Базові знання та вміння

Знати значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин у харчуванні здорової людини, рекомендовані величини потреб в енергії і харчових речовинах для різних груп населення України (1999 р.) (фізіологія, біохімія, гігієна та екологія); основні чинники, які шкідливо впливають на тверді тканини зубів. Протикаріозна дія фтору (гігієна та екологія, терапевтична стоматологія). Поняття про біогеохімічні провінції та мікроелементози (гігієна та екологія).

Зміст теми

Основні забруднювачі навколишнього середовища. Вплив забрудненого атмосферного повітря, води та продуктів харчування на стоматологічну захворюваність населення.

Зв’язок харчування з виникненням та розвитком основних стоматологічних захворювань, зокрема карієсу та некаріозних порушень зубів. Стоматологічна захворюваність дітей у Львівській області. Гіпоплазія зубної емалі та флюороз у дітей м. Соснівка Сокальського району.

Нутрієнтний склад харчового раціону та його можливий вплив на розвиток стоматологічних захворювань. Гігієнічне значення харчових речовин (білків, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів), продуктів харчування у профілактиці стоматологічних захворювань.

Дієтичне харчування при лікуванні стоматологічних захворювань.

Рекомендована література:

Основна:

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 2004. – С. 86-98.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 454-458.Кариес: риск-факторы и фториды / Под ред. В. Д. Ванханена и В. Р. Окушко. – Донецк: «Донеччина». 1995 – 96 с.

2. Довкілля та здоров’я. – 2008. – № 1(14). – С. 53-56, 65-68.

3. Ніколішин А.К. Флюороз зубів. – Полтава, 1999. – 136 с.

4. Нейко Є.М., Рудько Г.І., Смоляр Н.І. Медико-геологічний аналіз стану довкілля як інструмент оцінки та контролю здоров’я населення. – Івано-Франківськ – Львів. – 2001. – 349 с.

5. Ванханен В.Д., Ванханен В.В., Ципріян В.І. Нутриціологія: Підручник. – Донецьк: Донеччина, 2001. – С. 218-224.

Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів

Контрольні питання:

1. Основні забруднювачі навколишнього середовища.

2. Визначення поняття гранично допустима концентрація (ГДК), ГДК в атмосферному повітрі, воді, продуктах харчування.

3. Вплив забрудненого атмосферного повітря, води та продуктів харчування на стоматологічну захворюваність населення.

4. Вплив нутрієнтного складу харчового раціону на розвиток стоматологічних захворювань.

5. Гігієнічне значення харчових речовин (білків, вуглеводів, мінеральних речовинах, вітамінів), продуктів харчування у профілактиці стоматологічних захворювань.

6. Дієтичне харчування при лікуванні стоматологічних захворювань.

Контрольні тести:

1. Поширеність та інтенсивність карієсу серед дитячого населення залежить від наступних показників якості питної води: а) жорсткості; б) вмісту нітратів; в) мікроелементного складу; г) рН; д) вмісту залишкового хлору.

2. Поширеність та інтенсивність карієсу серед дитячого населення залежить від мікроелементного складу питної води, а саме: а) вмісту фтору та стронцію; б) вмісту йоду; в) вмісту міді; г) вмісту цинку; д) вмісту заліза.

3. У дітей, які мешкають на екологічно-забрудненій території інтенсивність карієсу є високою і може бути зумовленою високим вмістом у повітрі: а) сажі; б) формальдегіду; в) вуглекислого газу; г) фтористого водню; д) сірчистого ангідриду.

4. Карієс-протективну дію мають такі солі питної води: а) мідь; б) цинк; в) магній; г) фосфор; д) кальцій.

5. Виникнення стоматиту характерно для: а) гострого та хронічного отруєння ртуттю; б) хронічного отруєння бензолом; в) хронічного отруєння миш’яком; г) хронічного отруєння фтором; д) хронічного отруєння нітратами.

6. Виникнення гінгівіту характерно для: а) гострого та хронічного отруєння миш’яком; б) отруєння свинцем; в) отруєння трихлоретиленом; г) отруєння фтором; д) хронічного отруєння нітратами.

8. Періостит (запалення окістя щелеп) характерний для: а) гострого та хронічного отруєння ртуттю; б) хронічного отруєння фосфором; в) хронічного отруєння миш’яком; г) хронічного отруєння фтором; д) хронічного отруєння нітратами.

9. Інтенсивне пошкодження зубів карієсом і незадовільний стан порожнини рота спостерігається передусім при дефіциті у навколишньому середовищі: а) олова; б) срібла; в) цинку; г) йоду; д) кобальту.

10. Зуби стають більш чутливими до негативної дії фтору унаслідок дефіциту в раціоні: а) кальцію; б) фосфору; в) олова; г) заліза; д) марганцю.

11. Уведення в раціон харчування яких вітамінів зменшує токсичний вплив фтору: а) групи В (В_1., В_2, В₆) та РР; б) А, С; в) Д, К; г) Е, В₁₂; д) Н, U.

12. Поглинання кальцію з харчових речовин зубною емаллю знижується внаслідок: а) надлишку заліза; б) надлишку фосфору; в) недостатності цинку; г) недостатності міді; д) надлишку селену.

13. У разі потрапляння в організм радіоактивного стронцію доцільно вживати їжу збагачену на: а) вітамін РР; б) вітамін К; в) кальцій; г) фосфор; д) вітамін С.

14. Які мікроелементи сповільнюють мінералізацію тканин зуба? а) мідь; б) цинк; в) селен; г) марганець; д) олово.

15. Вживання яких нутрієнтів призводить до порушення гомеостазу у порожнині рота? а) тваринних білків; б) рослинних білків; в) легкозасвоюваних вуглеводів; г) складних вуглеводів; д) жиророзчинних вітамінів.

Тестові завдання

1. При обстеженні 6-ти річних дітей перед поступленням до школи лікарем-стоматологом, у більшості із них було виявлено кровоточивість ясен, розхитування зубів. Дефіцит якого нутрієнту у раціоні дітей найбільш імовірно призвів до таких симптомів?

А. Вітаміну Д; В. Кальцію; С. Фосфору;

D. Вітаміну С; Е. Цинку.

2. При проведенні токсикологічного експерименту на лабораторних тваринах, у раціонах яких було недостатньо вітамінів, спостерігали вогнищеве розсмоктування кісткової тканини щелеп і розвиток білкової дистрофії. Недостатність яких вітамінів у раціоні піддослідних тварин могла призвести до таких наслідків?

А. Групи В; В. Ретинолу і токоферолу;

С. С і РР; D. Д і К; Е. Н і U.

3. Під час профілактичного огляду школяра лікар-стоматолог виявив ознаки порушення засвоєння кальцію в організмі. Чим це могло бути зумовлено?

А. Недостатністю фосфору у раціоні; В. Недостатністю заліза у питній воді;

С. Надлишком фосфору у раціоні; D. Недостатністю білків у раціоні;

Е. Недостатністю фтору у питній воді.

4. Мешканці промислового міста звернулися до лікаря-стоматолога зі скаргами на руйнування зубів, передусім різців, появою на них зеленуватого нальоту. Вияснилося, що атмосферне повітря у районі проживання пацієнтів сильно забруднене викидами автомобільного палива, оксидом азоту, сажею, оксидом сірки, вуглекислим газом. Який із перелічених забруднювачів міг спричинити появу таких симптомів?

А. Пил; В. Оксид азоту; С. Сажа;

Д. Оксид сірки; Е. Вуглекислий газ.

5. Під час консультації дитини у лікаря стоматолога з приводу карієсу зубів було виявлено ряд причин, що призвели до захворювання: надлишок у раціоні рафінованих продуктів; рахіт в анамнезі; недотримання правил гігієни порожнини рота; патологічний прикус; проживання у місцевості із недостатнім вмістом фтору у воді та грунті. Укажіть, яка із перелічених причин відноситься до популяційних екзогенних факторів ризику карієсу зубів:

А. Надлишок у раціоні рафінованих продуктів;

В. Рахіт в анамнезі;

С. Патологічний прикус;

Д. Недотримання правил гігієни порожнини рота;

Е. Проживання у місцевості із недостатнім вмістом фтору у воді та грунті.

Контрольні задачі

Задача 1. Для підвищення функції захисних механізмів ротової порожнини застосовують різні біологічно активні речовини: спіруліну, зародки пшениці, пектини, сою, еламін та ін. Зокрема, пластівці із зародків пшениці, характеризуються значним вмістом вітамінів групи В, А, Е, К, С, макро- та мікроелементів. Напишіть значення перелічених біологічно активних речовин та нутрієнтів для ротової порожнини, у тому числі зубів.

Задача 2. При медичному огляді дітей одного з населених пунктів у них виявлено косметичні дефекти зубів верхньої та нижньої щелепи; на вестибулярній поверхні різців верхньої та нижньої щелепи, а також на молярах обох щелеп - численні плями білого кольору, симетрично розташовані, безболісні під час зондування; набряк та кровоточивість ясен, неприємний запах з ротової порожнини. Установлено, що у питній воді концентрація фтору коливається в межах від 2,0 мг/дм³ до 3,9 мг/дм³, концентрація кальцію вище 500 мг/дм³, концентрація свинцю, кадмію, арсену перевищує у 2 – 3 рази їхні ГДК. У атмосферному повітрі перевищено ГДК сірководню, у грунті – ртуті, свинцю, ванадію, міді, торію, кобальту, стронцію. У раціонах харчування дітей виявлено дефіцит кальцію, фосфору, цинку, вітаміну С, вітамінів групи В, недостатнє надходження білків тваринного походження.

1. Обгрунтуйте діагноз.

2. Поясніть причини захворювання.

3. Як впливає на порожнину рота свинець, ртуть?

4. Які заходи профілактики цього захворювання необхідно провести?

5. Аліментарна профілактика захворювання.

Додаток 1

Поиск по сайту: