|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 11. Розподіл національному доходу. Споживання та заощадженняГранична схильність до споживання – величина додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова гривня доходу. Доходи – грошові кошти, що отримують домогосподарства, фізичні та юридичні особи за результатами господарської діяльності, використання власності чи у формі соціальних виплат, громадських внесків. Доходи від індивідуальної трудової діяльності – доходи, які отримують громадяни від самостійної трудової діяльності. Заощадження – частина доходу, що не споживається. Національне заощадження – частина національного доходу, яка не використовується на споживання і характеризує обсяг чистого заощадження в суспільстві. Нормальні доходи – сума грошових доходів, отриманих протягом певного періоду, без урахування зміни цін. Податки – обов’язкові нормовані платежі, що вилучаються державою в бюджет за встановленими нею розмірами з фізичних та юридичних осіб. Податки непрямі – податки на товари та послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу. Податкова декларація – заява платника податків про отримані доходи, як правило за поточний рік. Прожитковий мінімум – розмір грошових коштів, що необхідний для підтримки життєдіяльності людини та відновлення її робочої сили. Суспільні фонди споживання – фонди, за допомогою яких використовується частина фонду життєвих засобів і забезпечується задоволення потреб в освіті, культурі, охороні здоров’я, утримання непрацездатних членів суспільства. Тема 12. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли. Депресія – фаза економічного циклу, протягом якої завершується формування умов для пожвавлення економічної діяльності. Економічна криза – різке зменшення обсягів виробництва, яке починається поступово зі звуження ділової активності. Економічне зростання – кількісне збільшення та якісне вдосконалення чинників виробництва, а також створених за відповідний період економічних благ. Економічний цикл – періодичне коливання економічної активності; період від початку однієї економічної кризи до наступної. Інвестиції – сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки. Інвестування – збільшення обсягу функціонуючого капіталу за рахунок нагромаджених засобів від прибутку та інших доходів. Моделі економічного зростання – схеми аналізу місця і ролі відповідних чинників виробництва в економічному зростанні. Нагромадження капіталу – процес перетворення господарюючим суб’єктом частки отриманого доходу в капітал для подальшого розвитку своєї бізнесової справи. Норма нагромадження – виражена у відсотках частка виробничого нагромадження у національному доході. Темпи економічного зростання – швидкість зростання чинників та макроекономічних показників результатів виробництва. Циклічність розвитку економіки – рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої. Чинники економічного зростання – залучені до процесу виробництва ресурси як економічні, так і неекономічні. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |