Сучасний зміст та механізми реалізації міжнародної торгівлі

В сучасних умовах розвитку світової торгівлі намітилися позитивні процеси. Передбачаючи збільшення переміщення товарів і послуг за межі державних кордонів країн, світова торгівля відіграє з-поміж основних форм міжнародних відносин вирішальну роль.

Структура й обсяг експорту, імпорту, товарообіг різних країн і регіонів світу постійно змінюється в сторону зростання. За післявоєнний період відбулося стрімке зростання експорту товарів, їх обсяг в американському еквіваленті у поточних цінах збільшився з 25 млрд. доларів у 1939 році до приблизно до 2,5 трлн. доларів у 1987 році. У 90-ті роки ця тенденція не змінилась. За аналітичними матеріалами СОТ, обсяги світової торгівлі зросли у 2004 році на 7,5 % порівняно із зростанням у 2003 році на 4,5 %. В 2004 році зростання світового ВВП склало - 3,5 %, а обсяги світової торгівлі — 7,5 %. Однак, якщо подивитися на світову картину, то темпи росту торгівлі залишаються нерівномірними і на шляху світової торгівлі зберігається багато бар'єрів.

Німеччина увійшла в лідери світової торгівлі за обсягом експорту. Німецькі експортери збільшили обсяг угод до 748,4 млрд. доларів, потіснивши США з 724 млрд. доларів. Проте лідерство експерти СОТ пояснюють лише зростанням вартості товарів через зміцнення євро. Третє місце традиційно дісталося Японії (471,9 млрд. дол.), а Китай (438,4 млрд. дол.) обійшов Францію (384,7 млрд. дол.) і зайняв четверте місце в рейтингу. [1, с.22-23]. Найбільшим імпортером як і раніше, залишалося США (1,305 трлн. дол.), друге місце традиційно зайняла Німеччина (601,7 млрд. дол.). Свою позицію в списку основних імпортерів змінив лише Китай, що піднявся із шостого місця на третє (412,8 млрд. дол.). Географічна структура міжнародної торгівлі також неоднозначна. Інтенсивність торговельних зв'язків значно розрізняється по країнах. На частку тільки промислово розвинутих країн доводиться близько 70% міжнародної торгівлі й більше 3/4 усього торговельного обороту, включаючи послуги. В основному вони ведуть цю торгівлю один з одним: близько 80% експорту промислово розвинених країн призначається для інших промислово розвинутих країн.

Нині світова торгівля перевищила показник минулого століття більш ніж в 330 разів. [3, с.108].

Після суттєвого скорочення в 2009 році, світова торгівля демонструє постійне зростання. Так, за підсумками першого півріччя 2010 року було зафіксовано вартісне зростання обсягів світової торгівлі товарами приблизно на 25 % в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. Світовий експорт товарів збільшився приблизно на 7 % у другому кварталі 2010 року в порівнянні з першим кварталом попри те, що у квітні і травні торгівля товарами скоротилася. В третьому кварталі темпи зростання уповільнились і склали 4 % [3].

З січня по вересень 2010 року товарооборот збільшився на 23 %, продовживши відновлення, яке почалося в другому кварталі 2009 року. Незважаючи на цю позитивну тенденцію, вартісний обсяг світової торгівлі залишається суттєво нижчим рівня, зафіксованого перед початком фінансової кризи в 2008 р.

Протягом другого кварталу 2010 року динаміка розвитку торгівельних потоків суттєво відрізнялася в регіональному розрізі. Найбільші показники зростання експорту товарів по відношенню до відповідного періоду 2009 року були зафіксовані в країнах СНД (зростання на 44 %) та Азії (зростання на 37 %), а також країнах Африки і Близького Сходу (зростання на 35 %). Трохи інша ситуація спостерігається в частині зростання імпорту, де найбільше зростання продемонстрували Азія (зростання на 38 %), а також Південна та Центральна (зростання на 36 %) і Північна Америки (зростання 32%). Збільшення об’ємів торгівлі було досягнуто більшою мірою за рахунок зростання попиту в країнах Азії та США, а також вищих цін на товари. Найгірші показники динаміки торгівлі продемонстрував Європейський Союз [4].

Однак, крім позитивної сторони міжнародної торгівлі існують певні проблеми:

1) зростання зовнішньої заборгованості країн-імпортерів;

2) погіршення зовнішніх умов (нерівномірне відновлення та збереження нестабільності на фінансових ринках);

3) зростання світової торгівлі послугами - «невидимого експорту», що підвищує рівень тіньової торгівлі тощо.

Щодо перспектив розвитку, то якщо більш консервативні чинники з МВФ та Світового банку схиляються до прогнозів з позитивною динамікою, то чинники, що орієнтуються на більш нестабільну ринкову кон‘юнктуру, як The Economist Intelligence Unit, фактично прогнозують спадну динаміку ВВП та торгівлі в 2011 р. та слабо позитивну в 2012-2014 рр. Виключення щодо спаду в 2011 р. становлять лише країни, що розвиваються, причому за умови збереження актуальних на кінець 2011 року курсових пропорцій [4].

Отже, міжнародна торгівля виступає як домінанта процесу глобалізації забезпечуючи фізичне переміщення вантажів, сприяючи розвитку світової транспортної й логістичної інфраструктури. Якісний розвиток торговельних відносин сприяє розширенню участі країн у міжнародному поділі праці й одержання доступу до нових технологій, збільшенню ринків збуту, розвитку й удосконаленню методів конкуренції, поширенню інформації й формуванню нових знань, стимулюючи, таким чином, загальносвітове економічне зростання і людський розвиток.

Таким чином, кінець ХХ - початок ХХІ століття характеризується подальшим розвитком міжнародної торгівлі. Цьому сприяють багато факторів: поглиблення міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва; НТР; активізація діяльності ТНК; лібералізація міжнародної торгівлі в рамках СОТ; торгово-економічна інтеграція; крах системи колоніалізму і соціалізму; розвиток сфери послуг, тощо. Їх безліч, у сфері торгівлі на світовому ринку продовжує діяти закон нерівномірності економічного розвитку. Між розвинутими країнами та світовими економічними центрами він діє ще інтенсивніше. Найбільш яскраво він виявляється у сфері торгівлі послугами. Так, 12 із 20 наймогутніших світових експортерів послуг забезпечують понад 50 % світового експорту, тоді як у середині минулого століття менше 16 %. На думку експертів, така тенденція буде зберігатися і далі.

Поиск по сайту: