АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Типи партійних систем

Читайте также:
  1. A) Магнітоелектрична система.
  2. A) на этапе разработки концепций системы и защиты
  3. A) Объективный и системный
  4. A) Устойчивая система средств, методов и приемов общения тренера с спортсменами
  5. B) Електромагнітна система.
  6. B) подготовка, системно построенная с помощью методов-упражнений, представляющая по сути педагогический организованный процесс управления развитием спортсмена
  7. B. агроэкосистемой
  8. C) Електродинамічна система.
  9. C. неживые системы
  10. CASE-технологія створення інформаційних систем
  11. Cтрахування в логістичних системах
  12. D – моделювання в графічній системі КОМПАС

· Однопартійна, коли в країні є одна правляча партія, а діяльність інших не допускається;

· домінантна, тобто з переважаючою партією, яка за підсумками виборів незмінно залишаються при владі протягом десятків років.

· Двопартійна (біпартизм), коли дві найбільші, найвпливовіші партії в країні поперемінно внаслідок виборів самостійно здійснюють владу.

· Трипартійна, яку ще називають двозполовиною (2,5) партійною системою і яка характеризується тим, що жодна з двох найбільших партій країни самостійно не може сформувати уряд, а тому потребує для цього підтримки третьої партії, значно меншої від них, але яка постійно представлена в парламенті.

· Чотирипартійна, або двоблокова, партійна система, яка відзначується наявністю блоку правих та блоку лівих партій, що змагаються між собою за владу, навперемін здобуваючи її.

· Партійна система обмеженого, чи помірокованого, плюралізму, якій притаманні відсутність антисистемних партій і двосторонньої опозиції, орієнтованість на участь в уряді, в коаліційних кабінетах. Тут є незначна ідеологічна різниця між партійною системою крайнього, або поляризованого, плюралізму, якій властиві наявність антисистемних партій, двостороння опозиція зліва і справа, стан перманентного конфлікту між опозицією зліва і справа, сильне ідеологічне розмежування між ними.

· Атомізована партійна система, про яку говорять, як про систему, коли зникає необхідність у точному підрахунку кількості партій. Тут виникає поріг, за яким кількість партій – 10, 20 чи більше – вже не має великого значення.

Серед чинників, які викликають утворення політичних партій, так:

· наявність у певних соціальних груп специфічних інтересів, реалізація яких вимога утворення партії;

· різні погляди щодо політичного устрою суспільства та інших конкретних політичних питань;

· незадоволення частини суспільства своїм становищем та наявність загальної потреби діяти, щоб змінити його;

· наявність міжнаціональних конфліктів та міжконфесійних протиріч, коли партії формуються насамперед навколо національних чи релігійних ідей.

 

Уявлення про партію дають:

1. Мета партії – завоювання й здійснення влади окремо або в коаліції.

2. Характер організації партій.

3. Зміст ідеології партії.

4. Діяльність партії щодо забезпечення соціальної бази, підтримки з боку населення.

 

Ознаки політичних партій:

· прагнення влади;

· пошук народної підтримки;

· певна тривалість існування в часі;

· наявність організаційної структур.

 

Завдання, які вирішує партія:

· підбір партійних і державних лідерів;

· "рекрутування і соціалізація" нових членів;

· вироблення заходів щодо впливу партій на суспільні інституції та соціальні середовища;

· розв’язання внутрішніх партійних протиріч, які виникають у процесі діяльності та будь-якого роду інших внутрішніх проблем. К. Фон Бойме відокремлює 4 функції політичних партій:

· визначення мети;

· акумуляція та вираження соціальних інтересів;

· мобілізація та соціалізація громадськості у межах системи, особливо на виборах;

· "рекрутування" еліти та формування уряду.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)