Ручний плазмаферез

3.1. У донора беруть кров у пластикатну тару (контейнер), відділяють формені елементи крові шляхом центрифугування і переводять плазму із контейнерів з кров'ю в контейнер-приймальник плазми, відділяють контейнер з форменими елементами, ідентифікують з донором і реінфузують. Для проведення двократного плазмаферезу після закінчення реінфузії першої дози формених елементів зразу ж приступають до взяття другої дози крові. В періоди центрифугування донору крапельно вводять 200,0 - 250,0 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

3.2. Для прискорення реінфузії в контейнер з форменими елементами необхідно вводити 50,0 - 100,0 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Процедура плазмаферезу повинна виконуватись шляхом однієї венепункції. Для цього застосовують спеціально виготовлені для проведення плазмаферезу одноразові полівінілхлоридні системи. Весь процес дворазового плазмаферезу, від початку взяття першої дози крові до закінчення реінфузії другої дози формених елементів, повинен займати не більше 2 годин.

3.3. Процес взяття крові у донора

3.3.1. Перед початком взяття крові необхідно з'ясувати у донора його прізвище, ім'я та по батькові, групу крові, резус-належність і звірити їх з записами на карті донора і на етикетках тари, в яку буде проводитись забір крові.

3.3.2. Перевірити герметичність пластикатного контейнера, термін зберігання виробу, здійснити контроль цілості первинної та вторинної упаковки. У випадку спадіння пакета при його стисканні перевірити його цілість, звертаючи особливу увагу на герметичність мембран штуцерів. При наявності консервуючого розчину над мембраною штуцера контейнера, його бракують.

3.3.3. При використанні спарених контейнерів перевести весь консервуючий розчин у контейнер місткістю 450 - 500 мл та накласти затискач на з'єднувальну трубку між контейнерами.

3.3.4. На донорській трубці на відстані 15 - 20 см від контейнера зробити петлю вузла та накласти затискач між вузлом і голкою. Перенести контейнер на ваги чи на апарат для дозованого взяття та змішування крові з консервуючим розчином, які розташовують на 50 - 60 см нижче рівня руки донора.

3.3.5. Накласти джгут, обробити шкіру ліктьового згину руки донора антисептиком.

3.3.6. Зняти ковпачок з голки та провести венепункцію, зняти затискач з трубки. Кров, що надходить у контейнер, повинна ретельно змішуватись з консервуючим розчином. Після взяття дози крові накласти затискач на трубку ближче до голки, затягнути туго вузол на донорській лінії системи і відрізати ножицями трубку між вузлом та затискачем ближче до вузла. На відрізку трубки, що залишилася біля контейнера, зав'язати ще два вузли.

3.3.7. Зняти затискач з трубки. Наповнити кров'ю дві пробірки, маркіровані перед венепункцією. Одну з них залишити для проведення проби на сумісність перед реінфузією донору власних формених елементів крові, другу відправити на клініко-біохімічні дослідження. На контейнер з кров'ю наклеїти етикетку (паспортизацію контейнерів з кров'ю необхідно проводити нанесенням даних на етикетку паспорта контейнера).

3.3.8. Після від'єднання контейнера з кров'ю від вени донора та взяття крові в пробірки необхідно герметизувати донорський кінець трубки накладанням вузла. Джгут зняти. Для попередження тромбування системи взяття крові необхідно відразу почати інфузію 200,0 мл 0,9% розчин натрію хлориду.

3.4. Центрифугування пластикатних контейнерів з кров'ю.

3.4.1. Контейнер з кров'ю, запакований у поліетиленовий мішок, вміщують у металевий стакан центрифуги. Цетрифужні стакани зрівноважують водою на вагах.

3.4.2. Для отримання плазми і еритроцитів пластикатні контейнери з кров'ю центрифугують 12 - 15 хв. в режимі 980 - 1000 qv при температурі 0 - 30 град. C.

Примітки:

1. Оберти ротора центрифуги встановлюють не більше тих, що вказані в паспорті ротора та на самому роторі.

2. Центрифугування крові проводять при температурі від 0 до 30 град. C протягом 12 - 15 хв. в режимі 980 - 1000 g.

3.5. Відокремлення плазми.

3.5.1. Після центрифугування пластикатний контейнер обережно, щоб не збовтати кров, підвішують на штатив. На 15 - 20 см нижче, на цьому ж штативі, підвішують контейнер-приймач з наклеєною етикеткою. Знімають затискач. Легким натиском руки на мішок з відцентрифугованою кров'ю заповнюють з'єднувальну трубку плазмою, яка за принципом сполучених посудин, самопливом надходить в контейнер-приймач. Плазму можна перевести в контейнер за допомогою плазмаекстрактора. Для цього контейнер з відцентрифугованою кров'ю поміщають між пластини плазмаекстрактора, знімають запобіжник і переводять плазму у контейнер-приймач. Не допускається переведення у плазму формених елементів крові. Відомості про плазму вписують в етикетку.

------------------------------------------------------------------

| Взірець етикетки |

| Центр крові плазма |

| N _____ мл, |

| донор _________________________________________________ |

| група крові ___________________________________________ |

| Дата заготівлі плазми ____ число, місяць________, рік_____ |

| термін зберігання плазми до____________200 р. |

| Підпис лікаря |

------------------------------------------------------------------

3.5.2. У боксі в асептичних умовах можуть працювати не більше трьох осіб (лікар та дві медичні сестри). Реєстратор та препаратор працюють у передбоксі.

3.5.3. Під час масової заготівлі плазми методом плазмаферезу рекомендується мати 2 бокси, що експлуатуються почергово.

3.5.4. Вихід плазми з однієї дози взятої крові повинен становити не менше 50% її об'єму. Якщо під час ексфузії у донора з тої чи іншої причини не одержано запланованої кількості крові, то їх необхідно описати у донорському журналі та зробити відповідну позначку на етикетці.

3.6. Повернення (реінфузія) донору власних формених елементів крові

3.6.1. Реінфузію власних формених елементів проводять у тому ж приміщенні, де здійснювалося взяття крові.

3.6.2. Використання індивідуально пронумерованих систем і контейнерів при плазмаферезі дозволяє здійснювати ідентифікацію донора і його формених елементів крові без проведення проб на сумісність, що скорочує час перебування донора в центрі крові.

3.6.3. Паспортизацію пластикатного контейнера проводять до початку взяття крові у донора записами прізвища та ініціалів, групи крові, резус-фактора, номера ліжка або крісла донора на паспорті контейнера, наклеєного заводом-виготівником. На контейнер наклеюють марку з номером плазмодачі. Таку ж марку з номером плазмодачі прикріплюють до зап'ястя руки донора.

3.6.4. Перед початком реінфузії необхідно виконати наступні дії:

3.6.4.1. Запитати прізвище у донора та звірити його з прізвищем, написаним на етикетці контейнера.

3.6.4.2. Звірити номер ліжка чи крісла з номером на етикетці контейнера.

3.6.4.3. Звірити номер марки плазмодачі на етикетці контейнера з номером марки на зап'ясті донора.

3.6.4.4. З'єднати кінці трубок, що залишилися після від'єднання контейнера з кров'ю від системи, так, щоб всі цифри співпадали і перевірити відповідність трубок по кожній цифрі їх номерів.

3.6.4.5. Якщо все співпадає, то необхідно показати донору його контейнер з форменими елементами крові та запитати: "Це Ваше прізвище та ім'я?". При його відповіді "Так" - розпочати реінфузію за описаною нижче методикою. Якщо донор сказав "Ні", необхідно з'ясувати всі обставини, що викликали таку відповідь.

3.7. Лікар повинен занести в журнал донора всі відомості щодо проведення плазмаферезу та поставити свій підпис.

3.8. Переливання власних формених елементів крові з пластикатних контейнерів донору:

3.8.1. Перевірити етикетку на флаконі з 0,9% розчином натрію хлориду (придатність до внутрішньовенного введення, дату заготівлі чи термін придатності).

3.8.2. Обробити трубку контейнера з форменими елементами крові 70% етиловим спиртом, приєднати до нього через систему разового використання флакон або контейнер з 0,9% розчином натрію хлориду і ввести його у ємкість з клітинами крові в кількості, яка дорівнює 5,0% їх об'єму.

3.8.3. Обережно змішати формені елементи крові з фізіологічним розчином натрію хлориду. Не дозволяється використовувати цей же флакон з фізіологічним розчином натрію хлориду для ресуспензії формених елементів крові іншого донора.

3.8.4. Накласти затискач на трубку пластикатного контейнера до місця з'єднання з системою, від'єднати систему, обробити трубку контейнера 70% спиртом, з'єднати її з одноразовою системою для переливання і заповнити її форменими елементами крові.

3.8.5. При використанні V-подібних систем для переливання крові приєднати до вільної голки контейнер з форменими елементами крові. За допомогою трьох затискачів, розміщених на трубках системи, ввести зазначену вище кількість 0,9% розчину натрію хлориду в контейнер, змішати формені елементи крові з розчином, відкрити затискач і розпочати їх реінфузію.

3.8.6. Лікар, який проводить реінфузію, повинен перевірити етикетку, запитати у донора його прізвище, ім'я та по батькові, групу крові та резус-належність і звірити з відповідними написами на етикетці.

3.8.7. Провести пробу на сумісність з сироваткою донора (з пробірки) та концентратом еритроцитів. При відповідності групової належності еритроцитного концентрату та крові і відсутності аглютинації, приступити до реінфузії формених елементів донору.

3.8.8. Власні формені елементи крові вводять донору без проведення біологічної проби. Під час реінфузії лікар постійно контролює самопочуття донора. При виникненні ускладнень реінфузію формених елементів крові миттєво припиняють, з'ясовують їх причину і донору надають медичну допомогу.

3.8.9. При виконанні дворазового плазмаферезу взяття другої дози крові починають після повернення всього об'єму формених елементів крові донору. По завершенні процедури плазмаферезу, голку з вени донора витягують та накладають асептичну пов'язку.

3.8.10. Після закінчення реінфузії провести герметизацію флакона чи контейнера і зберігати їх протягом доби в холодильнику при температурі (6,0 +- 2,0) град. C для контролю у випадку виникнення будь-яких ускладнень в посттрансфузійний період у донора.

Поиск по сайту: