Форми державного кредиту, їх класифікація

Види: внутрішній та зовнішній.

Внутрішній виникає в умовах, коли держава здійснює запозичення у підприємств чи населення власної країни.

Зовнішній - держава здійсн. запозичення на міжнародному рівні.

Форми внутрішнього кредиту – ощадна справа і державні позики.

Ощадна справа включає надання позик державі ощадними установами за рахунок коштів населення без повідомлення реал. власників про купівлю держ. ЦП.

Державні позики – форма ДК, при якій держава залучає тимчасово вільні кошти населення підприємств та організацій через випуск державних цінних паперів. Є найбільш розповсюдженою формою.

Оформлення ДК в У. здійснюється за допомогою 2 осн. видів ЦП: облігації і казначейського векселя.

Облігація – ЦП, що засвідчує внесення її власником коштів і підтвердж. зобов’яз. уряду відшкодувати йому номін. вартість цього ЦП в передбачений термін і з виплатою визначеного доходу, якщо це передбач. умовами випуску.

Казначейський вексель – ЦП, що розповсюдж. тільки на добровільних засадах серед нас-ня, засвідчує внесення його власником коштів і дає право на одержання доходу.

Відмінності:

1. Призначення: КВ – фін-ня дефіциту бюдж., О - + виконання цільових програм.

2. Власники: КВ – тільки фіз. особи, О – фіз. і юр. особи.

3. Термін обігу: КВ – к/с, О – с/с і д/с.

Класифікація:

1. За хар-ром погашення заборгованості:

- Одноразова виплата (отримання коштів наприкінці дії її терміну)

- Виплата частинами:

1) Позика погаш. рівними частинами протягом кількох років.

2) Позика погашається щоразу сумами, які збільшуються.

3) Позика погашається сумами, які щоразу зменшуються.

2. За ознакою хар-ру використання ЦП:

– ринкові (облігації вільно купуються і продаються на ринку ЦП)

- неринк.(не допуск. виходу ЦП на ринок)

3. За правом емісії: - державні - місцеві

4. За забезпеченістю - заставні - беззаставні

5. За ознакою утримувачів ЦП: - позики, що розміщ. серед юр. осіб

- серед фіз. осіб

6. За терміном погашення: - к/с (до 1 року) - с/с (1-5) - д/с (більше 5)

7. За формою виплати доходу: - процентні

- виграшні (дохід виплачується на підставі проведення тиражів-виграшів)

- процентно-виграшні

- безпроцентні (цільові) (використ. з метою фін-ня певних проектів)

- дисконтні (держ. ЦП купують з певною знижкою, а погаш. за номін. вартістю)

8. За місцем розміщення:

- внутрішні

- зовнішні

9. За методом розміщення:

- Добровільні

- Примусові

- Ті, що розміщуються за підпискою (як правило розміщуються облігації серед п-в за заздалегідь визначеним списком)

10. За зобов’язаннями держави:

- Позики з правом дострок. погашення

- Позики без права дострок. погашення.

11. За правом оформлення:

- Облігаційні (супроводж. випуском ЦП, за доп. яких мобіліз. кошти на фін. ринку)

- Безоблігаційні (оформлюються шляхом підписання угод і договорів, використ. на міжнар. рівні, ними оформл. кредити міжнар. фін.-кред. установ, міжнар. організацій та урядів ін. країн).

Облігації мають номін. вартість (зазнач. за неї суми боргу) і курсову (ринк. ціну), за якою вона продається чи перепрод.

Різниця між ринк. ціною та номін. варт. облігації становить курс. різницю.

Кредитор може в будь-який час повернути облігації, тобто продати їх державі через систему ощадбанку, і одержати відповідну суму готівкою.

Зовн. ДК – сукуп. відносин, в яких держава виступає на світ. фін. ринку, як позичальником так і кредитором.

Ці відносини набувають форми державних зовнішніх запозичень.

Ці запозичення можуть бути с/с і д/с.

Грошові запозичення здійснюються у валюті країни-кредитора, країни-позичальника і третьої країни.

Акумулювання коштів із зовн. джерел може здійсн. шляхом розміщ. єврооблігацій.

Єврооблігації – це боргові зобов’язання, які є одним із видів ЦП, котрі випускається позичальниками з метою отримання д/с кредитів на євроринку.

Єврооблігації мають всі характерні ознаки облігацій і певні характерні риси:

- розміщ. на ринках кількох країн, а не 1.

- валюта, як правило є іноз. як для позичальника, так і для кредитора.

- переважно розміщуються емісійним синдикатом, що створ. банками кількох країн, котрий виступає гарантом з позики.

Наступним різновидом зовн. запозичень є здійснення фідуціарних позик, які передбач. надання іноз. банками позики іншій країні за рахунок коштів, отриманих від випуску і розміщ. серед інвесторів облігацій банку фідуціарія.

Поиск по сайту: