Характеристика теорії “життєвого циклу” П.Херсі та К.Бланшара (базова гіпотеза теорії; поняття “ступінь зрілості виконавця”; графічна інтерпретація моделі; основні висновки)

В моделі Ф. Фідлера враховані три фактори:

1.характер відносин між керівником та підлеглими (лояльність підлеглих, ступінь довіри до керівника, привабливість особистості керівника тощо);

2.структура завдання підлеглому (звичність завдання, чіткість його формулювання, можливість структуризації тощо);

посадові повноваження керівника (межі влади, що пов’язані з посадою керівника, ступінь підтримки менеджера вищим керівництвом організації тощо).

При цьому Ф. Фідлер вважав (базові положення теорії), що:

-стиль кожного конкретного керівника залишається в цілому постійним (стабільним);

-керівник не здатний пристосувати свій стиль керівництва до умов конкретної ситуації;

-необхідно призначати керувати підрозділом менеджера, стабільний стиль якого найбільше відповідає ситуації у цьому підрозділі.

Такий підхід, на думку Ф. Фідлера, забезпечує баланс між вимогами ситуації та особистими якостями керівника.

Для визначення особистих якостей керівника (його стабільного стиля керування) Ф. Фідлер запропонував проводити опитування керівників. Опитування має на меті з’ясувати ставлення керівника до підлеглого, з яким той менш за все хоче працювати (найменш привабливий колега – НПК). Логіка оцінки результатів опитування є такою:

-керівник, який порівняно доброзичливо характеризує НПК, як правило, орієнтований на людські відносини, уважно ставиться до підлеглих;

-керівник, який жорстко негативно описує НПК, в основному зосереджений на завданні і мало стурбований людськими аспектами в управлінській діяльності.

Модель Ф. Фідлера передбачає, що:

-відносини між керівниками і підлеглими можуть бути як хорошими, так і поганими;

-завдання може бути структурованим і не структурованим;

-посадові повноваження керівника можуть бути сильними та слабкими.

Різні сполучення (комбінації) цих факторів дають 8 можливих стилів керування. Залежно від рейтингу НПК змінюється і стиль ефективного керування. Тобто менеджера з певним ставленням до НПК слід призначати керувати підрозділом з відповідною комбінацією ситуаційних факторів.

Низький ступінь орієнтації на завдання Високий

“Зрілість” виконавця

Висока середня низька

Ситуаційна модель керування П. Херсі та К. Бланшара

У моделі визначені 4 стилі керування залежно від ступеня “зрілості” виконавців:

S 1 – “давати вказівки”. Це сполучення низького рівня орієнтації на людину і високого – на задачу. Такий стиль призначений для підлеглих з низькимрівнем “зрілості” (М1). У даному випадку підлеглі або не хочуть, або не здатні відповідати за конкретне завдання. Тому для них потрібні інструкції, вказівки, жорсткий контроль;

S 2 – “продавати”. Це одночасно висока орієнтація як на людину, так і на роботу. Підлеглі бажають приймати відповідальність, але не спроможні внаслідок середнього рівня “зрілості” (М2). Отже, керівник обирає поведінку, орієнтовану на завдання, і підтримує ентузіазм виконавців;

S 3 – “залучення”. У такій ситуації підлеглі спроможні, але не бажають відповідати за виконання завдання. Підлеглі знають, що і як треба робити, їм не потрібні конкретні вказівки (середній рівень зрілості – М3). Проте вони мають відчувати свою причетність до виконання поставленого завдання. Керівники можуть підвищити мотивацію підлеглих, надаючи їм можливість приймати участь у прийняття рішень.

S 4 – “делегування”. Підлеглі і спроможні, і бажають приймати відповідальність. Поведінка керівника за такої ситуації може поєднувати низький рівень орієнтації як на завдання, так і на людські відносини. Керівник дозволяє підлеглим діяти самостійно.

1. Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни “Менеджмент”

1. Широке та вузьке визначення менеджменту, загальні характеристики організацій та складових успіху їхньої діяльності.

2. Визначення основних функцій менеджменту та їх взаємозв’язку в межах циклу менеджменту.

3. Головні ознаки діяльності менеджера, характеристика діяльності та вимоги до якостей менеджерів різних рівнів управління.

4. Сутнісна характеристика класичної теорії менеджменту: школа наукового управління й адміністративна школа (сфери досліджень, головні надбання та недоліки).

5. Сутнісна характеристика поведінкової теорії менеджменту (напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки).

6. Сутнісна характеристика кількісної теорії менеджменту (напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки).

7. Порівняльна характеристика основних моделей прийняття управлінських рішень: сутність, базові поняття та сфери застосування).

8. Порівняльна характеристика інтуїтивної та раціональної технологій прийняття рішень (послідовність та зміст основних етапів, переваги та недоліки, сфери застосування).

9. Послідовність оцінки альтернативних варіантів в процесі прийняття управлінських рішень, навести приклад відбору альтернатив з використанням відповідних критеріїв їх оцінки.

10. Класифікація методів творчого пошуку альтернативних варіантів. Характеристика найважливіших з них.

11. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень та їх характеристика.

12. Характеристика методу “дерева рішень” як інструмента обґрунтування управлінських рішень (побудова дерева, складові графіка, критерій вибору оптимального варіанту, сфера практичного застосування).

13. Характеристика принципів оптимізації основних критеріїв теорії статистичних рішень (критерії песимізму, оптимізму, коефіцієнта оптимізму, Лапласа, шкодування).

14. Характеристика сфери використання, складових парних ігор з нульовою сумою та алгоритму розв’язання задач в теорії ігор як методі обґрунтування управлінських рішень.

15. Характеристика експертних методів обґрунтування управлінських рішень (сфери застосування, методи, принципи оцінювання, критерій вибору кращого рішення).

16. Сутність планування як функції управління (визначення функції планування, зміст основних етапів). Класифікація планів організації за критеріями: широти охоплюваної сфери; часового горизонту планування; ступенем конкретизації.

17. Зміст поняття “мета” в управлінні й основні вимоги до правильно сформульованих цілей. Класифікація цілей організації.

18. Сутність концепції управління за цілями (МВО). Змістовна характеристика та послідовність етапів процесу управління за цілями.

19. Переваги і недоліки процесу управління за цілями (МВО).

20. Визначення поняття “стратегія”. Характеристика основних елементів стратегії та рівнів стратегій організацій.

21. Логіка процесу формування стратегії організації (послідовність основних етапів процесу формування стратегії та їх зміст).

22. Характеристика поняття “місія організації”, вимоги до змісту правильно сформульованої місії.

23. Характеристика зовнішнього й внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії (цілі аналізу; фактори, що оцінюються; основні результати; SWOT- аналіз).

24. Типи загальнокорпоративної стратегії. Варіанти загальнокорпоративної стратегії росту.

25. Сутність методу “пакетного менеджменту” як інструмента вибору загальнокорпоративної стратегії. Принципи матричної техніки з використанням критеріїв “темпи зростання ринку” – “частка продукції фірми в ринку”.

26. Характеристика стратегії контролю за витратами (принцип, на якому ґрунтується стратегія, практичні засоби реалізації, умови застосування).

27. Характеристика стратегії диференціації (принцип, на якому ґрунтується, перелік можливих унікальних властивостей продукції, умови ефективного застосування).

28. Характеристика стратегії фокусування (принцип, на якому ґрунтується, послідовність і зміст етапів процесу опрацювання, можливі варіанти реалізації).

29. Класифікація, склад і характеристика основних типів і форм планів впровадження стратегії.

30. Визначення поняття “організації” як функції управління. Співвідношення категорій “організація”, “організаційна діяльність”, “організаційна структура”.

31. Класична теорія організації: характеристики моделі “ідеальної бюрократії” М. Вебера, її сильні та слабкі сторони.

32. Поведінкова теорія організації: критерії класифікації організацій, характеристика основних систем управління організаціями за Р. Лайкертом, сильні та слабкі сторони теорії.

33. Сутнісна характеристика основних елементів організаційного процесу.

34. Основні результати досліджень впливу технології на організаційну структуру (дослідження Дж. Вудворд).

35. Основні результати досліджень впливу розмірів організації на її структуру.

36. Основні результати досліджень впливу середовища на структуру організації (концепція Лоуренса-Лорша).

37. Змістовна характеристика процесу проектування робіт в організації (сутність; зміст процесів аналізу робіт і проектування робіт).

38. Характеристика основних методів перепроектування робіт в організації.

39. Основні принципи групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (базові схеми департаменталізації).

40. Характеристика делегування повноважень як складової організаційного процесу (сутність, основні елементи, види повноважень).

41. Визначення категорії “діапазон контролю”, наслідки його зменшення. Характеристики високої та пласкої структур управління (переваги, недоліки, сфери застосування).

42. Процес координації робіт як складовий елемент організаційної діяльності (сутність, різновиди, характеристика механізми вертикальної й горизонтальної координації).

43. Зміст функції “мотивація”. Співвідношення категорій “потреби”, “спонукання”, “дії” в моделі процесу мотивації. Внутрішнє й зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.

44. Основні положення теорії “ієрархії потреб” А. Маслоу (базові тези, характеристика та ієрархія потреб, основні висновки).

45. Характеристика теорії “набутих потреб” Д.МакКлелланда (базові тези, види потреб, характеристики робіт, що найкраще мотивують людей з різними домінуючими потребами, основні висновки).

46. Загальна характеристика “теорії мотиваційної гігієни” Ф. Герцберга (базова ідея теорії; перелік мотиваційних і гігієнічних факторів, діапазони їх дії; основні висновки; методи збагачення робіт).

47. Основні положення “теорії очікувань” В.Врума (базова ідея теорії; основні ситуаційні фактори; висновки для практичного використання).

48. Основні положення “теорії справедливості” С.Адамса (базова ідея теорії; критерій справедливості; типи реакції на несправедливість; висновки для практичного використання).

49. Характеристика моделі Портера-Лоулера як комплексної теорії мотивації (ситуаційні фактори моделі й характер їх взаємозв’язків; висновки для практичного застосування).

50. Порівняльна характеристика змістовних і процесних теорій мотивації (відмінності у спрямуванні; досліджувані проблеми; переваги й недоліки).

51. Визначення поняття “контроль”. Модель процесу контролю (основні складові процесу контролю та їх взаємозв’язок).

52. Характеристика процедури вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації (сутність основних методів вимірювання, їх переваги і недоліки; основні об’єкти контролю).

53. Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій (сутність, переваги і недоліки).

54. Параметри ефективної системи контролю. Зміст поняття “дисфункціональний ефект системи контролю” та засоби його подолання.

55. Визначення поняття “лідерство”. Співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повноваження”, “лідерство”.

56. Характеристика основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідирування.

57. Порівняльна характеристика основних підходів у теорії лідерства (сфери досліджень; основні результати, здобутки та недоліки).

58. Основні положення “теорії Х” і “теорії Y” Д. МакГрегора (основна ідея теорії; характеристики автократичного та демократичного стилів керування).

59. Визначення стилів керування за Р. Блейком та Дж. Моутон. Характеристика виокремлених ними основних стилів керування.

60. Ситуаційна модель керування Ф. Фідлера (базові положення моделі; перелік ситуаційних факторів; характеристика ситуацій, найбільш прийнятних для певних стилів лідерства).

61. Характеристика теорії “життєвого циклу” П.Херсі та К.Бланшара (базова гіпотеза теорії; поняття “ступінь зрілості виконавця”; графічна інтерпретація моделі; основні висновки).

Поиск по сайту: