АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Аналіз класичних теорії міжнародної торгівлі

Читайте также:
  1. ABC-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  2. SWOT-аналіз ВТК «Лукас».
  3. VII. Аналіз галузі
  4. VIII. Аналіз внутрішніх функціональних підрозділів
  5. XYZ-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  6. XYZ-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  7. Альтернативні макроекономічні теорії.
  8. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
  9. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості
  10. Аналіз асортиментної продукції
  11. Аналіз видатків Мостиського району на фінансування соціальних потреб у сучасних умовах
  12. Аналіз використання обладнання та виробничої потужності підприємства

 

Очевидно, першою систематизованою теорією міжнародної торгівлі можна вважати меркантилізм, хоча вона не має конкретного автора. Однак у цієї теорії є багато підтверджень, що свідчать про її панування в період з XVI до XVIII ст. включно. Вона базувалася на двох положеннях:
- багатство країни визначається володінням певними цінностями, як правило, золотом;
- для зростання добробуту свого населення держава повинна більше експортувати, ніж імпортувати, і в цьому випадку вона одержить вартість активного сальдо торгового балансу у вигляді золота, що надходить із країн, які мають дефіцит торгового балансу. Для цього необхідна державна монополія на торгівлю, введення обмежень на велику частину імпорту і надання субсидій більшій частині експортних виробництв.

Заслугою меркантилістів є те, що вони першими запропонували струнку теорію міжнародної торгівлі, показали її значення для економічного зростання країн, розробили можливу модель її розвитку, вперше описали те, що в сучасній економіці називається платіж­ним балансом. Меркантилісти ототожнювали гроші й капітал. Вони вважали, що єдиний засіб збагачення країни – це реальні гроші, які одночасно були основою як для розвитку виробництва, так і для збільшення обсягів торгівлі. Для раннього (монетарного) меркантилізму механізм зростання багатства – це приплив грошей у країну, нагромадження скарбів; для пізнього – постійний рух грошей, що забезпечує їхній приріст за умови активного сальдо торгового балансу країни, підтримування дисбалансу міжнародної торгівлі. Роль регулятора торгового балансу належала державі, що здійснювала активну протекціоністську політику щодо грошових потоків [1, 11]:

– експорт товарів і послуг є необхідною передумовою збільшення припливу грошей у країну;

– експорт дорогоцінних металів прямим наслідком має збільшення виробництва та експорту товарів;

– імпорт капіталу у формі іноземних інвестицій або прибутків від інвестицій за кордон чи іноземних позик означає зростання виробництва й обсягів майбутнього експорту товарів;

– надання грошових кредитів іншим країнам сприяє припливу грошей;

– збільшення кількості грошей у країні призводить до їх здешевлення, тому вигідно вкладати гроші у виробництво товарів.

Появу теорії абсолютних пере­ваг зумовив розвиток міжнародної торгівлі в період переходу провідних країн до великого машинного ви­робництва [2, 10-13]. Суть цієї теорії полягає в тому, що добробут нації залежить не стільки від кількості накопиченого нею золота, скільки від її здатності виробляти кінцеві товари і послуги. Тому основне завдання полягає в розвитку виробництва за рахунок поділу та кооперації праці [3, І2-13]. Якщо якась країна може виробляти той чи інший товар у більшій кількості і дешевше, ніж інші країни, то вона володіє абсолютною перевагою [4, 10]. Наприклад, із двох країн, які виробляють зерно та цукор, одна володіє абсолютною перевагою у виробництві цукру, друга - зерна. Абсолютними перевагами можуть бути природні фактори - особливі кліматичні умови чи наявність при­родних ресурсів. Природні переваги відіграють важливу роль у сільському господарстві та в галузі добувної промисловості. З іншого боку, пере­ваги у виробництві різноманітної продукції (перш за все в галузі добувної промисловості) залежать від виробничих умов, що склалися: технології, кваліфікація працівників, організація виробництва та ін.

За відсутності міжнародної торгів­лі кожна країна може споживати тіль­ки певну кількість товарів, які вона може виробляти, а відносні ціни цих то­варів на ринку визначаються національ­ними витратами на їх виробництво.

Внутрішні ціни на одні й ті самі товари в різних країнах завжди від­різняються в результаті особливо­стей забезпечення факторами ви­робництва, технологіями, що вико­ристовуються, кваліфікацією робочої сили та ін. Для того щоб торгівля бу­ла взаємовигідною, ціна будь-якого товару на зовнішньому ринку має бути вища, ніж внутрішня ціна на той самий товар у країні-експортері, і нижча, ніж у країні-імпортері. Виграш країн полягає в споживчому прирості, що зумовлений спеціалізацією виро­бництва [5, 4].

Отже, згідно з теорією абсо­лютних переваг кожна країна повин­на спеціалізуватися на виробництві того товару,у виробництві якого вона володіє абсолютними перевагами.

Д. Рікардо довів, що для нації вигідною є міжнародна спеціалізація. Це - теорія порівняльних переваг, або теорія порівняльних переваг виробництва. Д. Рікардо взяв два суб'єкти дослідження - Америку та Європу, а для простоти розрахунків -два види товарів (продовольчі товари та одяг). Усі витрати виробництва ви­мірюються робочим часом. Торгівля між Америкою та Європою повинна бути взаємовигідною. Для вироб­ництва одиниці продовольчого то­вару в Америці потрібно менше робочих днів, ніж в Європі, тоді як на виробництво одиниці одягу в Євро­пі потрібно менше робочих днів у порівнянні з Америкою. Зрозуміло, що в такому разі Америка спеціалі­зується на виробництві продоволь­чих товарів, експортує певну їх кількість і отримує в обмін певну кількість одягу, виробленого в Європі. Однак Рікардо лише цим не обме­жився. Він довів, що порівняльні пере­ваги залежать від співвідношення продуктивності праці.

Виходячи з теорії абсолютних переваг, коли між країнами збері­гається співвідношення внутрішніх цін, зовнішня торгівля завжди зали­шається вигідною для обох країн. Кожна країна буде володіти порів­няльними перевагами, тобто володіти певним товаром, виробництво якого буде вигіднішим за наявного спів­відношення витрат, ніж виробництво будь-якого іншого товару. Прибуток від продажу продукції буде найбіль­шим, коли кожен товар виробляти­меться тією країною, в якій альтерна­тивні витрати менші.

При порівнянні ситуацій абсо­лютних і порівняльних переваг можна зробити висновок: в обох країнах виграш від торгівлі залежить від різного співвідношення витрат, тобто напрям торгівлі визначається відносними витратами незалежно від того, чи має країна абсолютні переваги у виробництві будь-якого товару, чи не має їх. Країна максимі-зує свій виграш від зовнішньої торгів­лі, якщо повністю спеціалізується на виробництві товару, щодо якого вона володіє порівняльними перевагами.

Насправді такої повної спеціалі­зації не відбувається, тому що витрати заміщення, як правило, зростають відносно підвищення обсягів вироб­ництва. В умовах підвищення витрат заміщення фактори, що визначають напрям торгівлі, ті самі, що й при постійних витратах (незмінних). І Америка і Європа можуть отримати виграш від міжнародної торгівлі, якщо будуть спеціалізуватися на виробництві тих товарів, щодо яких вони володіють порівняльними пере­вагами. Але коли витрати зростають, по-перше, повна спеціалізація стає невигідною і, по-друге, в результаті конкуренції між країнами граничні витрати заміщення вирівнюються. Із цього випливає, що з поглибленням спеціалізації та збільшенням ви­робництва продовольчих товарів та одягу буде досягнута точка, в якій співвідношення витрат у двох країнах вирівняється. У цьому випадку основа для поглиблення спеціалізації та розширення торгівлі - різниця у співвідношенні витрат - є вичерпа­ною, і наступна спеціалізація буде економічно недоцільною. Таким чи­ном, максимізація виграшу від зовніш­ньої торгівлі відбувається з частковою спеціалізацією.

Суть теорії порівняльних пере­ваг полягає в такому: країни експор­тують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну пере­вагу), й імпортують ті товари, які виробляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких перевага належить їхнім торго­вельним партнерами) [6, 12-13]. Принцип порівняльних переваг може набути загального характеру, якщо його поширити на будь-яку кількість країн і товарів.

Недоліком принципу порівняль­них переваг є його статичність. Ця теорія ігнорує будь-які коливання цін і заробітної платні, вона абстрагуєть­ся від інфляційних розривів, від проблем платіжного балансу. Вона виходить з того, що коли робітники покидають одну галузь, то вони не перетворюються на безробітних, а неодмінно переходять в іншу галузь, більш продуктивну.

Теорія порівняльних переваг є досить логічною теорією. Вона віді­грає важливе значення, незважаючи на свою спрощеність. Країна, яка ігно­рує принцип порівняльних переваг, відзначається зниженням життєвого рівня та уповільненням потенційних темпів економічного зростання.

У класичних теоріях торгівля між країнами пояснюється тим, що в них абсолютні та відносні витрати праці на виробництво товарів різні, тобто порівняльна перевага виникає лише в умовах міжнародної відмін­ності продуктивності праці. Однак у цих теоріях не пояснюються при­чини походження порівняльних пе­реваг, які має та чи інша країна -торговельний партнер.

 

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)