Контроль режиму роботи парових та повітряних стерилізаторів

Контроль режиму роботи стерилізаторів здійснюють фізичним, хімічним і бактеріологічним методами.

2.1.1. Фізичний метод контролю

Призначений для оперативного контролю параметрів режимів роботи парових і повітряних стерилізаторів (температура, тиск та час стерилізації, стерилізаційного витримування). Результати контролю дозволяють оперативно виявляти пошкодження апарата, контрольно-вимірювальних приладів і орієнтовно оцінювати правильність завантаження стерилізатора в кожному конкретному випадку.

Фізичний метод контролю роботи стерилізаторів здійснюють шляхом вимірювання температури, тиску і часу.

Параметри режиму роботи стерилізатора слід перевіряти протягом циклу стерилізації.

Контроль параметрів режимів роботи парових стерилізаторів

Контроль температурних параметрів режиму роботи парових стерилізаторів проводять з використанням термометрів ртутних скляних максимальних з діапазоном вимірювання температури від 0 до 150 град. C (ТП-7). Термометри нумерують і розміщують у різних місцях стерилізаційної камери. По закінченні циклу стерилізації реєструють показники термометрів і порівнюють їх між собою, а також з номінальною температурою стерилізації.

Відхилення в показниках максимальних термометрів припустимі в межах, вказаних у додатку 3.

Тиск у стерилізаційній камері парового стерилізатора вимірюють за допомогою мановакуумметра. Клас точності мановакуумметра повинен бути не нижче 2,5. Межа вимірювання - від 0,1 до 0,5 МПа (від 1 до 5 кгс/кв. см).

Хронометраж циклу стерилізації проводять за допомогою механічного секундоміра (клас точності 2,0) або наручних механічних годинників з похибкою добового ходу +- 1 хв.

Контроль параметрів роботи повітряних стерилізаторів

Контроль температурних параметрів роботи повітряних стерилізаторів протягом циклу стерилізації проводять шляхом спостереження за показниками приладів, що встановлені на стерилізаторі (термометр, індикаторне обладнання на панелі апарата).

Розподіл температур у середині завантаженої стерилізаційної камери визначають використовуючи термометри ртутні скляні максимальні з діапазоном вимірювання температур від 0 до 200 град. C (ТП-25). Максимальні термометри нумерують і розміщують у різних місцях камери повітряних стерилізаторів. По закінченні циклу стерилізації реєструють показники термометрів і співставляють їх з номінальною температурою стерилізації.

Відхилення в показниках максимальних термометрів припустимо в межах, вказаних у додатку 4.

Хронометраж циклу стерилізації проводять аналогічно вказаному вище.

Примітка. Правильність показників максимальних термометрів встановлюють шляхом занурення їх у відкриту посудину з киплячою водою на 6 - 7 хв. (ртутна кулька термометра не повинна торкатися стінок посудини). Якщо термометри показують температуру (100 +- 1) град. C, їх вважають справними.

Стерилізаційні коробки не перевантажують матеріалом, що стерилізується. Згорнуту хірургічну білизну закладають так, щоб між нею вільно проходила рука. Після витягання засобів контролю із стерилізаційних коробок з виробами без індивідуальної упаковки останні підлягають повторній стерилізації.

2.1.2. Хімічний метод контролю

Призначений для оперативного контролю одного або декількох параметрів режимів роботи парових і повітряних стерилізаторів.

Хімічний метод контролю роботи стерилізаторів проводять за допомогою хімічних тестів і термохімічних індикаторів.

Хімічний тест - це запаяна з обох кінців скляна трубка, що заповнена сумішшю хімічної сполуки з органічним фарбником або тільки хімічною сполукою (речовиною), яка змінює свій агрегатний стан і колір у разі досягнення необхідної для неї температури плавлення. У додатках 6 і 7 представлений перелік сполук, рекомендованих для хімічних тестів з урахуванням регламентованих режимів стерилізації.

Упаковані хімічні тести нумерують і розміщують у різних місцях стерилізаційної камери. По закінченні стерилізації хімічні тести виймають із стерилізатора і візуально визначають зміни їх агрегатного стану і кольору. У разі позитивного результату контролю хімічні тести повинні рівномірно розплавитись і змінити колір, що свідчить про досягнення заданої температури стерилізації.

Термохімічні індикатори призначені для оперативного контролю одного або декількох параметрів режимів роботи парових і повітряних стерилізаторів.

Термохімічний індикатор - це смужка паперу, на яку нанесена термоіндикаторна фарба.

Пронумеровані термохімічні індикатори розміщують у різних місцях стерилізаторів (прикріплюють на пакети з контрольними тестами або на упаковки з виробами, що стерилізуються).

По закінченні стерилізації термохімічні індикатори виймають із стерилізатора і візуально визначають зміну їх кольору.

У разі позитивного результату контролю термохімічні індикатори мають змінити колір на вказаний в інструкції, що свідчить про додержання параметрів режиму стерилізації.

2.1.3. Бактеріологічний метод контролю

Бактеріологічний метод призначений для контролю ефективності роботи стерилізаторів на основі загибелі спор мікроорганізмів, що знаходяться в біотестах.

Біотестами можуть бути зразки грунту або мікробні тест-об'єкти.

Під час бактеріологічного контролю роботи парових стерилізаторів пронумеровані біопроби закладають в упаковки з матеріалом, що стерилізують. У кожну упаковку вміщують по 2 проби і 2 проби закладають поза упаковками у верхній і нижній частинах стерилізаційної камери.

По закінченні стерилізації біотести в той же день доставляють у бактеріологічну лабораторію, де проводять посів кожного біотесту в 2 пробірки з 10 мл тіогліколевого середовища (дослідні проби). Посіви інкубують у термостаті за температури від 30 до 35 град. C протягом 7 діб.

Для контролю якості біотестів одну пробу залишають у лабораторії без стерилізації, її засівають і культивують паралельно з дослідними пробами.

У пробірці з посівом контрольного біотесту має спостерігатись ріст спороутворюючих мікроорганізмів. За відсутності росту в контрольному біотесті встановлюють причину (нежиттєздатність тест-об'єкту, порушення методики приготування біотестів, поживних середовищ, культивування).

У цьому випадку результати бактеріологічного контролю анулюють і повторюють контроль роботи стерилізатора.

У жодній із дослідних пробірок не повинно бути росту спороутворюючих мікроорганізмів.

За наявності росту спороутворюючих мікроорганізмів хоча б в одній із дослідних пробірок бактеріологічний контроль повторюють.

Якщо повторного контролю проби виявляться нестерильними, апарат перестають експлуатувати, аналізують правильність здійснення відповідного режиму стерилізації, завантаження матеріалом та справність апарата. У разі виявлення несправності особа, яка відповідає за проведення стерилізації, повинна викликати представника "Політехмеду".

Стерилізатор можна використовувати після усунення несправностей і одержання позитивних результатів фізичного, хімічного і бактеріологічного контролю.

Методика приготування біопроб грунту

Зразки грунту висушують на повітрі, подрібнюють у ступці і просівають крізь дрібне сито.

Зразки грунту масою (3,0 +- 0,5) г вміщують у бактеріологічні пробірки, закривають ватно-марлевими корками і упаковують у папір (додаток 3).

Проби, не менше 3 від кожного зразка грунту, вміщують у паровий стерилізатор і після продувки доводять тиск пари в автоклаві до (0,11 +- 0,02) МПа (1,1 +- 0,2) кгс/кв. см) за температури (121 +- 1) град. C - експозиція - 5 хв. Підйом тиску протягом 8 хв., спуск пари - 3 хв. Обмеження часу підйому тиску і спуску пари необхідне для зменшення часу дії пари на мікрофлору грунту, після чого проби грунту підлягають бактеріологічному дослідженню.

У тих випадках, коли під час експозиції 5 хв. у всіх пробірках із засіяними пробами грунту немає росту, у разі подальшої перевірки експозицію скорочують до 3 хв.

Якщо і за такої експозиції всі проби грунту виявляться стерильними, зразок грунту вважають непридатним для контролю парових стерилізаторів.

Підсушений, просіяний, маркований зразок грунту, що містить термостійкі спороутворюючі мікроорганізми, необхідно зберігати в ємкості з притертим корком за кімнатної температури в захищеному від світла місці. Термін використання його для бактеріологічного контролю режимів роботи парових стерилізаторів становить 7 міс. Через 3 - 4 міс. перевіряють збереження термостійкості мікрофлори в цьому зразку грунту.

Поиск по сайту: