Аудіювання вихідного повідомлення

Особливістю аудіювання є неможливість розгорнутого аналізу ВТ, необхідність моментального оцінювання звукового матеріалу, що надходить. Якщо перекладач здійснює також записи в процесі сприйняття вихідного повідомлення, то виникає додаткове ускладнення: перекладач повинен уміти синхронізувати аудіювання з письмом.

Дослідження показують, що одиницею сприйняття при усному перекладі є слово і що, сприймаючи слова і беручи до уваги ритмічну картину, інтонацію, логічний наголос, перекладач виділяє головні смислові члени повідомлення – ті опорні пункти, які створюють передумови для розуміння всього повідомлення. А.(О.?) Н.? Соколов пише, що „безпосереднє розуміння відбувається головним чином уловлюванням „смислових віх” та їхнього поєднання на основі минулого досвіду та знань... в єдину думку”.

Чи не приводить виділення головних смислових членів до втрати інформації? Так, інформація дещо втрачається, але це не приводить до порушення процесу комунікації. Перш за все комунікація не порушується внаслідок надлишковості мови, яка складає для європейських мов 60-70%. Надлишковість мови виявляється в існуванні цілої низки лексичних та граматичних одиниць, які дублюють одна одну і тому не несуть нової інформації.

Надлишковість підмов або окремих функціональних стилів вище за середню надлишковість загальної мови, що пов’язане з більшою тематичною, контекстуальною та ситуативною обумовленістю кожного символу у конкретному повідомленні. Вважається, що найбільш надлишковою є підмова радіопереговорів між пілотом літака та диспетчером (96% надлишковості).

В аудіюванні велику роль також грає лінгвістична ймовірність – тобто ймовірність виникнення в мовленні певної мовної одиниці або певного мовного явища. Така ймовірність дозволяє зосередитися саме на головних словах, які визначають ймовірність появи інших елементів висловлювання.

Звичайно, що аудіювання полегшується або взагалі стає можливим в результаті знання широкого та вузького контексту висловлювання. Вузький контекст найважче зрозуміти на початку тексту, що створює найбільші проблеми для перекладача.

Широкий контекст – це загальна обізнаність перекладача, його ерудиція, минулий досвід, знання предмету обговорення та розуміння конкретної ситуації.

Незважаючи на всі фактори, які полегшують процес аудіювання вихідного повідомлення, практика доводить, що між оригіналом та перекладом існують більші чи менші розбіжності щодо смислу.

В експерименті Р.К.Мін’яр-Бєлоручева було показано, що більш за все викривлення змісту були пов’язані з незнайомими або малознайомими словами (до 42%). Практично всі вони перекладалися, але не зовсім вірно або зовсім невірно. Справа в тому, що вони настільки затримують увагу перекладача (особливо коли вони є ключовими), що він у процесі аудіювання зосереджується на них, що негативно впливає на переклад смислових одиниць, які йдуть слідом і часто оминаються.

Велику кількість викривлень дають так звані прецизіонні слова, до яких належать власні назви, географічні позначки та різні числівники й одиниці виміру.

Певну кількість викривлень дає невірне сприйняття граматичних категорій у ВТ (часових форм дієслова, числа іменників, умовного способу і т.і.). Це трапляється внаслідок знижених фонематичних можливостей перекладача, тобто здатності розпізнати фонеми, особливо при аудіюванні тексту іноземною мовою.

Великою проблемою є виділення змісту в складних синтаксичних висловлюваннях з великою кількістю лексичного матеріалу. Наступне речення пролунає російською мовою, але чи легко його сприйняти на слух?

Вряд ли кто-нибудь может сказать, что нынешняя избирательная кампания, в которой чувствовались руки и деньги всего сложного конгломерата, называемого финансово-промышленным комплексом США, пролил свет на какие-либо проблемы и что кто-нибудь из кандидатов выступил с речью, в которой сказал, как действительно достигнуть в стране мира, порядка, справедливости и национального единства.

У цілому причини пропускань та викривлень у аудіюванні однакові як у сприйнятті рідної, так і іноземної мови.

Поиск по сайту: