Основні етапи становлення концепції вартісно-орієнтованого управління підприємством(VBM)

Засновниками концепції вартісно-орієнтованого управління вважають А. Раппапорта, автора праці «Створення вартості для акціонерів» [1] та Б. Стюарта «В пошуках вартості» [2]. Значний внесок у розвиток даної концепції зробили також Т. Коупленд, Дж. Муррин і Т. Коллер [3], Г. Арнольд [4], А. Блек, Дж. Бегмен, Дж. Девіс, К. Саварес [5,6], М. Скот [7], А. Эрбар [8] та ін. Незважаючи на полеміку, що точиться між вченими відносно показників, які варто врахову-вати під час розрахунку вартості компанії, та суті вартісно-орієнтованого управління, можна виділити таке: всі вони вважають, що вартісно-орієнтоване управління це особливий вид мислення та управлінської культури.

Загалом можна виділити два основних визначення вартісно-орієнтованого управління:

1) Value Based Management (вартісно-орієнтоване управління або VBM) - це підхід менедж-менту, який забезпечує послідовне управління вартістю корпорації (зазвичай: максимізація акціонерної вартості).

2) Value Based Management (вартісно-орієнтоване управління) націлене на те, щоб забезпе-чити послідовність наступних елементів: корпоративна місія (філософія бізнесу); корпоративна стратегія для досягнення корпоративної місії та цілі; корпоративне управління (хто визначає корпоративну місію і регулює дії корпорації); корпоративна культура; корпоративна комунікація; організація корпорації; процеси і системи рішення; процеси і системи управління продуктивністю; процеси та системи винагороди, з корпоративною метою і цінностями, яких прагне досягти корпорація.

Вартісно-орієнтоване управління складається з трьох компонентів:

1. Процес створення вартості (як компанія може збільшити або згенерувати максимальну

майбутню вартість).

2. Управління заради вартості (система управління, зміна менеджменту, організаційна

культура, комунікація, лідерство).

3. Вимірювання вартості (оцінка діяльності компанії відбувається з урахуванням вірогідної

динаміки змін зовнішньої і внутрішньої сфери оргінізації).

Вартісно-орієнтоване управління залежить від корпоративної мети і цінностей компанії.

Корпоративна мета може бути або економічною (акціонерна вартість), або може бути орієнтована на інші зацікавлені сторони [22].

З вітчизняних та російських вчених, що займалися цією проблемою, слід виділити праці Д.Л. Волкова [9, 10], І.В. Івашковської [11], С.В. Приймак [12] та Т.В. Момот [13]. Так, І.В. Іваш-ковська на концептуальному рівні під вартісно-орієнтованим управлінням розуміє систему нових принципів фінансового аналізу, яка націлена на виявлення зміни в інвестиційній вартості компанії шляхом оцінки створеного річного прибутку. Як аналітична інновація, під вартісно-орієнтованим управлінням розуміється введення нових критеріїв оцінки діяльності компанії [15].

Вперше термін «Value Based Management» застосував Д. Мактаггарт у своїй книзі «Імператив вартості», написаній у 1994 р. [14]. Він представив підхід до вартісно-орієнтованого управління,який би нейтралізував недоліки класичного підходу до управління. Починаючи з принципу, що грошові потоки управляють вартістю він показав, як створити єдине завдання для менеджменту, що дозволить максимізувати акціонерну вартість та встановить взаємозв'язок між стратегією, організацією компанії і її вартістю на ринках капіталу.

. Перший етап розвитку підходів до визначення

вартісно-орієнтованого управління пов’язують з Альфредом Раппапортом. У своїй роботі «Ство-

рення вартості для акціонерів», що вийшла в середині 80-х років ХХ століття науковець зробив

спробу розробити модель оцінки, яка була б здатна враховувати інтереси всіх учасників ринку. Але

концепція А. Раппапорта була передусім зосереджена на врахуванні інтересів акціонерів, а меншою

мірою всіх інших учасників. Суть цієї концепції полягала в оцінці ефективності інвестиційної та

фінансової стратегії компанії, що здатна створювати акціонерну вартість. Цей підхід отримав назву

доданої акціонерної вартості (Shareholder Value Added, SVA).

Саме в цій науковій праці вперше було сформовано основні засади вартісно-орієнтованого

управління. Подальший розвиток концепції вартісно-орієнтованого управління був пов'язаний з

публікаціями Б. Стюарта та Т. Коупленда, які остаточно сформували основні постулати цієї теорії.

Відзначимо, що засновники відомої в усьому світі консалтингової компанії McKinsey&

Company Т.Коупленд та Т. Коллер під VBM розуміють концепцію вартісно-орієнтованого

управління, спрямовану на якісне покращення стратегічних та оперативних рішень на всіх рівнях

компанії за рахунок концентрації зусиль всіх осіб, які приймають рішення, на ключових факторах

створення вартості. З усіх можливих цільових функцій в рамках концепції VBM вибирається

максимізація вартості компанії. Сама вартість компанії визначається її дисконтованими майбутніми

грошовими потоками, і нова вартість створюється лише тоді, коли компанія отримує таку віддачу

від інвестованого капіталу, котра перевищує витрати на залучення капіталу. У цьому сенсі VBM

розуміється як система, яка охоплює управління організацією і включає в себе чотири основних

модулі: оцінювання, стратегію, фінанси та корпоративне управління.

Модуль оцінювання передбачає вибір моделі і процедур визначення вартості компанії для її

власників, моніторинг зміни власності, визначення драйверів (механізмів) створення нової вартості.

Модуль стратегії встановлює зв'язок між вартістю компанії для власників з корпоративними і

бізнес-стратегіями. З цього погляду вартісно-орієнтоване управління може розглядатися як окремий

напрямок стратегічного менеджменту. Модуль фінансів описує фінансову політику компанії,

націлену на створення вартості. Модуль корпоративного управління спрямований на узгодження

інтересів власників і менеджерів. Він пояснює дії і політики вищого менеджменту компанії, такі як

вимірювання результатів діяльності, система матеріального стимулювання, відносини з інвесто-

рами, націлені на створення вартості і, таким чином, сприяють рішенню агентської проблеми [10].

Застосування вартісно-орієнтованого підходу має низку переваг перед альтернативними

методиками управління компанією:

1. Підвищення вартості стає тією метою, заради досягнення якої стає можливим об'єднання

зусиль всіх контрагентів і заключення оптимальних компромісів.

2. Вартісний підхід дозволяє виділити ключові фактори вартості (тобто ті самі 20% показ-

ників, які, згідно з «принципом Парето», визначають 80 % вартості компанії) і на їх основі створити

якісну систему управління бізнесом.

3. Вартісний підхід вимагає здійснення постійного і максимально повного моніторингу діяль-

ності компанії, що значно підвищує якість і ефективність прийнятих рішень (за рахунок надання

керівникам і ключовим фахівцям дійсно оптимального обсягу, структури і формату інформації,

необхідної для прийняття рішень).

Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua255

4. Концепція вартісно-орієнтованого управління дозволяє оптимально поєднувати довгостро-

кові і короткострокові цілі бізнесу шляхом поєднання показників вартості та економічного

прибутку.

5. Використання ключових показників вартості дозволяє визначити не тільки всі точки

"зростання", але також врахувати всі витрати і ризики ведення бізнесу компанії.

6. Управління вартістю компанії передбачає систему матеріальної компенсації співробітників

компанії, яка буде безпосередньо «прив'язана» до розміру вартості, створеної кожним співро-

бітником компанії (шляхом визначення, планування і контролю ключових факторів вартості в

«зонах відповідальності» співробітників компанії). Саме така система винагород дозволяє позбу-

тися від так званої «агентської проблеми» (невикорінне в альтернативних методологіях управління

бізнесом протиріччя між інтересами власників бізнесу і найманих працівників). Коли матеріальна

винагорода найманих працівників компанії "прив'язана" до відповідних ключових факторів вартості

вони стають матеріально зацікавленими в їх оптимізації, відтак - до максимізації вартості, що

створюється в їх «зонах відповідальності», а значить і в максимізації вартості всієї компанії [18].

Відомо багато думок щодо показників, які повинні використовуватися у цій концепції. Але

можна сказати, що концепція вартісно-орієнтованого управління, як правило, заснована на

порівнянні між ринковою вартостю і балансовою вартістю або залишковою вартістю. Враховуючи

це, існує багато визначень концепції вартісно-орієнтованого управління.

Так Д. Мактаггарт під вартісно-орієнтованим управлінням розуміє поєднання переконань,

принципів і процесів, які ефективно допомогають компанії домогтися успіху в боротьбі з зовніш-

німи конкурентами і інституційними імперативами зсередини. Ці переконання, принципи і процеси

формують основу системного підхіду, що допоможе компанії у досягненні її головної мети [21].

Інше визначення давали американські вчені Мартін та Петті: «Базовим принципом, що

лежить в основі вартісно-орієнтованого управління є модель дисконтованих грошових потоків

компанії. Послідовники концепції вартісно-орієнтованого управління стверджують, що для

успішного використання VBM, потрібно зв’язати між собою продуктивність та винагородження.

Головним принципом, що лежить в основі використання вартісно-орієнтованого управління є

вимірювання та винагородження діяльності по створенню акціонерної вартості, що в підсумку

призведе до збільшення акціонерної вартості.» [20].

Деякі визначення вартісно-орієнтованого управління визначають його як управлінський

процес. У своїй праці «Управління вартістю: назад у майбутнє» Ф. Хаспес, Т. Нода та Ф. Балос

визначають вартісно-орієнтоване управління як «всеосяжний управлінський підхід, який об’єднує

визначені цілі, перебудовані організаційні структури і системи, прискорені стратегічні та

операційні процеси та оновлені практики управління людськими ресурсами.» Згідно з даною

роботою вартісно-орієнтоване управління покращує якість та швидкість прийняття стратегічних

рішень: «Головний результат – це значно оновлена корпорація, чия культура трансформується в

міру зміни поведінки на всіх рівнях компанії.» [16]

Інші визначення засновані на визначенні витрат, процесів та результатів діяльності компанії.

Найбільш повне визначення дав Інститут управлінського обліку, що знаходиться в штаті Нью-

Джерсі, США. «Вартісно-орієнтоване управління – це підхід в менеджменті при якому компанія

об’єднується у спільному прагненні, аналітичних методах та управлінських процесах для макси-

мізації її вартості, зосередивши увагу на прийнятті ключових управлінських рішень.»

Загалом основними відмінними ознаками визначень вартісно-орієнтованого управління є:

– Система управління. «VBM є інструментом управління, системою контролю, апаратом,

який використовується для інтеграції ресурсів і завдань для досягнення поставлених цілей

організації.» Це визначення у 1998 році дав економіст із США К. Мерчанд [19].

– Підхід до управління. «Вартісно-орієнтоване управління - це спосіб діяльності чи набір

дій, які поширюють важливість вартості на всю компанію. Це надійний дисциплінований процес,

що закладений в основу всіх бізнес рішень.» Авторами даного підходу є американські вчені Р.

Морін та С. Джарел [17].

Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua256

– Максимізація акціонерної вартості. Метою вартісно-орієнтованого управління є створення

найбільшої вартості активів або надання даним активам якостей найбільш цінних інвестицій.

Максимізація вартості також обумовлює бачення бізнесу, заснованого на очікуваних результатах.

Серед російських вчених слід звернути увагу на роботи Волкова Д.Л [9, 10]. У своїх роботах

він детально розглядає теорію вартісно-орієнтованого управління. В основі концепції VBM лежить

визнання того, що основною метою комерційної організації є зростання її вартості для власників

(акціонерів). Відповідно, всі рішення компанії повинні бути спрямовані на досягнення цієї мети. У

цьому сенсі Волков Д.Л. розуміє VBM як всеосяжну систему управління організацією, націлену на

максимізацію найбільш вірогідної вартості, яка повинна бути створена бізнесом, при якому оцінка

результатів діяльності організації та застосовувані системи винагороди ґрунтуються на показниках

доданої вартості.

Значний внесок в розвиток концепції вартісно-орієнтованого управління зробила доктор

економічних наук І.В. Івашковська. Так у своїх роботах вона детально розглянула і проаналізувала

концепцію вартісно-орієнтованого управління як різносторонню інновацію. У І.В. Івашковської, на

концептуальному рівні, під вартісно-орієнтованим управлінням розуміється система нових прин-

ципів фінансового аналізу, яка націлена на виявлення змін в інвестиційній вартості компанії

незалежно від форми її власності (відкрита чи закрита) шляхом оцінки створеного за рік еконо-

мічного прибутку. Аналіз повинен будуватися в ракурсі трьох фінансових вимірів компанії, які

характерні їй протягом усього життєвого циклу: ліквідність, інвестиційний ризик та інвестиційна

вартість [15].

Хоча концепція вартісно-орієнтованого управління вже тривалий час впроваджується на

підприємствах і показала свою ефективність, разом з плюсами вона має як свої переваги, так і

недоліки. Серед основних переваг концепції VBM є можливість її використання всередині компанії

(тобто на всіх етапах створення вартості); в той же час ця концепція буде зрозумілою для зовнішніх

користувачів; вона являє собою зручний інструмент порівняння; має позитивний ефект для аналізу

розподілу ресурсів; дозволяє краще зрозуміти альтернативні переваги інвестиційних джерел; може

використовуватися як інструмент аналізу стратегії компанії; виявляє позитивний ефект на

загальний фінансовий результат; допомагає менеджменту компанії сфокусуватися на факторах, що

створюють вартість і дозволяє створити більш високу акціонерну вартість.

Серед недоліків виділимо те, що існує багато різних видів показників і методик розрахунку.

Особливо слід відмітити такі недоліки цієї концепції: неточність розрахунків для компаній малого

бізнесу через складність прогнозування вартості грошових потоків; великі затрати по її практич-

ному впровадженню; велика ступінь складності проведення розрахунків; складність переведення

показників бухгалтерського обліку в показники, що мають економічну суть; складність вимірю-

вання ключових показників теорії вартісно-орієнтованого менеджменту.

На думку автора, враховуючи проведений аналіз викладеної вище концепції VBM, можна

зробити висновок про те, що цей підхід менеджменту ґрунтується на розгляді поточних і прогно-

зованих ключових фінансових результатів діяльності компанії за допомогою застосування моделей

дисконтування майбутніх грошових потоків. Однак на практиці застосування в управлінні винят-

ково цього підходу може не дати очікуваних результатів. Це зумовлено тим, що найчастіше

заплановані результати можуть значною мірою відрізнятися від дійсних. Також слід відзначити той

факт, що розглянуті визначення «вартісного управління» враховують, не всі ключові показники, які

характеризують ефективність діяльності компанії і, як наслідок, здатні впливати на саму вартість

компанії.

Отже, потрібно запропонувати визначення «вартісного управління», яке більш всебічно

розглядає чинники, що здатні безпосередньо впливати на вартість компанії. На думку автора,

наступне визначення більшою мірою розкриває суть концепції менеджменту, спрямованої на

створення вартості: вартісно-орієнтоване управління (Value Based Management, VBM) – це підхід

менеджменту, який при прийнятті будь-яких управлінських рішень ґрунтується на обліку всіх видів

витрат та доходів, як поточних, так і перспективних, що здатні впливати на зміну вартості компанії.

Слід зазначити, що при застосуванні вартісно-орієнтованого управління повинні також врахо-

Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua257

вуватися альтернативні витрати та доходи, наприклад за допомогою використання моделей

дисконтування.

Поиск по сайту: