Види оптових підприємств, що функціонують на товарному ринку

Організацію оптової торгівлі слід розглядати в двох аспектах: макроекономічному та мікроекономічному.

a. Макроекономічний аспект організації оптової торгівлі припускає, по-перше, дослідження внутрішньогалузевого складу сфери обігу і, по-друге, аналіз видового складу і структури оптових підприємств.

b. Мікроекономічний аспект організації оптової торгівлі пов’язаний з вивченням внутрішньої організації оптових фірм (підприємств).

Для того, щоб визначити відмітні ознаки тих чи інших видів оптових підприємств, слід зупинитися на розгляді ознак систематизації їх окремих видових груп (табл. 5.1).

Перша ознака класифікації - це основна, виконувана функція. Дана ознака є найбільш істотною і її можна поділити на два рівні:

1) дислокація оптового підприємства щодо виробників і покупців продукції;

2) склад виконуваних послуг.

Залежно від того, яке місце в русі товару від одного клієнта до іншого фізично (територіально) займає оптове підприємство, можливі декілька в аріантів.

Перш за все, оптове підприємство може бути розташоване поблизу від виробників товару, а саме:

1) у зоні виробництва поряд з декількома підприємствами виробниками;

Таблиця 5.1

Класифікація підприємств оптової торгівлі, що функціонують на товарному ринку

б) у безпосередній близькості від великого підприємства-виробника.

Такі підприємства називаються вихідними оптовими базами, які здійснюють комплектування партій, упаковку, відвантаження і відправку продукції покупцям. Функціонування подібних вихідних баз дозволяє звільнити виробників від виконання збутових функцій у межах певної території. При цьому до ланок товару може входити два і більше оптових підприємства. В цьому випадку одне оптове підприємство може розташовуватися в зоні виробництва продукції, а друге - в зоні збуту.

До іншого типу функціонуючих оптових підприємств можна віднести бази, діяльність яких територіально віддалена від виробників продукції. Такі бази називаються торгово-закупівельними базами. їх функціональне призначення полягає в закупівлі продукції у підприємств-виробників різних регіонів (зокрема вони можуть купувати продукцію й у вихідних баз) і подальшій реалізації товарів дрібним і середнім підприємствам системи роздрібної торгівлі.

Головна класифікаційна ознака «основна виконувана функція» має й інший рівень свого прояву, пов’язаний зі складом виконуваних послуг, які часто називають додатковими послугами.

Термін «додаткова послуга» неявно припускає наявність основної послуги, що виявляється у вигляді торгівлі оптовими партіями товару і супроводжується, як правило, їх зберіганням на складах даного оптового підприємства. Водночас, разом із цією послугою оптове підприємство може виконувати для своїх клієнтів і широкий спектр додаткових послуг. Ці послуги залежать від того, ким є клієнт оптового підприємства - постачальником товару або його покупцем.

Класифікаційний перелік додаткових послуг оптової торгівлі представлений на рис. 5.1.

Послуги є предметом купівлі-продажу, тобто об’єктом комерційної діяльності. Особливість такої комерції полягає в тому, що одержаний від неї дохід має два джерела: безпосередній і непрямий.

• Безпосередній дохід - це оплата послуги клієнтом.

• Непрямий дохід - обумовлений підвищенням конкурен

Рис. 5.1. Класифікація послуг оптової торгівлі

тоспроможності реалізовуваного товару в результаті надання передпродажної послуги, що підвищує привабливість виконаних робіт, збільшує обсяг і стійкість продажів. За статистикою дохід від своєчасного надання послуг підвищується в середньому на 10-20%.

Наступна класифікаційна ознака видових груп оптових підприємств - це їх спеціалізація.

У оптовій торгівлі споживчими товарами виділяють чотири групи підприємств: змішані, універсальні, спеціалізовані і вузькоспеціалізовані. При цьому в асортименті змішаних підприємств є групи:

1. продовольчих і непродовольчих товарів;

2. універсальних - більшість груп продовольчих або непродовольчих товарів;

3. спеціалізованих - одна або декілька товарних груп.

Вузькоспеціалізовані оптові підприємства здійснюють торгівлю товарами одного підприємства. У практиці постачальницько-збутових підприємств звичайно виділяють три типи: універсальні, змішані і спеціалізовані.

Істотною класифікаційною ознакою є район діяльності оптових підприємств. Дана ознака характеризує географію клієнтів оптового підприємства - продавців і покупців товарів. Можна виділити видові групи оптових підприємств, орієнтованих на загальнодержавний внутрішній ринок:

a. підприємства, що мають зоною діяльності декілька мезорайонів (областей, республік);

b. підприємства, що мають зоною діяльності один мезорайон, декілька районів або район.

У зв’язку з цим в назвах баз оптової торгівлі часто присутнє уточнення - міжобласна, обласна, міжрайонна, районна.

Наступна ознака систематизації - відомча приналежність підприємств оптової торгівлі. Ця ознака втратила своє минуле значення, але у ряді оптових структур ще має місце.

Систематизуючи види підприємств оптової торгівлі, не можна не розглянути таку важливу ознаку, як форма власності оптового підприємства. У цьому розумінні можна виділити наступні види оптових підприємств: державні, акціонерні, кооперативні та приватні. У загальному обсязі оптового товарообігу провідна роль належить акціонерним оптовим підприємствам.

Наступна ознака систематизації оптових підприємств - придбання права власності на товар. З цієї точки зору можна виділити незалежні (що набувають прав власності на товар) і залежні (що не набувають прав власності на товар) оптові підприємства.

Характеризуючи види підприємств, що діють на оптовому ринку, необхідно виходити з того, що їх функціонування або побудова вбирає в себе тією чи іншою мірою практично кожну з перерахованих ознак.

У реальному ринковому середовищі є ряд різновидів таких підприємств, що відрізняються між собою специфічними організаційними, техніко-технологічними функціями, масштабом діяльності. До найбільш значущих підприємств і організацій належать:

1) Комерційно-посередницькі фірми - оптові підприємства, що здійснюють оптову торгівлю за свій рахунок і з залученням кредитів, як з власних складів, так і зі складів виробників та інших оптових посередників.

2) Оптові бази - це підприємства, що організаційно об’єднують склади, спеціалізовані за технічними ознаками продукції, що переробляється, з єдиними енергетичними, транспортними й іншими комунікаціями, а також централізованими експедиційними й допоміжними службами та апаратом управління, що організує складування і відвантаження продукції.

3) Оптові магазини - оптові підприємства, максимально наближені до покупців продукції.

4) Торгові доми - великі торговельні підприємства, організації, найважливішою особливістю яких є активне проникнення в сферу виробництва товарів, організація кооперації виробництва товарів, участь у кредитно-фінансових операціях, здійснення експортно-імпортних операцій за широкою номенклатурою товарів і послуг.

5) Товарні біржі - організовані ринки біржових товарів зі встановленими правилами прийому, фіксованим членством.

6) Ярмарки-виставки - періодично організовувані у встановленому місці короткочасні оптові ринки на основі огляду зразків товарів.

7) Аукціони - особливі ринки, створені в певних місцях для продажу товарів, що мають індивідуальні властивості, шляхом публічних торгів.

8) Брокерські контори (фірми, брокери) - посередницькі торговельні підприємства, що діють на користь своїх клієнтів за їх рахунок (одержуючи при цьому комісійну винагороду) й у своїх власних інтересах за свій рахунок.

9) Дилерські контори (фірми, дилери) - посередницькі підприємства (юридичні або фізичні особи), що здійснюють за свій рахунок і від свого імені операції з перепродажу товарів.

10) Дистриб’юторські фірми - незалежні посередницькі підприємства (юридичні або фізичні особи):

a. що здійснюють торгові операції оптом;

b. що займаються перепродажем товарів посередникам (дилерам, агентам та ін.);

c. що мають виняткове право на закупівлю, зберігання і продаж товарів і послуг на товарному ринку.

11) Комівояжери - роз’їзні представники торгових фірм, що пропонують покупцям товари за зразками, які є у них, або за каталогами.

12) Торгові і промислові агенти - особи, що діють за дорученням торгових (промислових) підприємств або інших осіб як посередники в збуті товарів або їх рекламі на підставі угоди за фіксовані комісійні.

13) Асоціативні добровільні об’єднання підприємців і комерсантів. До них, зокрема, належать торгові (торговельно-промислові) палати, які об’єднують підприємства промисловості, сільського господарства, торгівлі, банківської системи в масштабах адміністративно-територіальних одиниць (областей, міст, районів).

Поиск по сайту: