Загальні принципи терапії дихальної недостатності

Аеротерапія, оксигенотерапія, підтримування вільної прохідності дихальних шляхів, покращання гемодинаміки, мікроциркуляції, транспорту кисню від легенів до тканин, покращання функції тканинного дихання, ліквідація порушень киснево-лужного балансу.

Аеротерапія – оксигенотерапія крізь носовий катетер, або крізь назофарінгеальний катетер, який поставлений в нижній носовий хід. При цьому дитина одержує 25-35% кисню. Кисень потрібно давати безперервно протягом 2-10 годин.

Підтримування вільного проходження дихальних шляхів – покращання дренажної функції бронхів. Для цього використовують муколітики. Для покращення мікроциркулції-ЕУФІЛІН в/в 2,4% розчин у дозі 0,1 мл/кг дітям до 1 року, по 1 мл на рік життя дітям більше року; інгаляції тепло-вологі.

Поліпшення гемодинаміки – використання серцевих глікозидів (строфантину або корглікону). СТРОФАНТИН – 0,05% дітям до 1-го року в разовій дозі 0,1-0,15 мл 1-2 рази на день в/в в 10% розчині глюкози повільно; після 1-го року в дозі 0,2-0,4 мл в залежності від віку, 10% розчину глюкози повільно

Бронхопневмонія

Приклад діагнозу: поза лікарняна пневмонія, бронхопневмонія правобічна, перебіг гострий, ДН Іст.

Діагностика:

1) ЗАК

2) ЗАС

3) БАК(СРП, серомукоїд, загальний білірубін, фракції, АсАт, АлАТ, сечовина, креатинін, електроліти)

4) Протеїнограма (диспротеїнемія, гіпергаммма глобулінемія)

5) Загальний аналіз мокротиння

6) Бактеріологічне дослідження мокротиння

7) Бактеріоскопічне дослідження мокротиння

8) Рентгенографія органів грудної клітки

9) РІФ, ІФА

Лікування: Все те саме)

Кропив’янка

Діагноз

- за перебігом:

*гостра форма (кропив’янка і ангіоневротичний набряк, які тривають менше 6 т.)

*хронічна форма (>6 т.)

- за важкістю перебігу:

*легка *середньої важкості *важка

- за патогенезом:

*алергічна кропив’янка (має імунологічний механізм утворення медіаторів)

*псевдо алергічна кропив’янка (медіатори ті ж самі, але утворюються без участі імунологічного механізму)

Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) вважають одним із варіантів кропив’янки, в основі якого лежать такі ж патофізіологічні механізми, як і у разі кропив’янки, але патологічний процес поширюється глибше на дерму або підшкірну основу.

Основний клінічний прояв ангіоневротичного набряку – обмежений набряк певної ділянки тіла. Найчастіше він локалізується в ділянці голови (обличчя, слизова оболонка ротової порожнини, губи, язик та ін.), шиї, кистей рук, стоп, зовнішніх статевих органів. Шкіра на місці набряку – незмінена. Хворі скаржаться на печію і дискомфорт, рідше – на свербіж.

Класифікація кропив’янки (S. Fineman, 1984)
Імунна кропив’янка (типи І, II, III).
Анафілактоїдна кропив’янка:
а) природжений ангіоневротичний набряк;
б) хімічні лібератори медіаторів;
в) підвищена чутливість до гістаміну.
Фізична кропив’янка:
а) холодова;
б) теплова;
в) вібраційна;
г) холінергічна;
д) сонячна;
е) від механічного стискання;
є) аквагенна.
Змішана група:
а) папульозна кропив’янка;
б) пігментна кропив’янка;
в) мастоцитоз системний;
г) кропив’янка, як прояв системних захворювань сполучної тканини, деяких пухлин, ендокринних порушень;
д) ідіопатична;
е) психогенна.

Діагностика

Діагноз кропив’янки встановлюють на підставі типової клініки захворювання, а саме при появі типового висипу, який супроводжується свербежем і має повну зворотність елементів.

1)ЗАК
2)ЗАС

3)БАК (загальний білок, білірубін загальний і його фракції, АЛТ, ACT, глюкоза крові, креатинін, сечова кислота).
4)RW, ВІЛ.
5)Копрограма.
Даний обсяг обов’язкового обстеження достатній для хворих з алергічною, контактною, вібраційною, температурною формами кропив’янки.

6) При неуточненій ідіопатичній, дерматографічній кропив’янці рекомендовано додати
- Ревматологічні проби (антинуклеарний фактор, антитіла до ДНК, СРП, кріопреципітини).
- Бактеріологічні дослідження (фекалій, матеріали зі слизової ротоглотки).
- Копроовоцистоскопія.
- Диференційоване виявлення антитіл до токсокари, ехінокока, опісторхіса, трихінели чи/та інших паразитів.
7)Алергологічне обстеження
- Алергологічний анамнез (із врахуванням фармакологічного і харчового).
- Prick та скарифікаційні шкірні тести з атонічними алергенами та внутрішньошкірні тести з інфекційними алергенами проводять хворим поза загостренням кропив’янки та поза прийомом антигістамінних засобів і глюкокортикостероїдів (ГКС).
8)Велоергометрія для виключення холінергічної кропив’янки.
9)При ідіопатичній, неуточненій, дерматографічній кропив’янці з метою пошуку функціональних та органічних порушень проводять такі інструментальні дослідження: УЗД, ЕГДС, ЕКГ.
10)Рентгенографія органів грудної клітки та додаткових пазух носа.
11)Консультації спеціалістів
- Алерголог (обов’язково).
- При ідіопатичній, неуточненій, дерматографічній кропив’янці проводять додаткові консультації спеціалістів: гінеколога, ревматолога, стоматолога, отоларинголога, паразитолога, ендокринолога та інших за показаннями.

Лікування

Гіпоалергенна дієта з виключенням причинно-значущих харчових алергенів та продуктів гістаміно-лібераторів, а також елімінаційні заходи (усунення контактів з домашнім пилом, пилковими алергенами, ліками)
Легкий перебіг
- Проведення елімінаційних заходів.
- Антигістамінні препарати ІІ та ІІІ поколінь. Тривалість прийому – до 1 місяця. ІІ покоління ЦЕТИРИЗИН табл.. 10 мг 2р/добу протягом 1 міс.
- КЕТОТИФЕН 0,001 г 2 рази на добу протягом 3 місяців.
-Не потребує застосування ГКС.
Перебіг середньої тяжкості
- Антигістамінні препарати І покоління парентерально: ТАВЕГІЛ 0,1% 2 мл в/м чи в/в на фізіологічному розчині чи СУПРАСТИН 2,5% протягом 2-3 днів.
- За відсутності ефекту – ГКС системної дії: ПРЕДНІЗОЛОН 1-2-3-5 мг/кг в/м чи в/в.
- Антигістамінні засоби ІІ покоління. Тривалість прийому – до 1 місяця. ЛОРАТАДИН по 1 табл. 10 мг/кг 1 р/добу
- Антигістамінні препарати зі стабілізуючою дією на мембрани базофілів: КЕТОТИФЕН 0,001 г 2 рази на добу протягом 3 місяців.
Тяжкий перебіг
- Проведення елімінаційних заходів.
- Антигістамінні препарати І покоління парентерально: ТАВЕГІЛ 0,1% в/м чи в/в на фізіологічному розчині чи СУПРАСТИН 2,5% протягом 5-7 днів.
- За відсутності ефекту – ГКС системної дії: ПРЕДНІЗОЛОН у дозі 1-2-3-5 мг/кг в/м чи в/в.
- За показаннями проведення дезінтоксикаційної терапії: ГЕМОДЕЗ в/в крапельно, 3-4 введення протягом 3-4 діб.
- Можливий прийом антигістамінних препаратів зі стабілізуючою дією на мембрани базофілів: КЕТОТИФЕН 0,001 г 2 рази на добу протягом 3 місяців.

Поиск по сайту: