Суть, роль, функції та передумови виникнення ринку фінансових послуг

Тема 1. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці

Лекція 1 (2год.)

Мета заняття: ознайомити студентів із новою дисципліною, показавши її зміст, мету та завдання вивчення; крім того, пояснити сутність ринку фінансових послуг, визначити схожі риси та відмінності фінансових послуг і фінансових операцій. Розглянути етапи розвитку ринку фінансових послуг в Україні, його функції, принципи. Розкрити роль фінансових послуг в активізації бізнесу. Формувати у студентів економічне, логічне мислення та виховувати у студентів любов до обраної професії.

ПЛАН

1. Суть, роль, функції та передумови виникнення ринку фінансових послуг.

2. Класифікація фінансових послуг і фінансових операцій.

3. Етапи розвитку і стан ринку фінансових послуг в Україні.

Рекомендована література: 4,14,29,32,34,36,40,41,42,47.

Суть, роль, функції та передумови виникнення ринку фінансових послуг.

Ринок фінансових послуг у розвинутих державах світу почав завойовувати свою нішу на ринку ще в 70-х роках ХХ ст. Уже розроблені провідні тенденції та напрями розвитку ринку у сучасному світі, які пов’язані з певними особливостями функціонування фінансових ринків окремих держав.

Сьогодні відбувається пожвавлення розвитку ринку фінансових послуг в Україні, яке в основному залежить від процесів, що відбуваються у цій сфері по регіонах. Якщо оцінювати розвиток ринку фінансових послуг за сферами, то в межах країни переважає банківський сектор, страхування, інвестиційна діяльність, а також розвиток фондового сегменту ринку.

Ринок фінансових послуг – це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів

Можна твердити, що ринок фінансових послуг (РФП)- це сукупність відносин з надання платних послуг його професійними учасниками – посередниками, реальним та фінансовим інвесторам.

Економічне буття влаштоване так, що завжди в кожний конкретний момент часу поряд знаходяться одні юридичні та фізичні особи, у яких є деякий надлишок грошових коштів, інші - у яких їх не вистачає. У ролі тих, хто потребує додаткового капіталу, головним чином, виступають держава та різні суб'єкти господарської діяльності. Інвестиційний капітал надходить до тих, хто його потребує, з двох джерел: власних і чужих коштів. Власними коштами для держави є надходження до державного бюджету, для підприємств - нерозподілений прибуток та аморти­заційні відрахування. До категорії чужих коштів відносяться тим­часово вільні грошові кошти (заощадження) інших держав, суб'єктів господарської діяльності та населення.

Оскільки більшість заощаджень припадає на населення, а більшість інвестицій здійснюється підприємствами і фірмами, то очевидно, що необхідний механізм, який буде переміщувати по­токи грошових фондів від перших до других. Цей механізм ство­рюється завдяки функціонуванню ринків фінансових послуг.

Ринок фінансових послуг - це вся система економічних відносин, що виникають між його прямими учасниками при формуванні по­питу і пропозиції на специфічні послуги - фінансові послуги, пов'язані з процесом купівлі-продажу, розподілу та перерозподілу фінансових активів, які знаходяться у власності економічних суб'єктів національної, регіональної та світової економіки.

Необхідними передумовами для створення вітчизняного ринку фінансових послуг є:

1) поява фінансових посередників, які почали формувати інфраструктуру ринку;

2) розвиток банківської системи, яка першою в державі почала формувати нову систему організації грошових потоків в економіці;

3) використання на ринку таких принципів як рівноправність, конкурентність, вільний доступ до інформації, самостійність в прийнятті рішень;

4) ліквідація державної монополії на використання заощаджень населення;

5) поява на ринку нових технологій, утворення сучасної технічної бази;

6) формування законодавчої бази;

7) масштабна приватизація і пов’язаний з нею масовий випуск цінних паперів;

8) створення і діяльність комерційних утворень, які почали залучати кошти на акціонерній основі;

9) використання цінних паперів у міжнародних взаєморозрахунках, доступ до міжнародних ринків капіталу тощо.

Ринок фінансових послуг розвивається відповідно до принципів і функцій розвитку фінансового ринку (так як є його сегментом), які вивчаються в курсі «Фінансовий ринок».

Основними принципами є: забезпечення цілісності, прозорість, захист інтересів та прав інвесторів, відповідність загальноприйнятим міжнародним стандартам, централізація ринків, соціальна справедливість, урегульованість, контрольованість, ефективність, правова упорядкованість, конкурентність та інші.

Метою утворення та функціонування ринку фінансових послуг є акуму­лювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої, у свою чергу, значною мірою зумовлений ефективністю пе­реливу інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на даний момент є потреба в капіталі. Чим різно­манітніша, з точки зору суб'єктів і розмірів, структура заощад­жень та можливостей інвестицій, тим більшою є необхідність в існуванні фінансового ринку.

Тимчасово вільний капітал, який перебуває у формі суспільних заощаджень, тобто грошових та інших фінансових ре­сурсів населення, підприємств, державних органів, не витрачений на споживання і реальне інвестування, залучається через ме­ханізм фінансового ринку, окремими його учасниками для на­ступного ефективного використання в економіці країни.

Механізм функціонування фінансового ринку забезпечує виявлення обсягу і структури попиту на окремі фінансові активи та своєчасне його задоволення в межах всіх категорій спожи­вачів, які тимчасово мають потребу в залученні капіталу із зовнішніх джерел.

Функції ринку фінансових послуг майже ті ж самі, що і функції фінансів взагалі:

- акумулююча (накопичувальна), що тісно пов’язана з функцією грошей як засобу накопичення;

- розподільча та перерозподільча, що витікає з функції грошей як засобу обігу та платежу;

- оціночно-контрольна, що витікає з функції грошей як міри вартості товарів;

- стимулююча, щодо прискорення обігу грошового, реального та суспільного капіталу у цілому.

Додаткові функції:

• реалізація вартості, втіленої у фінансових активах, та організація процесу доведення фінан­сових активів до споживачів (покупців, вкладників);

• фінансове обслуговування учасників економічного кругообігу та фінансове забезпе­чення процесів інвестування у виробництво, розширення виробництва та пайової участі на основі визначення найбільш ефективних напрямків використання капіталу в інвестиційній сфері;

• вплив на грошовий обіг та прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації еко­номічних процесів;

• формування ринкових цін на окремі види фінансових активів;

• страхова діяльність та формування умов для мінімізації фінансових та комерційних ризиків;

• операції, пов'язані з експортом—імпортом фінансових активів, та інші фінансові операції, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю та членством країни у міжнародних фінансово- кредитних організаціях;

• обслуговування бюджетного процесу та кредитування уряду, місцевих органів само­врядування шляхом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів;

• розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообігу тощо.

Вищеназвані функції ринок фінансових послуг здійснює пере­важно через: відкриття банківських рахунків і заснування спеціальних фондів (пенсійних, страхових тощо); надання банківських кредитів, комерційних та інших позичок; здійснення операцій із цінними паперами підприємств та держави (акціями, облігаціями) тощо.

Забезпечуючи мобілізацію, розподіл і ефективне викорис­тання вільного капіталу, забезпечення в найкоротші терміни по­треби в ньому окремих господарюючих суб'єктів, ринок фінансових послуг сприяє прискоренню обороту використаного капіталу, кож­ний цикл якого генерує додатковий прибуток і приріст національного доходу в цілому.

Поиск по сайту: