Переливання концентрату тромбоцитів

Сучасна замісна терапія тромбоцитопенічного геморагічного синдрому амегакаріоцитарної етіології неможлива без переливання донорських тромбоцитів, одержаних, як правило, в терапевтичній дозі від одного донора. Мінімальна терапевтична доза, необхідна для припинення спонтанних тромбоцитопенічних геморагій чи для попередження їх розвитку під час оперативних втручань, у хворих з глибокою амегакаріоцитарною тромбоцитопенією (менше 30 х 10^9/л) складає (від 2,8 до 3,0) х 10^11 тромбоцитів.

Показаннями до переливання концентрату тромбоцитів (КТ) є прояви тромбоцитопенічної кровотечі, зумовленої:

- недостатнім утворенням тромбоцитів - амегакаріоцитарна тромбоцитопенія (лейкози, апластична анемія, депресії кістково-мозкового кровотворення внаслідок променевої чи цитостатичної терапії, гостра променева хвороба);

- підвищеним використанням тромбоцитів (синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання у фазі гіпокоагуляції);

- функціональною неповноцінністю тромбоцитів (різні види тромбоцитопатій - синдром Бернара-Сульє, Віскотта-Олдріча, тромбоцитоастенія Гланцмана, анемія Фанконі).

Конкретні показання до переливання КТ встановлює лікуючий лікар на підставі динаміки клінічної картини, аналізу причин тромбоцитопенії та ступеня її вираженості.

Переливання КТ не рекомендуються при наявності імунних (тромбоцитолітичних) тромбоцитопеній. У тому випадку, коли спостерігається тільки тромбоцитопенія без анемії та лейкопенії, необхідне дослідження кісткового мозку. Нормальна чи підвищена кількість мегакаріоцитів у кістковому мозку свідчить на користь тромбоцитолітичної природи тромбоцитопенії. У такому разі необхідна терапія стероїдними гормонами, але не переливання тромбоцитів.

Найважливішим показником лікувальної ефективності переливання КТ, поряд з клінічними даними, які свідчать про припинення спонтанної кровоточивості чи кровотеч, є збільшення кількості тромбоцитів в 1 мкл крові через 1 год. і через 18 - 24 год. після трансфузії.

КТ повинен мати таку ж маркіровку, як і інші трансфузійні середники (еритроцитний концентрат, цільна кров). Підбір пари "донор - реципієнт" здійснюють за системою AB0 і резус. Безпосередньо перед переливанням тромбоцитів лікар ретельно перевіряє маркіровку контейнера, його герметичність, звіряє ідентичність груп крові донора і реципієнта за системою AB0 і резус. Біологічну пробу не проводять. При повторних переливаннях КТ у деяких хворих може виникнути рефрактерність до донорських тромбоцитів, пов'язана з розвитком стану алоімунізації.

Алоімунізація виникає внаслідок сенсибілізації реципієнта алоантигенами донора і характеризується появою антитромбоцитарних і анти-HLA антитіл. У цих випадках після переливання спостерігаються температурні реакції, відсутність необхідного приросту тромбоцитів і гемостатичного ефекту. Для того, щоб зняти сенсибілізацію і одержати лікувальний ефект від трансфузії КТ може бути застосований лікувальний плазмаферез і підбір пари "донор - реципієнт" з урахуванням антигенів за системою HLA.

Термін придатності до трансфузії КТ при температурі зберігання (22,0 +- 0,5) град. C - 6 - 8 год., у разі постійного перемішування автоматичними мішалками - 72 год. Якщо полімерний контейнер з КТ зберігався в холодильнику (при температурі від 4 до 8) град. C - 24 год., може спостерігатися утворення агрегатів тромбоцитів, які зникають при температурі (22,0 +- 0,5) град. C протягом 1 год.

Поиск по сайту: