 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Порядок нарахування амортизації
Амортизація нараховується помісячно, починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта ОЗ в експлуатацію, протягом строку корисного використання об'єкта, що встановлюється наказом по підприємству в момент визнання цього об'єкта активом (при зарахуванні його на баланс). А цей строк не повинен бути меншим, ніж визначено в п. 145.1 ПКУ (п. 146.2 ПКУ).
При визначенні строку корисного використання засобу слід враховувати наступні моменти:
- очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
- фізичний та моральний знос, що передбачається;
· правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори (п. 145.1.3 ПКУ).
Нарахування амортизації призупиняється на періоди виводу об'єкта з експлуатації – це може бути реконструкція, модернізація, добудова, дообладнання, консервація або інші причини. При цьому необхідні підтвердні документи, що засвідчують факт виведення цих об'єктів з експлуатації (п. 146.2 ПКУ).
Рішення щодо виведення ОЗ з експлуатації - за керівником підприємства (п. 146.18 ПКУ).
В разі зміни очікуваних економічних вигод від використання ОЗ, строк експлуатації доречно переглянути, але все ж із дотриманням вимог п. 145.1 ПКУ. І вже потім нараховувати амортизацію, виходячи з нового строку, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (це правило не діє при застосуванні виробничого методу нарахування амортизації) (п. 145.1.4 ПКУ).
Закінчується нараховуватися амортизація лише тоді, коли залишкова вартість засобу дорівнює його ліквідаційній вартості (умовно ліквідаційна вартість = 0)(п. 145.1.4 ПКУ).
Метод амортизації на підприємстві визначається наказом про облікову політику і може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації (п. 145.1.9 ПКУ).
В ПКУ передбачені норми, що відображають питання переходу на нові правила нарахування амортизації:
П. 6 підр. 4 розд. ХХ ПКУ визначає наступні етапи переходу:
1. Провести інвентаризацію ОЗ станом на 1 квітня 2011 року.
2. Визначити перелік об'єктів ОЗ, інших необоротних активів та НА за групами відповідно до п. 145.1 ПКУ.
3. Встановити вартість, що амортизується, по кожному об'єкту. При цьому така вартість буде визначатися як первісна (переоцінена) з врахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухобліку станом на 01.04.2011 року.
Примітка! До переоціненої вартості ОЗ не включається сума дооцінки ОЗ, що була проведена після 01.01.2010 року. А також первісна вартість ОЗ не збільшується на вартість придбання або поліпшення після 01.04.2011 року в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.
4. Визначити суму накопиченої амортизації по кожному об'єкту ОЗ, за основу взявши дані бухобліку станом на 1 квітня 2011 року.
5. Здійснити порівняльний аналіз на основі даних інвентаризації між показниками бухобліку і податкового обліку.
Примітка! Якщо загальна вартість усіх груп ОЗ за даними бухобліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на 01.04.2011 року, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.
А якщо навпаки?... У листі N 3610/7/15-0317 від 09.02.2011 р. контролери зазначають, що "якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, то різниця, яка виникає, амортизується на загальних підставах".
На жаль, це поки що єдине роз'яснення, якого не досить, щоб усвідомити оновлений порядок нарахування амортизації.
6. Визначити строк експлуатації ОЗ по кожному об'єкту. Він потрібний нам для наступного нарахування амортизації від 01.04.2011 року. Цей строк визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення ОЗ в експлуатацію, але з врахуванням норм п. 145.1 ПКУ.
7. Оборати метод нарахування амортизації в податковому обліку по кожному об'єкту ОЗ відповідно до п. 145.1.9 ПКУ.
6.Поняття зносу, методи його розрахунку
В процесі використання основні виробничі фонди підлягають спрацюванню. Розрізняють фізичний, моральний та вартісний знос.
Фізичний знос (Зф) - втрата основними виробничими фондами первісної споживчої вартості, через яку вони поступово втрачають свою дієздатність.
Види фізичного зносу і техніко-економічного старіння засобів праці
та форми їх усунення
Фізичний знос основних виробничих фондів визначають трьома способами:
1) в залежності від строку служби (ЗФ1);
2) за даними експертних оцінок їх технічного стану (ЗФ2);
3) в залежності від обсягів продукції належної якості (ЗФ).
де Тф - фактичний строк служби основних виробничих фондів;
Тн- нормативний (паспортний) строк служби основних виробничих фондів;
ηл- ліквідаційна вартість основних виробничих фондів, у відсотках від його балансової вартості.
де Ф і - вартість певного конструктивного елемента в загальній вартості об'єкта основних виробничих фондів;
Фбал - балансова вартість об'єкта основних виробничих фондів;
δзн - відсоток фізичного зносу конструктивного елемента вартості об'єкта основних виробничих фондів.
де QФ - фактична кількість продукції, вироблена за підзвітний період;
Q н - нормативна кількість продукції, вироблена за підзвітний період.
Факторами, які впливають на швидкість фізичного зносу, є:
1. вплив структури основних виробничих фондів (активна чи пасивна частина) на перебіг технологічних процесів;
2. якість застосовуваних фондів та їх відповідність міжнародним стандартам;
3. інтенсивність використання основних виробничих фондів (режим роботи, ступінь завантаження обладнання);
4. специфіка технологічних процесів в залежності від сфери та видів діяльності підприємства;
5. якість обслуговування основних виробничих фондів (здійснення капітальних та поточних ремонтів).
Моральний знос представляє собою передчасне знецінювання фондів (до закінчення строку їх фізичної служби).Існує дві форми морального зносу:
1. Моральний знос першої форми ( Зм1 ) передбачає знецінювання вже існуючих серійно виготовлюваних основних виробничих фондів в результаті зниження витрат на їх виробництво в сучасних умовах, він розраховується за формулою
де Ф в - відновлювана вартість об'єкта основних виробничих фондів;
Ф п- первісна вартість об'єкта основних виробничих фондів.
2. Моральний знос другої форми ( ЗмІІ ) пов'язаний з втратою доцільності використання застарілих основних виробничих фондів через появу більш удосконалених предметів і засобів праці (з поліпшеними технічними і технологічними параметрами), він розраховується за формулою:
де Пст- продуктивність застарілого об'єкта основних виробничих фондів;
Пнов - продуктивність нового об'єкта основних виробничих фондів.
Відповідно на засадах обчислення двох форм морального зносу стає можливим розрахувати загальний моральний знос (ЗМ) за формулою
Факторами, які впливають на швидкість морального зносу, є:
1) темпи розвитку науки в кожній галузі;
2) швидкість реалізації наукових здобутків в галузях промисловості та непромисловій сфері;
3) швидкість науково-технічного прогресу в цілому в країні;
4) швидкість впровадження інноваційних технологічних розробок;
5) розвиток раціоналізаторської діяльності на кожному окремому підприємстві.
|
Вартісний знос (Зв) - це вид зносу, при якому балансова вартість визначеного виду основних виробничих фондів за роками експлуатації поступово переноситься на зменшення скоректованого прибутку в межах норм амортизаційних відрахувань. Таке поняття часто заміняється поняттям «амортизовані» основні виробничі фонди. Вартісний знос визначається за формулою
де Ф бt- балансова вартість об'єкта основних виробничих фондів на початок підзвітного періоду
βз- ступінь зносу об'єкта основних виробничих фондів в межах норм амортизаційних відрахувань.
Поиск по сайту: