АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Риси режиму «санації»

Читайте также:
  1. Адаптация растений к световому режиму.
  2. Вибір режиму підсилювального каскаду на транзисторі
  3. Вибір режиму роботи підприємства
  4. Вопрос Поняття та види правового режиму майна суб’єктів господарювання
  5. Встановлення фашистського окупаційного режиму
  6. Гигиенические требования к световому режиму школьных учреждений
  7. Історіографія створення комуністичного режиму в Україні
  8. Контроль режиму роботи парових та повітряних стерилізаторів
  9. Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
  10. Особливості валютного режиму в Україні.
  11. Особливості правового режиму використання природних ресурсів у сфері господарювання
  12. Підвідомчий. Ст. 12 ГПКУ. п 4 ст 12 ГПКУ припинення провадження є безпідставним. ЗУ «Про особливості правового режиму майнового комплексу НАН України та галузевих академій наук.»

Тема. Країни Центральної та Східної Європи у 20-30-ті рр. ХХ ст.

Польща

Відновлення державної незалежності. Ю.Пілсудський

Режим «санації» (від. лат. —оздоровлення) — назва політичного табору, пов’язаного з ім’ям Ю. Пілсудського, що утримував владу в Польщі у 1926—1939 рр.

Юзеф Пілсудський (1867-1935) – польськийполітичнийі державний діяч, перший голова відродженоїпольської держави, засновник польської армії,маршал Польщі. Серед польського громадянства відомий також як «Комендант».

Революційні події в Росії, Німеччині та Австро-Угорщині прискорили процес утворення польської держави. У листопаді 1918р. представники лівих партій у Любліні створили уряд на чолі з Ігнацієм Дашинським, який проголосив утворення Польської Республіки. Але цей уряд проіснував недовго.

10 листопада 1918 р. до Варшави повернувся звільнений з в’язниці Пілсудський. Наступного дня, 11 листопада 1918 р., він отримав од Регентської ради, створеної ще у вересні 1917 р. як орган польської державності, владні повноваження та одразу ж утворив уряд на чолі з соціалістом Є.Морачевським, а себе оголосив “тимчасовим вождем держави”. Вібувався процес поступового відновлення Польської державності. Передавши Пілсудському владу, Регентська рада самоліквідувалася.

Наприкінці грудня 1918р. внаслідок народного повстання було звільнено з-під влади Німеччини частину західних польських земель (Велика Польща).

Визначення кордонів Другої Речі Посполитої

Паризька мирна конференція визначила західний кордон Польщі, а щодо східного кордону питання залишилося відкритим.

Англійський міністр закордонних справ Керзон запропонував визначити його лінією розселення етнічних поляків, що й було затверджено Верховною радою Антанти у грудні 1919р.

Претензії на східн і території призвели до війни з Західно-Українською Народною Республікою— ЗУНР у листопаді 1918р. — липні 1919р., внаслідок якої Польща приєднала Західну Україну.

21 квітня 1920р. між урядом Української Народної Республіки і Польщею було укладено Варшавський договір. Польща закріплювала за собою західні області України. Вона визнавала право України на незалежне державне існування і верховну владу УНР на чолі з С.Петлюрою.

18 березня 1921р. у Ризі між Польщею, РСФРР та УСРР було підписано мирний договір, за яким Польща закріплювала за собою територію Волині, Полісся, Холмщини, Галичини та інших земель Північно-Західної України, а також Західної Білорусії. Остаточно кордони Польщі склалися 1923р.

Польща у 1921-1926 рр.

У 1921р. було прийнято конституцію Польської Республіки, в якій проголошувалися демократичні права громадян. Згідно з нею Польща стала парламентською республікою. Повноваження президента, обраного паламентомна 7 років, були обмеженими. Закріплювалося п ривілейоване становище католицької церкви.

У листопаді 1922р. відбулися перші парламентські вибори, на яких жодна з партій не набрала більшості голосів.

При голосуванні за кандидатуру президента більшість голосів отримав Г.Нарутович, підтриманий лівими, центристськими партіями та представниками національних меншин.

Пілсудський, який відмовився балатуватися на посаду президента, передав Нарутовичу всі владні повноваження. Але ендеки, що не бажали змиритися з поразкою, влаштували справжню травню новообраного президента в пресі. 16 грудня 1922 р., через два дні після вступу на посаду, Нарутович був застрелений фанатичним прихильником ендеків. Це призвело до гострої політичної кризи, яку з великими труднощами вдалося мирно розв`язати. Новим президентом було обрано колишнього члена ПСС С. Войцеховського (1922-1926 рр.); уряд осформували ендеки.

Політичне життя країни протягом 1921-1926 рр. залишалось бурхливим. Нестійкість коаліцій призводило до політичних криз і частих змін урядів, що у свою чергу негативно відбивалося на економічному житті.

Ще однією невірішеною внутрішньою проблемою країни залишалась проблема національних меншин.

Режим “санації”

Вище зазначені обставини свідчили про слабкість парламентської республіки.

Вади парламентського ладу, відстала економічна структура,нерівномірність розвитку країни, економічна блокада з боку Німеччини та СРСР,криза в армії зрештою привели до перевороту 1926 р. і встановлення режиму “санації” (оздоровлення).

12 травня 1926р. військові під командуванням Пілсудського, який вирішив повернутися до політичного життя,почали наступ на Варшаву.

Його прихід до влади збігся з економічною стабілізацією у країні, що дало можливість закріпитися встановленому режиму.

Втричі збільшився експорт вугілля, пожвавилися машинобудівні галузі промисловості, зросли транспортні перевезення.

В економіку Польщі було залучено англійські, американські та німецькі інвестиці ї. Зменшилося безробіття, зміцнів курс злотого. На селі з бирали добрі урожаї.

Режим “санації”— авторитарний режим на чолі з Пілсудським, установлений в умовах кризи парламентської системи і польської державності, базувався на лавіруванні між різними політичними силами, що не дозволяло опозиції чітко організуватись. Влада відверто зневажала сенат і сейм, видаючи тимчасові успіхи в економіці за свої заслуги.

Риси режиму «санації».

Домінуючий вплив Ю.Пілсудського у політичному житті, хоча він формально був лише воєнним міністром.

Формування його «культа особи».

Значний вплив у політичному житті суспільства військових, особливо однополчан Ю.Пілсудського.

Існування парламентської опозиції.

Складна виборча система.

Обмеженість свободи слова і друку.

Відносно незначні масштаби політичних репресій.

Спроби найти порозуміння з національними меншинами.

Економічна криза 1929-1933рр. зумовила еволюцію режиму вправо. Щоб утриматися при владі, Пілсудський розпочав репресії проти своїх противників та обмежив права парламенту

У 1935р. було прийнято нову конституцію, яка закріпила режим особистої влади.

У травні 1935р. Пілсудський помер.

Період 1935-1939рр. у внутрішньому стані був відносно стабільним. Основні події, пов’язані з Польщею, розвивалися на зовнішньополітичній арені.

На початку 30-х років Польща пішла на зближення з Німеччиною і уклала з нею у 1934 р. пакт про ненапад.

У 1938 р. Польща прийняла участь у поділі Чехословаччини. Така недалекоглядна політика призвела до втрати реального союзника. Восени 1938 р. Німеччина запропонувала Польщі дати згоду на приєднання до Німеччини міста Данциг. Польща відмовилась. Між двома країнами став дуже швидко наростати конфлікт.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)