Система оцінки і інтерпретація результатів

При загальній оцінці результатів обстеження мислення дітей необ­ходимо враховувати стан всіх структурних компонентів їх мыс­лительной діяльності, а також позитивних і негативних причин і умов її порушення. Продуктивною є комплексна оцен­ка по наступних критеріях:

розуміння і прийняття завдання;

розуміння інструкції;

способи виконання завдань;

результативність виконання завдання і можливості корекції помилок.

Розкриємо їх детальніше.

Розуміння і прийняття завдання

Цей параметр оцінки змістовно характеризує початковий мо­мент виконання будь-якого завдання. В першу чергу враховується і оцінюється, чи розуміє дитя завдання і чи згоден він виконати її. Для дослідника також має значення оцінка того, яка мо­тивация діяльності приймається дитям: ігрова або учбова. В разі незгоди виконувати завдання необхідно з'ясувати при­чины, в числі яких можуть бути:

негативне відношення дитяти до ситуації обстеження (труд­ности контакту, які необхідно здолати, перш ніж про­водить обстеження);

завищення вимог до дитяти з боку дослідника: ре­бенку пропонується завдання з учбовим мотивуванням, тоді як він може його виконувати лише на невербальному рівні в про­цессе ігри. Зміна мотивування і спрощення експериментального матеріалу, що пред'являється дитяті, послужить умовою вы­полнения завдання при сформованості досліджуваного вигляду дея­тельности;

неадекватна оцінка дитям міри трудності завдання як не­
выполнимого (спостерігається у дітей із заниженою самооцінкою и
может бути скоректована стимулюючою допомогою — под­бадриванием дитяти);

* адекватне прогнозування труднощів виконання задания
и небажання їх демонструвати, що виступає як форма пси­хологической захисту у інтелектуально підлягаючого зберіганню дитяти.
Дитя може почати виконувати завдання: діяти з предло­женным йому матеріалом, але це ще не означає, що він зрозумів і при­нял завдання, оскільки дії його можуть бути імпульсивними, неце­ленаправленными і неадекватними поставленому завданню, і, таким чином, не можна ототожнювати початок його конкретної діяльності з розумінням завдання.

Отже, аналіз розуміння і прийняття завдання дитям дає воз­можности оцінити:

а) відношення дитини до ситуації обстеження;

б) характер мотивації як один з провідних компонентів мысли­
тельной діяльності.

Розуміння інструкції

Від розуміння інструкції залежить орієнтування в завданні, без ко­торой його цілеспрямоване виконання неможливе. Нерозуміння словесної інструкції часто проявляють діти з порушеннями слуху і мови. У таких випадках рекомендується давати інструкцію в діях. Демонстрація зразка полегшує виконання завдань цими дітьми.

У дітей з мовними порушеннями на цьому етапі співпраці з експериментатором може виникнути скрута різного типа. Переважно вони характерні для дітей з сенсорними расстрой­ствами, в яких порушено сприйняття звукових сигналів.

Якщо нерозуміння інструкції проявляють діти з підлягаючим зберіганню то­нальным слухом, то це може бути пов'язано з наступними особен­ностями дітей:

* нестійкість слухової уваги («мерехтлива увага»). При стимулюючій і організуючій допомозі, що забезпечує дитяті концентрацію уваги, ця трудність може бути ком­пенсирована. В такому разі експериментатор утримує вни­мание дитяти на виконанні завдання — називає і фіксує послідовність дій, задає організуючі увага во­просы. Найчастіше цей феномен спостерігається у дітей з лобным
синдромом;

* семантичні пропуски, при яких розуміння неможливе або важко унаслідок неусвоенности значень слів. Для пре­одоления цих труднощів необхідне переформулировать зада­ние, включивши в інструкцію доступний дитяті лексичний ма­териал;

* несформованість фонемного сприйняття у дитяти, що пов'язане з порушеннями в роботі скроневих відділів кори головно­го мозку або з мінімальною мозковою дисфункцією. Труднощі такого роду можуть бути здолані при переформулировании інструкції із заміною лексичних одиниць. При невдачі использу­ют невербальну інструкцію (у випадках порушень акустико-гностических збільшення гучності голосу що говорить знижує по­нимание інструкції дитям);

* акустико-мнестический дефект, що виражається в скороченому об'ємі сприйманої дитям мовної інформації. У таких випадках компенсація труднощів розуміння мови може насту­пить при скороченні об'єму інформації для сприйняття в еди­ницу часі (при розчленовуванні складної інструкції на состав­ные частині або при скороченні інструкції).

Аналізуючи процес і міру розуміння інструкції дітьми, експериментатор отримує уявлення про можливості дитяти в орієнтуванні в умовах завдання і виділяє психолого-физиологи­ческие механізми труднощів на цьому етапі вирішення розумових завдань.

Способи виконання завдання

Цей параметр оцінки дозволяє аналізувати процес рішення мыс­лительной задачі. Аналіз вибираних дитям способів дій і динаміки їх вживання дає можливість зробити два висновки:

* про характер програмування розумової діяльності і її стратегії;

* про процес виконання розумової діяльності і її тактику.

В сукупності ці дані дозволяють судити про рівень мысли­тельной діяльності дитяти, яке оцінюється адекватністю способів виконання завдань завданню розумової діяльності, а також адекватністю цих способів віковим нормам розвитку.

Поиск по сайту: