Теорії походження держави. · Договірна-правова: держава існує як суспільство договору громадян

· Договірна-правова: держава існує як суспільство договору громадян. Правителям делегують повноваження в питаннях організації громадського життя, забезпечення миру і виживання /Гобс.Руссо/.

· Теорії національної держави: держава – універсальний механізм реалізації “колективного духу націй” /Марзіні/.

· Класова держава: розподіл праці, розвиток виробництва, поява майнової і соціальної диференціації приводить до появи класів. Держава є знаряддям реалізації інтересів енкономічно пануючого класу /Маркс/.

· Патріархальна – утримується на традиціях ролі батька чи госпродаря в державі /Кофуцій, Платон/.

· Теологічна – державу створив бог /Бланс/.

· Органічна – виникнення із життя держави пояснюється як життя живого організму /соціал- дарвінізм. Спенсор, Локк/.

· Теорія насилля – виживає сильніший /Гумпелович і Кауцький/.

Держава з’являється в результаті розпаду первісного ладу, появляється приватна власність в результаті появи металу, поступового виділення з общин правлячої верхівки, вождів й їхнього оточення і заперечення у них управлінських функцій, матеріальних ресурсів, соціальних привілеїв під впливом таких факторів:

· завоювання одних народів іншими /теорія насилля, національна теорія/;

· виникнення в ході розвитку виробництва приватної власності класів і експлуаатації /класова теорія/;

· демографічні:

збільшення кількості і густоти населення, перехід від кочового способу життя до осідлого;

упорядкування шлюбних відносин між родичами;

· розвиток суспільного розподілу праці і відділення з метою підвищення ефективності спеціальної управлінської праці і виникнення демократії;

· психологічні /раціональні і емоційний/. Страх перед агрессією зі сторони інших і побоювання за життя і майно /Гобс/. Розум, який привів до погодження в створенні спеціального органу держави, здатної краще забезпечити права людини / договірна теорія/;

· антропологічні фактори, які криються в природі людини: людина як істота колективна може існувати тільки в рамках певних форм гуртожитку./Аристотель/

Соціальне призначення держави

· Утвердження моральності (Платон, Аристотель, Гегель).

· Досягнення соціального блага (Гроцій).

· Досягнення спільної безпеки (Гоббс).

· Утвердження загальної свободи (Руссо, Ласаль).

· Знаряддя класового панування і будівництва безкласового суспільства (Маркс, Енгельс,Ленін).

· Створення в рамках закону різних соціальних благ для всіх членів суспільства з врахуванням можливостей кожного (Ростоу, Бернс).

Функції держави

Зовнішні:

· участь у вирішенні глобальних проблем сучасності,

· забезпечення національної безпеки,

· розвиток взаємовигідної співпраці з іншими країнами,

· відстоювання державних інтересів в міжнародних справах.

Внутрішні:

· організація господарського життя суспільства,

· соціальна,

· культурно-виховна,

· забезпечення легітимацій влади /народовладдя/,

· захист конституційного устрою,

· забезпечення правопорядку і законності,

· консолідація суспільства і соціального арбітражу,

· екологічна.

Типологія держав

За формами правління:

· монархія – одноосібне правління /абсолютна, конституційна/;

· республіка /президентська, парламентська, президентсько-парламентська, парламентська-президентська /.

За пріоритетними функціями:

· військова /поліцейська, тоталітарна/,

· правова,

· соціальна.

За адміністративно-територіальним устроєм:

· унітарна – єдине, ціле державне утворення, що складається з адміністративно-територіальних одиниць, котрі підпорядковуються цетральним органам владіи і не мають ознак державного суверенітету. Формується в країнах з монооонаціональним населенням (Великобритинія, Швеція, Фінляндія,Франція, Японія, Данія,Україна);

· федерація – стійкий союз держав самостійних в межах розподіленних між ними і центром компетенцій. Має власні законодавчі, виконавчі, судові органи і конституцію. Передбачають громадянство різного рівня / США, Росія, Індія, Бразилія, Канада/;

· конфедерація – тимчасовий юридичний союз суверенних держав, створених для забезпечення іхніх загальних інтересів /Євросоюз/.

За соціальною і класовою природою:

· рабовласницька,

· феодальна,

· соціалістична,

· буржуазна.

За стійкістю політичного життя:

· стабільність держави,

· нестабільність.

За політичними режимами:

тоталітарний: олігархія; автолітаризм або вождизм; расистський, фашистський, військово –диктаторський;

демократичний /консервативний, ліберальний, радикальний, соціально демократичний/.

Поиск по сайту: