|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Елементи політичної системиПолітичні відносини – відносини між суб’єктами політичного життя (клас, нація, група, лідер) з питання влаштування і функціонування політичної і державної влади; засоби масової інформації. Політичні принципи і правові норми, які регулюють політичні відносини, роблять їх упорядкованими визначаючи дозволене і недозволене у функціонуванні даної ситеми, узаконюють політичні устрої, визначають стиль і методи роботи органів державного апарату й інших політичних інститутів, сприяють формуванню механізму розподілу і закріплення відповідних ролей між членами суспільства(механізм розподілу влади). Політичні інститути – політичні заклади з організаційною структурою, централізованим управлінням і виконавчим апаратом. Вони включають форми, сутність політичних функцій і відносин і типів управління. Політична культура – сукупність найбільш типових для суспільства стереотипів політичних уявлень, установлень і цінностей, традицій і цінностей політичної поведінки. Вона виконує роль стабілізуючого і дестабілізуючого факторів політичної системи, здійснює передачу політичних традицій і звичаїв соціального і історичного досвіду. Політична свідомість – відображення політичних відносин і інтересів, оцінка політичних явищ, виражених у вигляді певних понять, ідей, поглядів і теорій. Вона відображає соціальну дійсність, сприймає події, оцінюючи їх за мірою значимості і відповідності інтересам, законодавчим актам, політичним нормам, традиціям й ідеалам, прогнозує можливі перспективи соціальних і політичних змін у суспільстві. Функції політичної системи · Визначення цілей, завдань і шляхів визначення суспільства, · розподіл матеріальних і духовних цінностей, · організація діяльності суспільства за вирішенням прийнятих цілей і програм, · погодження різноманітних інтересів держави і соціальних спільностей, · формування політичної свідомості і залучення членів суспільства до політичної участі і діяльності, · розробка правил і законів поведінки людей і груп в суспільстві, · контроль за додержанням виконання законів і правил обмеження дій, що порушують політичні норми, · забезпечення внутрішної і зовнішньої безпеки і стабільності політичного устрою. Політична система має інституційну підсистему – політичну організацію суспільства. ЇЇ призначення: в конкретних організаційних формах виражає політичні інтереси певного класу і соціального прошарку, бути офіційним учасником політичного життя і носієм політичних відносин, мати безпосередне чи опосередковане відношення до державної влади. Ознаки політичної організації суспільства: певний порядок утворення, функціонування, здійснення діяльності органів заради досягнення певних цілей, наявність певної структури яка займается зовнишними і внутрішними справами. Політичні організації суспільства складаються з політичних громадських організацій. 1. Власні політичні організації; державні політичні партії, деякі громадські об’єднання. Їм притаманні організаційний звязок з політикою, прямий вплив на неї, мета створення функціонування політичної влади. 2. Невласні політичні організації: профспілки, кооперативні організації, які виникають не в силу без посередне політичних, а в силу економічних причин. Метою створення не виступае політична влада, основна діяльність здійснюється на виробничих, соціальних побутових, культурних сферах. 3 Організації що мають у своему змісті незначний політичний аспект; об’єднання туристів, риболовів, автомобілімтів. Виникають і функціонують на основі особистих здібностей і інтересів. Політичний відтінок набувають тільки як об’єкти впливу на них зі сторони державіних організацій, але не як суб’єкти носіїв політичної влади. Класифікація політичної системи склалася в стародавні часи. Розв`язання проблеми типології політичної системи почалася з Платона (монархія, аристократія, демократія). Аристотель запрпонував шести членну систему(монархія,тиранія, аристократія,алігархія, політія, демократія). Марксисти враховують класові інтереси визначая такі типи систем: рабовласницьку,феодально-буржуазну, соціалістичну. За характером розподілу влади політична система поділена: на тоталітарні, плюралістичні. Вебер поділив политичну систему на традиціїні, раціональні, бюрократичні. В 50-і роки 20 сторіччя Алмонд виділів 4 типи политичних систем: англо-американську, континентально-европейську, доіндустріальну/ частково індустріальну/тоталітарну. В сучасній західній науці вирізняються таки типи політичних систем: · військові /громадянські/; · завершані та незавершані; · мікроскопічні, макроскопічні, глобальні; · традиційні і модернізовані; · демократичні, тоталітарні і ті що трансформуються. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |