Вісім стадій розвитку по Еріксону

1. Довіра – недовіру (грудної вік). Коли немовляти годують грудьми, пестять, колишуть, коли змінюють йому пелюшки, він дізнається, якою мірою буде задоволено її основні потреби. Якщо діти почуваються в достатньої безпеки і більше не плачуть, коли ті, хто про неї піклується, вважатимуться що подолали свій "перший криза у житті. Однак у певної міри недовіру до оточуючих може зберігатися, адже часто криза дозволяється в повному обсязі.

2. Автономія – сором і сумнів (1-2 року). Дитина навчається говорити і як бігати, не падаючи. Розширюються знання про світ. Саме на цей період особливо яскраво виявляються прагнення дітей до самостійності непокора авторитету. Але саме поки що батьки зазвичай намагаються привчити їх сідати на горщик. Коли дитині пред'являють занадто багато вимог щодо такій інтимній сфері, він має глибоке почуття сорому і власної неповноцінності; цим підривається його прагнення самостійності вміння орієнтуватися у навколишній світ.

3. Ініціатива – відчуття провини (3-5 років). У цей час в дітей віком спостерігаються рухливість, допитливість робота фантазії. Яскраво виявляються дух суперництва усвідомлення різниці між хлопчиками і дівчатками. Через війну дитина конфліктує з оточуючими у тому, як далеко може заходити його ініціатива у "демонстрації своїх нових здібностей.

4. Працьовитість – неповноцінність (молодший шкільний вік). Діти виконувати індивідуальні завдання, наприклад, читати і спільно, групи – що у діях, виконуваних всім класом. Вони встановлюють відносини з вчителями й іншими дорослі люди. Діти починають виявляти інтерес до реальних життєвим ролям: пожежного, льотчика, медичної сестри. Проте за цьому етапі головне, значення має розвиток їхній упевненості у собі компетентності, ж у цей період діти починають засвоювати (і відтворювати на свій міркуванні) справжні ролі дорослих. Якщо дитині вдається подолати цю кризу, він почувається неповноцінним.

5. Становлення індивідуальності (ідентифікація) – рольова дифузія (юність). У цей час відбуваються дві основні події. З власного фізичному розвитку молода людина стає дорослими й відчувають активне сексуальне потяг; і тоді водночас їм доводиться також вибирати своє у житті. Юнак чи дівчина вирішувати питання навчанні в коледжі, знайти хорошу роботу, вибрати супутника життя. Невдачі у справах можуть негативно вплинути надалі вплинув на вибір підходящої роботи, партнерів, друзів.

6. Інтимність – самотність (початок дорослого періоду). І на цій стадії основне значення мають залицяння, нього й залежить решта видів інтимних стосунків. Людина прагне щирим, довірчим стосунки з постійним партнером, але це який завжди вдається, і розлучаються або розлучаються. Якщо конфлікт між інтимністю і самотністю не знаходить дозволу, може статися, що у людина вступатиме у тимчасові зв'язку, завжди закінчується розривом.

7. Творча активність – застій (середній вік). На цьому етапі люди переважно освоюють певну діяльність й батьківські функції. Він дає відповіді такі питання: наскільки честолюбний той чи інший людина? Викладається він на роботи і від якого моменту він виявляє особливий інтерес зі своєю кар'єрі? Чи може він дати суспільству нових членів, народивши і виховавши дітей? Як долає невдачі, виникаючі на роботі, й у вихованню дітей?

8. Умиротворення – відчай (старість). І на цій стадії люди поводять результати своєї життя; окремі спокійно зустрічають старість, інші відчувають гіркоту; напевно, у період людина по-новому осмислює своє життя. Якщо людей задоволені нею, створюється почуття, що це етапи життя є якесь цілісне єдність. Якщо ні, настає відчай.

Поиск по сайту: