|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Порівняльна характеристика інтуїтивної та раціональної технологій прийняття рішень (послідовність та зміст основних етапів, переваги та недоліки, сфери застосування)Найпростішою технологією прийняття рішень є інтуїтивна. Спрощений схем. вигляд: реєстрація змін → селекція рішень, які містить пам’ять суб’єкта управління → прийняття рішень. Зміна стану висуває проблему, необхідність позбавитися якої і вимагає прийняття рішення. За інт. техн. досвід прийняття рішень в анал. (подібних) ситуаціях, що накопичив даний суб’єкт управління й визначає саме рішення. Отже, якщо у минулому накопиченому досвіді суб’єкта управління не було прийнято аналог. рішень, імовірність прийняття помилкового рішення зростає. Перевага інт. технології полягає у швидкості прийняття рішень, а основний недолік – у значній імовірності помилки.Спрощена модель раціональної технології прийняття рішень: діагноз проблеми → накопичення інформації з проблеми → розробка альтернативних варіантів→оцінка альтернативних варіантів→прийняття рішення. У наведеній моделі представлена логіка реалізації рац. технології прийняття рішень, але не відображено конкретний порядок проходження окремих етапів. У процесі підготовки рішення часто виникає необхідність уточнення або коригування результатів попередніх етапів. Розглянемо докладніше зміст кожного з етапів. 1. Діагноз проблеми включає наступні підетапи: – виявлення та опис проблем. ситуації; – встановлення мети вирішення проблем. ситуації; – ідентифікація критеріїв прийняття рішення. 2. Накопичення інформації про проблему означає збирання й обробку різноманітних відомостей щодо проблеми, яка розглядається. Якість вирішення проблеми залежить від якості інформації про неї. Якість інформ. матеріалів у свою чергу оцінюється за допомогою таких критеріїв: 1) об’єктивність, 2) лаконічність, 3) актуальність; 4) своєчасність; 5) комунікативність. 3. Розробка альтернат. варіантів означає розробку, опис та складання переліку усіх можливих варіантів дій, що забезпечують вирішення проблем. ситуації. 4. Оцінка альтернат. варіантів. Зміст цього етапу полягає у перевірці кожної знайденої альтернативи за критеріями: реалістичність; відповідність ресурсам, які має у своєму розпорядженні організація; прийнятність наслідків реалізації альтернативи. 5. Прийняття рішення. На цьому етапі здійснюється порівняння альтернатив за очікуваними ефектами їх реалізації та вибір кращої альтернативи на закладі критеріїв, ідентифікованих на етапі діагнозу проблеми. При цьому слід зауважити, що на етапі прийняття рішення суб’єкт управління має доповнити результат формалізованого аналізу (найкращий варіант) неформальними знаннями про об’єкт управління. Ці знання випливають з досвіду та інтуіції суб’єкта управління. 9. Послідовність оцінки альтернативних варіантів в процесі прийняття управлінських рішень, навести приклад відбору альтернатив з використанням відповідних критеріїв їх оцінки. Прийняття рішень – це процесс, який починається з констатації виникнення проблеми та завершується вибором дій, що спрямовані на її усунення. Раціональна технологія прийняття рішень включає такі етапи: діагноз проблеми, накопичення інформації з проблеми, розробка альтернативних варіантів, оцінка альтернативних варіантів, власне прийняття рішень. Зміст етапу оцінки альтернативних варіантів полягає в перевірці кожної знайденої альтернативи за такими критеріями: 1. реалістичність – можливість її здіснення взагалі з урахуванням зозовнішніх обставин, не залежних від самої організації. До таких обставин належать юридичні обмеження, мождивості існуючих технологій, моральні та етичні норми тощо. 2. відповідність ресурсам, які має у своєму розпорядженні організація 3. прийняття наслідків реалізації альтернатив. Реалізація альтернатив часто призводить до наслідків як повязаних, так і неповязаних з з досягненням встановленої мети. В процесі виявлення можливих наслідків реалізації кожної альтернативи необхідно враховувати не тільки основні, але й побічні результати, не тільки безросередній період реалізації альтернативи, але і майбутні періоди. Схематично процесс оцінки альтернативних варіантів має таку послідовність: чи є альтернатива реалістичною?. Якщо так, то чи відповідає вона можливостям організації? Так, чи є прийнятними наслідки її реалізації? Так, зберігається для розгляду.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |