МЕТОД ФІФО,ЯК НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ МЕТОД ВИБУТТЯ ЗАПАСІВ

Актуальність даної теми полягає у тому,що оцінка запасів є важливою передумовою ефективної організації обліку на підприємстві та має вагомий вплив на визначення собівартості продукції та фінансових результатів. Особливої уваги дане питання набуває за сучасних умов господарювання, коли ринкові ціни на виробничі запаси постійно змінюються. Навколо цих питань велося багато дискусій, у результаті чого були сформовані різні методи оцінки запасів, що використовувались при їхньому списанні. На сьогодні завдання полягає у визначенні кращого методу для підприємства.

Багатьох економістів турбують проблеми розвитку та удосконалення обліку та контролю виробничих запасів. Даній тематиці присвятили свої наукові праці такі відомі вчені, як Бутинець Ф. Ф., Валуєв Б.І., Голов С. Ф., Жилкіна Л. В., Гуцайлюк З. В., Кужельний М.В., Лінник В.Г., Рудницький В.С., Ткаченко Н.М., Сонко В.В., Смоленюк П.С.

Методика обліку в багатьох питаннях визначається обліковою політикою, яка обирається підприємством самостійно. Правильне формування облікової політики має вагомий вплив на розмір доходів, витрат, активів та зобов’язань, що у свою чергу визначає кінцевий стан господарювання суб’єкта підприємницької діяльності та стратегію його розвитку в майбутньому.

Важливість правильного вибору методів оцінки списання запасів зумовлюється тим, що цей вид витрат безпосередньо пов’язаний з розрахунками собівартості продукції. Отже, фактично оцінювання запасів є основою для визначення фактичної собівартості та ціни виробленої продукції. Таким чином, дуже важливим є вибір оптимального методу вибуття запасів для кожного господарюючого суб’єкта, виходячи із поточних та стратегічних завдань його діяльності.

О. Коваль стверджує, що метод ФІФО найбільш придатний для складання Балансу, адже собівартість запасів на кінець звітного періоду наближається до поточних ринкових цін тому більш достовірно відображається вартість активів підприємства. Це зумовлює максимальне значення показника чистого прибутку. Якщо ціни на запаси зростають у звітному періоді, то при застосуванні методу ФІФО для їх оцінки виходить найнижча собівартість реалізованої продукції внаслідок низьких цін на раніше придбану продукцію і як результат, найвищий чистий прибуток. Водночас основним недоліком цього методу є вплив зовнішніх чинників на показник валового доходу.

Хоча, з одного боку, метод ФІФО збільшує прибуток підприємства, він дає найбільш достовірну інформацію про облік вибуття запасів, тому що на балансі залишаються тільки ті товари, які були закуплені пізніше. Вибір методу оцінки є елементом облікової політики підприємства і не підлягає змінам без вагомих підстав. При виборі методу оцінки вибуття запасів підприємство виходить з інтересів користувачів. Обрані методи розкриваються у Примітках до фінансової звітності. Найбільш правильним способом встановити метод вибуття запасів є проведення кількісного і вартісного аналізу обліку руху товарів з попередніх періодів, а також впливу кожного методу на отриманий в таких періодах фінансовий результат (прибуток чи збиток)

Список використаної літератури:

1 Людвенко Д.В. Списання виробничих запасів на підприємстві:найкращі методики оцінки/ Д. В. Людвенко - Біла Церква: Білоцерківський національний аграрний університет,

2. Романець В.С.Шляхи удосконалення обліку виробничих запасів /В.С. Романець - Кам’янець - Подільський: Подільський державний аграрно-технічний університет.

3. Лопатовський В.Г. Вибір методу оцінки запасів та його вплив на фінансові результати суб’єкта господарювання/ В.Г. Лопатовський: Хмельницький - Хмельницький національний університет.

4. Коваль Л. В. Облікова політика як інструмент впливу на фінансові результати діяльності підприємства/ Л.В. Коваль - Вінниця: Вінницький національний аграрний університет

Поиск по сайту: