Сьогодні для України важливим та складним завданням є розвиток професійної державної служби

Указом Президента України від 10 листопада 1995 р. № 1035 затверджено Програму кадрового забезпечення державної служби. У цій програмі зазначено, що для розв’язання проблем соціально-економічних перетворень в Україні необхідно проводити єдину державну кадрову політику, науково обґрунтувати потребу державних органів та їх апарату у фахівцях, розробити ефективну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Програма та заходи на її виконання розроблені відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийнятих Урядом нормативних документів із запровадження механізму добору працівників на державну службу на конкурсній основі, формування кадрового резерву, стажування, підготовки, перепідготовки кадрів та підвищення їх кваліфікації.

89.

В умовах динамічних реформаційних змін соціального середовища в Україні виникає потреба у висококваліфіко- ваних управлінських кадрах. Сьогодні в органах влади повинні працювати державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування (далі – управлінські кадри) з високим рівнем професіоналізму, компетентності, здатні проводити проголошені в країні реформи. Для цього має ефективно функціонувати загальнонаціональна система професійної підготовки, пе- репідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів, що забезпе- чить їх подальшу професіоналізацію, дасть змогу набути необхідних знань, вмінь та навичок. Про необхідність професійної підготовки управлінських кадрів підтверджують і дослідження науковців, які зазначають “...що про- ведення політичної, адміністративної та інших системних реформ у дер- жаві висуває якісно нові завдання з підготовки висококваліфікованих уп- равлінських кадрів, адаптації змісту навчання до вимог сучасного вітчизня- ного та міжнародного політичного, економічного, гуманітарного, адмініст- ративного розвитку; формування в державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування стратегічного мислення, національної самосвідо- мості, професіоналізму та відповідальності; актуалізації наукових дослід- жень з проблем державотворення” [12, с. 306-307].

Реформа державної служби вкрай необхідна для влади, оскільки вона повинна привести до якісних змін інституту державної служби, причому як на законодавчому рівні, так і на функціональному. Саме тому підвищення ефективності державного управління, якісне нарощування кадрового потен- ціалу державної служби, що забезпечуватиметься ефективною професійною

підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації управлінських кадрів, є одним з важливих напрямів стратегічних перетворень, визначених Програмою.

Відповідно до Національного плану дій 2011 р. реформа держав- ної служби націлена на виконання таких завдань:

- визначення організаційно-правового статусу державного органу з питань реалізації державної політики у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;

- визначення основ державної служби;

- реформування системи підготовки, перепідготовки і підвищення квалі- фікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

У межах цих завдань затверджено низку першочергових заходів, які сприятимуть розвитку державної служби як інституту, відповідального за реалізацію державної політики у сфері державної служби та служби в орга- нах місцевого самоврядування. Розглянемо виконання вищезазначених зав- дань реформи. У цілому всі заплановані заходи виконано.

По-перше, у 2011 р. було прийнято Указ Президента “Питання управлін- ня державною службою в Україні” [13], яким утворено Національне агентство України з питань державної служби шляхом реорганізації Головного управ- ління державної служби України. Указом затверджено Положення про На- ціональне агентство України з питань державної служби, в якому визна- чено його організаційно-правовий статус, основні завдання та компетенцію як державного органу з питань реалізації державної політики у сфері дер- жавної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

По-друге, суттєво вдосконалено нормативно-правову базу з питань державної служби. Забезпечено супроводження проекту Закону України “Про державну службу” у новій редакції (реєстраційний No 8306) у комітетах Вер- ховної Ради та прийнято новий Закон України “Про державну службу” [14]. Цей Закон визначає основи державної служби в Україні, однак значна час- тина його статей і норм потребує додаткового нормативно-правового урегу- лювання. У цьому напрямі вже розроблено та прийнято нормативно-пра- вові акти (на рівні Кабінету Міністрів України та Національного агентства України з питань державної служби) з питань організації та проходження державної служби, проте у відповідних заходах, запланованих на 2012 р. [11], вони знайшли більш конкретне відображення. Насамперед ідеться про нормативно-правове врегулювання питань: присвоєння рангів державним службовцям та співвідношення їх до рангів посадових осіб місцевого само- врядування, військових звань та інших спеціальних звань; порядку надання відповідного службового житла або компенсації інших витрат, пов’язаних із переїздом до іншого населеного пункту; порядку обчислення стажу дер- жавним службовцям; порядку перерахування раніше призначених пенсій; порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям; порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток; визначення схеми посадових окладів та ін.

Як передбачалося, 2012 р. мав стати важливим етапом реформування державної служби в Україні, тому що потрібно розробити достатню норма- тивно-правову базу для практичного втілення нового Закону України “Про державну службу”. Ключовими у 2012 р. є три напрями реформи з цього пи- тання: нормативне та організаційне забезпечення створення професійної та ефективної державної служби, а також розбудова електронного урядування.

По-третє, заходи щодо реформування системи підготовки, перепідго- товки і підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування виконано в повному обсязі. А саме:

- прийнято Указ Президента України щодо реформування Національної академії державного управління при Президентові України [15] (далі – Націо- нальна академія), який надасть можливість посилити роль Національної ака- демії в реалізації державної кадрової політики та підвищити ефективність на- вчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;

- прийнято Постанову Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Положення про прийом, стажування слухачів та працевлаштування ви- пускників Національної академії [16];

- схвалено Концепцію реформування системи підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та депу- татів місцевих рад [9]. Реалізація Концепції сприятиме забезпеченню умов для розвитку професійної компетентності керівних кадрів, підвищення їх кваліфікації та результативності їх роботи;

- прийнято Указ Президента України “Про Президентський кадровий резерв “Нова еліта нації” та затверджено Положення про Президентський кадровий резерв “Нова еліта нації” [17], яким визначено порядок його фор- мування і функціонування. Документом створено умови для проведення пілотної навчальної програми підготовки лідерів державної служби на на- вчальній базі Національної академії вже починаючи з 2012 р.

Отже, прийняття цих нормативно-правових документів сприятиме: подальшому реформуванню державної служби, загальнонаціональної сис- теми професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів, що дасть змогу підвищити результативність роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечен- ня ефективної державної політики у сфері державної служби та службі в органах місцевого самоврядування.

Подальше реформування загальнонаціональної системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів ак- туалізує виконання низки заходів, передбачених Комплексною програмою підготовки державних службовців [18]. У рамках цієї програми визначено:

- постійне забезпечення безперервності, цілеспрямованості, індивіду- алізації підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- постійне впровадження у навчальний процес новітніх освітніх тех- нологій з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації держав- них службовців;

- систематичне забезпечення підвищення кваліфікації науково-педа- гогічних і наукових працівників системи професійного навчання держав- них службовців, зокрема шляхом стажування в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, тощо.

Крім того, було поставлено завдання розробити концепцію проведен- ня оцінки якості підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування, яка повинна відпові- дати єдиним вимогам професійних стандартів та професійних кваліфікацій. Постанова Кабінету Міністрів “Про затвердження Національної рамки ква- ліфікацій” [19] стала важливим кроком у цьому напрямі. Національна рам- ка кваліфікацій є [19] системним і структурованим за компетентностями описом кваліфікаційних рівнів. Вона призначена для використання органа- ми виконавчої влади, установами та організаціями, що реалізують держав- ну політику у сфері освіти, зайнятості та соціально трудових відносин. Її практичне впровадження потребує відповідного нормативно-правового та програмного забезпечення.

Запровадження Національної рамки кваліфікації сприятиме:

- введенню європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;

- забезпеченню гармонізації норм законодавства у сфері освіти та со- ціально-трудових відносин;

- національному і міжнародному визначенню кваліфікацій, здобутих в Україні;

- налагодженню ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці [19].

Згідно із зазначеною вище Концепцією реформування системи підви- щення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого само- врядування та депутатів місцевих рад [9] реформування системи підвищен- ня кваліфікації керівних кадрів здійснюється в три етапи. І етап – першо- чергові завдання, які необхідно виконати у 2011-2012 рр., ІІ – середньостро- кові завдання (2013 р.) та ІІІ етап – перспективні завдання, які заплановані на 2014 р. Відповідальним органом за координацію роботи з реалізації Кон- цепції визначено Національне агентство України з питань державної служ- би, а організаційно-методичне забезпечення системи підвищення кваліфі- кації покладено на Національну академію. Підвищення кваліфікації праців- ників органів державної влади, органів місцевого самоврядування для ро-боти на посадах I-IV категорій та відповідного кадрового резерву, а також керівників підприємств, викладачів навчальних закладів системи професій- ного навчання державних службовців здійснює Інститут підвищення кваліфі- кації керівних кадрів, якій є структурним підрозділом Національної академії.

1 лютого 2012 р. Президент України В.Ф.Янукович схвалив Страте- гію державної кадрової політики на 2012-2020 роки [10], де визначені ос- новні напрями та пріоритетні завдання щодо формування й реалізації дер- жавної кадрової політики. Для досягнення якісно нового рівня кадрового забезпечення насамперед необхідно здійснити: підготовку високопрофе- сійних управлінських кадрів, реформувати систему підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, провести модернізацію кадрової служби. Утво- рення та формування Президентського кадрового резерву “Нова еліта нації” надасть можливість залучення найбільш обдарованих громадян України до впровадження в державі економічних реформ та роботи в пріоритетних сферах державного управління.

Реформа державної служби в Україні торкнулася і самої Національної академії. Указ Президента України “Питання реформування Національної академії державного управління при Президентові України” [15] відіграв визначальну роль у подальшій модернізації Національної академії. Так, цим Указом затверджено Концепцію реформування та склад Наглядової ради Національної академії. Відповідно до Концепції Національна академія от- римала статус головного державного вищого навчального закладу із підго- товки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців. А головне документом окреслені основні напрями та необхідні заходи щодо реформування Національної академії.

З метою виконання поставлених стратегічних завдань нової кадрової політики, діяльність Національної академії має спрямовуватися на: модер- нізацію навчального процесу, удосконалення загальнонаціональної систе- ми професійного навчання державних службовців і посадових осіб місце- вого самоврядування, закріплення лідерської ролі Національної академії в розвитку освітньої та наукової галузей “Державне управління”.

Невід’ємною складовою модернізації Національної академії є її струк- турна перебудова. З метою формування нового елітного корпусу державної служби в її структурі створено навчально-наукові інститути: Інститут ви- щих керівних кадрів, Інститут “Вища школа державного управління”, Інсти- тут державної служби та місцевого самоврядування. Ці перетворення да- дуть можливість розмежувати навчання кадрів вищого та середнього уп- равлінських рівнів. Зокрема, діяльність Інституту вищих керівних кадрів буде спрямована на підвищення рівня професійної компетентності осіб, які призначатимуться на політичні посади, а також державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування І–III категорій. Підготовка керів- ників і фахівців за різними спеціальностями галузі знань “Державне управління” буде проводитися в Інституті державної служби та місцевого само- врядування. Підвищенням рівня професійної компетентності та навчання найбільш обдарованих громадян України, які будуть зараховані до Президент- ського кадрового резерву “Нова еліта нації”, буде займатися Інститут “Вища школа державного управління”. Як зазначено в Положенні про Президентсь- кий кадровий резерв “Нова еліта нації”, професійний розвиток осіб, зарахо- ваних до нього, здійснюється шляхом підвищення рівня їх професійної ком- петентності у формі професійних програм, спеціальних курсів, тематичних семінарів, тренінгів, що організовуються Національною академією [17]. До- датково до зазначених нововведень у Національній академії проведено опти- мізацію чисельності складу кафедр та структурних підрозділів.

Для підвищення ефективності наукових досліджень з питань держав- ної кадрової політики та державного управління на базі Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування, який входить у склад Національної академії, передбачено створити науково-дослідну установу, діяльність якої буде спрямована на наукове обґрунтування та розробку про- грам реформування національної системи державного управління, її екс- пертно-аналітичного, нормативно-правового, науково-методичного та кон- сультаційно-інформаційного забезпечення у сфері кадрової політики.

Ефективність державної служби значною мірою залежить від рівня підго- товки кадрів, налаштованих на професійну, творчу роботу в умовах постійно- го еволюційного процесу у державному управлінні. Тому модернізація систе- ми підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцево- го самоврядування, яку здійснює Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії, є дуже актуальною. Його робота спрямована на реалізацію основних завдань Концепції [9], а це: забезпечення безперервності навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, інноваційне оновлення надання освітніх послуг, модернізація змісту підви- щення кваліфікації за цільовим спрямуванням, впровадження нових форм організації навчальної діяльності слухачів та ефективних освітніх технологій.

Щодо застосування нового Закону України “Про державну службу”, Національним планом дій на друге півріччя 2012 р. у напрямі організацій- ного забезпечення створення професійної та ефективної державної служби, заплановано проведення навчання керівників державної служби, керівників і працівників служб персоналу в державних органах, а також затвердження профілів професійної компетентності посад державної служби та вимог до рівня професійної компетенції.

Провідним напрямом реалізації адміністративної реформи в умовах інформаційного суспільства є впровадження новітніх інформаційних тех- нологій у діяльність органів державної влади та органів місцевого самовря- дування. Управлінські кадри повинні володіти достатньо високим рівнем інформаційної культури та відповідними знаннями. Впровадження інформаційних технологій приводить до кардинальних змін, які надають мож- ливість оперативно отримувати інформацію та сприяють підвищенню ефек- тивності та якісному функціонуванню системи державної служби. Саме тому сьогодні вкрай необхідна розбудова та упровадження електронного уряду- вання. У заходах Національного плану дій на 2012 р. запланована реаліза- ція Концепції розвитку електронного урядування України, якою передбаче- но забезпечення електронної взаємодії уряду з громадянами, що надасть можливість громадянам швидко та якісно отримувати послуги від централь- них органів виконавчої влади.

Таким чином, проведений аналіз виконання першочергових заходів реформи державної служби Національного плану дій на 2011 та 2012 рр. щодо впровадження Програми підтверджує їх своєчасність та актуальність. Але для забезпечення ефективної реалізації реформи необхідна взаємодія основних механізмів її впровадження, зокрема нормативно-правового, органі- заційного, навчально-методичного, науково-дослідного, фінансово-економіч- ного. Як тільки не спрацьовує один з них, хід реформи гальмується.

Висновки. З метою удосконалення системи державного управління, а саме продовження реформування державної служби та перетворення її в ефективний інститут кадрового забезпечення системи державного управлін- ня нагальними є:

- ґрунтовне вивчення та аналіз основних концепцій реформ держав- ної служби світових, зокрема європейських, країн для впровадження пере- дових стандартів адміністрування в практику державного управління;

- розроблення концептуальних засад адміністративної реформи в Ук- раїні, реформування державної служби, де були б визначені пріоритетні напрями реформ, механізми їх реалізації;

- створення ефективної, дієвої системи підвищення кваліфікації керів- них кадрів з урахуванням кращої світової практики та вітчизняних традицій; - розроблення механізму практичної реалізації провідної ролі Націо- нальної академії в загальнонаціональній системі підготовки, перепідготов- ки та підвищенні кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; розбудова її провідної ролі в мистецтві управ-

ління трудовими ресурсами державно-управлінського спрямування;
- забезпечення науково-методичного обґрунтування та прогнозування

наслідків реформаторських заходів;
- активізація використання сучасних інформаційно-комунікаційних

технологій у системі державної служби та службі в органах місцевого само- врядування;

- забезпечення ефективного управління державними фінансами та кон- троль за їх використанням.

Перспективні напрями подальших досліджень вбачаємо у є вивченні подальшого ходу реформування та модернізації державної служби.

90.

Прагнення створити сучасну правову демократичну державу обумовлює встановлення адекватного адміністративно-правового та адміністративно-процесуального забезпечення державного управління шляхом запровадження адміністративної реформи.

Її сутність полягає в системній перебудові державного управління всіма сферами життя та у розбудові нових інститутів державного управління, відповідних економічному та соціальному стану країни, сучасному цивілізованому суспільству, спрямованому у постіндустріальний інформаційний простір. З цього випливає, що адміністративна реформа є неперервним процесом удосконалення інституційних засад механізму держави та державного апарату.

Метою адміністративної реформи є запровадження динамічного процесу змін у інституціональній системі державного управління, включаючи такі напрями, як запровадження сучасної парадигми державного управління, спрямованої на забезпечення реалізації прав і свобод людини та громадянина, на політичне і соціальне партнерство, функціональне управління економічною та соціальною сферами, відповідне формування механізму держави, державного апарату і внутрішніх структур органів управління, розмежування владних повноважень на засадах єдності державної влади та її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, делегування певних окремих декомпозованих завдань і функцій держави іншим відмінним від державного апарату організаціям для опосередкованого їх регулювання через застосування економічних важелів або соціальних пріоритетів.

Призначенням адміністративної реформи в Україні є впорядкування, удосконалення та розвиток механізму держави. Він безпосередньо пов’язаний з категоріями теорії держави та права «державний апарат» і «державна служба» та охоплює взаємодію держави і суспільства в системі: держава — система органів державної влади — орган державної влади — посада в органі державної влади — державний службовець — громадянин — суспільство. При цьому категорія «державний апарат» містить цілі, завдання, функції, повноваження, зобов’язання, структури, зв’язки тощо в ланцюгу «держава — система органів державної влади — орган державної влади — посада в органі державної влади», а категорія «державна служба» — в ланцюгу «орган державної влади — посада в органі державної влади — державний службовець — громадянин». Тим самим механізм держави постає інтегруючою категорією, що охоплює державний апарат і державну службу; категорія «державний апарат» органічно поєднана з категорією «державна служба» і безпосередньо впливає на організацію та функціонування державної служби.

З погляду реалізації цілей, завдань і функцій держави адміністративна реформа має сприяти кардинальному посиленню аналітичної, прогнозної, регулюючої та контрольної функцій органів державної влади, чіткому їх розподілу як за конституційним поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову, так і по горизонталі та вертикалі, ефективній взаємодії між органами різних гілок влади та інститутами громадянського суспільства.

Адміністративна реформа в Україні базується на таких засадах, закладених в Конституції України, а саме:

визнання прав і свобод людини та громадянина як пріоритету держави. Забезпечення їх реалізації здійснюється державною службою;

визнання демократії як доцільної та соціально придатної форми організації та функціонування державної влади. Протиріччя, що об’єктивно виникають між плюралізмом політичної сфери суспільства та цілісністю державної влади, має вирішувати державна служба;

формування соціальної держави. Становлення, розвиток і зміцнення соціальних функцій держави, гарантії їх запровадження та реалізації найбільш сприятливих умов для саморозвитку і самозабезпечення людей має забезпечити державна служба;

формування правової держави, в якій системоутворюючим фактором суспільної життєдіяльності постає закон. Забезпечення якості закону та гарантій реального запровадження і дотримання його положень покладається на державну службу;

реалізація принципу унітарності держави, що зокрема передбачає побудову державного апарату за єдиними принципами, уніфікацію формування державно-службових відносин, прямий або опосередкований контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування. Стабільність державного устрою забезпечується державною службою;

Підвищення значення та відповідальності державного управління у справі практичної реалізації інтеграційних процесів сучасного суспільства та глобалізації політичних і економічних систем. Реалізація цієї ролі можлива тільки за умови високого рівня розвитку професійної державної служби.

Крім того, адміністративна реформа має вирішувати актуальні завдання: створення умов національної та соціальної консолідації, забезпечення соціального партнерства та сприяння політичному партнерству, стабілізації та зміцнення громадянського суспільства, визначення та реалізації державної політики в економічній, соціальній, духовній сферах тощо.

Але це лише умови для вирішення конструктивних завдань, що мають піднести на новий щабель взаємовідносини держави та громадянського суспільства. Нові взаємовідносини мають базуватися на запровадженні такого явища в суспільному житті, як соціальне партнерство. Соціальне партнерство як цивілізована форма людського співжиття забезпечуватиме захист інтересів людей найманої праці, роботодавців, органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом спрямування до угод, узгодженості дій, досягнення консенсусу, розробки та реалізації спільної позиції з найважливіших напрямів політичного, економічного та соціального розвитку, трудових відносин.

Особливі надії в цьому покладаються на запровадження сучасної парадигми державної служби: забезпечення прав, свобод та інтересів людини і громадянина та надання послуг, а не управління.

У свою чергу, державна служба має забезпечити розумно організоване, демократичне, правове та результативне державне управління шляхом розвитку своїх інституційних засад і професіоналізації персоналу, запровадження сучасних стандартів обслуговування особи, суб’єктів суспільної системи.

Державна служба має надати державному управлінню системного характеру, програмного підходу до реалізації науково обґрунтованих, діагностованих і суспільно визнаних цілей діяльності складових державного апарату та забезпечити належне надання послуг людині, громадянину, всім інститутам громадянського суспільства, управлінський професіоналізм, законність, правову компетентність, організованість і дисципліну, результативність, раціональність, ефективність та інші риси функціонування механізму держави, яких потребують наше суспільство та держава.

Поиск по сайту: