АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Двофакторна теорія Герцберга

Читайте также:
  1. Двухфакторная теория Ф. Герцберга
  2. Дж.Локк і його теорія підготовки джентельмена.
  3. Економічна теорія А. Маршалла
  4. Економічна теорія.
  5. Економічна теорія. Виникнення та етапи ровзитку
  6. Емансипаційна теорія демократії Р. Інглегарта
  7. Інституційні чинники економічного розвитку: теорія і практика.
  8. Кейнсіанська класична теорія про вплив держави на економіку.
  9. Кейнсіанська теорія макроекономічного регулювання: сутність та основні положення.
  10. Кейнсіанська теорія макроекономічної рівноваги.
  11. Кейнсіанська теорія споживання

Ще одна популярна теорія мотивації, а саме двофакторна теорія, пропонована Фредеріком Герцбергом. В її основі лежить дослідження, у ході якого сотні працівників різних організацій відповідали на запитання про те, коли вони відчувають найбільше бажання працювати і, навпаки, коли вони незадоволені і трудитися їм зовсім не хочеться. Аналіз отриманих даних показав, що задоволення і незадоволеність від виконан­ня робочих завдань визначаються дією принципово різних факторів. Був зроблений висновок про те, що мотивація до праці формується під впли­вом двох основних груп факторів (рис. 2.).

Поведінка людини в процесі праці визначається двома різними гру­пами факторів. Перша з них, гігієнічні фактори, пов'язана з присутністю чи відсутністю таких елементів, як умови праці, заробітна плата, політика компанії, правила і міжособистісні відносини між людьми.

Негативні гігієнічні фактори обумовлюють незадоволеність індивіда процесом праці. Але позитивні фактори усього лише рятують співробітників від негатив­них емоцій; вони ніяк не впливають на задоволеність працею, не

мотиву­ють до більш високих результатів.

Рівень задоволення працею визначається другою групою факторів – мотиваторами, тобто потребами вищих рівнів, враховуючи досягнення, визнання, відповідальність і можливості для зростання. Ф. Герцберг вва­жав, що під час відсутності мотиваторів людина ставиться до своєї роботи нейтрально.

З появою мотиваторів у неї виникає спонукання до праці, що починає приносити задоволення. Таким чином, гігієнічні фактори і мотиватори чинять принципово різний вплив на мотивацію. Перші "пра­цюють" тільки в негативній ділянці.

Наприклад, проблеми з безпекою праці чи підвищений рівень шуму викликають у працівників незадоволеність процесом праці, але їх усу­нення ніяк не позначається на рівні задоволеності працею, ніяк не моти­вує працівників до більш високої продуктивності. Відповідальність за задоволення працею "несуть" такі мотиватори, як складність поставле­них робочих завдань, прийняття на себе відповідальності, визнання з боку інших людей.

 
 


Високе

Задоволення

Нейтральне

Відношення

Високий

Рівень

Незадоволення

 

Рис.2. Двофакторна теорія Ф. Герцберга

Аналізуючи всі теорії, можна зробити висновок, що застосування їх у практиці управління безумовно дає позитивний результат в цілому. Але все-таки варто уважно ставитися до окремих груп, окремих типів лю­дей і використовувати запропоновані теоретичні положення з урахуван­ням конкретних умов і конкретної ситуації.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)