АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Конфліктологічна соціологія. Концепції Л.Козера та Р.Дарендорфа

Читайте также:
  1. В1.1 Основні історіософські концепції походження українського народу.
  2. Влада як соц. явище. Концепції влади. Методи влади. Проблеми легітимності влади.
  3. Давньоруська культурна спадщина: концепції континуїтету
  4. Державний бюджет та його структура. Концепції формування державного бюджету.
  5. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
  6. Еволюція концепції
  7. Зародження і етапи розвитку контролінгу(історія виникнення, передумови створення концепції контролінгу, розвиток контролінгу в США та Німеччині)
  8. Зміна культури організації при реалізації концепції TQM
  9. Концепції визначення ефективності управління
  10. Концепції операційного менеджменту
  11. Концепції політичного лідерства

Конфліктологія – соціологічна парадигма, що наполягає на конфліктній сутності відносин людей у суспільстві та наголошує на неоднозначному значення конфліктів. Виникає у 1960-х рр. як критика структурного функціоналізму, що розглядає конфлікти лише як шкідливі та аномальні явища. Провідні теоретики – Л.Козер та Р.Дарендорф.

Льюїс Козер (1913-2003), американський вчений, автор праці«Функції соціального конфлікту». Конфліктність, за Козером, є органічним станом соціальної системи, який може нести не лише шкоду, але і благо. Соціальний конфлікт – спосіб адекватного пристосування соціальних норм до мінливих обставин. Причина конфліктності: в будь-якій соціальній структурі завжди наявна конкуренція окремих індивідів чи підгруп за дефіцитні ресурси, престиж та владу. Соціальні структури відрізняються одна від одної дозволеними способами вираження прагнень та рівнем терпимості стосовно конфліктних ситуацій. Групи з високою частотою взаємодій та тісністю зв»язків схильні гасити конфлікти, адже вигода від тісних зв»язків є вищою. Однак через акумуляцію антагонізмів зрештою настане гострий конфлікт, спричинений як необхідністю розв»язання проблеми, так і необхідністю вичерпання накопичених образ. В жорстких системах (наприклад, тоталітарна політична система), де придушується конфлікт, блокується також специфічний попереджувальний сигнал, і тим самим поглиблюється небезпека соціальної катастрофи. В групах з частковою індивідуальною участю типовою буде множинність конфліктних ситуацій, які прагнуть розв»язати конкретну ситуацію, а не руйнувати систему. Неоднорідні конфлікти, що постійно накладаються один на одного, забезпечуючи підтримку рівноваги внутрішньо групової структури. В ході конфлікту з’ясовується дійсний потенціал кожного противника, стає можливою нова рівновага між ними і відновлення відносин, змінюється існуючий стан позицій влади. Кожен конфлікт рано чи пізно повинен завершитись. За ступенем нормативної регуляції всі конфлікти перебувають між наступними крайніми позиціями:

· повністю інституціоналізовані конфлікти (їх завершення є визначеним заздалегідь)

· абсолютні конфлікти (конфлікт завершується лише тоді, коли повністю зруйновано противника).

Р.Дарендорф (1929-2009), німецький соціолог та політолог, автор праці«Сучасний соціальний конфлікт».Положення теорії:



· Суспільство постійно перебуває в процесі змін.

· Кожне суспільство базується на насиллі одних його членів над іншими.

· Конфлікти є повсюдними і притаманними кожному суспільству.

· Кожен елемент суспільства сприяє його інтеграції та змінам.

Суть соціального конфлікту пов»язаний з антагонізмом влади та підвладного, що і є рушієм історії. Всяка влада породжує конфлікт. Тому конфлікт є природним для всякого суспільства. Водночас, конфлікти можна регулювати та керувати ними. Соціальні інститути мають виробити правила поведінки для конфліктуючих сторін, аби конфлікт не став всеохопним. Етапи подолання конфлікту:

· Усвідомлення своїх інтересів протилежними групами.

· Об»єднання та перерозподіл влади.

Підсумок будь-якої конфліктної ситуації – зміни у суспільстві.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)