|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Класифікація методів доборуЕфективність відбору істотно залежить від способу запилення (автогамія або алогамія) і типу ознак (якісні або кількісні), тому розрізняють відбір в автогамних і алогамних популяціях, а у рамках кожного з цих типів популяцій - відбір за якісними і кількісними ознаками. Відбір в автогамних популяціях. Відбір за якісними ознаками. Якісними ознаками називаються моногенно обумовлені альтернативні пари ознак, наприклад: стійкий або нестійкий до певної хвороби, пігментований або непігментований, наявність або відсутність в рослині якої-небудь речовини та ін. У автогамних популяціях з трьох можливих генотипів моногенного локусу з двома алелями (АА, Аа, аа) існують тільки два - АА ш аа. Тому відбір не ускладнений міжалельними взаємодіями, оскільки в популяціях відсутній гетерозиготний генотип Аа. Відбір за кількісними ознаками. Більшість господарських важливих ознак культурних рослин обумовлене полігенами. Тому вони проявляють кількісну мінливість. До таких ознак відносяться в першу чергу врожайність і її компоненти, вміст різних речовин і багато фізіологічних властивостей. Деякі ознаки можуть бути обумовлені як якісно (моногенно), так і кількісно (полігенний). До них відносяться різні типи стійкості, висота і архітектоніка рослини. Оскільки кількісні ознаки контролюються декількома або багатьма генами, в популяціях існує більше двох класів гомозиготних генотипів. Так, при дигенному спадкоємстві формуються чотири гомозиготні генотипи - ААВВ, AAbb, aaBB і aabb, при тригенному - вісім. Між крайніми генотипами, наприклад ААВВСС і aabbcc в потомстві тригібрида, є ряд генотипів з різним співвідношенням домінантних і рецесивних алелів в гомозиготному стані. Відмінності між генотипами можуть маскуватися модифікуючим впливом зовнішнього середовища. Внаслідок цього з генотипічно переривчастого варіаційного ряду виникає фенотипічний безперервний ряд. Фенотип у такому разі нечітко відбиває свою генотипічну основу. Відбір в алогамних популяціях. Відбір за ознаками з моногенним спадкоємством Ефективність відбору за якісними ознаками в алогамних популяціях залежить від того на яку ознаку він ведеться: рецесивний або домінантний. Відбір за ознаками з полігенним спадкоємством При відборі по кількісних, полігенним обумовленим ознакам в алогамних популяціях генотип може маскуватися як міжалельними взаємодіями, так і різноманітним впливом зовнішнього середовища. У алогамних популяціях, як і в автогамних, відбір потрібно проводити в можливо гомогенних умовах зовнішнього середовища, щоб досягти більшої ефективності. Допустима інтенсивність відбору залежить від міри домінування ознаки. У разі наддомінування, коли гомозиготні генотипи менш продуктивні, чим гетерозиготні, відбір не дає позитивного результату.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |