Визволення території СРСР. Перенесення воєнних дій у країни південно-східної і центральної Європи

У 1944 р. радянсько-німецька війна вступила в завершальний період. Червона армія повністю звільнила територію СРСР і перенесла бойові дії у країни Пів-денно-Східної і Центральної Європи.

Влітку 1944 р. радянські війська і Перша Польська армія, формована в СРСР, вступили на територію Польщі. У Холмі, першому визволеному місті, було створено Польський комітет національного визволення (ПКНВ), який взяв на себе функції тимчасового уряду. Перша Польська армія і Армія Людова об'єдналися в єдине Військо Польське.

1 серпня 1944 р. командування Армії Крайової, що підлягало польському емігрантському уряду в Лондоні, намагаючись запобігти вступу радянських військ у столицю і захищаючи національні інтереси, організувало збройний виступ у Варшаві. У масовому антифашистському повстанні взяли участь багато жителів Варшави. Вони зі зброєю в руках піднялися проти окупантів, виявляючи у боротьбі з гітлерівцями справжній героїзм. Але до початку жовтня 1944 р. гітлерівці придушили повстання і дощенту зруйнували Варшаву.

Здійснюючи Яссько-Кишинівську операцію, Червона армія у серпні 1944 р. вступила в центральні райони Румунії, що прискорило падіння військової диктатури Антонеску. 12 вересня 1944 р. у Москві була підписана угода про перемир'я між державами антифашистської коаліції і Румунією. Відновлювався державний кордон між СРСР і Румунією, встановлений у 1940 р. Трансільванію, передану Угорщині згідно з Віденським арбітражем 1940 p., було повернуто Румунії.

У вересні 1944 р. збройні сили СРСР вступили на територію Болгарії, що посилило антифашистську боротьбу болгарського народу. 9 вересня влада перейшла до рук уряду Вітчизняного фронту. 28 жовтня 1944 р. між державами антифашистської коаліції і Болгарією було підписано угоду про перемир'я.

Наприкінці вересня 1944 р. радянські війська вийшли на болгаро-югославський кордон. На цей час народи Югославії домоглися значних успіхів у боротьбі за визволення своєї країни. Народно-визвольна армія Югославії (НВАЮ) нараховувала майже 400 тис. чол. За 4 роки вона провела чимало успішних боїв із фашистами, розширила кордони контрольованих нею районів.

У жовтні 1942 р. у м. Бихач (Боснія) представники усіх народів Югославії і всіх антифашистських політичних груп та організацій країни утворили Антифашистське віче народного визволення Югославії (АВНВЮ). Був обраний Виконавчий комітет АВНВЮ, який фактично виконував функції виконавчої влади. На чолі тимчасового уряду – національного комітету визволення Югославії (НКВЮ) – став маршал Й. Броз Тіто. Внаслідок спільних дій Червоної армії і НКВЮ 20 жовтня була звільнена від гітлерівців югославська столиця Белград, а в травні 1945 р. вся югославська територія.

Національно-визвольна армія Албанії (НВАА) успішно вела бойові дії проти італійських, а потім німецьких загарбників. У сприятливих умовах, що склалися внаслідок успіхів Червоної армії на Балканах, НВАА в листопаді 1944 р. повністю визволила країну від загарбників.

Широкого розмаху набула боротьба з фашистами і в Греції. Національно-визвольна армія до літа 1943 р. звільнила від окупантів майже третину території своєї країни. Значну допомогу у визволенні країни від нацистів Греції надали англійські війська, які висадилися тут. Невдовзі до Афін повернувся з еміграції національний грецький уряд.

Восени 1944 р. радянська армія вступила на територію Угорщини, де антифашистські сили розпочали боротьбу за соціально-економічне оновлення країни. 4 квітня 1945 р. Угорщина була визволена від гітлерівців, що створювало сприятливі умови для національного відродження.

На підступи до кордонів Чехословаччини Червона армія вийшла ще навесні 1944 р. Антифашистська боротьба у цій країні стрімко наростала. 29 серпня у Словаччині почалося національно-визвольне повстання, яке поклало початок народно-демократичному рухові за визволення Чехословаччини. Значну допомогу під час остаточного звільнення країни надали Червона армія та 1-й Чехословацький армійський корпус під командуванням генерала Л. Свободи.

Поиск по сайту: