Металева грошова система, та її різновиди

У процесі еволюції товарного господарства грошові системи поступово замінили одна одну. Тип грошова системи визначається змістом її елементів та їх взаємодією, які обумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошової системи. В сучасних умовах грошові системи класифікують за різними ознаками.

У залежності від того, в якій формі функціонують гроші - як товар - загальний еквівалент або міра вартості, розрізняють 2 види грошових систем:

ž Система металевого обігу, коли грошовий метал безпосередньо перебуває в обігу (благородні метали) і виконує функції грошей, а банкноти розмінюються на метал;

ž Система обігу грошових знаків – коли золото та срібло витісняється з обігу нерозмінними на них кредитними грошима.

У свою чергу металеві системи поділяють на:

ž Біметалеві

ž Монометалеві

Біметалізм- грошова система, якій держава законодавчо закріпляє роль загального еквівалента за двома металами (золотом та сріблом). Монети з цих металів карбувалися і оберталися на рівних засадах.

Існували три різновиди біметалізму:

ž Система паралельної валюти, коли співвідношення між золотими і срібними монетами встановлювало на ринку стихійно.

ž Система подвійної валюти коли співвідношення золотими і срібними монетами встановлювалось державою в залежності від попита на метал, від економічної і політичної ситуації у країні і світі;

ž Система «кульгаючої валюти», за якою один з видів монет карбується у закритому порядку.

Монометалізм — грошова система, за якої, на відміну від біметалізму, роль загального еквівалента закріплено лише за одним валютним металом - золотом чи сріблом.

Оскільки за своїми фізичними і вартісними властивостями золото краще пристосоване виконувати цю роль, найпоширенішим був золотий металізм.

Майже все XIX ст. і початок Х століття золото відігравало провідну роль у міжнародних) валютно-кредитних відносинах. Найбільшої ваги золотий стандарт досяг у період з 1880 — 1914 рр.

Золотий монометалізм пройшов декілька стадій розвитку:

ž золотомонетний стандарт

ž золото зливковий стандарт

ž золото девізний стандарт

Золотомонетний стандарт являє собою найбільш стабільну, саморегульовану грошову систему. Саморегулювання виходило з адекватності вартості, яку виражали вказані гроші в обігу, вартості металу, який містився в монетах і міг бути одержаний в обмін на банкноти.

Золотомонетний стандарт проіснував у багатьох країнах до Першої світової війни. Під час війни випуск золотих монет в обіг припинився, а наявна там золота монета буде частково вилучена на державами, частково перетворилася в скарб.

Після війни деякі країни, які володіли запасами золота — Англія, Франція, Японія — запропонували золотозливковий стандарт. Вільного карбування монет не існувало, розмір банкнот на золото було обмежено вартістю злитків. В Англії, наприклад, злиток кив 12,4 кг. Для того, щоб Його отримати, необхідно було мати 1700 фунтів стерлінгів. У Франції злиток золота важив 12,7 кг, на нього можна було обміняти 215 тис. франків.

У країнах, які не володіли великими запаси золота (Австралія, Німеччина, Данія, Норвегія ін.), запровадили систему золото - девізного стандарту, При золото - девізному стандарті банкноти обмінювалися на девізи, тобто на іноземну валюту, яка була розмінна золото, Таким чином, виникла валютна залежність одних країн від інших. Світова економічна криза 1929 — 1933рр. призвела до того, що перестали існувати всі форми злотого монометалізму.

Поиск по сайту: