Методика дослідження шкіри

1. Анамнез, опитування.

2. Огляд - загальний та локальний з характеристикою елементів висипу. Аналізують час виникнення висипань, їхню локалізація, кількість, форму, поліморфізм, стадійність, зв’язок із загальними симптомами захворювання, а також наявність суб’єктивних відчуттів при висипаннях. Локальний огляд включає в себе також огляд придатків шкіри – рівномірність росту волосся, наявність вторинних статевих ознаки, стан нігтів, пупкового залишку тощо.

Загальний огляд включає в себе оцінку кольору шкіри – блідість, гіперемія, ціаноз, жовтяниця, пігментація, та наявності судинних змін тощо.

3. Пальпація. Методом поверхневої пальпації оцінюють вологість, температуру, еластичність шкіри, дермографізм, характер висипань, при глибокій пальпації - симптоми підвищеної ламкості капілярів.

4. Параклінічні методи дослідження - мікробіологічні, імунологічні, біопсія, вивчення капілярного кровообігу, теплографія, хроматографія, УЗД та інші. Також проводять мікологічні дослідження шкіри, волосся, придатків шкіри.

Шкірні висипання. Будь які зміни нормальної морфології шкіри клінічно проявляються висипаннями. Висипання на шкірі називаються екзантемою, на слизових – енантемою. Зазначені висипання мають особливу морфологію, часто специфічне клінічне значення.

Елементи шкірного висипу розподіляють на первинні та вторинні. Первинні утворюються не первинно не зміненій здоровій шкірі. Вторинні елементи висипу є еволютивною формою первинних.

Розрізняють запальні та незапальні елементи шкірного висипу (запальні змінюють забарвлення при натискуванні, вони пов’язані зі зміною тонусу судин дерми внаслідок запальної реакції; незапальні виникають внаслідок розриву судин дерми, зменшення або збільшення кількості меланоцитів або продукції меланіну).

За своєю гістоморфологією розрізняють порожнинні та безпорожнинні елементи шкірного висипу.

До первинних елементів шкірного висипу належать такі:

Пляма (macula) - безпорожнинний елемент. Запальні плями обумовлені розширенням судин дерми, при натискуванні вони змінюють колір, зникають безслідно, інколи після десквамації епітелію. Запальна пляма розміром до 5 мм блідорожевого або червоного кольору називається розеолою (черевний тиф, сифіліс). Множинні розеоли розміром до 1 мм називають дрібноцятковим висипом, від 1 до 3 мм – дрібноплямистим (скарлатина, кір), більше 3 мм – крупноплямистим. Запальні плями більше 2 см називають еритематозними або просто еритемою (опіки, дерматит, токсична еритема новонароджених, попрілості тощо).

Плями, які виникають внаслідок розриву судин називають геморагічними, вони незапальні, не змінюють кольору при натискуванні, виникають часто при захворюваннях системи крові. Петехії – точкові крововиливи, пурпура – геморагії розміром до 5 мм, екхімози – більше 5 мм. Великі крововиливи із ураженням більш глибоких шарів дерми, гіподерми називають гематомами. Геморагічні плями еволютивно змінюють свій колір, залежно від фаз розпаду гемоглобіну.

Плями бувають депігментними (при вітіліго, альбінізмі як первинні елементи сипу; при атопічному дерматиті як вторинний елемент висипу внаслідок ураження базальної мембрани при хронічному алергічному запальному процесі), гіпопігментними, гіперпігментими (веснянки, родимі плями).

Плями внаслідок незапального розширення судин шкіри називають телеангіоектазіями (виникають при захворюваннях печінки, ендокринопатіях).

Плями червоного кольору внаслідок пухлинного росту судин дерми є проявом гемангіоми.

Папула, вузлик (papula). Безпорожнинний елемент. Папули великого розміру називають бляшками. Зазвичай розмір папул – 2-3 мм. Це обмежені утворення над поверхнею шкіри, які виникають внаслідок скупчення запального інфільтрату у верхніх шарах дерми та проліферації епідермісу. Зникають безслідно, спостерігаються при алергодерматозах, часто папула є елементом шкірного висипу при багатьох дитячих інфекційних захворюваннях.

Горбик (tuberculum) - обмежений щільний запальний безпорожнинний елемент до 1 см в діаметрі, міститься в сітчастому шарі дерми, супроводжується пошкодженням базального шару клітин епідермісу і тому завжди лишає за собою стійкі наслідки - атрофічний рубець, або такий вторинний елемент сипу як виразка. Горбик є елементом шкірного висипу при сифілісі, лепрі, лейшманіозі, системному червоному вовчаку.

Вузол (nodus) - безпорожнинний елемент. Являє собою щільне утворення, розміром більше 1 см, яке утворюється при скупченні клітинного інфільтрату в ПЖК, дермі. Залишає за собою рубець. Є елементом висипань при фурункульозі, лепрі.

Піхур (urtica) -гострозапальний безпорожнинний елемент, що виникає внаслідок набряку сосочкового шарудерми розміром більше 5 мм, не супроводжується порушенням базальної мембрани і тому зникає безслідно. Виникає при алергодерматозах – кропив’янці, при укусах комах тощо.

Пухирець (vesicula) - порожнинний елемент. При розмірі більше 1 см його називають пухирем (bulla). Пухирець та пухир можуть мати серозний, геморагічний вміст. Вони розташовані в епідермісі та дермі, може бути пов’язаними з придатками шкіри, наприклад волосяними фолікулами. При скупченні в порожнині елементу лейкоцитів (гнійний вміст) цей елемент називається пустулою. При еволюції ці елементи можуть залишати нестійку депігментацію. Пухирець та пухир спостерігаються при пухирчатці новонароджених, сифілітичній пухирчатці, вітряній віспі, герпетичній інфекції, ексфоліативному дерматиті, опіках тощо.

Як вже зазначалося, вторинні елементи шкірного висипу є еволютивною формою первинних. До вторинних елементів шкірного висипу належать такі:

Кірка (crusta) - виникає при підсиханні ексудату порожнинних елементів, на місці вторинних елементів, які супроводжувалися порушенням цілісності шкіри.

Лусочка (squama) -елемент, який складається зі злущеного епітелію внаслідок еволюції первинних висипань – еритеми, папул тощо.

Тріщина (rhagades) - лінійний дефект шкіри, який утворюється внаслідок втрати шкірою щільності та еластичності, при патологічній сухості шкіри – при алергодерматозах, гіповітамінозах тощо.

Розчух (excoriatio) - лінійний дефект шкіри, спричинений механічним шляхом.

Ерозія (erosio) - дефект шкіри в межах епідермісу, зникає безслідно. Виразка (ulcus) - більш глибокий дефект шкіри, виникають внаслідок еволюції первинних елементів висипань, залишає за собою рубець.

Рубець (cіcatrix) – заміщення шарів шкіри сполучною тканиною внаслідок порушення її цілісності та хронічного запального процесу.

Атрофія – стоншення всіх шарів шкіри внаслідок хронічного запального процесу, який перебігає в шкірі.

Вторинна пігментація (де-, гіпо, гіперпігментація).Являє собою зміну кольору шкіри, яка виникає на місці раніше існуючого елементу.

Ліхеніфікація (lichenificatio). Видиме потовщення всіх шарів шкіри із підкресленим патологічно зміненим малюнком шкіри, що також супроводжується її сухістю – ксерозом.

Поиск по сайту: