Організаційні документи

1. Положення.

2. Статут.

3. Інструкція

Це документи, що закріплюють функції, обов'язки та права органів на тривалий час. Усі організації й підприємства у своїй діяльності поряд з актами органів державної влади керуються положеннями, статутами, правилами та інструкціями.

Положення

ПОЛОЖЕННЯ - правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), які їм підпорядковуються.

Положення можуть бути як типовими, так і індивідуальними. Індивідуальні положення для окремих установ, організацій, підприємств складаються на базі типових і затверджуються керівниками цих установ. Типові положення розробляються для системи установ підприємств і затверджуються вищими органами управління.

Такі правові акти розробляються висококваліфікованими спеціалістами. Цьому передує велика робота з вивчення різноманітних аспектів діяльності підприємства або його структурних підрозділів.

Положення мають такі реквізити:

1) Герб;

2) назва відомства, організації, структурного підрозділу;

3) гриф затвердження;

4) назва виду документа (положення);

5) місце видання;

6) дата; 7)індекс;

8) заголовок до тексту;

9) текст;

10) підпис;

11) відмітка про погодження.

Текст положення має свою структуру і складається з таких розділів:

1. Загальні положення.

2. Основні завдання.

3. Функції.

4. Права та обов'язки.

5. Керівництво.

6. Взаємовідносини, зв'язок.

7. Майно і кошти.

8. Контроль, перевірка та ревізування діяльності.

9. Реорганізація і ліквідація.

У першому розділі визначається мета створення підприємства, установи, організації або їхніх структурних підрозділів, головні завдання, функціональні зв'язки з іншими організаціями і т. ін.

У другому - наводяться дані про основні та обігові кошти, порядок придбання власності, амортизаційні відрахування та їхнє призначення, прибуток, відрахування на преміювання робітників і службовців, житловий фонд, службові приміщення, порядок розпоряджання надлишками невикорис-товуваних обігових коштів.

В останніх розділах регламентується виробничо-господарська діяльність підприємства, визначаються завдання щодо якості вироблюваної продукції.

Залежно від специфіки діяльності органів можуть відображатися: хід капітального будівництва, винахідництво і раціоналізаторство; стан матеріально-технічного забезпечення; трудовий режим; порядок розподілу житлової площі; організація соціального страхування; оплата кредитів та ін.

Визначається також правовий статус тимчасово створюваних комісій, груп, бюро і т. п.

Наводимо зразок положення:

ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО Президент Національної Заступник міністра освіти Академії наук України України _Б.Є. Патон _В.П. Гондюл

(підпис, печатка) {підпис, печатка)

15 травня 1994 р. 15 травня 1994 р.

ПОЛОЖЕННЯ про Національний атестаційний комітет України з неруйнівного контролю

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ АТЕСТАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

3. СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ І ФУНКЦІЇ

4. ПРАВА НАЦІОНАЛЬНОГО АТЕСТАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ

5. ОРГАНИ КЕРІВНИЦТВА НАЦІОНАЛЬНОГО АТЕСТАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ

6. ФІНАНСОВІ ЗАСОБИ І МАЙНО

7. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

СКЛАВ:

Заступник Голови НАК-78 Держстандарту України, Голова Українського товариства неруйнівного контролю і технічної діагностики,

професор (підпис) В.О. Троїцький

Статут

СТАТУТ - юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність організацій, установ, товариств, громадян, їхні відносини з іншими організаціями та громадянами, права й обов'язки у певній сфері державного управління або господарської діяльності.

Статути можуть бути типові та індивідуальні. Типові статути розробляються для певних систем установ чи підприємств і затверджуються вищими органами державної влади та управління, з'їздами громадських організацій.

Індивідуальний статут укладається для певної організації чи установи шляхом конкретизації типових статутів і затверджується вищою установою, якій підпорядковується ця організація.

Статути після затвердження їх підлягають обов'язковій реєстрації в органах Міністерства фінансів України. Лише після реєстрації новостворена організація може розпочинати свою діяльність.

Реквізити статуту:

1) гриф затвердження вищою установою чи органом управління;

2) назва виду документа (статут);

3) заголовок;

4) текст;

5) відмітки про погодження та реєстрацію;

6) дата.

Статут є основою для розробки положення. Структура тексту статуту:

1. Загальні положення.

2. Мета і завдання діяльності.

3. Функції.

4. Створення й використання коштів. Майно підприємства.

5. Управління.

6. Створення та використання пайового фонду.

7. Членство. Права й обов'язки.

8. Звіт, звітність і контроль.

9. Виробничо-господарська, зовнішньоекономічна діяльність.

10. Реорганізація та ліквідація.

Статути є основою діяльності керівних громадських, кооперативних організацій, спортивних добровільних товариств, радгоспів, колгоспів.

Статути господарських організацій мають свої особливості. В цих статутах визначаються порядок вступу в організацію, права та обов'язки її членів, органи управління, порядок виборів, оплати членських внесків та ін.

Статут орендного підприємства визначає: мету і завдання підприємства, виробничо-господарську діяльність, утворення і використання коштів, створення і використання пайового фонду, членство у підприємстві, відповідальність працівників, органи самоврядування, права й обов'язки загальних зборів орендарів, права й обов'язки дирекції, права й обов'язки директора, відповідальність органів самоврядування і їхніх членів, прийняття ухвал і передавання повноважень.

Статут про заснування малого підприємства визначає: засновників - юридичних осіб, громадян, із зазначенням, чи підприємство є заново створеним, чи виділеним із складу діючого; завдання і функції підприємства; майно підприємства; управління підприємством; організацію і оплату праці; звіт, звітність і контроль; зовнішньоекономічну діяльність: реорганізацію і припинення діяльності підприємства.

Статут колективного підприємства, статут товариства з обмеженою відповідальністю, статут акціонерного товариства складаються за тією самою схемою, що й попередні. Гриф "ПОГОДЖЕНО" пишуть у лівому куті документа великими літерами, великими літерами у правому куті пишуть і слова "СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО" за таким зразком:

ПОГОДЖЕНО СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО

_ реєстраційний номер_

(назва вищої організації, прізвище. Ухвалено на загальних зборах

ініціали керівника) трудового колективу.

^и_"_199_р. Протокол №_від

Далі посередині пишуть назву документа "СТАТУТ", нижче зазначають назву підприємства*

Примітка. Рубрикація для статуту обов'язкова; нумерують не лише розділи, а й пункти у межах кожного розділу.

Для текстів ділових документів властиві стандартні печатки і закінчення.

Наводимо зразок статуту:

ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Свідоцтво номер 84349 Загальними зборами учасників

Реєстраційний номер 624/11 товариства з обмеженою

З березня 1999 р. відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-

Завідувач бюро координації, ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР"

контролю, державної реєстрації Протокол № 7

господарських формувань від 20 лютого 1999 року

І об'єднань громадян Голова зборів учасників

економічного управління

виконкому Львівської міської

ради народних депутатів

_Є. Пограничний______М. Ревчук

СТАТУТ

дочірнього підприємства "ПРОМІНЬ-ЛЬВІВ" при товаристві з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР"

м. Львів

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

3. МАЙНО ТА КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА

4. ЗВІТНІСТЬ, ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ

5. ПОСТАЧАННЯ, РЕАЛІЗАЦІЯ ПОСЛУГ І ТОВАРІВ

6. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

7. ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ ПІДПРИЄМСТВА

8. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ

.1. Доручення.

8.2. Розписка.

8.3. Акт.

8.4. Список. Перелік. Таблиця.

8.5. Накладна.

ДОРУЧЕННЯ

Доручення (рос. доверенность) - це документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені.

загрузка...

Доручення видають на отримання грошей у касі установи чи підприємства, грошового переказу на поштовому відділенні на ім'я довірителя, на отримання матеріальних цінностей (посилок, цінних бандеролей, книг, канцприладдя та інших товарів) у магазинах чи на товарних базах; на користування впродовж певного часу якимось транспортним засобом: автомобілем, мотоциклом тощо.

Залежно від суб'єкта дії доручення поділяють на особисті (від імені особи) й офіційні (від імені організації, установи). Особисте доручення правомірне лише в разі, якщо підпис особи, яка видала доручення, керівник установи засвідчив печаткою і своїм підписом.

Реквізити особистого доручення:

загрузка...

1. Назва виду документа.

2. Текст (як і автобіографія, має єдинопочаток - Я, (прізвище, ім'я, по батькові), доручаю... та обов'язкове повне найменування особи, якій доручають виконати певну дію замість себе; тут же можна зазначити і документ, що засвідчує її особу (паспорт - серію, номер, ким і коли виданий)).

3. Термін, до якого дійсне доручення.

4. Дата написання (ліворуч під текстом).

5. Підпис особи, яка склала доручення (у цьому ж рядку праворуч).

6. Підпис посадової особи й печатка установи, які засвідчують підпис довірителя.

Особисте доручення може бути одноразове й довготривале.

Офіційне (службове) доручення оформлюється на спеціальному бланку (формат А4 або А5) за трафаретною схемою або комп'ютерним макетом. Його реквізити такі:

1. Назва організації, яка видає доручення (у вигляді кутового штампу).

2. Номер та дата видачі доручення.

3. Назва виду документа.

4. Текст.

5. Зразок підпису особи, якій видано доручення.

6. Підпис керівника установи.

7. Печатка.

Офіційні доручення поділяються на разові, спеціальні та загальні.

Текст доручення містить такі відомості: прізвище ім'я, по батькові, посаду особи (в офіційному дорученні - назву установи), яка видає доручення; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, якій видається доручення; назву установи від якої особа повинна отримати матеріальні цінності або і якій особа реалізує своє право; напрям діяльності особи або перелік матеріальних цінностей, їхню кількість і вартість; термін дії доручення; назву та відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, якій видається доручення.

Разове доручення видається для виконання певної одноразової дії (отримання товарно-матеріальних цінностей). Спеціальне доручення - документ, що надає повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків (транспортні, господарські чи банківські операції, представництво у суді на першому етапі засідання), термін дії такого доручення обов'язково зазначається.

Зразок особистого доручення

Доручення

Я, Павловська Маргарита Олексіївна, доручаю Шевченко Наталі! Яківні отримати належну студентам групи ТЦ-І-1 стипендію за вересень 2003 року.

Доручення дійсне до 2 листопада 2003 року.

25.10.2003 р. (підпис) М.О. Павловська

Підпис студентки М.О. Павловської засвідчую:

Декан факультету ТЦР і ФХП (підпис) Г.О. Сімахіна

25.10.2003 р.

Зразок офіційного доручення

Доручення № 101

16 грудня 2003 р.

Видане водієві університету Мірошникові Валерію Павловичу. Паспорт: серія СН № 276363, виданий 5 листопада 1999 року Дарницьким РУГУ МВС України в м. Києві. На отримання в книготорзі книг:

1. Ботвина Н.В. Науковий і офіційно-діловий стилі української мови. - 500 прим.

2. Російсько-український словник економічних термінів. - 500 прим.

3. Сербенська O.A. Культура усного мовлення. - 300 прим.

4. Сліпушко О, Українська мова й етапи кар'єри ділової людини. - 200 прим.

Наряд № 198 від 5 жовтня 2003 р.

Зразок підпису Валерія Павловича Мірошника засвідчуємо: Печатка установи

Ректор Національного університету

харчових технологій (підпис) А.І. Українець

Головний бухгалтер (підпис) С.М. Дрозд

Максимальний термін дії загального доручення - не більше, ніж три роки. Якщо у дорученні не зазначено терміну дії (Доручення дійсне до...), воно зберігає юридичну силу протягом одного року від дня його укладення. Доручення, в якому не зазначено дати його видачі, вважається недійсним.

Розписка (рос. расписка) - письмове підтвердження про передавання чи отримання грошей, документів або матеріальних цінностей певною особою від установи, підприємства, іншої особи.

Реквізити розписки:

1. Назва виду документа.

2. Текст, у якому зазначаються:

o прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка дає розписку й підтверджує отримання цінностей;

o прізвище, ім'я, по батькові особи, яка передала цінності;

загрузка...

o для чого дано розписку (точні найменування матеріальних цінностей, їхня кількість і вартість - словами та цифрами);

o відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, яка отримує цінності;

o підстава передачі й отримання цінностей.

загрузка...

3. Дата укладення документа.

4. Підпис особи, яка отримала цінності.

5. Засвідчення підпису (у приватній розписці).

У розписці на отримання грошей пишуть суму (цифрами й у дужках - словами); крім прізвища, імені, по батькові одержувача, вказують номер і серію його паспорта й місце проживання. Будь-які виправлення й перекреслення не допускаються.

Документ пишуть від руки в одному примірнику. Розписка подається адресатові (установі, організації, матеріально відповідальній особі). Іноді в розписці зазначають свідків (осіб, які були присутні під час отримання цінностей). У цьому разі вони повинні засвідчити документ своїми підписами.

Зразки розписок

РОЗПИСКА

Я, студент факультету економіки І менеджменту Національного університету харчових технологій Максим'юк О.П., отримав від завідувача бібліотеки P.O. Надточій для тимчасового користування на час зимових канікул 1 (один) підручник з фізики, 1 (один) підручник з англійської мови, 1 (один) підручник з культурології.

21.01.2004 (підпис)

Підпис студента О.П. Максим'юка засвідчую. Декан факультету

економіки і менеджменту (підпис) М.А. Староверова

РОЗПИСКА

Я, Сидорчук Олександра Іллівна, взяла в борг у Капустян-ської Діани Михеївни 500 (п'ятсот) гривень. Зобов'язуюся повернути всю суму 1 січня 2004 р.

Домашня адреса: вул. Богдана Хмельницького, 68, кв. 16. Паспорт СН № 111653, виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25 вересня 1997 р.

31.10.2003 (підпис)

Державний нотаріус (підпис) М.Л. Вітрук

Печатка

АКТ

Акт (від лат. actus - "дія") - це офіційний документ, який підтверджує факти, події, вчинки, пов'язані з діяльністю установ, підприємств, організацій та окремих осіб. Його складають у разі приймання-здавання справ, після переобліку, під час проведення експертиз продукції та випробувань нової техніки, в разі нещасних випадків, під час здавання об'єктів.

Акти - це документація постійних експертних комісій, спеціально уповноважених осіб або представників організацій. Вони оформлюються комісією, яку створює керівник установи, організації чи підприємства.

Акти громадянського стану - державні записи фактів народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, усиновлення, встановлення батьківства, зміни імені, по батькові, прізвища - пов'язані з правовим станом особи й підлягають обов'язковій реєстрації.

Текст акта має дві частини; вступну та констатаційну.

У вступній частині зазначають підстави для складання акта, перелічують осіб, які складали акт, а також тих, хто був присутній.

Після слова "Підстава" фіксують документ або усне розпорядження службової особи щодо необхідності та юридичної ваги певного акта.

Після слова "Складений" перелічують осіб, які складали акт або були присутні при цьому, з обов'язковим зазначенням їхніх посад, прізвищ та ініціалів.

Якщо акт готувався комісією, то першим друкується прізвище голови, прізвища інших членів комісії розташовують в алфавітному порядку. Якщо вони були присутні під час складання, то наводять їхні прізвища та посади.

У констатаційній частині висвітлюють мету й завдання акта, характер проведеної роботи, перелічують установлені факти, а також висновки.

У кінці акта (перед підписами) повідомляється кількість примірників акта й зазначається місце їх зберігання.

Реквізити акта:

1. Автор документа (назва відомства й організації).

2. Дата, номер і місце складання.

3. Гриф затвердження.

4. Назва виду документа.

5. Заголовок.

6. Підстава (наказ керівника організації).

7. Склад комісії, присутні при складанні.

8. Текст (вступна, констатаційна частини).

9. Відомості про кількість примірників акта, їх місцезнаходження.

10. Перелік додатків до акта.

11. Підписи членів комісії й усіх присутніх.

12. Печатка.

Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набувають юридичної сили лише після затвердження вищою інстанцією або відповідальним керівником установи чи організації.

Зразок акта

Національний університет харчових технологій Факультет економіки і менеджменту

Акт № 27

25.02.2004 м. Київ

передання матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій

Підстава: наказ по університету № 2 від 15 січня 2003 р. Складений комісією:

Голова комісії: завідувач кафедри Ніколаєнко А.П.

Члени комісії: старший лаборант кафедри Волошиненко Л.Ю., доцент Куковальська P.O., асистент Марочко Л.І.

Присутні: декан факультету економіки і менеджменту Староверова М.А.

Комісія 25 лютого 2004 року перевірила наявність матеріальних цінностей у методичному кабінеті кафедри іноземних мов і вирішила передати Куковальській P.O. такі матеріальні цінності:

1. Музичний центр "LG" - 1 шт.

2. Комп'ютерний монітор "Samsung" - 1 шт.

3. Принтер лазерний "Hewlett-Packard" - 1 шт.

4. Кодоскоп "Liesegang" - 1 шт.

5. Магнітола "Sharp" - 5 шт.

Резюмé (фр. résumé), CV (лат. curriculum vitæ вимовляють курíкулюм вíте, що перекладається як «життєвий шлях») — вид документа, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає.

Основна вимога до такого документа — вичерпність потрібних відомостей і лаконічність викладу.

Найчастіше використовується під час прийому на роботу. Мета резюме — зацікавити роботодавця своєю кандидатурою. Подається він із супровідним листом, де висловлюється бажання отримати те чи інше місце та пояснюється, чому саме ви підходите на цю вакансію.

Немає єдиних правил написання цього документу. Для кожного конкретного випадку складається окреме резюме.

Реквізити резюме[ред. • ред. код]

Взагалі, не встановлено якихось суворих вимог щодо розташування реквізитів резюме, але одним з найпоширеніших є зразок, коли подається:

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка складає резюме.

3. Контакти.

4. Мета складання резюме.

5. Досвід роботи.

6. Освіта.

7. Знання мов.

8. Дата, підпис.

Поиск по сайту: