Проблеми сучасної біомедичної етики

Новітні винаходи та технології відкривають раніше незнані перспективи розвитку біологічної науки, біологічного - моделювання, медицини. З огляду на це в поле зору прикладної етики потрапляє ціла низка животрепетних моральних колізій відповідних сфер діяльності, у поглядах на які наразі немає публічної одностайності, що зумовлено плюралізмом світоглядних, релігійних, етичних переконань.

Серед цих колізій - проблеми штучного (медикаментозного чи оперативного) переривання вагітності, штучного запліднення, евтаназії, генної інженерії, тонування, трансплантологи, нейропсихологічного та психотропного маніпулювання. Для прикладу окреслимо моральну проблемність одного з таких явищ - евтаназії.

Евтаназія - припинення життя людини в разі смертельної хвороби, що завдає невимовних страждань, або за її згодою, або, якщо вона не в свідомості, за згодою її опікунів. Виділяють пасивну і активну евтаназію. Пасивна - це рішення про припинення лікування через безнадійний стан хворого, коли це лікування лише продовжуватиме страждання. Активна евтаназія - введення значних доз наркотиків для припинення життя безнадійно хворого. Супротивники евтаназії посилаються на непорушність морального смислу клятви Гіппократа, де сказано: «Я не дам нікому, хто б просив мене, смертельного засобу й не покажу шляху здійснення такого задуму!»⁵⁸, а також на один з принципів медичної деонтології⁵⁹, що спонукає лікаря боротися з хворобою до кінця, навіть в безнадійних ситуаціях. Прихильники евтаназії наголошують на тому, що у відповідних ситуаціях найшляхетніше й найгуманніше завдання медицини - боротьба з хворобою - обертається на свою протилежність - «боротьбу за підтримання хвороби» на максимально тривалий термін.

Звісно, питання припустимості евтаназії залишається відкритим, дискутованим, попри це в деяких країнах евтаназію юридично узаконено (наприклад, у Нідерландах, Бельгії, деяких штатах США - з низкою застережень та ін.). В Україні евтаназія перебуває поза законом і розглядається як злочин.

Треба зробити застереження, що навіть за визнання припустимості евтаназії має піддаватися ретельній моральній перевірці справжній мотив, яким керуються: чи справді йдеться про неминучість страждань при продовженні хвороби? Показовим є приклад з новонародженою дитиною в м.Блюмінгтон, США. Дитина мала дві вроджені вади -синдром Дауна і непрохідність стравоходу. Опинившись перед вибором: дати згоду на загалом нескладну операцію з усунення непрохідності стравоходу чи відмовитись від медичної допомоги, батьки обрали останнє. Дитина загинула. І хоч Верховний суд штату відтак підтвердив за батьками це право, очевидним є те, що вдалися до такого рішення вони, не бажаючи виховувати хвору на синдром Дауна дитину. Ясно, що моральний смисл поведінки батьків негативний.

Найбільш гостру критику біомедичних новацій здійснює, звісно ж, Церква, релігійні організації, що цілком зрозуміло з огляду на релігійну ідею про божественне походження людини. З цією ідеєю не можуть узгод­жуватись настанови на будь-які штучні «корекції» людської природи, позбавлення людини (навіть смертельно хворої чи ще не народженої) життя, оскільки все це розглядається як гріховне втручання в Божий «проект». А втім, навіть люди зі світсько-гуманістичним світоглядом нерідко стурбовані перспективами розвитку цих явищ та технологій, можливою небезпекою нівелювання на їх основі унікальності й неповторності життя, психологічної автономності особи, використання їх у злочинних оборудках кримінального бізнесу.

Як бачимо, новітні виклики часу ставлять перед етикою цілий комплекс нагальних животрепетних проблем, розв'язання яких вимагає комплексних стратегій на засадах синтезу її зусиль та зусиль цілого ряду інших наук та сфер громадського життя.

Поиск по сайту: