ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДЛЯ ГОПАКІВЦІВ

С П І В А Н И К

Г О П А К І В Ц Я

ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДЛЯ ГОПАКІВЦІВ

З правіку так повелося, що все, що би не робив наш народ, все супроводжувалося піснею. Початок роботи чи перед боєм співали одне, під час роботи інше, після закінчення зовсім інше.

Пісенна традиція українців тягнеться із глибини тисячоліть. З історії відомо, що найдревніша віра і релігія - Веди, виникли на території нашої батьківщини. Гімни ріг-веди виконувалися як пісні. Наші духовні особи започаткували таке поняття як віра в Бога і саме завдяки нашій стародавній вірі виникли всі релігії світу. У всіх релігіях величезне значення приділяють звукам, як наприклад „Аум", „Ом", або мантрам, які чимось нагадують молитви; або співочому повторенню імен Бога. Сучасні (молоді) релігії розпочали співом виконувати молитви і роблять це так, як робили наші пращури 12-10 тис. років тому. „Чому?" - доволі часто запитують прості люди. А відповідь проста: „Спів - це віброзвукова медитація". Дякуючи співу, його словам і мелодії, людина-виконавець входить у віброрезонанс із Всесвітом. Під час виконання пісні в людини біополе збільшується в десятки разів, тобто якщо звичайна людина має біополе 5 метрів, то під час співу воно збільшується до 50-70 метрів. Спів робить серце сильним і здоровим. Спів покращує перистальтику кишківника, масажує печінку, підшлункову і селезінку, благотворно впливає на нирки та

наднирники, чудово розвиває легені та сприяє вентиляції альвеол. Вібрації, що породжує спів, запускають у позитивний резонанс клітини і молекули нашого організму, і навіть мають здатність робити позитивні зміни на рівні квантів. Люди, які співають, менше хворіють і довше живуть.

В нашому народі спів часто використовували на святах і весіллях, і це не випадково. Спів піднімає настрій, запускає в роботу всі залози внутрішньої секреції, що допомагає засвоєнню спожитого харчу. Сита людина добра і сильна, тому все до чого прикладає силу, йде на добро.

Окупанти нашої Батьківщини довго боролися з нашим народом і нічого не могли йому заподіяти і лише на початку 17 століття вдалися до найжорстокішого винищення нашого народу тютюном та горілкою. З історії відомо, що саме за наказом московського царя Петра І в Україні розпочали будівництво тютюнових та спиртових заводів. 300 років українцям розповідають про те, як корисно пити горілку і купити тютюн. А зараз взагалі тотальна реклама шкідливих звичок, що сприяє тотальному знищенню нашого народу.

Знаючи своє минуле з обрядами, які єднали нас із природою, робили нас сильними і розумними, ми мусимо сказати окупантам: „зась, клятий враже" і робити все аби стати кращими, досконалішими, гармонійнішими. Берегти своє тіло як храм душі своєї, славити Бога, жити і творити на благо України. Але повернемося до пісні та співу. Співали, як правило, стоячи або сидячи в колі. І це не випадково. Коло - найдосконаліша форма. Співаючи в колі, гопаківці збільшують своє біополе в декілька разів. Відбувається перехрещення біополів і в центрі кола створюється могутній енергетичний стовп, який виринає у Всесвіт і єднає нас із духами предків наших на героїв України, невинно убитих окупантами. Енергетичний стовп створений гопаківцями під час співу має здатність підзаряжати гопаківців і поновлювати їх сили. Хочу наголосити на тому, що як правило, наймолодших ставили в перше коло, в друге юнаків, в третє парубків, а в четверте чоловіків. Такий розподіл місць і така розстановка по вікових групах є не випадковою. Раніше весь український народ, а нині гопаківська родина у такий спосіб піклується про підростаюче покоління, дбають щоби найбільше Божественної енергії, сконцентрованої у пересіченні аур гопаківців, потрапляло до наймолодших, аби вони росли на радість батькам, а Україні на славу.

Спів у колі в давнину використовували козаки для того щоби підтримати своїх побратимів. Тому в першому колі розміщували важко поранених, в другому-легко поранених, а в інші кола ставали здорові козаки, і, так співаючи, своїми вібраціями вони допомагали своїм побратимам швидше виздоровлювати. Кажуть, що в історії козацтва був випадок, коли вороги України сильно порубали козацького ватажка і він вже був на краю світів. Тоді козаки поклали його на підвищення, стали кількома колами і співали. Кажуть, що співали довго, весь вечір, всю ніч і цілий ранок, і під обід отаман прийшов до тями, підвівся і незабаром одужав, завжди і всюди воздаючи шану козакам і пісні.

Поиск по сайту: