Технократичні концепції суспільного розвитку (У.Ростоу, Д.Белл, О.Тоффлер)

Науково-технічна революція др.п. XX ст. зробила істотний вплив на виникнення технократичних концепцій суспільного розвитку. Соціологи-теоретики осмислювали соціальну динаміку через призму розвитку техніки, насамперед новітніх комп’ютерно-інтелектуальних досягнень. Починаючи з 60-х рр. XX ст. з’являються і швидко стають популярними теоретичні концепції У.Ростоу, Д.Белла, Дж.Гелбрейта, З.Бжезінського, О.Тоффлера, Ж.Фурастьє, Й.Масуди та ін.

Американський економіст Уолт Ростоу є автором теорії стадій економічного зростання. У своїй праці “Стадії економічного зростання. Некомуністичний маніфест” (1960 р.) він виділив 5 стадій економічного зростання суспільств:

1. Традиційне суспільство (до кінця епохи феодалізму);

2. Перехідне суспільство (перехід до домонополістичної фази капіталістичного розвитку);

3. Період злету (від домонополітистичної до монополістичної фази капіталізму);

4. Період зрілості (розвинуте індустріальне суспільство);

5. Ера високого масового споживання (суспільство сучасного англо-саксонського типу).

У.Ростоу свідомо не вживає поняття “класи”, “класова боротьба”. Він оперує тільки показниками рівня розвитку промисловості, науки і техніки, накопичення національного продукту. Такий підхід дав змогу досліднику виважено і аргументовано розкритикувати соціалістичну економіку СРСР, яку він називає хворобливою. Саме тому СРСР відстає від США на 1 стадію економічного зростання. Цей факт У.Ростоу доводить науково. Він робить висновок, що капіталістичний світ – єдиний соціальний устрій, що відповідає людській природі.

Інший американський дослідник Даніел Белл є автором концепції постіндустріального суспільства. Його погляди представлені в низці наукових робіт: “Кінець ідеології” (1960 р.), “Прихід постіндустріального суспільства” (1973 р.), “Соціальні науки після Другої світової війни” (1982 р.).

Д.Белл відзначив, що зміст та характер майбутнього розвитку суспільства визначають 3 основні аспекти:

· перехід від індустріального до сервісного суспільства;

· вирішальна роль кодифікованих теоретичних знань для технологічних інновацій;

· перетворення інтелектуальної технологіїна головний інструмент прийняття рішень.

Д.Белл детально описує контури (в основному це перспективи) постіндустріального суспільства. Він наголошує що якщо раніше виробництво було пов’язано з такими факторами як земля, капітал та праця, згодом – підприємливість та ділова ініціатива, то зараз це – інформація. Комп’ютерна інтелектуальна технологія фактично змінює конфігурацію постіндустріального соціуму. На її базі формується безпаперова технологія. Розширюються можливості отримання освіти базі комп’ютерних та відеосистем, супутникового зв’язку. Інформація стає інститутом влади, а доступ до інформації є умовою свободи індивіда.

Таким чином, Д.Белл наголошує, що постіндустріальне суспільство базується на комунікативній інфраструктурі. Комп’ютер, телефон, факс, супутниковий зв’язок, аудіо та відеосистеми поєднані воєдино призводять до глибинної реорганізації системи освіти, виховання, культури. В постіндустріальному суспільстві зростають можливості національного планування, моделювання майбутнього. В такому суспільстві з’являється і нова еліта. Головне для цієї еліти технічна компетентність та освіченість. Це призводить у перспективі до якосно високого ступеню розвитку суспільства та свободи індивіда.

Відомий американський соціолог, публіцист Олвін Тоффлер є автором теорії інформаційного суспільства. Найбільш відомими працями дослідника є “Футурошок” (1970 р.), бестселлер “Третя хвиля” (1980 р.), “Зміщення влади” (1990 р.).

“Футурошок” – це шок, що його викликає зіткнення людини з майбутнім. О.Тоффлер дійшов висновку, що прискорення технологічних та соціальних змін створює значні труднощі для адаптації індивідумів, призводить до шоку суспільства загалом.

У праці “Третя хвиля” О.Тоффлер розглядає процес зародження нового суспільства. Історію людської цивілізації він поділив на “3 хвилі”:

Суспільство “третьої хвилі” має інакший, ніж в індустріальному суспільстві характер виробництва. Новий спосіб виробництва робить можливим повернення до хатнього виробництва на новій, електонній базі. Для робітника з’являється можливість все робити вдома, з’являється рухливий графік, заохочується творчість. Саме тому О.Тоффлер закликає до заохочення науково-дослідних робіт у сфері управління, до перегляду взаємовідносин між підприємцями та робітниками.

На думку О.Тоффлера суспільство поділяється на техносферу, соціосферу та інфосферу. Саме інфосфера починає відігравати вирішальну роль в сучасному постіндустріальному суспільстві. Завдяки сучасній техніці знання, інформація здатна пошитрюватися по планеті незалежно від державних кордонів та релігійно-культурних бар’єрів країн та народів. Це приводить до глобального “зрушення влади”. Та країна, яка буде здатна найповніше акумулювати знання та інформацію і найефективніше їх використовувати стане лідером людської цивілізації. Як бачимо, теоретичні постулати та настанови О.Тоффлера активно впроваджуються на теренах його батьківщини США. Ці країна наразі є беззаперечним лідером в плані роботи з інформацією. Суспільство США є прикладом постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Отже, як У.Ростоу, так Д.Белл та О.Тоффлер окреслили перспективи нового типу суспільства, що має інформаційну природу. Такий тип суспільства зараз представлений США, Канадою, Австралією, Японією, західноєвропейськими країнами.

Поиск по сайту: