АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Б) Принципи радянської державної служби базуються на розроблених В. І. Леніним основних принципах державного апарату

Читайте также:
  1. II. КОНСТРУКЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
  2. Авдання та методи контролю органів державної фінансової інспекції України?
  3. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  4. Альтруїзм-егоїзм — вихідні принципи родового життя
  5. Аналитическое исследование финансово-хозяйственной деятельности предприятий базируется на определенных принципах.
  6. Аналіз ефективності використання основних фондів
  7. Аналіз ефективності використання основних фондів на підприємстві
  8. Аналіз забезпеченості, інтенсивності і ефективності використання основних засобів підприємства
  9. Аналіз обсягу виробництва та реалізації основних видів продукції
  10. Аналіз основних засобів
  11. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства
  12. Аналіз стану та ефективності використання основних засобів ставить на

Принципами радянської державної служби є: а) державні службовці — слуги суспільства; б) виборність деяких службових осіб безпосередньо народом або його представницькими органами — Радами депутатів трудящих; в) змінюваність всіх працівників державного апарату; г) під-контрольність, підзвітність і відповідальність державних службовців перед народом, перед Радянською державою; д) рівне право трудящих на державну службу, незалежно від статі, раси і національності; є) доступність для кожного громадянина всіх без винятку державних посад; є) відсутність будь-яких привілеїв у державних службовців перед робітниками і селянами; ж) відсутність правообмежень у державних службовців, крім тих, які неминуче витікають з характеру виконуваних ними службових обов'язків. Не допускається, наприклад, сумісна служба в одній установі або на підприємстві осіб, поєднаних родинними зв'язками (батьки, подружжя, сестри, брати, сини, дочки, а також брати і сестри батьків), у тих випадках, коли сумісна робота пов'язана з підлеглістю або підконтрольністю одного з них іншому. Виняток допускається щодо осіб, які займають підконт рольні або підлеглі обирані посади, а також посади викладачів, лікарів та інші.

Державний службовець не може бути повіреним третіх осіб у справах установ і підприємств, в яких він перебуває на службі. Не можуть перебувати на службі в радянському державному апараті особи, яким служба заборонена вироком суду.

Неухильне додержання і дальший розвиток принципів радянської державної служби, безумовно, забезпечать виконання одного з найважливіших програмних положень нашої партії про те, щоб навиками управління оволодівали все ширші маси і робота в державному апараті управління в перспективі перестала бути особливою професією.

Принципи державної служби в СРСР розкривають її соціалістичну природу і докорінну відмінність від державної служби в буржуазних країнах, що обумовлено прямою протилежністю класових цілей і завдань буржуазної і соціалістичної держави. В буржуазному суспільстві державний апарат, будучи знаряддям нещадного придушення експлуатованих, ретельно виконує завдання, поставлені перед ним пануючим класом. Для того, щоб державний апарат в буржуазних країнах міг завжди бути знаряддям придушення експлуатованих, буржуазія створює спеціальне чиновництво, визначає права і обов'язки службовців, намагаючись максимально відокремити їх від трудящих мас і пов'язати з пануючим класом системою привілеїв.

Переважна маса державних службовців у буржуазних країнах — це професіонали, для яких державна служба є основним заняттям. їх юридичне становище регулюється окремим чиновницьким правом. Своєрідність юридичного становища чиновників проходить червоною ниткою через всі юридичні інститути, пов'язані з державною службою, — призначення, заробітна плата, порядок звільнення, відповідальність, спори про право, пенсійне забезпечення і т. п. Чиновництву в буржуазних країнах надано право дискреційної влади. Характерними рисами їх службової діяльності є зловживання владою, свавілля, бюрократизм. Саме на це чиновництво покладено, головним чином, здійснення державної влади над більшістю суспільства від імені і в інтересах меншості — експлуататорських класів. У цьому зв'язку слід відзначити, що привілеї державних службовців, які закріплені буржуазним законодавством, служать формально всім їм в однаковій мірі, фактично ж поділені нерівномірно між окремими групами державних службовців. І це цілком зрозуміло, тому що за юридичними відносинами державної служби в буржуазних країнах стоять різні соціальні відносини, які обумовлюють різниці у фактичному становищі державних службовців, що походять із середовища капіталістів, і службовців, які є виходцями з трудящих і поступають на державну службу в шуканні заробітку. Це, безумовно, треба мати на увазі при характеристиці діяльності і ролі в буржуазному державному апараті окремих груп і категорій державних службовців.

85.

Номенклатура справ - систематизований перелік найменувань справ, які утворюються у діловодстві підприємства і є основою для складання описів справ постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання і основним обліковим документом у діловодстві.

Номенклатура справ необхідна для:

¨ швидкого пошуку документів за їх видами;

¨ розподілу виконаних документів по справах;

¨ встановлення термінів зберігання;

¨ створення довідкової картотеки виконаних документів.

Існує три види номенклатури справ:

1 типова - обов'язкова;

2 зразкова - рекомендаційна;

Індивідуальна.

Типова та приблизна номенклатура справ розробляються і розсилаються вищестоячими організаціями - міністерствами, відомствами, головними управліннями, облвиконкомами, промисловими об'єднаннями тощо і узгоджуються з архівними установами.

На основі типової та примірної НД організації розробляють індивідуальну номенклатуру справ. Відповідальність за розробку номенклатури справ зазвичай покладається на завідувача канцелярією або сектором діловодства, секретаріат або секретаря.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)