здійснюють обороту. Це спричинено тими самими чинниками, що й відсутність в обороті комерційних паперів.

Банківські акцепти — це векселі чи чеки, виписані платни­ками за торговельними операціями для розрахунків із продавцями товарів і акцептовані певними ба­нками. Банківські акцепти вільно перепродаються на вторин­ному ринку зі знижкою і тому користуються широким попитом на ринку грошей.

В Україні цей інструмент не розвинутий, насамперед через слабкість ринку грошей та ухиляння банків від акцептування за­значених документів через його високу ризиковість.

Угоди про зворотний викуп, угоди про купівлю ре­зервних фондів, угоди про купівлю євродоларових депозитів та ін. Частіше за все ці угоди є надкороткими — від однієї доби до кількох тижнів. Подібні угоди вже вийшли чи в найближ­чий час можуть вийти на український ринок грошей.

Інструментами ринку грошей є також короткострокові депо­зитні та позичкові угоди банків, проте в Україні вони не виходять на вторинний ринок.

Поиск по сайту: