Реакції, ускладнення та запобігання їх розвитку

Усі випадки реакцій у донорів повинні бути занесені в розділ "Коментарі" карти донора.

7.1. Анафілактичні реакції, які можуть виникнути у донора в результаті введення препаратів, відносяться до реакцій негайного і віддаленого типів. Перші з них розвиваються гостро і при прогресуванні є загрозливими для життя донора. Клінічними проявами анафілактичної реакції негайного типу, в залежності від її тяжкості, є: суб'єктивні порушення, болі в спині, нудота, шкірні прояви (прилив крові, кропив'янка, набряк Квінке); колапс (зниження систолічного артеріального тиску нижче 90 мм рт. ст., тахікардія); задишка; шок; зупинка серця і дихання.

7.1.1. Виникнення анафілактичної реакції у донора вимагає від лікаря швидкої діагностики і надання невідкладної медичної допомоги. При появі анафілактичної реакції негайного типу необхідно зупинити процедуру плазмаферезу, що може бути достатнім при суб'єктивних проявах.

7.1.2. Медикаментозна терапія. При шкірних проявах вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен, супрастин тощо), 10 мл 10% розчину кальцію глюконату (хлориду). При явищах колапсу необхідно ввести донору кортикостероїди (розчин преднізолону 30,0 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно), кордіамін 2 - 4 мл. Якщо прояви колапсу і задишка наростають, донору вводять внутрішньовенно 0,4 - 0,6 мл 5% розчину ефедрину; 0,2 - 0,5 мл 1% розчину мезатону; 0,5 - 1,0 мл 0,1% розчину адреналіну у 0,9% розчині натрію хлориду або змішують в шприці з його кров'ю, збільшити дозу кортикостероїдів (преднізолон до 100 - 250 мг); 0,5 - 0,8 мл 0,1% розчин атропіну. Виражені явища шоку вимагають повторних введень адреналіну кожні 1 - 2 хв. або переходу на внутрішньовенну крапельну інфузію адреналіну (0,1 мг) з кортикостероїдами, антигістамінними препаратами, еуфіліном 10 мл 2,4% розчину в 300 мл 0,9% розчину натрію хлориду чи глюкози протягом 2 годин та на керовану гемодилюцію.

7.1.3. При явищах зупинки серця і дихання необхідно негайно перейти до реанімаційних заходів (встановлення орафарингеального повітропроводу, оксигенотерапія, штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця тощо).

7.1.4. Після виходу донора з анафілактичного стану його слід залишити під наглядом протягом 3 - 5 годин, а при необхідності - госпіталізувати.

7.1.5. Детальний запис реакції необхідно зробити в карті донора.

7.2. Пірогенні реакції можуть бути зумовлені забрудненням розчину для внутрішньовенного введення. При цьому спостерігаються такі симптоми: тремтіння, гарячка, задуха, відчуття страху. Після припинення внутрішньовенної інфузії розчину ці симптоми швидко зменшуються.

7.2.1. Якщо пірогенна реакція має місце, терміново повідомити про це лікаря і зупинити процедуру плазмаферезу. Відновити її можна після нормалізації стану донора і тільки з дозволу лікаря. Перевести донора у напівлежаче положення, накрити ковдрою.

7.2.2. При підвищенні температури повільно ввести внутрішньовенно 50,0 мг розчину димедролу.

7.2.3. За призначенням лікаря забезпечити вдихання зволоженого кисню через маску в кількості 3 л за хвилину.

7.2.4. Кожні (15 +- 1) хв. проводити визначення та запис показників температури, пульсу і артеріального тиску до повної стабілізації стану донора.

7.2.5. За необхідністю донора госпіталізувати.

7.2.6. Зберігати флакон з розчином, що викликав реакцію.

7.2.7. Детальний опис реакції повинен бути зроблений в карті донора.

7.3. Судоми потребують спостереження і консультації спеціаліста (терапевт, невропатолог). При їх виникненні:

7.3.1. Зупинити процедуру плазмаферезу.

7.3.2. Повідомити лікаря.

7.3.3. Вжити заходів для запобігання травм донора.

7.3.4. Послабити зав'язки одягу.

7.3.5. Повернути голову донора в бік для запобігання аспірації секрету з ротової порожнини і забезпечити адекватну вентиляцію легень.

7.3.6. Якщо судоми повторюються і має місце розвиток епілептичного статусу, необхідно терміново транспортувати донора у відділення інтенсивної терапії лікарні.

7.3.7. Під час судоми та після її припинення донор повинен залишатися під наглядом лікаря протягом 3 - 5 годин. Донор, у якого розвинувся епілептичний статус, на майбутнє не може бути донором крові або її компонентів без ретельного обстеження фахівцями.

7.3.8. Детальний опис реакції слід зробити в карті донора.

7.4. Гостра серцева недостатність супроводжується такими ознаками: задуха, холодний піт, блідість, тахікардія або брадикардія, гіпотензія. Гострий біль у грудній клітці може бути ознакою коронарної недостатності, інфаркту або емболії легеневої артерії. При їх виникненні виконати наступні дії:

7.4.1. Припинити процедуру плазмаферезу. Залежно від стану донора, лікар приймає рішення щодо повернення йому формених елементів крові.

7.4.2. Перевести донора в напівлежаче положення і налагодити вдихання зволоженого кисню в кількості 3 л за хвилину.

7.4.3. Викликати швидку медичну допомогу для надання спеціалізованої допомоги.

7.4.4. Під час надання першої допомоги необхідно ретельно спостерігати за всіма життєво важливими функціями.

7.4.5. Якщо є підозра на наявність у донора повітряної емболії, перевести його у положення Тренделенбурга і застосувати кисень.

7.4.6. Детальний опис реакції слід зробити в карті донора.

7.5. Клінічна смерть (зупинка серця) - раптова зупинка серцевих скорочень або розвиток фібриляції серцевих шлуночків, зупинка дихання. Цей стан може бути зворотній за умови своєчасної діагностики та лікування. При цьому необхідно терміново виконати наступні дії:

7.5.1. Перевірити наявність таких ознак: розширення зіниць, відсутність пульсу, серцевих скорочень, самостійного дихання. Якщо настала зупинка серця необхідно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію за загальноприйнятою методикою і викликати спеціалізовану реанімаційну бригаду швидкої медичної допомоги.

7.5.2. Під час проведення маніпуляцій необхідно спостерігати за появою таких важливих життєвих ознак: поява пульсу на сонній і стегновій артеріях, звуження зіниць і поява поодиноких вдихів. Реанімаційні заходи слід проводити до відновлення пульсу достатнього наповнення і нормалізації показників артеріального тиску.

7.5.3. Детальний опис випадку, що слід занести до карти донора.

7.5.4. Якщо з будь-якої причини донор помирає у плазмоцентрі або поблизу нього, слід вжити таких заходів:

- негайно викликати реанімаційну бригаду швидкої медичної допомоги;

- не переміщувати тіло до прибуття бригади швидкої медичної допомоги;

7.6. Цитратні реакції проявляються появою таких симптомів: поколювання пальців і в ділянці навколо рота, м'язові посмикування, карпопедальна позиція рук, гіперрефлексія, ларингеальний стридор, судоми, зупинка серця. При наявності цих симптомів необхідно провести наступні дії:

- якщо реакція незначна, зменшити швидкість повернення клітин крові до 20,0 мл за 1 хв. і ретельно спостерігати за станом донора. Якщо стан донора погіршується, компоненти крові, що залишились в системі, не повертати;

- лікар призначає інфузію 0,9% розчину натрію хлориду. У разі розвитку генералізованих судом або ларингеальної обструкції - повільне внутрішньовенне введення 10% розчину кальцію глюконату зі швидкістю не більшою ніж 10,0 мл за 1 хв.;

- повну інформацію про випадок слід занести до карти донора.

Повітряна емболія

Необхідно пересвідчитись, що повітря не потрапляє до вени донора під час плазмаферезу. У випадку емболії можуть проявлятися такі симптоми: занепокоєння, кашель, задуха, біль в грудях, частий слабкого наповнення пульс, який може бути аритмічним, гіпотензія. При цьому слід вдатися до таких дій:

- негайно повідомити лікаря, зупинити процедуру, але зберегти венозний доступ. Якщо це можливо, проводити повільне внутрішньовенне введення 0,9% розчину натрію хлориду;

- розпочати кисневу терапію;

- терміново викликати бригаду спеціалізованої медичної допомоги;

- повну інформацію про випадок слід занести до карти донора.

Поиск по сайту: