АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Радянсько-китайський конфлікт 1929

Читайте также:
  1. В сутністній структурі юридичного конфлікту особливе місце належить його предмету і об’єкту.
  2. Види конфліктів
  3. Відсталість і злидні як одна із причин конфліктів
  4. Внаслідок суперечливості соціальних відносин однією з форм соціальної взаємодії суб'єктів стає соціальний конфлікт.
  5. Карта конфлікту (метод картографії)
  6. Конфлікт інтересів у фаховій практиці рекламіста та фахівця із зв’язків з громадськістю
  7. Конфлікти в колективі та шляхи їх розв'язання
  8. Конфлікти у школі
  9. Конфліктологічна соціологія. Концепції Л.Козера та Р.Дарендорфа
  10. Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі
  11. Неполітичні чинники конфліктності західної та мусульманської цивілізації (за роботою П. Норріс та Р. Інглегарта «Справжнє зіткнення цивілізацій»).
  12. Об’єктивні та суб’єктивні чинники юридичного конфлікту.

 

Радянсько-китайський конфлікт 1929,військове зіткнення на КВЖД (див. Китайська Чанчуньськая залізниця), що знаходилася в спільному володінні СРСР і Китаю, кульмінація антирадянської політики чанкайшистського уряду Китаю після реакційного перевороту в 1927.10—11 липня 1929 китайська воєнщина, що очолювалася що правив в Маньчжурії Чжан Сюе-ляном, порушила угоди Мукденськоє і Пекінське про спільне управління КВЖД і за допомогою банд белоемігрантов захопила її. Всі радянські працівники були звільнені, радянські профспілкові і кооперативні організації розгромлені, понад 2 тис. радянських громадян, що працювали в Китаї, поміщено в концентраційні табори. Китайські війська зосереджувалися в радянського кордону, обстрілювали пограничні застави і населені пункти. Багатократні спроби уряду СРСР мирним дорогою вирішити З.-к. до. результату не дали. 17 липня 1929 СРСР відгукнув з Китаю своїх представників і запропонував китайським покинути СРСР. Військова авантюра надихалася імперіалістичними державами, що прагнули встановити контроль над КВЖД. Нотою від 25 липня 1929 державний секретар США Г. Л. Стімсон призвав послів Великобританії, Франції, Італії, Японії, Німеччини в Китаї створити міжнародну «нейтральну комісію» для управління КВЖД, але цей заклик до відкритого втручання в З.-к. до. підтриманий не був. У ніч на 18 серпня 1929 кит.(китайський) війська проникли у ряді місць на радянську територію. 20 серпня 1929 ЦВК(Центральний виконавський комітет) і СНК(Рада Народних Комісарів) СССР прийняли постанову «Про припинення стосунків Союзу РСР з Китаєм». СРСР був вимушений прийняти заходи по охороні кордонів і дати військову відсіч провокаторам. На початку жовтня 1929 в розпорядженні Чжан Сюе-ляна були т.з. армія (близько 300 тис. чіл) Мукденськая, 70 тис. білогвардійців і Сунгарійськая військова флотилія (11 бойових кораблів). Значні угрупування військ противника були зосереджені на забайкальському напрямі в районі станції Маньчжурія — Хайлар — Цицикар, на благовещенськом напрямі в районі гирла р. Сунгарі (у районі Лахасусу — Фугдін) і на приморському напрямі. Реввоєнрадою СРСР 6 серпня 1929 була утворена Особлива Далекосхідна армія (ОДВА; командуюче Ст До. Блюхер) у складі Амурської військової флотилії, 18-го і 19-го стрілецьких корпусів, перекинутих з Сибірського військового округу. Радянські війська за чисельністю поступалися китайським військам, але перевершували їх в технічному відношенні. Розгром військ противника був здійснений в районах Лахасусу (11—12 жовтня) і Фугдін (30 жовтня — 2 листопада) силами Амурської флотилії і стрілецьких частин під командуванням Я. І. Озоліна; у районі Мішань (17—18 листопада) радянськими військами під командуванням А. Я. Лапіна і в районі станції Маньчжурія — Чжалайнор (17—20 листопада) військами під командуванням С. С. Вострецова. 1 грудня китайські мілітаристи були вимушені почати переговори про перемир'я. 22 грудня 1929 був підписаний Хабаровський протокол про відновлення на КВЖД і кордоні положення, передбаченого радянсько-китайською угодою 1924. ОДВА покинула територію Маньчжурії.

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)