Підготовка і представлення інформації про себе на ринку праці

Одним із найефективніших засобів самомаркетингуна ринку праці є гарне резюме.

Резюме – це розширена візитна картка, це ваша інформація про себе.

Професійне резюме – це стислий формалізований виклад особою, що претендує на

певну роботу, відомостей про свою освіту професійний досвід, ділові якості, додат-

кові знання та навички й інші дані, які можуть зацікавити роботодавця.

Резюме складається у вільній формі, але на практиці склалась певна культура напи-

сання резюме. В стандартних випадках професійне резюме містить такі пункти:

1. Особисті дані.

2. Мета (коротке формулювання на яку роботу і чому ви розраховуєте).

3. Досвід роботи.

4. Освіта.

5. Додаткова інформація.

6. Можливість надання рекомендацій. Дата і підпис.

Все це слід викласти чітко, структуровано, коротко, конкретно, активно, грамотно,

вибірково, чесно.

Щодо надання рекомендацій, слід лише згадати про таку можливість і можна наз-

вати від кого (чи з якої організації), однак самі рекомендації подаються лише на ви-

могу.

Всі позиції в резюме слід структурувати так, щоб кожна з них швидко знаходилася

і легко читалася. Не перенавантажуйте резюме зайвим текстом. Якщо є необхідність,

краще додайте до короткого резюме лист з поясненнями.

Ідеально написане резюме є маленьким шедевром, над яким, тим не менше, дово-

диться працювати все життя, щораз вдосконалюючи, задумуючись над кожною фра-

зою, над кожним словом. Під різні вакансії та нові вимоги складається нове резюме,

однак це означає не придумування чогось нового, а погляд на себе і свій досвід з ін-

шої точки зору, оцінюючи себе з позицій конкретної вакансії та потреб і вимог робо-

подавця.

3. Трудова кар’єра: поняття, значення, види, планування та реалізація.

Кар’єра – це швидке, успішне, прогресивне просування обраним трудовим (про-

фесійним) шляхом, що передбачає досягнення поваги, популярності, слави у своєму

колі / або матеріальної вигоди власними силами, за рахунок максимального викори-

стання своїх здібностей, професійної майстерності та особистих якостей.

Розрізняють два види кар’єри: професійну і внутріорганізаційну. Професійна

кар’єра характеризується проходженням конкретним працівником у процесі профе-

сійної діяльності різних стадій розвитку: навчання, початок трудової діяльності, про-

сесійне зростання, послідовний розвиток своїх індивідуальних професійних здібнос-

тей, припинення трудової діяльності та перехід на пенсію. Ці стадії працівник може

пройти в різних організаціях. Внутріорганізаційна кар’єра охоплює послідовну зміну

стадій професійного розвитку працівника в межах однієї організації (вертикальний і

горизонтальний напрями).

Кар’єра може бути динамічної (пов’язаною зі зміною робочих місць) або статич-

ною (здійснюється шляхом кваліфікаційного зростання на одному місці або за одні-

єю професією).

Формування трудової кар’єри здійснюється з урахуванням таких основних її етапів

протягом трудового життя людини:

1. Підготовчий етап (до 25 років) – отримання людиною освіти, професії.

2. Етап становлення (25-30 років) – освоєння професії, набуття навиків, досвіду.

3. Етап просування (30-40 років) – зростання кваліфікації, просування по службі.

4. Етап збереження (45-60 років) – досягнення найвищого рівня кваліфікації, знань,

умінь, досвіду, майстерності, можливість підйому на нові службові сходинки.

5. Завершальний етап (60-65 років) – пошук заміни, передача досвіду.

6. Пенсійний етап (після 65 років) – кар’єра працівника в цій організації завершена,

однак з’являються можливості для самореалізації в інших сферах життя.

Планування, реалізація і контроль ділової кар’єри з боку організації полягає в тому

щоб з моменту прийняття працівника на роботу і до моменту його звільнення органі-

зувати планомірне горизонтальне і вертикальне просування співробітника в системі

службових посад. Планування, реалізація і контроль кар’єри мають на меті забеспе-

чити взаємодію професійної та внутріорганізаційної кар’єри, що передбачає виріше-

ння конкретних завдань, а саме: пов’язати цілі організації і конкретного працівника;

забезпечити відкритість процесу управління кар’єрою; усунути ситуації, коли немає

можливостей для подальшого розвитку та просування співробітників; формувати

критерії службового та професійного зростання для конкретних кар’єрних рішень;

визначити шляхи просування задля адекватного задоволення кількісних і якісних

потреб підприємства в персоналі.

Трудовий контракт – це індивідуальний, формальний і строковий трудовий дого-

вір. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, пра-

ва, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі і матеріальна), умови матеріаль-

ного забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору мо-

жуть встановлюватись угодою сторін. Ця форма трудового договору є найприйнят-

нішою для ринкової економіки: вона дає можливість передбачити всі права та обо-

в’язки сторін, конкретизувати окремі умови, пристосовуючи їх до індивідуального випадку. Передбачення додаткової взаємної відповідальності сприяє створенню оп-

тимальних умов для реалізації інтересів обох сторін.

Поиск по сайту: