 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Основні показники статистики зайнятості населення
Основними показниками зайнятості населення є чисельність зайнятих та рівень зайнятості.
Чисельність зайнятих - це абсолютний показник зайнятості населення, який характеризує її розміри. Відношення чисельності зайнятих до загальної чисельності населення віком 15-70 років - це відносний показник зайнятості, що відображає її поширеність і називається рівнем зайнятості. Він розраховується за такою формулою:
де Рз - рівень зайнятості;
Чз - чисельність зайнятих;
Чн - загальна чисельність населення.
Економічною теорією і господарською практикою розроблена система показників, яка характеризує рівень ефективності зайнятості в суспільстві. До її складу входять такі групи показників:
Економічною теорією і господарською практикою розроблена система показників, яка характеризує рівень ефективності зайнятості в суспільстві. До її складу входять такі групи показників:
1. Пропорції розподілу трудових ресурсів залежно від характеру їх участі в суспільно корисній діяльності. За їх допомогою визначається, за якого рівня продуктивності праці задовольняється потреба населення в робочих місцях та якими шляхами досягається повна зайнятість населення.
2. Рівень зайнятості працездатного населення в суспільному виробництві належить до тих показників, які відображають задоволеність потреби громадян у оплачуваній роботі, а виробництва - у працівниках. Високий рівень зайнятості населення є свідченням її низької ефективності, тому що не забезпечується достатній рівень продуктивності праці і відповідний рівень її оплати.
3. Структура розподілу працівників за галузями народного господарства характеризує пропорції розподілу трудового потенціалу за видами занять.
4. Професійно-кваліфікаційна структура працівників визначає розподіл працюючого населення за професійно-кваліфікаційними групами і відображає стан збалансованості підготовки кадрів з потребами економіки
Охарактеризована система показників дає змогу оцінити ефективність зайнятості населення на макрорівні. Ці показники використовуються не лише для виявлення проблем, але і для визначення нових тенденцій у зайнятості населення. Зміст показників свідчить, що зайнятість населення має не лише економічне, а і вагоме соціальне значення, що визначає ЇЇ як важливий елемент соціально-економічної політики держави.
10. Основні макроекономічні показники СНР. Основними показниками СНР для національної економіки є валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий внутрішній продукт (ЧВП), національний дохід (НД), особистий дохід (ОД), дохід у розпорядженні громадян. Одним з найбільш загальних макроекономічних показників виступає ВВП, що визначається як валова вартість (у ринкових цінах) усіх товарів і послуг, створених протягом певного періоду на території даної країни і з використанням лише її факторів виробництва. ВВП може бути обчислений за трьома методами. Перший метод — за доходами. Підсумовуються доходи приватних осіб, акціонерних товариств, приватних підприємств, а також доходи держави від підприємницької діяльності та органів державного управління у вигляді податків на виробництво та імпорт. Другий метод — за витратами. Підсумовуються витрати на капіталовкладення (валові інвестиції у національну економіку), особисте споживання, державні закупки (державне споживання) і сальдо зовнішньої торгівлі. Третій — це метод доданої вартості (виробничий метод): підсумовуються вартість виготовлених кінцевих товарів і послуг всіх сфер економіки (факторні доходи та амортизаційні відрахування, які не є доходами). Додана вартість — це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві та відображає реальний внесок підприємства у формування вартості конкретного продукту (товару, послуги), тобто заробітну плату, прибуток, ренту, процент за кредит, амортизаційні відрахування тощо.11.Статистика оборотних активів.
Статистикаоборотних активів
• матеріалоємність
• швидкість обертання
• середня тривалість одного циклу
• коефіцієнт завантаження оборотнихзасобів
До найбільш поширених показників оборотності активів належать такі:
1. Коефіцієнт оборотності — кількість оборотів, що їх здійснюють оборотні активи за певний період –– розраховується за формулою:
2. Тривалість одного обороту — характеризує, за скільки днів оборотні активи або запаси проходять усі стадії кругообігу (від виробництва до продажу) на підприємстві і розраховується за формулою:
Зменшення тривалості одного обороту (в днях) свідчить про підвищення ділової активності підприємств, і навпаки. Між коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного обороту існує обернений взаємозв’язок: чим вищий коефіцієнт оборотності, тим менша тривалість одного обороту. Тому можна зробити і такий висновок: чим вищий цей коефіцієнт, тим вища ділова активність, оскільки на одну гривню запасів припадає все більше обсягу реалізованої продукції.
12. Основні статистичні показники зайнятості та безробіття. Зайнятість - одна з найважливіших соціально-економічних проблем ринкової економіки. Перед статистикою зайнятості та безробіття стоять наступні завдання:- Збір даних про чисельність зайнятих і безробітних як складових частинах робочої сили;
- Вимірювання рівня зайнятості та безробіття з метою вивчення стану, тенденцій на ринку праці;
- Вивчення працевлаштування населення для оцінки ситуації на ринку праці та її прогнозування;
- Вивчення складу зайнятих і безробітних з тим, щоб розробити програму зайнятості;
- Вимірювання взаємозв'язку між зайнятістю, доходом, змістом та іншими мотиваціями праці з метою розробки програми зайнятості.
Основні показники названих соціально-економічних явищ можна поділити на дві групи:
1) абсолютні, які відображають розміри, обсяг зайнятості й безробіття, відображаючи чисельністьвідповідно зайнятих і безробітних;
2) відносні, які показують рівень поширеності в суспільстві певного явища, відображаючи частку відповідної категорії відносно усього (або певної більшої категорії) населення.
Визначення коефіцієнтів інтенсивності дає можливість привести різні в часі та просторі величини до однієї основи та одержати показники, як-от: чисельність безробітних на 1000 осіб економічно активного населення, чисельність зайнятих в економіці на 1000 осіб економічно активного населення тощо. Розраховують коефіцієнти інтенсивності діленням абсолютної величини новоутворених соціальних сукупностей (зайнятих або безробітних) на економічно активне населення.Загальний коефіцієнт інтенсивності зайнятості населення K зайн. обчислюють за такою схемою:
де З — чисельність зайнятих в економіці; Б — чисельність безробітних; З + Б — чисельність економічно активного населення. Аналогічно розраховують загальний коефіцієнт інтенсивності безробіття K безр: 
Загальна схема обчислення спеціальних коефіцієнтів інтенсивності зайнятості 
така: 
де Зк — чисельність спеціального контингенту осіб, зайнятих в економіці.Загальна схема розрахунку спеціальних коефіцієнтів безробіття 
така: 
де Бк — чисельність безробітних спеціального контингенту осіб. Так, спеціальні коефіцієнти зайнятості жіночого та чоловічого населення розраховуються за такими формулами: 
де
і 
— коефіцієнти зайнятості відповідно жіночого і чоловічого населення; З ж і З чол — чисельність зайнятих жінок та зайнятих чоловіків. Спеціальні коефіцієнти безробіття жіночого і чоловічого населення розраховуються таким способом: 
де K ж і K чол — коефіцієнти безробіття відповідно жіночого та чоловічого населення; Б ж і Б чол — чисельність безробітних жінок та безробітних чоловіків. За допомогою спеціальних коефіцієнтів інтенсивності зайнятості та безробіття можна розрахувати загальні коефіцієнти інтенсивності зайнятості та безробіття:
Загальний коефіцієнт зайнятості слід обчислювати через спеціальний коефіцієнт зайнятості:
,де 
— частка спеціальної групи населення в загальній кількості зайнятих.
13. Номінальний і реальний ВВП.
Номінальний ВВП (ВВПн) – це загальний обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.
piqi,SНомінальний ВВП =
де qi – обсяг виробництва і-го товару в поточному році, pi – ціна і-го товару в поточному році.
Таким чином, на величину номінального ВВП впливають два процеси:
1)динаміка обсягу виробництва;
2)динаміка рівня цін.
Реальний ВВП (ВВПр) – загальний обсяг виробництва, який вимірюється в постійних (незмінних, базових) цінах, (приймається за базу),тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва: Реальний ВВП = p0qi,S де p0 – ціна і-го товару в базисному році.
14. Показники природного руху населення.
Природний рух населення — це відтворення населення шляхом зміни поколінь. Природний рух характеризується показниками народжуваності, смертності, а також природного приросту. Загальний коефіцієнт народжуваності (Кн.з.) являє собою відношення кількості народжених за рік на 1000 жителів до середньорічної чисельності населення:
 , де Чн — кількість народжених за рік, осіб; Чср — середньорічна чисельність населення, осіб. Спеціальний коефіцієнт народжуваності (Кн.с.):
 ,де Чж — середньорічна чисельність жінок репродуктивного віку (15—49 років). Залежність рівня народжуваності від віку жінок обумовлює необхідність розрахунку спеціальних вікових коефіцієнтів народжуваності (Кн.в.):
 ,де Чн.в. — кількість народжених від матерів даного віку, осіб; Чжв — середньорічна чисельність жінок даного віку, осіб. Фактором природного руху населення є також смертність. Для її характеристики використовують цілу низку показників, і передусім коефіцієнт смертності (Кс.з.):
 ,де Чп — кількість померлих за рік, осіб.Величина цього коефіцієнта значною мірою залежить від вікового складу населення.Для поглибленого аналізу демографічного стану використовують спеціальні коефіцієнти смертності, що розраховуються окремо за статтю, віком, причинами смертності тощо. Аналіз інтенсивності і динаміки смертності потребує розгляду коефіцієнта дитячої смертності, який визначається за формулою
 , де Чп.д. — кількість померлих за рік у віці до одного року, осіб;Чн — загальна кількість народжених за цей самий рік, осіб. Природний приріст населення є похідним від масштабів народжуваності і смертності та визначається як різниця між числом народжених і померлих за формулами:
 , 
|
питання
1. Показники чисельності та складу населення
2. Предмет, метод і завдання економічної статистики
3. Основні статистичні класифікації
4. Показники механічного руху населення
5. Порядок обліку та визначення показників руху працівників
6. Сутність та класифікація основних виробничих фондів
7. Статистика національного багатства
8. Методи обчислення ВВП
9. Основні показники статистики зайнятості населення
10. Основні макроекономічні показники СНР
11. Статистика оборотних активів
12. Основні статистичні показники зайнятості та безробіття
13. Номінальний і реальний ВВП
14. Показники природного руху населення
Поиск по сайту: