Збір за користування радіочастотним ресурсом України

Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування. Об’єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю. Платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

БІЛЕТ № 22

1. Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами.. Об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини. Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин. Об’єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:для зберігання природного газу та газоподібних продуктів, для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів та ін. Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях.Податковий звіт подається за квартал.

2. Мито — непрямий податок, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.Цілі мита:фіскальна, економічна, політична.

БІЛЕТ № 23

1. Платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з, а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу. Об’єктом оподаткування збором є:

1. деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

2. деревина, заготовлена під час проведення різних заходів. Ставки збору за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами.(див ПКУ). Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

2. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду: об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди; Оподаткування інвестиційного прибутку: Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.; Оподаткування процентів: Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з нарахованих (виплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) податковим агентом до бюджету у строки, визначені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Оподаткування процентів нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб здійснюється у загальному порядку, встановленому Податковим Кодексом.; Оподаткування виграшів та призів: Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Доходи від виграшів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

БІЛЕТ № 24

1.Фіксований сільськогосподарський пода́ток — це інтегрований, або узагальнений податок, який стягують тільки з виробників товарів, сільськогосподарської продукції. Суть цього податку полягає в тому, що він заміняє 12 інших податків та обов'язкових платежів, які мають сплачуватись виробниками товарної сільськогосподарської продукції. Перехід сільськогосподарських товаровиробників на сплату фіксованого сільськогосподарського податку спрощує нарахування податкових платежів. Об’єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь та земель водного фонду. що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування. Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь. Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії земель, їх розташування та становить: а) для ріллі, сіножатей і пасовищ-0,15%; для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,09; для багаторічних насаджень - 0,09; для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,03;для земель водного фонду - 0,45. Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік.

2. Шляхи вдосконалення податкової системи України. Оцінюючи стан податкових відносин в Україні можна сказати,що основними вадами податкової системи є її надмірна фіскальна спрямованість та нерівномірний розподіл податкового навантаження, спричинений масштабними ухиленнями від сплати податків. Окремою проблемою є податкові пільги. Податкові пільги часто перетворюються на ухилення від податків, які здійснюються шляхом штучного банкрутства;фальсифікації документів. Для розв'язання зазначених проблем доцільно вжити заходи, які могли б удосконалити систему оподаткування. Зменшити податкове навантаження: а) зменшення податку на прибуток підприємств. б) спрощення вимог до амортизації активів підприємств стимулює тим самим інвестиційну діяльність; в) зменшення ставки ПДВ розширює базу оподаткування за умови скасування всіх пільг. При скасуванні лише деяких пільг з ПДВ ставку податку можна було б негайно зменшити до 16% без будь-яких втрат доходу. Податкову систему країни треба змінювати таким чином, щоб більш враховувались економічні інтереси обох сторін - держави і платників податків, а також усувалась зацікавленість платників в податкових незаконних ухиляннях.

БІЛЕТ № 25

1. Податок на додану вартість (ПДВ — непрямий податок, що збирається з кожного акту продажу, починаючи з виробничого та розподільчого циклів і закінчуючи продажем споживачеві. Ряд товарів, послуг, видів діяльності частково або повністю звільняється від податку на додану вартість.

Платники ПДВ: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності та мають індивідуальний податковий номер.

ПДВ — найзначніший за обсягом з усіх податків, які нараховуються в Державний бюджет. Обов'язковою для оподаткування є діяльність на суму, яка перевищує 300 тис. гривень за 12 попередніх календарних місяців. Існує також перелік видів операцій, які не належать до об'єкта оподаткування: надання послуг зі страхування;виплата заробітної плати, інших грошових виплат, дивідендів;випуск, розміщення і продаж цінних паперів. Базою податку на додану вартість є фактична (договірна) ціна товару чи послуги. Існує дві можливих ставки оподаткування — звичайна (20 відсотків) і нульова.

2. Державне мито — грошова сума, що стягується у нотаріальних конторах, органах МЗС, МВС, відділах державної реєстрації актів цивільного стану, міських, сільських, селищних радах та інших уповноважених на те органах за вчиненням ними дій з об'єктами нерухомого майна і видачу документів, що мають юридичне значення. Ставки: від 0.3 до 5%, Держ. мито справляється з: 1.Позовних заяв,2.Заяв,3.сакційних скарг та рішень судів, 4. За реєстрацію актів громадського стану,5.заявок кредиторів, що подаються до арбітражних судів,6.за прописку громадян або реєстрацію по місцю проживання. Пільги щодо ДМ: органами соц.. страхування(за позовами про стягнення з особи, що заподіяла шкоду суми допомого і пенсій)*позивачі за позовами про відшкодування матеріальних збитків,*громадяни – за видачу або за свідчення правильності клпій документів необхідних для призначення або одержання державних допомог.(інваліди 1 і 2 групи).Порядок сплати ДМ:- у гривнях: Готівкою, митними марками,шляхом перерахування з рахунку платника в кредитній установі, - в іноземній валюті: з позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті., за дії та операції в іноземній валюті. ДМ сплачується до місцевих органів самоврядування.

БІЛЕТ № 26

1. Податкова система — це сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються у встановленому податковим законодавством порядку. Складається з прямих і непрямих податків. Прямі встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем.Виходячи із сутності податку як категорії, можна визначити 2 функції даного поняття:1) фіскальна – з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави Об’єктивне існування податків як основного джерела доходів передбачає: а) надходження їх рівномірно в календарному розрізі (рівнонапруженість);б) стабільність надходження;в) податки повинні рівномірно надходити по всіх територіальних рівнях;2) розподільчо-регулююча. Сутність даної функції в тому, що процес стягнення податку обов’язково означає розподіл певного явища чи процесу між податкоплатником та державою. Причому стягнення податку призводить до скорочення реальних об’єктів оподаткування для конкретних платників податку.Податкова система повинна відповідати таким вимогам 1.економічна ефективність 2.адміністративна простота і гнучкість 3.політична відповідальність і справедливіст. Особливості податкової системи України 1.Цілісність існування податкової системи порушується внаслідок співіснування в ній двох підсистем оподаткування - стандарт ної та спрощеної. 2. Податкова система характеризується фіскальною спрямованіс тю, що спричиняє більшість змін у податковому законодавстві3.Нормативно-правова база оподаткування. Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Саме через податкову політику держави відбувається становлення і розвиток податкової системи держави. Основними принципами податкової політики є фіскальна і економічна ефективність, соціальна справедливість. Основні положення: Обов*язковість, стимулювання підприємницької діяльності,Рівнозначність і пропорційність справляння податків зж юр.осіб, рівномірність сплати, соціальна справедливість,компетенція, недопущенність будь-яких проявів податкової дискримінації.

2. Ставки ПДФО, порядок нарахування, утримання та сплати податку до бюджету.

Базою опод-ня є чистий річний оподаткований дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподаткованого доходу на суму подат. знижки та кого звітного року. Ставки податку: 15% – оподатковується з доходів одержаних у формі зар.плати; 17% – якщо заг. сума отриманих платником податку у звіт періоді перевищує 10-ти кратний розмір мін. зар.плати; 5% – процент на поточний або депозитний банк. рахунок (буде діяти з 2015 р.); 30% – виграш або приз, крім держ. та недерж. грош лоторей; 10% – щодо доходу у формі зар.плати шахтарів. Порядок сплати податку до бюджету: Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати до бюджету податку.

БІЛЕТ № 27

1. Розмір єдиного внеску встановлюється у відсотках від суми заробітної плати та залежить від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності і становить від 36,76% до 49,7 %.

Для бюджетних установ (незалежно від визначеного їм класу професійного ризику виробництва) розмір для нарахування єдиного внеску становить 36,3 %.

Підприємства, установи, організації за працюючих інвалідів сплачуватимуть єдиний внесок у розмірі 8,41 %.

Утримання єдиного внеску для найманих працівників (крім платників, зазначених у ч. 9 статті 8 Закону) здійснюється у розмірі 3,6 % сум нарахованої заробітної плати за видами виплат.

Для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, єдиний внесок на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховується за ставкою 33,2 %.

Для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності єдиний внесок із сум такої допомоги утримується за ставкою 2 %.

Базою для нарахування єдиного внеску для платників роботодавців, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами є винагорода, що виплачується такій фізичній особі за виконання робіт (надання послуг). Єдиний внесок на суми такої винагороди нараховується роботодавцем у розмірі 34,7 %. Для платників – фізичних осіб єдиний внесок нараховується у розмірі 2,6% винагороди за цивільно-правовими договорами.

Фізичні особи – підприємці та особи, які забезпечують себе роботою самостійно та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, сплачують єдиний внесок у розмірі 34,7 % сум доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Нарахування і сплата ЄСВ повинна проводитися не пізніше 20 числа місяця,наступного за місяцем за який він сплачується.

2. Туристичний збір -це місцевий збір кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету і використ.для розвитку туристичної і курортної інфраструктури.Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-риторіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк. Справляння туристичного збору здійснюється: а)адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів,гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу;)квартирно-посередницькими організаціями, за договором найму.в)юридичними особами або фізичними особами-підприємцями.Ставкивстанов. у розмірі від 0,5 до 1% до бази справляння збору.Базою справляння є вартість тимчасового проживання без ПДВ. Податкові агенти справляють збір під час надання послу пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суми сплаченого збору окремим рядком у рахунку.Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до ЗО числа (включно) кожного місяця. Суми нарахованих щомісячних авансових внесківвідображають квартальній податковій декларації. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

БІЛЕТ № 28

1.Плата за землю – загальнодержавний податок. Платники: власники земельних ділянок часток та угідь, землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування є: нормативно-грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; площа ділянок нормативно-грошову оцінку яких не встановлено.

Ставка податку за 1 га с/г угідь встановлюються від їх нормативно-грошової оцінки в таких розмірах:1)для ріллі, сіножатей-0.1%; 2) для багаторічних насаджень-0.03%; Ставки які не залежать від нормативно-грошової оцінки землі- ст..275 ПКУ 1) узбережжя АРК-3%; 2) гірські зони- 2%. Плата за землю обчислюється 1 раз в рік, сплачується до 1лютого поточ року за поперед рік. Пільги щодо сплати податку мають: 1.с/гугіддя зон радіоактивного забруднення 2.землі, що перебувають в тимчасовій консервації 3. Землі які використ для випробування різних сортів с/г культур 4. Автомобільні дороги в зальному користуванні5. Кладовища, крематорії, колумбаторії. Юр особи які не сплачують:заповідники, заказники нац. Парки; пркидерж та комун власності; дослідницькі господарства; заклади оздоровлення; дитячі санаторно-куротні заклади.

2. Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Саме через податкову політику держави відбувається становлення і розвиток податкової системи держави. Основними принципами податкової політики є фіскальна і економічна ефективність, соціальна справедливість. Податкова політика повинна забезпечити вирішення завдання.— це встановлення оптимальних податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва,— забезпечити надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб. Основні положення системи оподаткування України можуть будуватися на таких засадах: 1.Стимулювання виробничої діяльності та інвестиційної активності – введення пільг щодо оподаткування прибутку спрямованого на розвиток виробництва.2.Обовязковість впровадження норм щодо сплати податків визначених на підприємстві достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період. 3.Рівнозначності й пропорційності. 4.Рівності недопущення проявів податкової дискримінації, стабільності, компетенції, єдиного підходу.

БІЛЕТ № 29

1. Податкова система — це сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються у встановленому податковим законодавством порядку. Складається з прямих і непрямих податків. Прямі встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем.Виходячи із сутності податку як категорії, можна визначити 2 функції даного поняття:1) фіскальна – з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави Об’єктивне існування податків як основного джерела доходів передбачає: а) надходження їх рівномірно в календарному розрізі (рівнонапруженість);б) стабільність надходження;в) податки повинні рівномірно надходити по всіх територіальних рівнях;2) розподільчо-регулююча. Сутність даної функції в тому, що процес стягнення податку обов’язково означає розподіл певного явища чи процесу між податкоплатником та державою. Причому стягнення податку призводить до скорочення реальних об’єктів оподаткування для конкретних платників податку.Податкова система повинна відповідати таким вимогам 1.економічна ефективність 2.адміністративна простота і гнучкість 3.політична відповідальність і справедливіст. Особливості податкової системи України 1.Цілісність існування податкової системи порушується внаслідок співіснування в ній двох підсистем оподаткування - стандарт ної та спрощеної. 2. Податкова система характеризується фіскальною спрямованіс тю, що спричиняє більшість змін у податковому законодавстві3.Нормативно-правова база оподаткування. Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Саме через податкову політику держави відбувається становлення і розвиток податкової системи держави. Основними принципами податкової політики є фіскальна і економічна ефективність, соціальна справедливість. Основні положення:Обов*язковість, стимулювання підприємницької діяльності,Рівнозначність і пропорційність справляння податків зж юр.осіб, рівномірність сплати, соціальна справедливість,компетенція, недопущенність будь-яких проявів податкової дискримінації.

2.Об’єктом оподаткування податку на прибуток є: прибуток з джерелом походження з україни та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів та суму інших витрат; дохід нерезидента з джерелом походження з україни. Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування складаються з: доходу від операційної діяльності та ін. доходів. Витрати що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування складаються з витрат операційної діяльності т ін. витрат. Основна ставка податку на прибуток =21%(2012р.). Із 2014-18%. Із 2013-19%. Прибуток до оподаткування визначається П=Д-С-ІВ. Д- доходи звітногоперіоду;

С- собівартіст реалізованої продукції; ІВ- інші витрати звітногоперіоду. До сплати податку на прибуток використ такі подат періоди: 1. Календарний квартал; 2. Півріччя; 3. Три квартали. Декларація з податку на прибуток подається щоквартально протягом 40 календарних днів наступних за останнім днем звітного кварталу.

БІЛЕТ № 30

1. Под.соц.пільга – це нарахована на користь платника податків протягом звітного податкового місяця у вигляді доходу,як зарплата та інші прирівняні до неї виплати,якщо їх розмір не перевищує суми,що дорівнює розміру мінімального місячного прожиткового мінімуму. Існують такі підвищені розміри пільг: 150%-одинока матір,вдова,або опікун в розрахунку на кожну дитину віком до 18 років,ті хто утримує дитину-інваліда до 18р.,ті хто віднесений законом до 1 або 2 групи осіб,які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС,є учнем,студентом,аспірантом,інвалідом 1 абр 2 групи 200%-є героєм України,героєм СРСР, героєм трудової слави,учасником бойових дій у ВВВ, колишнім в’язнем концтаборів та ін. Податкова пільга нараховується лише по одному місцю роботи.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

2.ЄСВ -це єдиний платіж до Пенсійного фонду який містить в собі декілька внесків на соц. та пенсійне страх-ня. Визначені Законом про ЄСВ платники зобов’язані своєчасно та у повному обсязі обчислювати, нараховувати і сплачувати єдиний соціальний внесок. За порушення законодавства про ЄСВ чинне законодавство передбачає три види юридичної відповідальності:— фінансову; — кримінальну;

— адміністративну. ШТРАФИ: фінансова від-сть:1) Ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ –10 НМДГ (170 грн.); 2) Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного соцвнеску – 10% своєчасно несплачених сум; 3) Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності – 10 НМДГ (170 грн.); 4) Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ – 8-15 НМДГ (136-255 грн.). Адмін.від-сть: 1) Порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ; Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ – На посадових осіб підприємства - від 20 до 30 НМДГ (340-510 грн.) 2) Несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 НМДГ –

від 25 до 50 НМДГ (425-850 грн.). Кримінальна: 1) Умисне ухилення від сплати ЄСВ посадовою особою п-ства – штраф від 300 до 500 НМДГ (5100-8500 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3-х років. 2) Діяння, названі у п.1, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів коштів у великих розмірах – штраф від 500 до 2000 НМДГ (8500-34000 грн.) або виправні роботи на строк до 2-х років, або обмеження волі на строк до 5 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Поиск по сайту: